Ухвала

від 23.05.2013 по справі 2а-16663/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-16663/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

23 травня 2013 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Укрспецконструкція" до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Укрспецконструкція", звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва про визнання протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.11.12 р. № 0005102220, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 50 235,00 грн. в тому числі основний платіж в розмірі 40 188,00 грн. та штрафна (фінансова) санкції в розмірі 10 047,00грн. та податкове повідомлення-рішення від 12.11.12 №0005112220 яким зменшено розмір від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 220 512,00грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2013 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.11.12 р. №0005102220, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 50 235,00 грн. в тому числі основний платіж в розмірі 40 188,00 грн. та штрафна (фінансова) санкції в розмірі 10 047,00грн. та податкове повідомлення-рішення від 12.11.12 №0005112220 яким зменшено розмір від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 220 512,00грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, представник Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Співробітниками Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва ДПС було проведено документальну позапланову перевірку Приватного акціонерного товариства "Укрспецконструкція" з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Приємна пропозиція» за період з 01.07.2012 р. по 31.07.2012 р. За результатами якої складено акт перевірки від 18.10.2012р. №461/22-205/31030585.

В акті перевірки зазначено наступні порушення вимог законодавства: п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198 Податкового кодексу України , в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 40188 грн., в тому числі по періоду липень 2012 р. на суму 40188 грн. та завищено р. 19 Декларації «Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язань та сумою податкового кредиту» поточного звітного періоду в липні 2012 р. на суму 220512 грн.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.11..2012 р. №0005102220 яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 50235 грн. (40188 грн. - основний платіж, 10047 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Так, що між Позивачем (Покупець), з одного боку, та ТОВ «Приємна пропозиція» (Постачальник), з іншого боку, було укладено Договір поставки №0207 від 02.07.2012 року (надалі по тексту Договір №0207).

У відповідності до п. 1.1 Договору №0207, Постачальник зобов'язується передати Покупцю продукцію (надалі по тексту - «Товар»), а Покупець зобов'язується прийняти у власність та оплатити Товар на передбаченим даним Договором послуги.

Пунктом 1.2 даного Договору передбачено, номенклатурний перелік, асортимент, кількість, ціна та вартість Товару погоджується сторонами в Специфікації (Додатках), які після підписання є невід'ємною частиною даного Договору

Згідно п. 3.1 вищезазначеного Договору, ціна Товару погоджується Сторонами у відповідності до п. 1.2 даного Договору.

Зобов'язання сторін за Договорами були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується специфікаціями, накладними, товарно-транспортними накладними, податковими накладними, банківськими виписками та іншими документами (оригінали були дослідженні в судовому засіданні та копії даних документів залучені до матеріалів справи).

Оскільки матеріали справи містять податкові накладні, надані позивачу його контрагентом, відповідачем в акті перевірки та відзиві на позов не зазначено жодних посилань щодо несплати Товариствами податку на додану вартість до бюджету, судом вбачаються неправомірними посилання відповідача, викладені в акті перевірки.

Відповідач посилається на ту обставину, що «Згідно даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» АІС «Контрагент» та на виконання вимог Наказу ДПА України від 18.04.2008р. №266 «Про організацію взаємодії органів податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» встановлено, що податковий кредит ПрАТ «Укрспецконструкція» сформовано: за липень 2012р. на суму 260700 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Приємна пропозиція».

ТОВ «Приємна пропозиція»: Директор - БОМБА СЕРГІЙ ІВАНОВИЧ (і.п.н. НОМЕР_1); Головний бухгалтер - дані відсутні.

ТОВ «Приємна пропозиція» зареєстроване 13.09.2010 року в Печерській районній у м. Києві Державній адміністрації Печерського району, свідоцтво про державну реєстрацію №10701020000041201 від 13.09.2010року. Код ТОВ «Приємна пропозиція» за ЄДРПОУ: 37264435.

Взято на податковий облік в органах державної податкової служби за №57358 від 14.09.2010 року у Печерському районі м. Києва; Свідоцтво платника податку на додану вартість від 26.11.2010 року № 100311742. Індивідуальний податковий номер - 372644326551.

Місцезнаходження ТОВ «Приємна пропозиція» відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 1133, м. Київ, вул. Щорса, д.31.

Стан « 9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Статутний капітал ТОВ «Приємна пропозиція» відповідно до установчих документів на момент його створення складав 1 тис. грн.

ДПІ у Подільському р-ні м. Києва ДПС від ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС отримала акт від 20.09.2012 року №3796/22-9/37264435 щодо господарських відносин ТОВ «Приємна пропозиція» з суб'єктами господарювання за липень 2012 року.

За результатами перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС по ТОВ «Приємна пропозиція» на підставі актів Світловодської ОДПІ від 17.07.2012р. №198/22/37624515 та від 14.06.2011р. №1776/15-322/35642490 з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ПП "Ювітек" (код ЄДРПОУ 37624515) та ТОВ «Світ Бакалії» (код ЄДРПОУ 35642490), податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).».

Таким чином, Відповідачем зроблено висновок, що господарські зобов'язання за договором, укладеними між Позивачем та його контрагентом не спрямовні на реальне настання правових насліднік, що обумовлені договором.

Разом з тим, суд першої інстанції правомірно не прийнято до уваги вказані доводи відповідача, так як, на час розгляду даної справи не встановлено наявність умислу у директора Товариства на укладення угод, спрямованих на ухилення від сплати податків.

Крім того , суд першої інстанції обґрунтовано зазначає на ту обставину, що на час проведення перевірки та на час розгляду справи Відповідачем не надано переконливих доказів про те, що контрагента Позивача було ліквідовано або припинено підприємницьку діяльність даного підприємства під час укладання та виконання договорів.

Також, акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоду, здійснену позивачем, нікчемним правочином, в чому саме, на думку відповідача, дана угода порушують публічний порядок.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковим органом не доведені обставини на підтвердження того, що укладаючи оскаржений договір сторони діяли з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9. Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України , витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу . При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України , не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до статті 198.3 Податкового кодексу України , податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно зі статтею 198.1 вищезазначеного кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Статтею 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до статті 201.10 ПК України , податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому згідно із статтею 201.8, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу .

З аналізу вищезазначених норм закону та матеріалів справи, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що Позивачем надано суду переконливі докази того, що вищезазначений договір був укладено з метою настання реальних обставин, а тому висновки викладені в Акті перевірки є помилковими та викладеними з порушенням норм податкового права.

Крім того, судом першої інстанції встановлено та не заперечувалось відповідачем, що товар, який було придбано позивачем у ТОВ «Приємна пропозиція» в подальшому було реалізовано.

Отже, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що при прийнятті Відповідачем спірного повідомлення-рішення ним не було дотримано вимог законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Разом з тим, в порушення ст.. 71 КАС України відповідачем ні в суду першої інстанції ні в суді апеляційної інстанції не надано доказів правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на вищезазначене апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 197, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2013 року - залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Головуючий суддя : Г.В.Земляна

Судді: Н.І. Горбань

М.В. Межевич

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.