Постанова

від 04.06.2013 по справі 810/1789/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 04 червня 2013 року           810/1789/13-а           Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н.Д., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом  Дочірнього підприємства «Промзіз-Центр» товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові засоби індивідуального захисту» доУправління Пенсійного фонду України в місті Ірпені Київської області провизнання протиправним та скасування рішення ВСТАНОВИВ:           Дочірнє підприємство «Промзіз-Центр» товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові засоби індивідуального захисту» (далі - ДП «Промзіз-Центр» ТОВ «Промислові засоби індивідуального захисту» або позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області (далі – УПФУ в м. Ірпені або відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення УПФУ в м. Ірпені від 29.03.2013 № 559 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), згідно яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3856,90 грн. та нарахована пеня у розмірі 889,98 грн.           В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність порушення ним вимог законодавства, що регулює порядок обліку та сплати єдиного внеску, оскільки ним своєчасно сплачений єдиний внесок за лютий та березень місяці 2012 року. Позивач також зазначив, що сплата єдиного внеску за вказаний період на неналежний рахунок відбулась у зв'язку з несвоєчасним повідомленням про взяття на облік позивача УПФУ у м. Ірпені. Тому, на думку позивача, рішення відповідача є незаконним, оскільки при його прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону. Відповідач позов не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що оскаржуване рішення прийняте з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.           Відповідач також зазначив про те, що позивач своєчасно повідомлений про взяття його на облік як платника єдиного внеску УПФУ в м. Ірпені, про що свідчить відповідне повідомлення та факт подання відповідачеві звітів за лютий та березень місяці 2012 року.           Разом з цим, без належних на те підстав позивач сплатив єдиний внесок за вказаний період на рахунки пенсійного органу на обліку якого перебував раніше, а саме на рахунки Управління Пенсійного фонду України Шевченківського району м. Києва, що призвело до несвоєчасного надходження єдиного внеску за лютий та березень місяці 2012 року на рахунки відповідача, у зв'язку з чим до позивача і були застосовані штрафні санкції та нарахована пеня. У судове засідання, призначене на 4 червня 2013 року представники позивача та відповідача не з`явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце його проведення. Матеріали справи містять клопотання представників сторін про розгляд справи за їх відсутності. З огляду на положення статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними матеріалами та доказами.           Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне. ДП «Промзіз-Центр» ТОВ «Промислові засоби індивідуального захисту», ідентифікаційний код юридичної особи 34356774, зареєстроване як юридична особа 11.05.2006, про що внесено запис в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за №10741020000017076. Як вбачається з матеріалів справи, позивач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. У грудні 2011 року позивач змінив своє місцезнаходження. Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 22.12.2011 місцезнаходженням позивача є: 08298, Київська область, м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, буд. 32. Судом встановлено, що позивач починаючи з 13.03.2012 звітує до УПФУ в м. Ірпені, про що свідчать наявні у матеріалах справи подані звіти про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за лютий та березень місяці 2012 року та квитанції про їх прийняття.            29 квітня 2013 року УПФУ в м. Ірпені прийнято рішення №559 від 29.04.2013 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, згідно з яким за несвоєчасну сплату єдиного внеску за лютий та березень місяці 2012 року до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3856,90 грн. та нарахована пеня у розмірі 889,98 грн. Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач скористався своїм правом оскаржити його у судовому порядку, звернувшись із даним позовом до суду.           Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, між сторонами відсутній спір щодо розміру та строків сплати єдиного внеску за лютий та березень місяці 2012 року. Натомість спір між сторонами виник внаслідок різного визначення дати з якої позивач був зобов'язаний сплачувати єдиний внесок на рахунки УПФУ в м. Ірпені, а не на рахунки пенсійного органу на обліку якого перебував раніше, а саме на рахунки Управління Пенсійного фонду України Шевченківського району м. Києва. У з зв'язку з цим, судом досліджено питання щодо взяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України ДП «Промзіз-Центр» ТОВ «Промислові засоби індивідуального захисту». Порядок взяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у редакції, який діяв на дату виникнення спірних правовідносин, затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 №21-6, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за №995/18290   (далі – Порядок).           Згідно пункту 2.1 Порядку, взяття на облік юридичних осіб здійснюється управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах за місцезнаходженням юридичної особи на підставі відомостей з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей органами Пенсійного фонду.           