Постанова

від 03.03.2009 по справі 32/8

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

32/8

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 03.03.2009                                                                                           № 32/8

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Андрієнка  В.В.

 суддів:            Буравльова С.І.

          Вербицької О.В.

 представникі сторін:

від позивача: Орел П.В.,

від відповідача : Шубак О.І., Вишневський Є.В.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Сімер»

 на ухвалу Господарського суду м.Києва від 12.01.2009

 у справі № 32/8 (Хрипун О.О.)

 за позовом                               Спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Марком"

 до                                                   Приватного підприємства «Сімер»

 про                                                   визнання умов договору недійсними та наявність форс-мажорних обставин

ВСТАНОВИВ:

 Спільне українсько - німецьке підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Марком» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Сімер» про визнання умов договору недійсними та наявність форс -мажорних обставин.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2008 порушено провадження у справі № 32/8.

09.01.2009 р. Позивачем подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони Приватному підприємству «Сімер» застосовувати до Спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Марком» оперативно -господарські санкції, передбачені статтею 22 Договору суборенди № Оф-1/К-1 від 13.02.2008 р.

Ухвалою від 12.01.2008 р. заяву Спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Марком» (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б, код ЄДРПОУ 14364757, п/р 26008380771 11 1 ВАТ «Укрсоцбанк», МФО 321013) про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено.

Заборонено Приватному підприємству «Сімер» (03150, м.

Київ, вул. Червоноармійська, 65,код з ЄДРПОУ 32852033, п/р 260070130095 в TOB „БМ Банк" м. Київ, МФО 380913) застосовувати до Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Марком" 02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б, код ЄДРПОУ 14364757, п/р 26008380771 11 1 ВАТ «Укрсоцбанк», МФО 321013) оперативно-господарські санкції, передбачені статтею 22 Договору суборенди № Оф-1/K-l від 13 лютого 2008 р., зокрема: обмеження доступу в приміщення та відключення системи його забезпечення, до вирішення спору по суті.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою Приватне підприємство «Сімер» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, де просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 12 січня 2008 року по справі №32/8 повністю. Заяву Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Марком» про забезпечення позову залишити без задоволення.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам ст. 66 Господарського процесуального кодексу України. Апелянт стверджує, що суд не мав правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Позивач заперечує проти доводів скаржника, вважаючи ухвалу Господарського суду м. Києва обґрунтованою. Просить залишити оскаржувану ухвалу суду 1-ої інстанції без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2009 р. було прийнято апеляційну каргу до провадження і призначено до розгляду на 03.03.2009 р.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила  наступне.

Забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо не вжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

В пункті 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/611 від 23.08.94 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» та пункті 4 листа Вищого  арбітражного суду України № 01-8/516 від 22.09.2000 Про практику вирішення окремих категорій спорів” вказується на те, що умовою застосування заходів до забезпечення позову, є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

          У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у  зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Позивач стверджує, що реалізація права Відповідача, встановленого статтею 22 Договору суборенди № ОФ-1/К-1 від 13.02.2008 щодо застосування оперативно-господарських санкцій, зокрема: обмеження доступу в приміщення та відключення системи забезпечення приміщення, призведе до втрати сенсу даного судового розгляду справи, а тому невжиття таких заходів зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення позовних вимог.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що з метою запобігання можливим порушенням майнових прав та охоронюваних законом інтересів  позивача у справі, а саме фактичне усунення позивача від здійснення підприємницької діяльності через неможливість використання орендованого приміщення за цільовим призначенням та як наслідок ймовірність виникнення збитків у останнього, судом першої інстанції обґрунтовано  вжито заходи до забезпечення позову, визначені в ухвалі від 12.01.2009 року.

За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду м. Києва від 12.01.2009 р. у справі № 32/8 є обґрунтованою, а отже підстави для її скасування відсутні.

Враховуючи зазначене, апеляційна скарга Приватного підприємства «Сімер» задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -

ПОСТАНОВИВ:

 Ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.01.2009 р. у справі № 32/8  залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства «Сімер» - без задоволення.   

 Головуючий суддя                                                                      Андрієнко  В.В.

 Судді                                                                                          Буравльов С.І.

                                                                                          Вербицька О.В.