Рішення

від 06.03.2009 по справі 17/25пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/25пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.09                                                                                 Справа № 17/25пн

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Востокгеотехніка”,  м. Луганськ

до Державного відкритого акціонерного товариства „Завод з ремонту гірничошахтного обладнання „Супутник” ДП ДХК „Луганськвугілля”, м. Луганськ пос. Ювілейний

про витребування майна з чужого незаконного володіння  

                                                                                                            Суддя   Фонова О.С.    

                                                            Представники:

від позивача –Ходош В.Ю., довіреність № б/н від 23.02.2009;

від відповідача –Мітіна Г.В. - арбітражний керуючий, посвідчення №  55.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу: зобов'язати відповідача передати Товариству з обмеженою відповідальністю „Востокгеотехніка” обладнання:

–          станок фрезерний з ЧПУ мод. 67Л32В у комплекті з УСП (універсальне верстатне пристосування) заводський № 39 –1 шт.;

–          верстат спеціальний фрезерний з ЧПУ мод 67Л32В, заводський № 38 –1 шт.;

–          установку термічну ТПЧ для загартування деталей ГШО, б/н –1 шт. ;

–          установку наплавочну А 1416 с  ДУ 1202 для наплавки гідроциліндрів, заводський № 759 –1 шт.

Керуючим санацією відповідача у судовому засіданні 26.03.2009 надано відзив на позовну заяву від 24.02.2009 № б/н, яким зазначено, що у зв'язку з процедурою банкрутства на підприємстві відповідача була  здійснена зміна керівництва, внаслідок чого виникла труднощі з поверненням обладнання. Оскільки оригінали документів на даний час відсутні у відповідача,  то не має можливості встановити точно їх власника, в тому числі і правомірність вимог позивача. У зв'язку з цим до теперішнього часу було відмовлено позивачу у можливості вивозу обладнання з території заводу.  

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів,  заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, суд

     в с т а н о в и в:

На підставі Договору № 18/09-01 від 18.09.2002 позивач придбав у ТОВ „Альбіон-95” наступне обладнання: станок фрезерний з ЧПУ мод. 67Л32В у комплекті з УСП (універсальне верстатне пристосування) заводський № 39 –1 шт.; верстат спеціальний фрезерний з ЧПУ мод 67Л32В, заводський № 38 –1 шт.;  установку термічну ТПЧ для загартування деталей ГШО, б/н –1 шт.;  установку наплавочну А 1416 с ДУ 1202 для наплавки гідроциліндрів, заводський № 759 –1 шт. на суму 41525 грн. Дане обладнання отримано позивачем згідно видаткової накладної № РН-0000019 від 23.09.2002.

23.09.2002 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Востокгеотехніка” (позивач у справі), як Замовником, та  Державним відкритим акціонерним товариством „Завод з ремонту гірничошахтного обладнання „Супутник” ДП ДХК „Луганськвугілля” (відповідач  у справі), як Виконавцем, було укладено договір  про відповідальне зберігання продукції  № б/н (далі – Договір).

Згідно цього Договору (пп. 1.1, 1.2) Замовник передає на зберігання  Виконавцю товарно-матеріальні цінності (Товар), без переходу права власності на нього Виконавцю. Передача товару здійснюється згідно акту приймання-передачі. В актах  зазначається  найменування, кількість та вартість Товару.

Як встановлено у п. 2.1 Договору, Товар зберігається на охоронюваній території відповідача. за адресою: м. Луганськ, с. Ювілейне.

Виконавець зобов'язаний, зокрема, видати Товар на першу вимогу  Замовника або іншої особи, уповноваженої ним (п.2.2 Договору), а Замовник зобов'язаний, зокрема, по закінченню строку дії Договору забрати переданий ним  на зберігання Товар.

Строк дії Договору передбачений сторонами до 30.04.2003. По закінченні строку дії Договору, Виконавець повинен повернути Товар Замовнику протягом 10-ти календарних днів з моменту закінчення строку дії Договору (п. 5.1 та п. 5.3 Договору в редакції додаткової угоди  № 1 від 05.12.2002).

На підставі Договору за актом  приймання-передачі товару на відповідальне зберігання за Договором № 1 від 23.09.2002 було передано на зберігання: станок фрезерний з ЧПУ мод. 67Л32В у комплекті з УСП (універсальне верстатне пристосування) заводський № 39 –1 шт.; верстат спеціальний фрезерний з ЧПУ мод 67Л32В, заводський № 38 –1 шт.;  установку термічну ТПЧ для загартування деталей ГШО, б/н –1 шт.;  установку наплавочну А 1416 с ДУ 1202 для наплавки гідроциліндрів, заводський № 759 –1 шт., всього – на суму 41525 грн.  

У зв'язку з закінченням строку дії Договору позивачем звернувся з вимогою про повернення обладнання, однак отримав безмотивовану відмову.

У зв'язку з перешкоджанням відповідачем у вивозі обладнання, позивач звернувся до суду з вимогою про  витребування власного майна з чужого незаконного володіння.  

Керуючим санацією відповідача у відзиві зазначено, що у зв'язку з процедурою банкрутства на підприємстві відповідача була  здійснена зміна керівництва, внаслідок чого виникла труднощі з поверненням обладнання. Оскільки оригінали документів на даний час відсутні у відповідача,  то не має можливості встановити точно їх власника, в тому числі і правомірність вимог позивача. У зв'язку з цим до теперішнього часу було відмовлено позивачу у можливості вивозу обладнання з території заводу.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними  докази на їх підтвердження, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до статті 316 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) правом  власності  є право особи на річ (майно),  яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею,  незалежно від  волі інших осіб.

Стаття 328 ЦК України  вказує на  підстави набуття права власності, а саме: право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право  власності вважається набутим правомірно,  якщо інше прямо  не  випливає  із  закону  або  незаконність  набуття  права власності не встановлена судом.

У статті 134 Господарського кодексу України  зазначено, що суб'єкт господарювання,   який   здійснює  господарську діяльність на основі права власності,  на свій розсуд,  одноосібно або   спільно   з   іншими   суб'єктами  володіє,  користується  і розпоряджається належним йому (їм) майном,  у тому числі має право надати  майно  іншим  суб'єктам  для  використання  його  на праві власності,  праві господарського  відання  чи  праві  оперативного управління,  або  на  основі  інших  форм  правового режиму майна, передбачених цим Кодексом.

Стаття 387 ЦК України передбачає право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння. Власник  має  право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Судом встановлено, що згідно договору  купівлі-продажу  № 18/09-01 від 18.09.2002  позивач  набув право власності на обладнання: станок фрезерний з ЧПУ мод. 67Л32В у комплекті з УСП (універсальне верстатне пристосування) заводський № 39 –1 шт.; верстат спеціальний фрезерний з ЧПУ мод 67Л32В, заводський № 38 –1 шт.;  установку термічну ТПЧ для загартування деталей ГШО, б/н –1 шт.;  установку наплавочну А 1416 с ДУ 1202 для наплавки гідроциліндрів, заводський № 759 –1 шт. на суму 41525 грн.

Як встановлено при розгляді справи, між сторонами було укладено договір про відповідальне зберігання продукції  від 23.09.2002 № б/н, згідно якого за актом  приймання-передачі товару на відповідальне зберігання за Договором № 1 від 23.09.2002 передано на відповідальне зберігання вищевказане обладнання.

Строк дії договору закінчився 30.04.2003, у зв'язку з чим відповідач повинен був повернути обладнання позивачу протягом 10 календарних днів з моменту закінчення строку дії Договору.

Проте, в порушення умов Договору відповідачем зазначені дії не були зроблені.

Позивач неодноразово звертався до керівництва відповідача з вимогами про повернення обладнання, однак воно повернуто не було.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем доведено, що спірне майно знаходиться на території відповідача,  і що він неправомірно перешкоджає доступу до нього позивачеві.

Згідно статті 43 ГПК України господарський   суд   оцінює   докази   за  своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.   

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача про витребування майна з чужого незаконного володіння є обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню з віднесенням судових витрат на відповідача  згідно ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд     

   в и р і ш и в :

1.          Позов задовольнити.

2.          Зобов'язати Державне відкрите акціонерне товариство „Завод з ремонту гірничошахтного обладнання „Супутник” ДП ДХК „Луганськвугілля”,                         м. Перевальськ  Луганської області, вул. Дзержинського, 25, ідентифікаційний код 00171121, передати Товариству з обмеженою відповідальністю „Востокгеотехніка”,  м. Луганськ, вул. Совєтская, 73, ідентифікаційний код 31376185, обладнання:

–          станок фрезерний з ЧПУ мод. 67Л32В у комплекті з УСП (універсальне верстатне пристосування) заводський № 39 –1 шт.;

–          верстат спеціальний фрезерний з ЧПУ мод 67Л32В, заводський № 38 –1 шт.;  

–          установку термічну ТПЧ для загартування деталей ГШО, б/н –1 шт.;  

–          установку наплавочну А 1416 с ДУ 1202 для наплавки гідроциліндрів, заводський № 759 –1 шт., всього – на суму 41525 грн.,

яке знаходиться на території ДВАТ „Завод з ремонту горно-шахтного обладнання „Супутник” ДП ДХК „Луганськвугілля”, за адресою: м. Луганськ, с. Ювілейне, видати наказ.

3.          Стягнути з  Державного відкритого акціонерного товариства „Завод з ремонту гірничошахтного обладнання „Супутник” ДП ДХК „Луганськвугілля”,     м. Перевальськ  Луганської області, вул. Дзержинського, 25, ідентифікаційний код 00171121, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Востокгеотехніка”,  м. Луганськ, вул. Совєтская, 73, ідентифікаційний код 31376185, державне мито у сумі 451,25 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  у сумі 118 грн., видати наказ.

У судовому засіданні  оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення:  10.03.2009.

Суддя                                                                                              О.С. Фонова

Провідний спеціаліст                                                                           О.В. Уставицька