Ухвала

від 29.05.2013 по справі 1112/3693/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1306/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Беоезій Ю.А.

Спори, що виникають із земельних правовідносин Доповідач Карпенко О. Л.

УХВАЛА

іменем України

29.05.2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі

головуючого - Карпенка О.Л.,

суддів - Голованя А.М., Черниш Т.В.,

за участю секретаря - Дімановій Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області, ОСОБА_4, відділу Державного агентства земельних ресурсів України у Маловисківському районі про визнання незаконним розпорядження, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області, ОСОБА_2, відділу Державного агентства земельних ресурсів України у Маловисківському районі про визнання недійсним та скасування розпорядження, визнання недійсним та скасування висновку, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку за апеляційною ОСОБА_2 на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 21 лютого 2013 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Маловисківський районний суд Кіровоградської області від 21 лютого 2013 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області, ОСОБА_4, відділу Державного агентства земельних ресурсів України у Маловисківському районі про визнання недійсним розпорядження Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області та усунення порушень права власності на земельну ділянку. Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області, відділу Державного агентства земельних ресурсів України у Маловисківському районі задоволено частково. Суд визнав недійсним і скасував розпорядження голови Маловисківської районної державної адміністрації від 3 липня 2003 року № 238-р в частині передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва НОМЕР_1, площею 5 га, яка розташована на території Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області; визнав недійсним державний акт серії КР № 086985, виданий на ім'я ОСОБА_2 на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва НОМЕР_2, площею 15 га, яка розташована на території Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області; скасував державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва НОМЕР_2, площею 15 га, яка розташована на території Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області відповідно до державного акту серії КР № 086985 в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 1 від 7 жовтня 2003 року; в задоволенні інших вимог зустрічного позову відмовив.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивачка подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким усунути перешкоди в користуванні нею, належною їй на паві власності земельною ділянкою, шляхом визнання недійсним розпорядження Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 15 квітня 2003 року № 142-р про надання у власність земельної ділянки НОМЕР_1 ОСОБА_4 і державного акту на право власності на земельну ділянку (кадастровий № 3523181600:02:001:0689), виданого ОСОБА_4 на підставі цього розпорядження, та визнання недійсною державної реєстрації державного акту. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення н відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України. Їй, як власнику трьох земельних паїв, розпорядженням Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 03 лютого 2003 року № 238-р передано у власність земельні ділянки НОМЕР_1, НОМЕР_3, НОМЕР_4, які об'єднано в одну ділянку НОМЕР_2 площею 15га. На підстав цього розпорядження й видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія КР № 086985 від 07 жовтня 2003 року. Цю земельну ділянку нею передано в оренду ТОВ «Авангард». У вересні 2012 року їй стало відомо від орендаря , що земельна ділянка НОМЕР_1 у 2004 році передана ОСОБА_4 на підставі оскаржуваного нею розпорядження Маловисківської районної державної адміністрації. Вважає, що виділення спірної земельної ділянки ОСОБА_4 порушує її права, як власника оскільки вона першої набула права власності на спірну земельну ділянку, отримавши державний акт у 2003 році у той час, як відповідач отримав державний акт у 2004 році. Ухвалюючи рішення суд не врахував, що право власності на земельні ділянки НОМЕР_1 - НОМЕР_4 належали членам її сім'ї ще з 1996 року, а вона його набула в порядку спадкування. Поза увагою суду лишилися Методичні рекомендації щодо порядку передачі земельної частки (паю) в натурі із земель колективної власності члена колективних сільськогосподарських підприємств і організацій, затверджених наказом Держкомземом, Мінсільгоспродом, Української академії аграрних наук від 04 червня 1996 року № 47/172/48. У заяві ОСОБА_4 до районної державної адміністрації про виділення земельної часки в натурі він просив виділити йому іншу земельну ділянку - НОМЕР_5, а не НОМЕР_1. Суд не витребував і не дослідив схему розподілу земель колишнього КСП ім.. Свердлова. Вона припускає, що помилка щодо виділення однієї земельної ділянки двом власникам сталася з вини відділу земельних ресурсів, яким не враховано схему поділу земель колективної власності колишнього КСП ім. Свердлова. В порушення вимог ст. 174 ЦПК України суд не врахував, що відповідачі Маловисківська райдержадміністрація та Держагенство земельних ресурсів у Маловисківському районні визнали її позов.

В судовому засіданні позивачка підтримала апеляційну скаргу повністю та надала додаткові пояснення про те, що Маловиківською районною державною адміністрацією порушено порядок виділення земельної частки ОСОБА_4 так, як оскаржуване нею розпорядження видано без технічної документації щодо виділення земельної частки відповідачу. Також вона пояснила, що рішення співвласників земельних часток (паїв) колишнього КСП ім. Свердлова про розподіл земельних ділянок між власниками паїв не збереглося, воно відсутнє в районному архіві, сільській раді, в підприємства орендаря, до якого вона зверталася з приводу отримання цього документу.

Відповідач ОСОБА_4 особисто в судове засідання не з'явився.

Його представник ОСОБА_5 доводи апеляційної скарги не визнав і просив відмовити в її задоволенні.

Представник відповідача Маловисківської районної державної адміністрації ОСОБА_6 визнав доводи апеляційної скарги повністю і просив задовольнити її.

Представник відповідача відділу Державного агентства земельних ресурсів України в Маловисківському районні ОСОБА_7 доводи апеляційної скарги визнав.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Суд першої інстанції встановив, що згідно розпорядження голови Маловисківської райдержадміністрації від 15 квітня 2003 року № 142-р ОСОБА_4 надано у власність земельну ділянку НОМЕР_1, площею 5 га, яка розташована на території Злинської сільської ради.

3 липня 2003 року розпорядженням голови Маловисківської райдержадміністрації № 238-р ОСОБА_2 повторно, без вирішення питання про вилучення земельної ділянки у ОСОБА_4, надано у власність земельну ділянку НОМЕР_1, площею 5 га, яка розташована на території Злинської сільської ради а також ще двох земельних ділянок № НОМЕР_3, НОМЕР_4.

На підставі розпорядження голови Маловисківської районної державної адміністрації від 3 липня 2003 року № 238-р, 7 жовтня 2003 року на ім'я ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2, площею 15 га, яка розташована на території Злинської сільської ради, яка включає земельну ділянку НОМЕР_1, площею 5 га.

28 грудня 2004 року на ім'я ОСОБА_4 видано державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1, площею 5 га, яка розташована на території Злинської сільської ради.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що відповідач по справі набув право власності на спірну земельну ділянку законно, натомість наступне виділення цієї ж земельної ділянки позивачці здійснено з порушенням вимог законодавства і прав відповідача.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Розмір земельної частки (паю) визначається в умовних кадастрових гектарах.

Згідно п. 6 цього Указу у разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку.

В обґрунтування позову позивачка послалася на те, що умовні земельні ділянки НОМЕР_1 - НОМЕР_4 із земель колективної власності на землю КСП ім.. Свердлова Маловисківського району належали її спадкодавцям - ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, як членам цього КСП, відповідно до виданих іхм сертифікатів на право на земельну частку (пай). У зв'язку із спадкуванням до неї перейшло право на ці земельні ділянки, яке було оформлено видачею їй державного акту на право власності на земельну ділянку.

Однак, згідно свідоцтв про право власності на спадщину за законом (а.с. 15, 16) позивачка набула в порядку спадкування права на земельні частки (паї) ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

Таким чином, спадкодавцям позивачки належало право власності не на конкретні земельні ділянки, а паво на частки в землях колективної КСП, які визначені в умовних кадастрових гектарах.

Згідно п. 1.2. Методичних рекомендацій щодо порядку передачі земельної частки (паю) в натурі із земель колективної власності членам колективних сільськогосподарських підприємств і організацій, затверджених наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Мінсільгосппроду, української академії аграрних наук від 04 червня 1996 року № 47/172/48, передача в натурі земельної частки (паю) громадянину здійснюється після складання Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки паї».

Така схема підлягає затвердженню зборами членів цих підприємств і організацій та погоджується з районними державними адміністраціями (п. 1.5 Методичних рекомендацій).

Згідно оглянутої в судовому засіданні схеми поділу земель колективної власності КСП ім. Свердлова земельні ділянки НОМЕР_1 - НОМЕР_4 розміщенні поруч.

Однак позивачкою не доведено належними та допустимими доказами, що зборами членів КСП ім. Свердлова вирішено визначити для виділення в натурі ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 саме ці ділянки.

У зв'язку з цим доводи позивачки, що виділенням відповідачу земельної ділянки НОМЕР_1 порушено її права є безпідставними.

На час видання оскаржуваного позивачкою розпорядження Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 15 квітня 2003 року № 142-р про надання у власність земельної ділянки НОМЕР_1 ОСОБА_4 процедура виділення земельних паїв регулювалася нормами Земельного кодексу України (2001 року).

Згідно п. 9, 16, 17 Перехіжних положень ЗК України громадяни - власники земельних часток (паїв) можуть виділяти земельної ділянки в натурі (на місцевості) єдиним масивом. Громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право власності на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Відповідно до змісту ст. 118 ЗК України рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок являється підставою для набуття особою права власності на земельну ділянку з отриманням державного акту на право власності на землю.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що позивачка не довела факт порушення її прав внаслідок виділення відповідачу належної йому земельної частки (паю) в натурі.

Проте наступне виділення спірної земельної ділянки позивачці, згідно розпорядженням голови Маловисківської райдержадміністрації № 238-р від 03 липня 2003 року, порушує права відповідача.

Та обставина, що позивачка раніше отримала державний акт на право власності не земельну ділянку не доводить неправомірності оскаржуваного нею рішення районної державної адміністрації.

Той факт, що відповідачі, Маловисківська РДА і відділення Державного агентства агентства земельних ресурсів України у Маловисківському районі визнали позов не являється підставною для його задоволення (ст.. 174 ЦПК України) внаслідок неправомірності позовних вимог

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і правильно встановив обставини справи, визначив відповідні до них правовідносини та вирішив спір відповідно до вимог законодавства, а тому підстави для задоволення скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_2, а рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 21 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: