Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 2а-9983/12/0170/9
28.05.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Омельченка В. А. ,
Мунтян О.І.
секретар судового засідання Антонова М.О.
за участю сторін:
представник позивача- Приватного підприємства "Технології захисту рослин плюс"- Марабян Олександр Размікович, довідка АБ № 672356 від 04.01.2013,
представник відповідача- Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим ДПС- не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим ДПС на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаманко Є.О. ) від 15.11.12 у справі № 2а-9983/12/0170/9
до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим ДПС (вул. Північна, 2,Красноперекопськ,Автономна Республіка Крим,96000)
про визнання незаконними дій та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.08.12, № 0000122301ф."Р" та № 0000132301ф."Р"
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.11.2012 позовні вимоги Приватного підприємства "Технології захисту рослин плюс" до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим ДПС про визнання незаконними дій та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.08.2012 № 0000132301 ф. "Р" задоволені: визнано незаконними дії Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим ДПС в частині доводів та висновків, викладених в Акті перевірки № 977/23-03/33334613 від 22.08.2012, як не відповідними фактичним обставинам справи; визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим ДПС від 31.08.2012 № 0000122301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 20 265, 75 грн., у тому числі за основним платежем на 18 963, 00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 1 302, 75 грн.; визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим ДПС від 31.08.2012 № 0000132301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 20 062, 25 грн., у тому числі за основним платежем на 18 250, 00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 1 812, 25 грн. Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, звернувся з апеляційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.11.12, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем з 09.08.2012 по 15.08.2012 проведена позапланова виїзна перевірка ПП «Технології захисту рослин плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ БВП «Строитель-плюс», КП «Альянс», ТОВ «Олекан», за період з 01.01.2009 по 30.06.2012, за результатами якої складено акт №977/23-03/33334613 від 22.08.2012.
На підставі висновків акту перевірки, Красноперекопською ОДПІ в АР Крим ДПС винесено податкові повідомлення - рішення: №0000122301 від 31.08.2012 про збільшення ПП «Технології захисту рослин плюс» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 20 265,75 грн., у тому числі за основним платежем на 18 963,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 1 302,75 грн.; №0000132301 від 31.08.2012 про збільшення ПП «Технології захисту рослин плюс» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 20 062,25 грн., у тому числі за основним платежем на 18 250,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 1 812,25 грн.
Як вбачається з акту перевірки №977/23-03/33334613 від 22.08.2012 в ньому йдеться посилання на зустрічну звірку контрагента-постачальника КП «Альянс» позивача з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх в виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 по 31.03.2012, яка проведена на виконання постанови слідчого групи слідчих - старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України ОСОБА_4 від 15.05.2012, винесеної в рамках кримінальної справи №69-0146, й також йдеться посилання на цю кримінальну справу, якою встановлено, що кримінальні справи порушено відносно директора ТОВ «Союз КДС» за фактом умисного ухилення від сплати податків, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 ККУ та відносно директора ТОВ БВП «Строитель Плюс» ОСОБА_5, фізичних осіб ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності: ТОВ БВП «Строитель Плюс», КП «Альянс», з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягла в сприянні директору ТОВ «Союз КДС» Кірюшка С.М. в мінімізації ним податкових зобов'язань, скоєного повторно, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, а також пособництва ними в умисному ухиленні від сплати податків директору ТОВ «Союз КДС» Кірюшка С.М., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ст. 28, ч.2 ст. 205, ч. 2 ст. 27, ч.3 ст. 212 КК України.
В ході досудового слідства порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання СГД (юридичних осіб), а саме: ТОВ БВП «Строитель- плюс», КП «Альянс».
З метою всебічного, повного та об'єктивного розслідування даної кримінальної справи, керуючись ст.ст. 22, 66, 114, 130 КПК України, та відповідно до ст. 78 п.78.1.1 Податкового кодексу України проведена позапланова виїзна перевірка, якою встановлено, що за період з 01.01.2009 по 30.06.2012 ПП «Технології захисту рослин плюс» мало взаємовідносини з наступними підприємствами-постачальниками, наведеними у постанові слідчого групи слідчих - старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України ОСОБА_4 від 15.05.2012, а саме: КП «Альянс».
На підставі вищевикладеного, у зв'язку з відсутністю об'єктів оподаткування по операціям з придбання товарів (робіт, послуг), у підприємств-постачальників та по операціям з продажу цих товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям (в тому числі ПП «Технології захисту рослин плюс»), проведеною зустрічною звіркою не підтверджено реальність здійснення КП «Альянс» фінансово-господарських операцій з придбання та реалізації товарів (робіт, послуг) за період з 01.01.2009 по 31.03.2012.
У періоді з 01.07.2010 по 30.06.2012 ПП «Технології захисту рослин плюс» відображені витрати по придбанню агрохімікатів «Командор», «Сіріус» у КП «Альянс» на загальну суму 55 025,00 грн., в тому числі за 1 квартал 2011 року - на суму 55 025,00 грн.
Згідно акта перевірки КП «Альянс» не підтверджено реальність проведених господарських операцій з реалізації товарів (робіт, послуг), попередньо придбаних у вказаного фіктивного підприємства.
Враховуюче вищенаведене, виписані КП «Альянс» на адресу ПП «Технології захисту рослин плюс» первинні документи не можуть бути підставою для підтвердження господарських операцій і не можуть мати юридичної сили та доказовості.
Виходячи з цього, операції з придбання ТМЦ у КП «Альянс» не пов'язані з господарською діяльністю ПП «Технології захисту рослин плюс».
На підставі викладеного, відповідачем зроблено висновок про порушення ПП «Технології захисту рослин плюс» ч. 1, 5 ст. 203, 215, 228, 655, 656, 662 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, обумовлені ними по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання КП «Альянс» до реальних вигодонабувачів за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року. Аналогічна ситуація з ТОВ «Олекан».
Красноперекопською ОДПІ в АР Крим ДПС отриманий акт №12/22-40/36946292 від 29.03.2012 року «Про неможливість проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Олекан» з питань взаємовідносин з контрагентами, якими за рахунок ТОВ «Олекан» сформовано податковий кредит за період вересень 2011 року».
Враховуючи вищенаведене відповідачем зроблено висновок, що операції купівлі-продажу ТОВ «Олекан» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними.
Згідно АС «Співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» ТОВ «Олекан» надавало до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Декларацію з податку на додану вартість за вересень 2011 року та Додаток №5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року, яку було підписано ОСОБА_16, але керівником, головним бухгалтером та засновником ТОВ «Олекан», згідно АС «Співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» є ОСОБА_20.
В наслідок порушень п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, якій діяв в 2011 році, 1 кварталі 2012 року занижено податку на прибуток у Декларації з податку на прибуток підприємств на загальну суму 18 963,00 грн., в тому числі: за 1 квартал 2011 року - на суму 13 756,00 грн. та за 2-3 квартал 2011 року - на суму 5 207,00 грн.
Таким чином, в ході перевірки встановлено, що ПП «Технології захисту рослин плюс» до складу валових витрат в періоді з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року включало вартість ТМЦ надані контрагентами, що має неосновній стан - КП «Альянс» та ТОВ «Олекан», в результаті чого позивачем в порушення вимог п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України було завищено валові витрати у Декларації з податку на прибуток підприємств на загальну суму 77 663,50 грн., а також на порушення вимог п.п. 7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.1, п.198.4 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України ПП «Технології захисту рослин плюс» завищено податкового кредиту з ПДВ за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року на загальну суму 68 593,94грн.
Судом встановлено, що в акті перевірки №977/23-03/33334613 від 22.08.2012 йдеться посилання лише на зустрічні перевірки контрагентів-постачальників.
При цьому, в зазначеному акті перевірки робиться детальний аналіз документального підтвердження проведених правовідносин позивача з КП «Альянс» та ТОВ «Олекан» (перевірка наявних господарських договорів, податкових, видаткових накладних, рахунків, платіжних доручень, розрахункових документів, авансових звітів, відомостей по бухгалтерському рахунку №683 та №631, реєстрів податкових накладних) без посилання на невідповідність цих документів вимогам діючого законодавства.
Тоді як, з урахуванням вказаних актів звірки, відповідачем робиться висновок, що операції з поставки товарів (послуг, робіт) на адресу ПП «Технології захисту рослин плюс» мають ознаки «нікчемних», що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків, тобто, право на податковий кредит з податку на додану вартість та віднесення до валових витрат у ПП «Технології захисту рослин плюс» не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - виникнення об'єкту оподаткування, що передбачено вимогами - п.п. 7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», 198.1, п.198.4 ст. 198 та п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України.
Таким чином, встановлені у висновках акту перевірки №977/23-03/33334613 від 22.08.2012 року порушення позивачем вимог Законів України «Про податок на додану вартість та Податкового кодексу України визначено фактично за наявності порушеної кримінальної справи №69-0146 та АС «Співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України».
Тоді як невідповідність перевірених договірних, фінансово-господарських, бухгалтерських документів вимогам діючого законодавства внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі в розмірі 18 963,00 грн. та завищення податкового кредиту з ПДВ за період з 01.01.2009 року по 30.06.2012 року на загальну суму 73 122,00 грн. не встановлено.
За період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р. ПП «Технології захисту рослин плюс» укладено з КП «Альянс» договір купівлі-продажу №170 від 04.01.2011 року. Відповідно до п. 1.1 вказаного договору КП «Альянс» зобов'язується передати у власність позивача майно (засоби захисту рослин), а позивач зобов'язується прийняти це майно та оплатити його.
Відповідно до п.2.1. вказаного договору вартість договору складає 200 000,00 грн.
Згідно з п.4.2 позивач зобов'язується оплатити майно протягом строку дії договору, тобто до 31.12.2011 року (п.4.3 Договору).
На виконання умов договору виписано податкову накладну №55 від 05.01.2011 року на суму 66 030,00 грн., в тому числі ПДВ 11 005,00 грн. та видаткову накладну №55 від 05.01.2011 року на суму 66 030,00 грн., в тому числі ПДВ 11 005,00 грн.
Сума витрат згідно виписаної КП «Альянс податкової накладної, ПП «Технології захисту рослин плюс», включено до складу валових витрат у декларації з прибутку: за ІІ квартал 2010 року у сумі 10 090 грн. та до податкового кредиту за лютий 2010р. включено податок на додану вартість у розмірі 2018,28 грн.
Щодо взаємовідносин з ТОВ «Олекан» укладено договір купівлі-продажу №1 від 12.09.2011 року. Відповідно до п. 1.1 вказаного договору ТОВ «Олекан» зобов'язується передати у власність позивача, а позивач прийняти та оплатити товар, в кількості та на умовах дійсного договору.
Згідно з п.2.1 Договору визначено вартість товару (ескулап) 27 166,20 грн.
Відповідно до п.3.2 Договору оплата по договору проводиться поетапно.
На виконання умов договору виписано податкову накладну №33 від 12.09.2011 на суму 27 166,20 грн., в тому числі ПДВ 4 527,70 грн. та видаткову накладну №РН-0000312 від 12.09.2011 року на суму 27 166,20 грн., в тому числі ПДВ 4 527,70 грн.
Згідно із п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Пунктом 138.1. ст.138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
У свою чергу пп. 138.1.1. п.138.1. ст.138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Згідно п.138.8. ст.138 Податкового кодексу України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що відомості про господарську операцію та підтвердження її здійснення містяться у первинному документі.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996 господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Відповідно до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.
Згідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).
Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника (п.п 7.2.6. п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 Кодексу).
Документи створені у ході виконання укладених між позивачем та контрагентами договорів, які вказані вище, в силу норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій, та є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.
Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від виконання його постачальниками вимог податкового законодавства щодо відображення своїх податкових зобов'язань у своїй податковій звітності, а також від наявності в них будь-яких виробничих або трудових ресурсів. Право на податковий кредит обумовлено тільки двома законодавчими вимогами: зв'язок придбання товарів з господарською діяльністю платника та наявність належно оформлених податкових накладних (ВМД або чеків).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Судова колегія погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що надані суду первинні документи, є належним доказом реальності господарських операції між позивачем та названими контрагентами та є достатніми, в силу закону, для виникнення права на формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.
Висновки акту відповідача, його мотивувальна частина щодо необґрунтованого включення до складу податкового кредиту сум ПДВ та валових витрат сум від вартості товарів, робіт і послуг з вказаних контрагентів, заснована на факті порушення кримінальної справи стосовно посадових осіб юридичних осіб, які є постачальниками контрагентів позивача, а також на підставі інформації, отриманої ревізорами з актів про неможливість проведення зустрічної перевірки вищезгаданих контрагентів з питань правомірності господарських відносин з контрагентами-покупцями і постачальниками з метою встановлення факту реальності здійснених взаємин. В акті перевірки відсутність фактичного постачання ТМЦ контрагентами позивача, а також не постачання товарів по конкретних об'єктах документально не доведено. Акт перевірки не містить оцінки кожної конкретної операції проведеної контрагентами з позивачем, із з'ясуванням та з підтвердженням відповідними доказами, питання фактичної відсутності постачання позивачу товарів, робіт (послуг).
З метою встановлення фактичного здійснення господарських операції, наявності підстав для визначення валових витрат та для формування податкового кредиту з ПДВ цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість відповідачем, згідно акту перевірки, не були з'ясовані таки обставини, як рух активів у процесі здійснення господарської операції, постановка на облік, експлуатація устаткування, використання матеріалів в господарський діяльності позивача.
Встановлені досудовим слідством по кримінальній справі дані, які відображені в акті перевірки відповідачем, не можуть свідчити про невиконання господарських операцій між позивачем та контрагентами, оскільки наведені в акті перевірки дані не містять конкретної інформації щодо таких відносин.
На час розгляду справи суду першої інстанції не наданий вирок суду по вказаних кримінальних справах, отже обставини встановлені у ході досудового слідства судом не можуть бути прийняті в якості доказів.
Відповідно до положень ст. 80 Цивільного Кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем в суді.
Тобто, зареєстровані у ЄДРПОУ контрагенти позивача є юридичними особами, наділені цивільною правоздатністю і дієздатністю, має, відповідно до діючого законодавства, право на здійснення господарської діяльності на власний розсуд та ризик, у тому числі з постачання товарів.
Відповідачем не надано доказів підтверджуючих те, що вказані підприємства на момент укладення угод були виключені з ЄДРПОУ, у зв'язку з чим були не наділені цивільною дієздатністю та правоздатністю.
Статтею 204 Цивільного Кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Статтею 203 Цивільного Кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Акт перевірки не містить посилань на такі факти та не доводить умислу позивача на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає.
Будь - яких доказів недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість податковим органом не подано.
Таким чином, зміст правочинів з контрагентами позивача не суперечить законодавству, моральним засадам суспільства, договори укладені за вільним волевиявленням його учасників, у формі, встановленій законом, та спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно, первинні та бухгалтерські документи за вищевказаними господарськими операціями свідчать про реальне виконання вказаного правочинів.
За таких підстав, доводи відповідача про відсутність здійснення реального виконання господарських операцій є необґрунтованими, а отже використана під час перевірки постанова слідчого групи слідчих - старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України ОСОБА_4 від 15.05.2012 сама по собі не призводить до автоматичної недійсності всіх правочинів ПП «Технології захисту рослин плюс» і не є належним доказом факту визнання недійсними (фіктивними) правочинів з позивачем, а також не визначено законом як підстава для визнання правочину нікчемним.
Наказом ДПА України №1003 від 24.12.2010, який зареєстрований в Мінюсті України 19.01.2011 за № 70/18808, затверджений Порядок оформлення документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами (далі - Порядок №1003).
У п. 4 Порядку №1003 вказано, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.
Колегія суддів зазначає, що відповідачем під час проведення перевірки та складання акту перевірки не дотримані положення цього порядку, оскільки акт перевірки не містить оцінки конкретних господарських операцій вчинених між позивачем та контрагентами з посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Окрім того, судова колегія зазначає, що суду апеляційної інстанції надано докази виконання господарських операцій з контрагентами позивача, докази подальшого використання товарів, що були отримані від КП "Альянс", ТОВ "Олекан".
Так, отримані хімічні продукти, позивач реалізовував своїм покупцям відповідно до своєї господарської діяльності, що підтверджується відповідними документами, в тому числі накладною № 2 від 27.01.2011 з отримання СПК "Каркинітський" сиріусу, податковою накладною від 27.01.2011 на оплату СПК "Каркинітський" сиріусу, накладною № 1 від 06.01.2011 з отримання ООО "Севагросоюз" мучки та командора, податковою накладною від 06.01.2011 на оплату ООО "Севагросоюз" вищевказаного товару, договором купівлі-продажу від 03.01.2011, укладеного між Приватним підприємством "Технології захисту рослин плюс" та ООО "Севагропродукт", податковою накладною від 01.09.2011 на оплату наступних товарів: сиріус, агат, супервин, цитадель, мідний купорос, фастак, ескулап, та накладною № 23 від 01.09.2011з отримання вказаних товарів.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені у судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим ДПС на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.11.12 у справі № 2а-9983/12/0170/9 залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.11.12 у справі № 2а-9983/12/0170/9залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст судового рішення виготовлений 03 червня 2013 р.
Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко
Судді підпис В.А.Омельченко
підпис О.І. Мунтян
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.В.Дугаренко
Суд | Севастопольський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.05.2013 |
Оприлюднено | 05.06.2013 |
Номер документу | 31630490 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Дугаренко Ольга Володимирівна
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Дугаренко Ольга Володимирівна
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Гаманко Є.О.
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Гаманко Є.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні