Постанова

від 04.06.2013 по справі 823/1347/13-а

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 року Справа № 823/1347/13-а

11 год. 20 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бабич А.М.,

при секретарі - Сидорець І.С.,

за участю сторін:

представника позивача - Панкової О.С. (за довіреністю),

представника відповідача - Івченко Я.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства «САНА-ТРЕЙД» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "САНА-ТРЕЙД" (далі-позивач) звернулось у Черкаський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби (далі-відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.11.2012: № 0005152301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 109028 грн. (87222 грн. - за основним платежем та 21806 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями); № 0005162301 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 100305 грн.

Позов мотивовано тим, що податковий орган за результатами перевірки безпідставно зробив висновок про безтоварність господарських операцій позивача з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3) та не взяв до уваги наявні документи бухгалтерського обліку та податкової звітності, якими підтверджується їх реальність, не обгрунтовано використав дані перевірки ФОП ОСОБА_4, в якому вказано, що останній не підтвердив придбання товарів у своїх контрагентів. Позивач вказував на неповне дослідження податковим органом таких документів, що призвело до прийняття неправомірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідач проти позову заперечував на тій підставі, що оскаржувані рішення прийняті законно у зв'язку з виявленими під час перевірки недоліками складання первинно-бухгалтерських документів за правовідносинами з ФОП ОСОБА_3, а також, що реальність господарських операцій не підтверджується з огляду на дані акту податкової перевірки ДПІ у м.Керчі АРК ФОП ОСОБА_3, який не надав всіх необхідних документів на підтвердження придбання товарів, не мав необхідних трудових ресурсів та основних засобів для здійснення господарської діяльності, а отже його правочини з позивачем не підтверджуються з урахуванням часу виконання, місцезнаходження контрагентів та наявністю необхідних засобів.

У судових засіданнях представники сторін підтвердили свої правові позиції у справі.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази у справі у їх взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Суд встановив, що приватне підприємство «САНА-ТРЕЙД» згідно з даними ЄДРПОУ зареєстроване як юридична особа з 02.02.1999, взяте на облік у ДПІ у м.Черкасах Черкаської області ДПС та є платником ПДВ.

На виконання наказу відповідача від 17.10.2012 №1113 на підставі службового посвідчення головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок великих підприємств управління податкового контролю ДПС у Черкаській області Хоменко О.О. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства у господарських правовідносинах з ФОП ОСОБА_3 у періоді з 01.10.2011 до 31.12.2011. Під час перевірки встановлено порушення позивачем вимог підп.139.1.9 п.139.1 ст.139, підп.198.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження податку на прибуток у IV кварталі 2011 року на 100305,00 грн. та завищення сум податкового кредиту на 87222,00 грн., у т.ч. у жовтні 2011 року - на 17840,00 грн., у листопаді 2011 року - 29950,00 грн., у грудні 2011 року - на 39432,00 грн.

За результатами перевірки складено акт від 22.10.2012 №276/22-11/30284518 (далі - акт перевірки), на підставі якого відповідач прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення (далі - ППР) від 06.11.2012: №0005152301, яким збільшив грошове зобов'язання позивача з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на суму 109028,00 грн. (у т.ч. штрафна санкція - 21806,00 грн.), та №0005162301, яким збільшив грошове зобов'язання позивача з податку на прибуток на загальну суму 100305,00 грн. (без застосування штрафних санкцій).

Суд звернув увагу, що вищевказані порушення пов'язані з встановленням податковим органом нереальності правочинів позивача у жовтні-грудні 2011 року з ФОП ОСОБА_3 за договором поставки поліпропілену від 01.08.2011 №10-П. До таких висновків відповідач згідно з даними акту перевірки позивача дійшов у зв'язку з тим, що в отриманих на підтвердження переміщення товару товарно-транспортних накладних відсутня конкретна адреса навантаження товару (зазначено лише м.Київ без вказівки щодо назви вулиці, номера будинку, в той час як адреса місцезнаходження цього контрагента - м.Керч), номери подорожніх листів і доручень на отримання товару, наявність кредиторського заборгованості станом на 31.12.2011 в сумі 291192,00 грн., а також за даними актів позапланових перевірок контрагента встановлено відсутність у нього рухомого та нерухомого майна і не підтверджено ФОП ОСОБА_3 реальності вчинення правочинів щодо придбання товару у ТОВ «Бітіком», ТОВ «Онікс», ТОВ «Гарбол».

Надаючи оцінку вищевказаним обставинам справи суд виходив з наступного.

Згідно з підп.14.1.27. п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.1. ст.138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування згідно з п.138.2. ст.138 ПК України, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Згідно з пунктами 2.15-2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 №168/704), забороняється приймати до виконання первинні бухгалтерські документи на операції, що суперечать законодавчим актам.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Суд звернув увагу, що на підставі договору з ФОП ОСОБА_3 №10/П позивач придбавав поліпропілен відповідно до рахунків-фактур та наступних видаткових накладних (далі - ВН): від 15.10.2011 №19, від 07.10.2011 №28, від 11.10.2011 №44, від 21.10.2011 №100, від 25.10.2011 №116, від 01.11.2011 №28, від 03.11.2011 №34, від 09.11.2011 №46, від 11.11.2011 №60, від 15.11.2011 №78, від 15.11.2011 №78, від 17.11.2011 №89, від 23.11.2011 №125, від 24.11.2011 №133, від 01.12.2011 №7, від 01.12.2011 №8, від 06.12.2011 №35, від 06.12.2011 №47, від 07.12.2011 №56, від 07.12.2011 №57, від 09.12.2011 №79, від 13.12.2011 №83, від 13.12.2011 №84, від 21.12.2011 №97, від 22.12.2011 №100, від 23.12.2011 №102, від 27.12.2011 №148.

Відповідно до даних ЄДРПОУ ФОП ОСОБА_3 має право здійснювати оптову торгівлю іншими непродовольчими товарами, оптову торгівлю будівельними матеріалами, діяльність автомобільного вантажного транспорту, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, інші види оптової торгівлі. Отже поставка для позивача вищевказаного товару є характерним для його видів діяльності. Цей контрагент є платником ПДВ відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ НОМЕР_1.

Згідно з даними видаткових накладних отримано пропілен уповноваженим довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей представником позивача Луговським О.В. Надання та використання таких довіреностей підтверджується даними журналу обліку виданих довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей (том 1 а.с.162). Видаткові накладні містять всі необхідні реквізити, що дозволяють ідентифікувати господарську операцію та осіб, що брали в ній участь, скріплені печатками сторін.

Переміщення товару відповідно до умов договору здійснювалося шляхом самовивозу транспортом позивача із міста Київ, що підтверджується даними товарно-транспортних накладних (далі - ТТН) та подорожніх листів (том 2 а.с.26-61) в матеріалах справи. Посилання відповідача на те, що ТТН не містять інформації про номери подорожніх листів та відсутність деталізованої адреси пункту навантаження товару, суд не взяв до уваги як доказ безтоварності господарських операцій у зв'язку з тим, що ТТН для договорів купівлі-продажу та поставки не є первинно-бухгалтерським документом. Така позиція викладена Вищим адміністративним судом України в роз'ясненні від 02.06.2011 № 742/11/13-11. Тому їх недоліки не дають підстав податковому органу під час здійснення невиїзної перевірки не враховувати наявні документи, що підтверджують формування витрат та взяття податкового кредиту, а також для висновків про безтоварність господарських операцій за ВН, які містять всі необхідні реквізити, достатні для підтвердження факту та змісту господарських операцій.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинними бухгалтерськими документами для договорів поставки є саме видаткові накладні, які є у позивача належним чином оформлені.

Згідно з даними ТТН товар перевозився транспортом позивача, право власності на який підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (реєстраційний номер 06617МЕ) і за своїми технічними характеристиками може перевозити такий вид товару.

Суд звернув увагу, що станом на час розгляду справи позивач не має заборгованості перед ФОП ОСОБА_3, що спростовує таку підставу визнання безтоварними господарських операцій, як часткові розрахунки.

Оплата отриманого товару підтверджується даним банківських виписок (а.с.185-161).

Згідно з даними карток бухгалтерського обліку позивача та попередніми калькуляціями вартості виробництва продукції вартість цього товару була включена у собівартість для виготовлення втулок, які згідно з даними договорів поставки, видаткових та податкових накладних, виписаних від позивача покупцям (том 3), були реалізовані. Отже позивач підтвердив використання отриманого поліпропілену у власній господарській діяльності.

Відповідно до підп.14.1.228. п.14.1 ст. 14 ПК України собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Суд не взяв до уваги посилання відповідача на висновки актів позапланових перевірок ФОП ОСОБА_3, оскільки відповідно до їх даних він не надав документів, що підтверджують його відносини з третіми особами, що не доводить обов'язковий характер наслідків безтоварності правочинів з позивачем.

Пунктом 83.1 ст. 83 ПК України передбачено, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Суд встановив, що під час проведення невиїзної перевірки позивача відповідач не перевірив дані про наявні трудові ресурси та дані про основні засоби ФОП ОСОБА_3 У зв'язку з цим суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на факт відсутності умов здійснення господарської діяльності, оскільки згідно з даним актів перевірок цього контрагента зазначено, що такі документи не були надані до перевірки ДПІ у м.Керчі АРК.

Суд встановив, що відповідно до сформованих витрат за ВН позивач взяв податковий кредит на підставі наступних податкових накладних (далі - ПН): від 15.10.2011 №19, від 07.10.2011 №28, від 11.10.2011 №44, від 21.10.2011 №100, від 25.10.2011 №116, від 01.11.2011 №28, від 03.11.2011 №34, від 09.11.2011 №46, від 11.11.2011 №60, від 15.11.2011 №78, від 15.11.2011 №78, від 17.11.2011 №89, від 23.11.2011 №125, від 24.11.2011 №133, від 01.12.2011 №7, від 01.12.2011 №8, від 06.12.2011 №35, від 06.12.2011 №47, від 07.12.2011 №56, від 07.12.2011 №57, від 09.12.2011 №79, від 13.12.2011 №83, від 13.12.2011 №84, від 21.12.2011 №97, від 22.12.2011 №100, від 23.12.2011 №102, від 27.12.2011 №148. ПН належно оформлені, містять всі необхідні реквізити та скріплені печаткою і підписом постачальника. На дату виписування ПН ФОП ОСОБА_3 відобразив у повному обсязі грошові зобов'язання з ПДВ за правовідносинами з позивачем.

Згідно з підп. «а» пункту 198.1 ст. 198 ПК України у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг виникає право на віднесення сум податку до податкового кредиту. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. (пункт 198.3 ст.198 ПК України)

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є видана на вимогу покупця платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є податкова накладна. Вимоги до обов'язкових реквізитів для ПН визначені ст.201 ПК України. Вона є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Зважаючи, що інших обставин, які би свідчили про нереальність господарських правочинів, відповідач не навів і судом не встановлено, зважаючи на наявність всіх необхідних документів бухгалтерського обліку на обґрунтування витрат та розміру взятого податкового кредиту позивача, суд дійшов висновку про неправомірність прийнятих ППР та необхідність їх скасувати.

Враховуючи розмір сплаченого судового збору за подання адміністративного позову і обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність присудження судових витрат на користь позивача у розмірі 2093,33 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 160 - 165, 254-256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Черкасах Черкаської області ДПС від 06.11.2012: №0005152301 про збільшення грошового зобов'язання ПП «САНА-ТРЕЙД» з податку на прибуток та №0005162301 про збільшення грошового зобов'язання ПП «САНА-ТРЕЙД» з податку на додану вартість.

3. Стягнути з державного бюджету на користь приватного підприємства «САНА-ТРЕЙД» (18019, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Луценка, 7/3; код ЄДРПОУ 30284518) суму сплаченого судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 2093,33 грн. (дві тисячі дев'яносто три гривні 33 коп.).

4. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.

5. Копію постанови направити сторонам.

Суддя А.М. Бабич

Повний текст постанови виготовлений 05.06.2013