Постанова

від 10.03.2009 по справі 59/194-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

59/194-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

" 04 " березня   2009 р.                                                 Справа №  59/194-08  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., судді Камишева Л.М.,  Лакіза В.В.

при секретарі Сємєровій М.С.

за участю прокурора Дозорець Р.С.,  посвідчення № 236 від 6 листопада 2008 року

за участю представників сторін:

позивача –Пащенко О.М., довіреність № 08-11/3703/2-08 від 25 грудня 2008 року,  

відповідача – Ізюмського Д.М., довіреність № 01/09/08 від 01 вересня 2008 року,

третьої особи - Пащенко О.М., довіреність № 08-11/3703/2-08 від 25 грудня 2008р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 256Х/1-6) на рішення господарського суду Харківської  області від 15 січня 2009 року  у справі № 59/194-08

за позовом прокурора Жовтневого району міста Харкова в інтересах держави в особі   Харківської міської ради , м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,  на стороні позивача -

Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків

до Харківського обласного центру по сприянню національним меншинам, військовослужбовцям, звільненим у запас «Східна Україна», м. Харків  

про звільнення, повернення будівлі та стягнення 125917,00 гривень

                                                    встановила:

     Рішенням господарського суду Харківської  області від  15 січня 2009 року   (суддя Хотенець П.В.) позовні вимоги прокурора  задоволені частково. Зобов'язано відповідача припинити користування та звільнити нежитлове приміщення, загальною площею 553,4 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Харків, проспект Постишева, 32, літер «А-1», «Б-1»;   стягнуто з відповідача до державного бюджету України державне мито у розмірі 85 гривень та  витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 85 гривень. Позовні вимоги в частині стягнення шкоди, заподіяної шляхом зруйнування майна у розмірі 125917,00 гривень, залишені без розгляду на підставі пункту 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України  у зв'язку з тим, що позивачем без поважних причин не надані витребувані господарським судом  документи, необхідні для вирішення спору.

        Відповідач  з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився,  звернувся до Харківського апеляційного господарського суду  з апеляційною скаргою, в якій просить рішення  скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилався на те, що на момент укладання договору оренди нежитлових приміщень, а також складання акту приймання-передачі, частина будівлі літ. «Б-1»не існувала. Вважає, що судом  безпідставно було відмовлено в клопотанні про призначення будівельно-технічної експертизи для встановлення реального часу знесення частини будівлі, що була предметом договору оренди.

     Позивач надав відзив  на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що викладені відповідачем  в апеляційній скарзі  доводи не відповідають дійсності. Наявність  нежитлових приміщень на час укладання договору оренди, в тому числі і  нежитлової будівлі літ. «Б-1», що є об'єктом   оренди, підтверджується  Звітом про експертну оцінку вартості нежитлового приміщення, який передує укладанню договору оренди приміщення, а також  технічним паспортом та фототаблицею. Договір оренди і акт приймання передачі нежитлових приміщень, зокрема,  будівлі літ. «Б-1», підписані відповідачем. Вважає  рішення господарського суду першої інстанції  законним та обґрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

      Перевіривши повноту встановлення  судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної  скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального Кодексу України, вислухавши   прокурора, позивача, третьої особи та відповідача,  колегія суддів встановила наступне.

      Прокурор в інтересах держави в особі   Харківської міської ради звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача припинити користування та звільнити нежитлове приміщення, загальною площею 553,4 кв.м, що розташоване за адресою: м. Харків, проспект Постишева, 32, літер  «А-1», «Б-1»та стягнення шкоди , заподіяної внаслідок зруйнування частини будівлі літ. «Б-1», площею 165,2 кв.м, у розмірі 125917 гривень.  Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор  посилався на те,  що строк дії спірного договору оренди нежитлового приміщення   закінчився. Позивач  відмовився  від пролонгації договору, про що у встановлений законом строк повідомив відповідача та зазначив  про необхідність звільнення займаного приміщення. Разом з тим, відповідач приміщення не звільнив та продовжує їх використовувати.  Крім того, в результаті проведеної перевірки встановлено, що частина будівлі літ. «Б-1», площею 165,2 кв.м,  була зруйнована, чим завдано матеріальну шкоду комунальному майну територіальної громади міста на  суму  125917 гривень.

          Як вбачається із матеріалів справи, 24 вересня 2002 року  між  Управлінням комунального майна та приватизації   Харківської міської ради (орендодавець) і Харківським обласним центром по сприянню національним меншинам, військовослужбовцям, звільненим у запас «Східна Україна»(орендар) укладено  договір оренди нежитлового приміщення (будівлі),  загальною площею 553, 4 кв.м, що розташоване за адресою:  місто Харків, проспект Постишева, 32, літер «А-1», «Б-1».

          Відповідно до акту прийому-передачі від 24 вересня 2002 року відповідач прийняв  в орендне користування зазначене у договорі оренди нежитлове приміщення.

         Відповідно до п. 8.1  спірного  договору  термін дії  договору встановлено   з 24 вересня 2002 року по 24 вересня 2005 року. У пункті 8.9 договору сторони передбачили, що однією з умов припинення дії договору є закінчення строку, на який його було укладено, а також у п. 8.8 договору  зазначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору протягом 30 днів після закінчення його строку, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах .   

      Також сторони уклали  додаткову угоду № 13 до договору оренди нежитлового приміщення № 4633 від 24 вересня 2002 року, в якій зазначили, що пункт 8.1   договору оренди   змінено та визначено, що договір діє  з 24 липня 2007 року до 24 червня 2008 року.

       Після укладання такого договору виникли зобов'язальні відносини оренди майна, що є комунальною власністю і регулюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

       У статті 17 зазначеного Закону передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Аналогічну умову було також передбачено в п. 8.8 спірного договору.

        03 липня 2008 року орендодавець  листом за № 8287  повідомив відповідача    про закінчення строку дії спірного договору та про відсутність згоди на пролонгацію договору оренди нежитлового приміщення, а також орендарю запропоновано в 10-денний строк (від дати одержання листа) звільнити приміщення і здати представнику  орендодавця по акту прийому-передачі.

      Факт отримання відповідачем цього листа  підтверджується поштовим повідомленням про вручення йому 8 липня 2008 року  поштового відправлення. Відповідач  факт отримання цього листа не заперечував та не спростовував.  

      Таким чином, орендодавець мав намір припинити договір оренди; наявність зазначеної заяви доводить волевиявлення орендодавця не продовжувати дію договору оренди.

        Згідно зі статтею 134 Господарського кодексу України та статтею 314 Цивільного кодексу  України власник володіє, користується і розпоряджається майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі припинення договору оренди відповідач (орендар) зобов'язаний повернути орендодавцеві орендоване майно.

Частиною  1 статті  785 Цивільного кодексу України  передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У матеріалах справи відсутні будь-які документи, підтверджуючі правомірність знаходження відповідача у спірному приміщенні; доказів, які б це спростовували, відповідач не надав, тому зобов'язаний його звільнити.

З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача припинити користування та звільнити нежитлове приміщення, загальною площею 553,4 кв.м, що розташоване за адресою: м. Харків, проспект Постишева, 32, літер «А-1», «Б-1», підлягають задоволенню, оскільки вони є обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою суду від 02 жовтня 2008 року  зобов'язано прокурора та позивача надати, зокрема,  докази в обґрунтування ціни позову (звіт про оцінку майна на момент укладення договору, на момент подачі позову тощо ).

Ухвалою суду від 20 жовтня 2008 року прокурора та  позивача  повторно  зобов'язано виконати вимоги ухвали суду від 02 жовтня 2008 року.

Позивач не виконав  ухвалу суду та не  подав витребувані документи, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про залишення позову в цій частині без розгляду у зв'язку з неможливістю розгляду справи по суті, оскільки позивач не надав йому необхідні для цього документи.

Враховуючи, що судом першої інстанції позовні вимоги в частині стягнення  шкоди залишені без розгляду, а також те, що підставами для припинення орендних відносин є сплив терміну дії договору оренди, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що клопотання відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи є необґрунтованим, відмовивши в його задоволенні.

Слід зазначити, що нежитлові приміщення, які є предметом спірного договору оренди, були передані відповідачу в орендне користування. В пункті  1.2 спірного договору оренди зазначено, що  предметом договору є нежитлове приміщення (будівля), загальною площею 553,4 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Харків, проспект  Постишева, 32, літера «А-1», «Б-1»та вказано, що технічний паспорт додається до договору та є його невід'ємною частиною і зберігається у орендодавця. В акті прийому-передачі нежитлових приміщень від 24 вересня 2002 року  зазначено, що орендар прийняв у користування приміщення літ. «А-1»і «Б-1», що розташовані за вказаною адресою. Ці документи підписані сторонами; з часу дії, а саме з 2002 року,  спірний договір не оспорювався відповідачем та не визнавався недійсним. Із звіту про експертну оцінку вартості нежитлового приміщення вбачається про наявність нежитлової будівлі літ. «Б-1»площею 310 кв.м на час укладення спірного  договору. Крім того,  відповідно до даних, зазначених у технічному паспорті на будівлю, площа приміщення літ. «Б-1»становить 310 кв.м. Таким чином, посилання відповідача в апеляційній скарзі на відсутність частини будівлі літер «Б-1»на момент укладання договору оренди є необґрунтованими.   

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що господарський суд Харківської області дав належну юридичну оцінку обставинам справи та правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Підстави для скасування рішення господарського суду Харківської області від  15 січня 2009 року у справі № 59/194-08 відсутні; апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

           Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального Кодексу України, судова колегія

постановила:

     В задоволенні апеляційної скарги відмовити.

     Рішення господарського суду Харківської області від 15 січня 2009 року у справі №59/194-08 залишити без змін.

       Головуючий суддя                  (підпис)                             Бондаренко В.П.

                              суддя                  (підпис)                              Камишева Л.М.

                              суддя                  (підпис)                              Лакіза В.В.

Повний текст постанови підписаний  10 березня 2009 року.