Відповідно пункту 2.4  Порядку, повідомлення про взяття на облік юридичної особи або фізичної особи - підприємця як платника єдиного внеску безоплатно надсилається платнику поштою з повідомленням про вручення наступного робочого дня з дня взяття на облік в органі Пенсійного фонду за формою згідно з додатком 1.           Відповідно до письмових пояснень відповідача, позивач узятий на облік як платник єдиного внеску УПФУ в м. Ірпені з 17.02.2012 за реєстраційним номером 10-30-03-3215. Дана інформація була направлена позивачеві згідно повідомлення від 27.02.2012 №2810/02. Однак, у зв'язку із відсутністю коштів у відповідача на поштові відправлення, вказане повідомлення направлялось позивачеві звичайним листом, а не листом з повідомленням про вручення як того вимагає законодавство України. Водночас, як зазначив представник позивача, інформацію про взяття його на облік  УПФУ в м. Ірпені він отримав лише 19.04.2012 на підтвердження чого надав суду відповідне повідомлення. У зв'язку з цим, суд констатує порушення відповідачем порядку направлення повідомлень про взяття на облік платника єдиного внеску передбаченого пункту 2.4  Порядку, що призвело до неповідомлення позивача про взяття його на облік в УПФУ в м. Ірпені. Вказані дії УПФУ в м. Ірпені призвели до здійснення сплати позивачем єдиного внеску, який нарахований у лютому місяці 2012 року на рахунки УПФУ у Шевченківському районі  м. Києва.           Зазначена обставина підтверджується відповідними платіжними дорученнями від 16.02.2012 №826,  від 16.02.2012 №827, від 16.02.2012 №828, від 01.03.2012 №880, від 01.03.2012 №882, від 01.03.2012 №883. Разом з цим, суд критично ставиться до тверджень позивача про те, що про взяття його на облік як платника єдиного внеску у УПФУ у м. Ірпені він дізнався лише 19.04.2012 оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивач, починаючи з 13.03.2012 звітував до УПФУ у м. Ірпені, що підтверджується звітом про нарахування єдиного внеску за лютий та березень місяці 2012 року (а.с.21-30). У зв'язку з цим, суд дійшов висновку, що позивач, починаючи з 13.03.2012 був обізнаний про взяття його на облік як платника страхових внесків УПФУ у м. Ірпені. А відтак, саме із зазначеної дати повинен був сплачувати грошові кошти на розрахункові рахунки УПФУ у м. Ірпені.           Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.08.2010 №2464-VI у редакції, що діяла на момент нарахування та сплати позивачем єдиного внеску за лютий та березень місяці 2012 року  (далі – Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»). Згідно частини восьмої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць. Відповідно до частини десятої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунка платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунка платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду. Сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунка ( частини п'ята та сьома статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»). Згідно з положеннями пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Крім цього, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (частини 10 та 13 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»). З огляду на те, що позивач до 13.03.2012 не був обізнаний про взяття його на облік як платника єдиного внеску в УПФУ у м. Ірпені суд дійшов висновку, що перерахування ним грошових коштів у рахунок сплати єдиного внеску за лютий та частково березень 2012 року на розрахункові рахунки УПФУ у Шевченківському районі  м. Києва, які у подальшому були перераховані на належні рахунки, у розмірі 81,00 грн., 1120,00 грн., 11200,00 грн., 10350,00 грн., 75,00 грн., 1030,00 грн., загалом – 23856,00 грн. згідно платіжних доручень від 16.02.2012 №826, від 16.02.2012 №827, від 16.02.2012 №828, від 01.03.2012 №880, від 01.03.2012 №882, від 01.03.2012 №883 є такими, які здійснені у порядок, строки та відповідно до вимог чинного законодавства. Крім цього, незважаючи на те, що позивач  з 13.03.2012 знав, що він перебуває на обліку в УПФУ у м. Ірпені ним  у березні та квітні 2012 року згідно платіжних доручень від 20.03.2012 №918, від 20.03.2012 №919, від 20.03.2012 №920, від 02.04.2012 №944, від 02.04.2012 №945 та від 02.04.2012 №946 був сплачений єдиний внесок на розрахунковий рахунок Управління Пенсійного фонду України Шевченківського району м. Києва (р/р 37191023002630, банк ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019) у розмірі, 6400,00 грн., 80,00 грн., 80,00 грн., 650,00 грн., 6850,00 грн., 700,00 грн. та 75,00 грн., відповідно.           Відповідно до пояснень позивача, у зв'язку з виявленою помилкою листом від 11.04.2012 №11/04-1 він звернувся до Управління Пенсійного фонду України Шевченківського району м. Києва з проханням перерахувати сплачені грошові кошти згідно платіжних доручень від 16.02.2012 №826,  від 16.02.2012 №827, від 16.02.2012 №828, від 01.03.2012 №880, від 01.03.2012 №882, від 01.03.2012 №883, від 20.03.2012 №918, від 20.03.2012 №919, від 20.03.2012 №920, від 02.04.2012 №944, від 02.04.2012 №945 та від 02.04.2012 №946 на рахунок УПФУ в м. Ірпені.           Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у цій частині суд зазначає таке. Відповідно до частини тринадцятої 13 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державним казначейством України.           Процедуру зарахування в рахунок майбутніх платежів або повернення платникам, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, суми помилково сплаченого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначено Порядком зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення помилково сплачених коштів, який затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 № 21-1 та зареєстровано у Міністерстві юстиції України 20.10.2010 за № 955/18250. Відповідно до пункту 9 зазначеного Порядку, помилково сплачені суми єдиного внеску та/або фінансових санкцій на неналежний рахунок органу Пенсійного фонду, перераховуються шляхом оформлення органом Пенсійного фонду розрахункового документа про перерахування коштів на відповідний рахунок органу Пенсійного фонду за заявою платника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження такої заяви. Як вбачається з матеріалів справи, лист позивача про перерахування помилково сплаченого єдиного внеску з неналежного рахунку на належний рахунок УПФУ Шевченківського району м. Києва отримано 20.04.2012 за № 7388/05, про що свідчить відмітка на листі (а.с 31,32). А відтак, перерахунок таких грошових коштів в силу положень чинного законодавства відповідний орган Пенсійного фонду повинен здійснити  не пізніше 21.04.2012. Відповідно до пункту 5 Порядку у взаємозв'язку з пунктом 4 Порядку, у випадку помилкової сплати суми єдиного внеску та/або фінансових санкцій на неналежний рахунок органу Пенсійного фонду, заява про перерахування повинна бути подана  в довільній формі до органу Пенсійного фонду, в якому особа перебуває на обліку як платник єдиного внеску. Як встановлено судом, позивач з 13.03.2012 знав про те, що він перебував на обліку в УПФУ у м. Ірпені, однак заяву про перерахування коштів на належний рахунок подав 20.04.2012 до УПФУ Шевченківського району м. Києва, а не до УПФУ у м. Ірпені як того вимагають положення Порядку. Як вбачається з матеріалів справи, грошові кошти надійшли на рахунок відповідача 26.04.2012. Відповідно до листа - роз'яснення Пенсійного фонду України від 04.09.2012 № 20325/03-20 «Щодо відповідальності за  несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату ЄС» за період з першого календарного дня, що настає за днем настання строку сплати відповідного платежу, до дня, наступного за днем подання заяви платником про перерахування коштів на належний рахунок, органи Пенсійного фонду застосовують фінансові санкції за несвоєчасну сплату єдиного внеску. Таким чином, за період з першого календарного дня, що настає за днем настання строку сплати відповідного платежу, до дня, наступного за днем подання заяви платником, органи Пенсійного фонду України застосовують фінансові санкції за несвоєчасну сплату єдиного внеску. З урахуванням зазначеного беручи до уваги те, що позивач не подав до УПФУ у м. Ірпені заяви про перерахування коштів, суд дійшов висновку, про правомірність застосування до позивача штрафу та нарахування пені за сплату на неналежні рахунки Пенсійного фонду  єдиного внеску згідно платіжних доручень від 20.03.2012 №918, від 20.03.2012 №919, від 20.03.2012 №920, від 02.04.2012 №944, від 02.04.2012 №945 та від 02.04.2012 №946. За змістом положень частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, а саме без проявлення неупередженості; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); своєчасно, тобто протягом розумного строку.           Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє певні дії чи утримується від їх вчинення.            Порушення хоча б одного із зазначених вище критеріїв є підставою для визнання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень протиправними. Адміністративний суд, оцінюючи відповідність чинному законодавству рішення передусім, досліджує його на предмет відповідності принципам Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема принципу законності, що закріплений у  статті 19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Крім цього, відповідно до частини четвертої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Проте, це не означає, що суд зобов'язаний взяти на себе тягар доказування розміру нарахованих зобов'язань, здійснювати їх повторний розрахунок замість сторони у справі - суб'єкта владних повноважень у відносинах з юридичною чи фізичною особою. Оскільки відповідачем не було надано детального розрахунку нарахованого штрафу та пені відповідно до кожного платіжного доручення, відповідачем не було надано інформації щодо розміру сплачених позивачем авансових платежів, які відповідно до положень абзацу 4 пункту 5 Порядку не включаються до помилково сплачених коштів суд був позбавлений можливості прийняти рішення щодо задоволення частини  позовних вимог. З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд дійшов висновку задоволення позовних вимог у повному обсязі. Статтею 97 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що грошовий розмір судових витрат, які повинні бути компенсовані, суд визначає за клопотанням однієї зі сторін. Жодних заяв з приводу відшкодування судових витрат сторонами суду не заявлено, у зв'язку з чим судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов задовольнити. Визнати протиправним та скасувати  рішення Управляння Пенсійного фонду України в м. Ірпені від 29.03.2013 № 559 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Суддя                                                                                 Панченко Н.Д. Постанову виготовлено у повному обсязі та підписано 04.06.2013