Постанова

від 22.05.2013 по справі 808/1794/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

22 травня 2013 року (12 год. 35 хв.) Справа № 808/1794/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Прудивуса О.В.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю «Південний насосний завод»

до: Бердянської об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

12 лютого 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Південний насосний завод» (далі - позивач) до Бердянської об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби (далі - відповідач), у якому позивач просить визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення № 0000281720 від 23.01.2013, стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним.

На думку позивача, перевірка за результатами якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, була проведена незаконно, без належного повідомлення позивача про її проведення та без підстав, передбачених законодавством. Висновки, що містяться у акті перевірки є протилежними висновкам, зробленим під час попередньої перевірки, хоча відповідачем досліджувались одні й ті самі документи. Так, позивач вважає висновки акту перевірки помилковими, а податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі даного акту - незаконним.

Посилаючись на викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 14.02.2013 було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання.

У ході попереднього судового засідання представником відповідача суду надані заперечення на адміністративний позов, у яких він просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з огляду на наступне.

Відповідач зазначає, що перевірку було проведено ним у відповідності до вимог чинного законодавства, на підставі отримання ним податкової інформації, яка свідчила про порушення позивачем вимог податкового законодавства, а позивача було повідомлено про проведення перевірки у спосіб, встановленим законодавством.

Стосовно зауважень позивача щодо протилежних висновків у актах перевірки, відповідач зазначає, що під час попередньої перевірки відповідач не приймав висновків щодо дотримання позивачем вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Ухвалою суду від 18.05.2013 закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

18.05.2013 судом були отримані клопотання представників позивача та відповідача про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № АА 335000 (а.с. 9) 14.12.2009 позивача зареєстровано, як юридичну особу, 16.12.2009 позивача взято на облік Бердянською об'єднаною Державною податковою інспекцією Запорізької області Державної податкової служби.

Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.03.2012 (далі - перевірка). Перевіркою відповідачем встановлено порушення позивачем вимог пп. 8.1.1, пп.8.1.2, п. 8.1 ст. 8, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» 22.05.2003 № 889-IV (далі - Закон № 889-IV), а саме сума неутриманого та не перерахованого податку з доходів фізичних осіб складає 31757,55 грн.; п. 19.2 ст. 19 Закону № 889-IV, а саме: ненадання звіту за формою 1-ДФ за ІІІ квартал 2010 року.

Вищезазначені порушення відображені відповідачем в Акті від 29.11.2012 № 131/1720/36786719 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний насосний завод» (код за ЄДРПОУ: 36786719) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.03.2012 (а.с. 23-31) (далі - другий акт перевірки).

На підставі другого Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000281720 від 23.01.2013 (а.с. 26) (далі - оскаржуване податкове повідомлення-рішення), яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку з доходів найманих працівників у розмірі 39 696 грн. 94 коп., яке включає в себе зобов'язання за основним платежем у розмірі 31 757,55 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 7939,39 грн.

Оцінюючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 11 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить визнати протиправним та скасувати у повному обсязі оскаржуване податкове повідомлення- рішення, проте в обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає про незаконність проведення перевірки, якою встановлені порушення, які стали підставою для винесення зазначеного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Так, предметом доказування у даній справі є правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а не проведення перевірки.

Суд не вважає за необхідне виходити за межі позовних вимог при розгляді даної справи, оскільки, по-перше, правомірність чи протиправність проведення перевірки не тягне за собою правомірність, чи відповідно, протиправність податкового повідомлення-рішення, винесеного за її результатами, і, по-друге, правомірність проведення перевірки вже є предметом розгляду у іншій адміністративній справі (№ 808/732/13-а, номери рішень у Єдиному державному реєстрі судових рішень 28945395, 29415076, 30187771).

З огляду на зазначене, суд не бере до уваги докази та пояснення позивача щодо незаконності проведення перевірки.

Частиною 3 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено),добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд встановив, що в ході проведення позапланової документальної перевірки позивача (акт № 050/2211/36786719 від 15.08.2012 року з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2012 року (далі - перший акт перевірки)) встановлено отримання TOB «Південний насосний завод» 01.11.2010 року метизів на суму 211 717,0 грн. (стор. другого акту перевірки 55) (а.с. 55). Отримання метизів на суму 211 717,00 грн. позивачем від ОСОБА_1 підтверджується прибутковою накладною № ПН-6 від 01.11.2010 (а.с. 32), оборотно-сальдовою відомістю по рахунку: 631 Контрагенти за 01.04.2010-01.04.2012 (а.с. 64) відповідно до якої у позивача наявна заборгованість перед ОСОБА_1 у розмірі 211 717,00 грн. Окрім того, у попередньому судовому засіданні представником позивача не заперечувався факт придбання позивачем метизів вартістю 211 717,00 грн. у ОСОБА_1 Із змісту позовної заяви також не вбачається, що реальність вищезазначеної господарської операції спростовується позивачем, жодних доказів на підтвердження протилежного ним не надано.

Відповідно до п. 1.15 Закону № 889-IV податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Підпунктами 8.1.1 та 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону № 889-IV встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Так, відповідно до п. 7.1 Закону № 889-IV ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування.

З огляду на зазначене, оскільки позивачем виплачено дохід платнику податків ОСОБА_1 у розмірі 211 717,00 грн., він мав утримати податок від суми цього доходу за його рахунок. Сума податку, що підлягає сплаті позивачем становить 31 757,55 грн.

Стосовно доводів позивача щодо розбіжностей у висновках першого та другого актів перевірки, суд зазначає наступне.

Так, позивачем у позовній заяві, зокрема, зазначається, що під час перевірки, за результатами якої складено перший акт перевірки, сума витрат позивача на придбання у ОСОБА_1 метизів на підставі видаткової накладної від 01.11.2010 на суму 211 717,00 грн. була визначена податковим органом як безпідставно включена до валових витрат позивача і, як наслідок, такою, що не є доходом ОСОБА_1 у розумінні Закону № 889-IV.

Суд не приймає до уваги зазначені доводи позивача, оскільки представником позивача не заперечувався факт придбання позивачем метизів вартістю 211 717,00 грн. у ОСОБА_1, а невідповідність висновку відповідача, викладеного ним у другому акті перевірки висновкам першого акту перевірки не має наслідком протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Окрім того, податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі першого акту перевірки, є неузгодженим, оскільки оскаржено позивачем у судовому порядку (номер постанови суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень 28308276, постанова не набрала законної сили). З огляду на зазначене, висновки, зроблені відповідачем в першому акті перевірки на даний момент не можна вважати обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам.

Сума, належна до сплати за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням включає в себе грошове зобов'язання за основним платежем у розмірі 31757,55 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 7939,39 грн., і складає 39696,94 грн. Дослідивши відповідність зазначеної суми фактичним обставинам справи та нормам податкового законодавства, судом встановлено наступне. Сума зобов'язання за основним платежем становить суму податку з доходів фізичних осіб, належну до сплати у зв'язку з виплатою позивачем доходу у розмірі 211 717,00 грн. ОСОБА_1 (ставка податку 15%). Сума зобов'язання за штрафними санкціями нарахована у відповідності до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України і складає 25 % від суми зобов'язання, визначеного контролюючим органом (відповідачем). Таким чином, судом встановлено, що сума, належна до сплати за податковим повідомленням-рішенням є обгрунтованою та визначена відповідачем у відповідності до норм чинного законодавства ((211 717,00 грн.*15%) + ((211 717,00 грн. * 15%)*25%) =39 696,94 грн.).

Отже, дослідивши надані суду докази та проаналізувавши фактичні обставини справи, суд вважає що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, обґрунтованим та таким, що відповідає фактичним обставинам, при його прийнятті відповідачем дотримані критерії, визначені ч. 3 ст. 2 КАС України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а відтак - відсутність підстав для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Південний насосний завод» до Бердянської об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) О.В. Прудивус

Суддя О.В. Прудивус

22.05.2013 постанова не набрала законної сили.