Ухвала
від 30.05.2013 по справі 2а-6879/12/0170/19
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-6879/12/0170/19

30.05.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Омельченка В. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Кузнякова С.Ю. ) від 18.09.2012 по справі № 2а-6879/12/0170/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новатор" (вул. Первомайська, 62, м. Джанкой, Автономна Республіка Крим,96100)

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС (вул. Дзержинського, 30, м. Джанкой, Автономна Республіка Крим,96100)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 18 вересня 2012 року у справі № 2а-6879/12/0170/19 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатор» до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС № 0006181502 від 06.04.2012 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 18 вересня 2012 року та у задоволенні адміністративного позову позивачу відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права. Заявник апеляційної скарги посилається на те, що податкова накладна ПП «Аланар» не може слугувати підставою для віднесення зазначеної у ній суми ПДВ до складу податкового кредиту позивача, оскільки ПП «Аланар» не знаходиться з адресою, що вказана у податковій накладній. Також податкова інспекція вважає, що рішення Джанкойського міськрайонного суду від 15.06.2012 року щодо притягнення посадових осіб позивача до адміністративної відповідальності за результатами висновку акту перевірки позивача є обов'язковими для адміністративного суду для вирішення даної справи.

У судове засідання представник відповідача не з'явився. Від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. Про дату, час і місце апеляційного розгляду справи позивач сповіщений належним чином. Від позивача надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу у яких позивач висловив свою правову позицію щодо незгоди з апеляційною скаргою.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку із збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем у розмірі 1000,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 500,00 грн., про що було прийнято податкове повідомлення-рішення від 06 квітня 2012 року № 0006181502.

Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято податковою інспекцією за результатами висновків акту Джанкойської ОДПІ АР Крим ДПС від 10.03.3012 року № 349/1502/00443737 «Про результати документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатор» (ЄДРПОУ 00443737), з питання своєчасності, вірогідності, повноти нарахування і сплати до бюджету податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість (переробного підприємства) за жовтень 2011 року від 21.11.2011 № 9011638407 щодо взаємовідносин з контрагентом Приватним підприємством «Аланар» (ЄДРПОУ 36951716)» про завищення позивачем суми податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2011 року у розмірі 1000,00 грн. за податковою накладною ПП «Аланар» від 10.10.2011 року № 59.

Такий висновок податкової інспекції ґрунтується на тому, що ПП «Аланар» не знаходиться за місцезнаходженням, що було вказано у податковій накладній № 59 від 10.10.2011 року. Також у акті перевірки зазначено, що господарські операції, проведені між ТОВ «Новатор» та ПП «Аланар» не можуть бути підтверджені стосовно врахування реального часу здійснення даних операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання таких операцій, що свідчить про відсутність необхідних умов (технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів) для результатів відповідної господарської та економічної діяльності.

З такими висновками податкового органу судова колегія не може погодитися з огляду на таке.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом У цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Згідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, що не були включені до складу податкового кредиту при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів, та/або з яких були визначені податкові зобов'язання відповідно до цього пункту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання і податковий кредит визначаються на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Термін "господарська діяльність" суд застосовує у значенні, наведеному у підпункті 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України а саме: діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судовою колегією враховується, що на формування показників податкового кредиту впливають операції з закупівлі товарів (робіт, послуг), а також подальша їх реалізація за ціною не нижче вартості.

Згідно статті 1 Закону України від 16.07.1999 №996-14 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків є обов'язковою ознакою господарської операції.

Господарська операція, яка була проведена між позивачем та ПП «Аланар» спричинила реальні зміни майнового стану позивача - вказаний факт підтверджується матеріалами справи, а саме: договором поставки № 215 від 21.06.2011 року, договором підряду № 215 від 23.09.2011 року, протоколом розбіжностей від 21.06.2011 року до договору поставки № 215 від 21.06.2011 року товарно-транспортною накладною від 10.10.2011 року щодо доставки на адресу позивача товару - разпашних брам, видатковою накладною № РН-0058/10 від 10,10.2011 року, випискою банку щодо оплати ПП «Аланар» вартості товару - брам та вартості робіт з його монтажу, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) щодо монтажу брам та їх доставки № ОУ-0000130 від 10.10.2011 року, податковою накладною № 59 від 10.10.2011 року, податковою накладною № 277 від 26,09.2011 року та актом приймання-передачі (переміщення) основних засобів від 31.10.11 року № ВЭ-0000826, згідно якого брами були передані до структурного підрозділу - охорони, введенні в експлуатацію 31.10.2011 року за інвентарним номером 522-11 балансовою вартістю 10708,33 грн. з нарахуванням амортизації 25% (а.с. 33, 76-84, 106, 122, 123).

Наявність вказаних документів у позивача податковою інспекцією не спростовується та було досліджено під час здійснення перевірки.

Факт того, що брами дійсно встановлені на об'єкті позивача підтверджується матеріалами справи - фото таблицями (а.с. 95-96) та податковою інспекцією не спростовується.

Також матеріали справи свідчать про те, що на час виписки податкової накладної № 59 від 10.10.2011 року ПП «Аланар» був зареєстрованим платником ПДВ. Крім того, судова колегія зазначає, що по події - оплаті позивачем у вересні 2011 року авансу за вищевказаними договорами поставки та підряду та віднесенню позивачем ПДВ у сумі 1500,00 грн. за податковою накладною № 277 від 26.09.2011 року податкова інспекція не має ніяких претензій до позивача.

Факт зазначення ПП «Аланар» у податковій накладній № 59 місцезнаходження, за яким встановлено його відсутність, не може слугувати підставою для виключення ПДВ у розмірі 1000,00 грн. зі складу податкового кредиту позивача, оскільки місцезнаходження ПП «Аланар» визначено у податковій накладній згідно юридичної адреси підприємства і позивач не повинен нести податкову відповідальність за фактичне відсутність свого контрагента за юридичною адресою.

Крім того вказана позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини. Так, основним висновком у рішенні від 22.01.2009 у справі "Булвес АД проти Болгарії" № 3991/03 Європейський суд з прав людини зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності. Аналогічна позиція була викладені Європейським судом з прав людини і під час розгляду справи «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії», яку було притягнуто до податкової відповідальності у зв'язку із тим, що деякі контрагенти цієї компанії не виконали обов'язку по сплаті і декларуванню податків по операціях із компанією Бізнес Сепорт Сентре (не сплатити ПДВ). Повторно підтвердивши висновок у справі «Булвес АД проти Болгарії», ЄСПЛ додатково зазначив, що «у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції». Втім відмітив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це б не мало.

Таким чином, на прикладі справ «Булвес АД проти Болгарії» та «Бізнес Сепорт Сентр проти Болгарії» ЄСПЛ було фактично впроваджено та закріплено на практиці принцип індивідуалізації юридичної відповідальності суб'єкта податкових правовідносин, який полягає в тому, що платник податків може зазнавати негативних наслідків у податкових правовідносинах з державою тільки у випадку порушення саме цим платником податків вимог національного податкового законодавства. Порушення податкового законодавства контрагентами платника податків мають призводити до негативних податкових наслідків саме для таких контрагентів, які безпосередньо порушують національне податкове законодавство.

Законодавство України передбачає фундаментальну основу для безпосереднього застосування адміністративними судами України Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права, в тому числі й численних рішень ЄСПЛ, прийнятими за результатами розгляду заяв щодо порушення Конвенції у податкових правовідносинах між особою (платником податків) та державою.

Статтею 17 (Застосування судами Конвенції та практики Суду) Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Частиною 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України безпосередньо передбачено обов'язок адміністративного суду застосовувати судову практику Європейського суду з прав людини.

Доводи відповідача щодо обов'язковості для адміністративного суду рішення Джанкойського міськрайонного суду по справам про притягнення посадових осіб до адміністративної відповідальності за результатами висновків акту перевірки від 10.03.3012 року № 349/1502/00443737 «Про результати документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатор» (ЄДРПОУ 00443737), з питання своєчасності, вірогідності, повноти нарахування і сплати до бюджету податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість (переробного підприємства) за жовтень 2011 року від 21.11.2011 № 9011638407 щодо взаємовідносин з контрагентом Приватним підприємством «Аланар» (ЄДРПОУ 36951716)» визнаються судовою колегією помилковими, оскільки відповідно до частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду у справі про адміністративний проступок, яка набрала законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалено постанову суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

При таких обставинах справи підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення суду першої інстанції - відсутні.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.09.2012 по справі № 2а-6879/12/0170/19 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська

СудСевастопольський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення30.05.2013
Оприлюднено06.06.2013
Номер документу31652561
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2а-6879/12/0170/19

Ухвала від 05.07.2013

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Бухтіярова І.О.

Ухвала від 30.05.2013

Адміністративне

Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Дадінська Тамара Вікторівна

Ухвала від 28.03.2013

Адміністративне

Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Дадінська Тамара Вікторівна

Постанова від 18.09.2012

Адміністративне

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Кузнякова С.Ю.

Ухвала від 28.08.2012

Адміністративне

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Кузнякова С.Ю.

Ухвала від 05.07.2012

Адміністративне

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Кузнякова С.Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні