Рішення

від 04.03.2009 по справі 19/35

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/35

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                                      Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

4 березня 2009 року                                                            Справа № 19/35

Позивач:          Відкрите акціонерне товариство "Облтеплокомуненерго", вул. Комсомольська 55-б, м. Чернігів, 14000.

Відповідач:          Головне управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Чернігівській області,  пр-т.  Миру, 190-А, м. Чернігів, 14000.

Про:                 стягнення заборгованості у розмірі 61510,97 грн.

Суддя         Л.Р. Кочергіна

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

позивача: БерезинецьО.В. довіреність № б/н від 31.12.2008 року, юрисконсульт

відповідача: Коноваленко С.В. довіреність № 26-8/08-6718 від 30.12.2008  року.

Відкритим акціонерним товариством „Облтеплокомуненерго” подано позов до Головного управління міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Чернігівській області про стягнення 45971,30 грн. заборгованості за надані послуги на підставі договору №1-0241 від 01.06.2006 року, 3908,94 грн. пені, 10251,59 грн. інфляційних нарахувань та 1379,14 грн. процентів річних.

В судовому засіданні представник відповідача надав відзив на позов, в якому позовні вимоги перед позивачем в частині стягнення основного боргу в розмірі 45971,30 грн. визнає, проте зазначає, що на даний час у зв'язку з тяжким фінансовим становище, а саме недостатнім бюджетним фінансуванням,  сплатити борг підприємство не має можливості.

Крім того, відповідач зазначає, що Головне управління міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Чернігівській області є бюджетною установою, а тому як будь –яка бюджетна установа повністю фінансується  за рахунок відповідного державного чи місцевого бюджету. Основним плановим документом, який надає повноваження бюджетній установі щодо здійснення видатків та визначає обсяг і спрямування коштів для використання  бюджетною установою своїх функцій є кошторис. А тому враховуючи недостатність бюджетного фінансування, яке  виключає вину відповідача в порушенні зобов'язання, просить суд відмовити в задоволенні позову в частині стягнення штрафних санкцій.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, та відповідача дослідивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи, господарський суд встановив наступне:

01.06.2006 року між Відкритим акціонерним товариством „Облтеплокомуненерго” (Виробник) та Головним управлінням міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Чернігівській області (Споживач), укладено Договір № 1-0241 на постачання теплової енергії для опалення та підігріву води (далі - Договір).

Згідно Договору, Виробник зобов'язувався виробляти та поставляти Споживачеві теплову енергію для опалення та гарячу воду, а останній зобов'язався сплачувати за надані послуги за встановленими тарифами, передбаченими Договором.

Відповідно до п. 6.5 Договору, Споживач має щомісячно здійснювати   розрахунки до 1 числа місяця, наступного за розрахунковим, за фактично спожиту енергію.

Разом з тим, відповідач за надані послуги у встановлений Договором строк не розрахувався, внаслідок чого виникла заборгованість за грудень 2007 року у розмірі 45971,30 грн.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Враховуючи наведене, а також той факт, що відповідач визнає заборгованість перед позивачем, вимога позивача щодо стягнення суми боргу у розмірі 45971,30 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Згідно п. 6.6 Договору, у випадку несплати Споживачем за отриману теплову енергію до 1 числа місяця, наступного за звітним, Виробник має право нарахувати пеню відповідно до п. 7.3.3. Договору у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

На підставі зазначеного пункту Договору позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 3908,94 грн. за період з 11.02.2008 року по 01.07.2008 року.

Згідно з п. 3. ст. 551 Цивільного кодексу України  розмір неустойки може бути зменшений  за рішенням суду, якщо він значно  перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи наведену норму, а також той факт, що борг виник внаслідок недостатнього бюджетного фінансування відповідача, який є бюджетною організацією, суд дійшов висновку про зменшення розміру пені, що підлягає стягненню з відповідача, до 100,0 грн.

Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, та п. 7.3.3 Договору боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням  індексу інфляції за весь період прострочення і 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи наведене, позивач обґрунтовано просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1379,14 грн. за період з 02.01.2008 року по 02.01.2009 року та інфляційні нарахування в сумі 10251,59 грн. за період з  02.01.2008 року по  02.01.2009 року.

Доводи відповідача про те, що він має бути звільнений від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язання через недостатнє бюджетне фінансування, не приймається судом до уваги з огляду на приписи ч.2 ст.617 Цивільного кодексу України, згідно яких, не вважається випадком,  коли особа може бути звільнена від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Оскільки спір виник з вини  відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в сумі 615,11 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись  ст. 193, Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.    Позов  задовольнити частково.

2. Стягнути з Головного управління міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Чернігівській області, пр-т. Миру, 190/А, м. Чернігів, 14037, (р/р 35216001000642в УДК в Чернігівській області,  МФО 853592, код ЄДРПОУ 08589044) на користь Відкритим акціонерним товариством „Облтеплокомуненерго”  вул. Комсомольська, 55/Б, м. Чернігів,14000, (р/р 26004300000976 в ВАТ банк „Демарк”, МФО 353575, код ЄДРПОУ 03357671) 45971,30 грн. боргу, 100,0 грн. пені, 1379,14 грн.  процентів річних, 10251,59 грн. інфляційних нарахувань, 615,11 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                   Л.Р.  Кочергіна  

Повний текст рішення підписано: 04.03.2009 року.

Суддя                                                                                   Л.Р.  Кочергіна    

04.03.09