Ухвала

від 03.06.2013 по справі 254/2430/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий у 1 інстанції Сенчишин Ф.М.

Категорія 57 Доповідач Березкіна О.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2013 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді - Курило В.П.,

суддів Березкіної О.В., Принцевської В.П.

при секретарі Бакунець Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за скаргою ОСОБА_1, заінтересована особа Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», на дії та рішення державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції м. Донецька Прядкіна Олексія Вікторовича,-

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на ухвалу Будьоннівського районного суду м. Донецька від 10 квітня 2013 року,-

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Будьоннівського районного суду м. Донецька від 10 квітня 2013 року скарга ОСОБА_1, заінтересована особа Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», на дії та рішення державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції м. Донецька Прядкіна Олексія Вікторовича - задоволена частково.

Суд визнав неправомірною та скасував постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції м. Донецька Прядкіна Олексія Вікторовича про відкриття виконавчого провадження ВП № 17608349 від 23 лютого 2010 року в частині накладення арешту на:

- жилий будинок АДРЕСА_2:

- квартиру АДРЕСА_1:

- частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Донпромлив завод» (код ЄДРПОУ 32902796, 83058, м. Донецьк, Ленінський район, вул. Кучумова, б.2):

У задоволенні решти скарги ОСОБА_1 - відмовлено.

В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» просить ухвалу Будьоннівського районного суду м. Донецька від 10 квітня 2013 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник ПАТ « Укрсоцбанк» та державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції м. Донецька Прядкіна О.В., підтримали доводи апеляційної скарги, просили ухвалу суду скасувати та відмовити у задоволенні скарги.

Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Звертаючись із скаргою, ОСОБА_1 посилався на те, що державний виконавець вийшов за межі своїх повноважень, оскільки наклав арешт на майно, яке знаходиться на території обслуговування іншого органу Державної виконавчої служби, та на яке вже був накладений арешт іншими органами Державної виконавчої служби. За таких обставин заявник просив визнати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції м. Донецька Прядкіна Олексія Вікторовича про відкриття виконавчого провадження ВП № 17608349 від 23 лютого 2010 року незаконною та скасувати її.

Задовольняючи скаргу ОСОБА_1 частково, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець Прядкін О.В., накладаючи арешт на майно боржника (крім частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «виробнича фірма «Дон-Реммонтаж») не тільки порушив вимоги ст.20 Закону України «Про виконавче провадження», за якою виконавчі дії проводяться за місцезнаходженням майна боржника, але й повторно наклав арешт на те майно боржника, на яке арешт був накладений іншими підрозділами виконавчої служби на примусове виконання того самого виконавчого документа, що є підставою для визнання означеної постанови незаконною та скасування її.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції неможливо погодитись з наступних підстав.

Відкриваючи оскаржуване провадження на підставі виконавчого листа, виданого Будьоннівським районним судом міста Донецька за заявою стягувача - АКБ «Укрсоцбанк», державний виконавець відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у місті Донецьку керувався вимогами статті 20 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, згідно з якою виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, які можуть вчиняти виконавчі дії по виконанню рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Оскільки ухвала Будьоннівського суду міста Донецька від 15 лютого 2010 року про забезпечення позову визначила майно, на яке необхідно накласти арешт і була направлена до Куйбишевського районного управління юстиції у місті Донецьку, де знаходиться частина майна, на яке могло бути звернуто стягнення, то державний виконавець діяв у відповідності до положень Закону України «Про виконавче провадження». До теперішнього часу ухвала про забезпечення позову не скасована і є чинною.

Дії державного виконавця в цій частині були правомірними, оскільки ухвала суду не містила вказівок про те, який саме орган державної виконавчої служби повинен виконувати ухвалу суду за місцем знаходження майна боржника, тому дії державного виконавця носили законний характер, у тому числі і при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 55 означеного закону, арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження.

Оскільки на час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження державному виконавцю було відоме майно, яке належить боржнику ( що вбачається з ухвали про забезпечення позову), то його дії по накладенню арешту на означене майно не потребували здійснення будь-яких заходів на території іншого органу державної виконавчої служби, та узгодження з керівником означеного органу, на що посилається в своїх запереченнях боржник.

Крім того, незважаючи на те, що відділами державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у місті Донецьку, Ленінського районного управління юстиції у місті Донецьку також було накладено арешт на ту ж саму частину майна, щодо якої була винесена оскаржувана постанова Куйбишевського районного управління юстиції у місті Донецьку, це ніяким чином не вплинуло на права боржника, кредитні зобов'язання якого перед ПАТ «Укрсоцбанк», виконання яких було забезпечено накладенням арешту на належне йому майно, до теперішнього часу не виконанні.

За таких обставин висновки суду першої інстанції щодо задоволення заяви ОСОБА_1 є помилковими, такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно до ч.1 п.2 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Керуючись ст.ст. 303,312 ЦПК України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - задовольнити.

Ухвалу Будьоннівського районного суду м. Донецька від 10 квітня 2013 року - скасувати.

У задоволенні скарги ОСОБА_1, заінтересована особа Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», на дії та рішення державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції м. Донецька Прядкіна Олексія Вікторовича - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.

.

Судді: