АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22ц/790/1272/13 Головуючий 1 інстанції: Марюхна Л.А.
Справа № 2-2084/740/12 Доповідач : Пшенічна Л.В.
Категорія: земельні
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2013 року
Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі :
головуючого судді - Пшенічної Л.В.
суддів колегії - Гуцал Л.В., Івах А.П.
за участю секретаря - Варюшичевій А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу
за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Вільховатка»
на рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 19 грудня 2012 року
за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Вільховатка», третя особа - Відділ Держкомзему у Нововодолазькому районі Харківської області про витребування земельної ділянки з незаконного володіння, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_3 звернувся до суду до ПАТ «Вільховатка» з позовом, в якому просив визнати договір оренди землі недійсним, в подальшому з уточненив позов і просив витребувати земельну ділянки з незаконного володіння.
В обґрунтування позову зазначав, що в 2009 році між ним та відповідачем був підписаний договір оренди земельної ділянки, яка належить позивачу на праві власності строком на 3 роки, та підписаний акт прийому-передачі земельної ділянки. За період з 2009 року по березень 2012 року позивачу не був наданий примірник зареєстрованого договору оренди, тому в березні 2012 року позивач повідомив відповідачу про те. що не має наміру подовжувати договірні відносини щодо оренди земельної ділянки та звернувся до відповідача з вимогою про повернення земельної ділянки позивачу, на що отримав відмову. В березні 2012 року позивачу стало відомо, що відповідач має намір зареєструвати договір оренди на новий термін. На заяви позивача до Харківської регіональної філії „Центр Державного земельного кадастру з проханням не реєструвати договір оренди землі з відповідачем, оскільки позивач його не підписував, та звернувся до відділу Держкомзему у Нововодолазькому районі Харківської області з проханням надати інформацію, чи проведена реєстрація договору оренди земельної ділянки, отримав в серпні 2012 року відповідь від відділу держкомзему про те, що 26 березня 2012 року проведена державна реєстрація договору оренди земельної ділянки, яка належить позивачу, інші заяви позивача були залишені без відповіді.. Примірник договору оренди земельної ділянки позивачем був отриманий на підставі ухвали Нововодолазького районного суду у відповідності до ст.137 ЦПК України. Після отримання договору оренди позовні вимоги були уточнені , позивач просив витребувати земельну ділянку з незаконного володіння та скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки.
Рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області від 19 грудня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.
Витребувано з незаконного володіння від ПАТ «Вільховатка» земельну ділянку, кадастровий № 6324280300000000600, площею 6,57 гектарів в межах згідно з планом, розташовану на території Ватутінської сільської ради, яка належить ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю акту серії ІУ-ХР № 100982, виданого 25 лютого 2002 року Ватутінською сільською радою Нововодолазького району Харківської області, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 6.
Зобов'язано відділ Держкомзему у Нововодолазькому районі Харківської області скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 26 березня 2012 року за № 632428034001297.
В апеляційній скарзі ПАТ «Вільховатка» посилається на те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що суд не мав підстав вважати строк оренди земельної ділянки, яка належить позивачу на праві власності оренди на три роки, так як позивач не надав доказів, що у договорі від 2009 року був зазначений строк дії договору саме три роки. Окрім того, слід звернути увагу, що у позовній заяві позивач зазначив, що договір було укладено строком на п'ять років, змін та доповнень до позовної заяви позивач не надав та не змінив своє обґрунтування позову щодо строку дії договору.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши в межах доводів апеляційну скаргу, приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не підписуваа договір оренди 1 березня 2012 року, відповідач в односторонньому порядку склав його текст, не узгоджував умови договору оренди, земельна ділянка орендарю не передавалась. За таких обставин суд зробив висновок, що договір оренди є неукладеним, а тому відповідно до ст. 1212,1213 ЦК України витребував з незаконного володіння земельну ділянку.
Однак, із таким висновком суду першої інстанції судова колегія не погоджується, оскільки він не відповідає обставинам справи та не ґрунтується на законі, а на підставі ч.3 ст.. 309 ЦПК України скасовує рішення і ухвалює нове..
Так, по справі достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 6, 57 гектарів, кадастровий № 6324280300:00:000:0600, розташованої на території Ватутінської сільської ради. У 2009 році між позивачкою та АСП «Вільховатка» було підписано договір оренди вказаної земельної ділянки, строком на три роки. Проте, від самого моменту підписання і до березня 2012 року позивачу було невідомо, чи зареєстрований договір оренди, оскільки акт прийому-передачі земельної ділянки після державної реєстрації позивачка не підписувала, примірник зареєстрованого договору оренди, підписаного у 2009 році не отримувала. У зв'язку з чим ОСОБА_3 у березні 2012 року звернулася до відповідача з вимогою про повернення земельної ділянки, у зв'язку з закінченням терміну дії договору та відсутністю наміру в подальшому передавати в оренду належну позивачу земельну ділянку, на що отримала відмову, крім того позивачу стало відомо, що орендар має намір зареєструвати договір оренди землі, при цьому жодних пропозицій щодо укладення договору оренди землі, узгодження істотних умов договору від відповідача не надійшло. З метою захисту власних прав ОСОБА_3 в квітні 2012 року звернувся до Харківської регіональної філії «Центр Державного земельного кадастру», з заявою не реєструвати договір, у зв'язку з тим, що він його не підписував, але державна реєстрація договору оренди земельної ділянки, яка належить їй на праві власності була проведена 26 березня 2012 року .
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму ( оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Вимогами ч. 1 ст. 210 ЦК України та ч. 1 ст.20 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі підлягає державній реєстрації і виходячи зі змісту ст.ст.210, 640 ЦК України та ст.18 Закону України "Про оренду землі" є укладеним з моменту його державної реєстрації.
Істотні умови договору оренди землі встановлені ст.15 Закону України "Про оренду землі". У разі відсутності в договорі оренди землі хоча б однієї з істотних його умов, такий договір підлягає визнанню недійсним за правилами частини 2 ст.15 Закону України "Про оренду землі".
Судова колегіє вважає безпідставним висновок суду першої інстанції стосовно того, що договір оренди землі не відповідає вимогам Закону України "Про оренду землі", оскільки судом не було застосовано до спірних правовідносин норми ч.2 ст.15 Закону України "Про оренду землі", що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Таким чином, посилання та те, що позивач не підписував договір оренди землі або договір підписаний особою, яка не мала на це повноваження та відсутнє волевиявлення власника, є підставою для визнання договору недійсним за ст.ст. 203, 215 ЦК України.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що, оскільки спірний договір оренди землі не визнавався недійсним, то у суду першої інстанції не було правових підстав для витребування земельної ділянки.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст.307, п. 3. ч. 1 ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
вирішила:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Вільховатка» задовольнити.
Рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 19 грудня 2012 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя
Судді колегії
Суд | Апеляційний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 04.06.2013 |
Оприлюднено | 05.06.2013 |
Номер документу | 31628384 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Харківської області
Пшенічна Л. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні