Рішення

від 30.05.2013 по справі 333/1054/13-ц

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа №333/1054/13-ц

Пр.№2/333/1170/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

15 травня 2013 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Тучкова С.С.,

при секретарі Лебедєвій К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу №333/1054/13-ц за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Продагродім» про порушення норм чинного трудового законодавства України та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Комунарського районного суду м.Запоріжжя з позовом до приватного підприємства «Продагродім», в якому просить суд зобов'язати відповідача видати наказ (розпорядження) про допуск її до роботи з 27 листопада 2012 року, допустити її до роботи на повний робочий день, а також стягнути з відповідача на її користь завдану моральну шкоду у розмірі 1147 гривень. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що вона є працівником приватного підприємства «Продагродім». У зв'язку із народженням дитини їй була надана декретна відпустка по догляду за дитиною на період з 30.09.2012 року по 21.08.2014 року. Внаслідок зміни сімейних обставин нею було написано заяву про припинення відпустки та допуск до роботи з 27.11.2012 року на повний робочий день. Водночас вона звернулася із заявою до Управління праці та соціального захисту населення про припинення виплати допомоги на дітей до досягнення ними трирічного віку. Відповідач відповіді на її заяву не надав. Внаслідок незаконних дій приватного підприємства «Продагродім» вона не може приступити до роботи та втратила можливість отримувати соціальну допомогу від держави, немає достатніх коштів для існування та утримання своїх малолітніх дітей.

Позивач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена судом своєчасно та належним чином, надала суду заяву, в якій просила на підставі ч.2 ст.158 Цивільного процесуального кодексу України розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала повністю, проти винесення заочного рішення суду не заперечувала.

Відповідач, повідомлений судом належним чином про час та місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з'явився і не повідомив суд про причини неявки. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, відповідно до вимог ч.4 ст.169 Цивільного процесуального кодексу України суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази та проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.3 ст.10 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підставі ст.57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно ст.60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно опису вкладення до цінного листа та повідомлення про вручення поштового відправлення позивачем було відправлено на адресу відповідача заяву про вихід на роботу та довідка про припинення виплат допомоги на дітей (а.с.4, 7).

Відповідно до довідки вих.№04/6498 від 16.11.2012 року, наданої Управлінням праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району, виплати допомоги ОСОБА_1 на дітей до досягнення ними трирічного віку припинені з 30.09.2012 року (а.с.6).

Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_1 08.05.2008 року була прийнята на посаду продавця-консультанта у Приватному підприємстві «Продагродім», з 03.11.2008 року переведена на посаду менеджера з маркетингу (а.с. 9-10). Наведені записи із трудової книжки підтверджуються наказами № 313-К та № 452-К/П (а.с. 12-14).

За наказом (розпорядженням) про надання відпустки №834/1-К/В від 30.11.2009 року ОСОБА_1 була надана відпустка по догляду за дитиною до трьох років на період з 30 листопада 2009 року по 29 вересня 2012 року (а.с.15).

За наказом №270-К/В від 30.09.2012 року ОСОБА_1 була надана відпустка по догляду за дитиною до трьох років на період з 30 вересня 2012 року по 21 серпня 2014 року (а.с.16).

Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про відпустки» право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 179 КЗпП України за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства.

Згідно ч.1 ст.181 КЗпП України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) надаються за заявою жінки або осіб, зазначених у частині сьомій статті 179 цього Кодексу, повністю або частково в межах установленого періоду та оформляються наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу. Аналогічне правоположення визначено і в ч.3 ст.20 Закону України «Про відпустки», згідно якого відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається за заявою жінки або осіб, зазначених у частині третій статті 18 цього Закону, повністю або частково в межах установленого періоду та оформляється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

За ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Отже, судом встановлено, що між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Продагродім» існують трудові правовідносини. Скориставшись своїм правом на соціальну відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, позивач оформила дану відпустку, що підтверджується наказами підприємства. У період перебуванні у відпустці ОСОБА_1 виявила бажання перервати відпустку та приступити до роботи. Праву ОСОБА_1 на відпустку кореспондується її право на користування частиною відпустки. Ігноруванням її законних вимог їй спричинена моральна шкода, яка виявилася у необхідності додання додаткових зусиль для організації життя у зв'язку з тим, що позивачу припинена виплата державної допомоги на дітей до досягнення ними трирічного віку, а власник підприємства до сьогодні не допускає її до роботи.

Таким чином, у зв'язку із викладеним, аналізуючи зібрані у справі докази та вимоги чинного законодавства, приймаючи до уваги положення ст.11 Цивільного процесуального кодексу України щодо розгляду справ в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ґрунтуються на законі, підтверджуються зібраними у справі доказами та не порушують прав та інтересів третіх осіб, тому позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Так як задоволена основна вимога позивача, яка була звільнена від сплати судового збору при подачі заяви, з відповідача повинен бути стягнений в дохід держави судовий збір.

Керуючись ст.ст. 2, 20 Закону України «Про відпустки», ст.ст. 179, 181, 237-1 КЗпП України, ч.4 ст.169, ст.ст. 10, 57, 60, 209, 214-215 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Продагродім» про порушення норм чинного трудового законодавства України та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю .

Зобов'язати Приватне підприємство «Продагродім» (ЄДРПОУ 30727710) видати наказ (розпорядження) про допуск ОСОБА_1 до роботи з 27 листопада 2012 року, та допустити ОСОБА_1 до роботи на повний день.

Стягнути з Приватного підприємства «Продагродім» (07400, Київська область, м.Бровари, вул.Андрєєва, буд.2, ЄДРПОУ 30727710) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) моральну шкоду у розмірі 1147 (одна тисяча сто сорок сім) гривень 00 копійок.

Стягнути з Приватного підприємства «Продагродім» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Андрєєва, буд. 2, ЄДРПОУ 30727710) судовий збір в дохід держави в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.

Копію заочного рішення надіслати відповідачеві не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м.Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя С.С. Тучков