Рішення

від 29.05.2013 по справі 910/5154/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5154/13 29.05.13 За позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАО Трейд»

про виселення та стягнення 87 146,04 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Ковальчук В.М. - довіреність б/н від 02.01.2013 року;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАО Трейд» про виселення та стягнення 74 719,29 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач фактично користується нежитловим приміщенням, яке знаходиться на балансі Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація», не сплачуючи при цьому орендну плату, в зв'язку з чим спричинив збитки позивачу у вигляді неодержаної плати за використання нежилих приміщень.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов: стягнувши з відповідача на свою користь 74 719,29 грн. - основного боргу; виселивши відповідача із займаного приміщення.

Ухвалою від 22.03.2013 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 17.04.2013 року.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду міста Києва від 17.04.2013 р., у зв'язку з перебуванням судді Якименко М.М. на лікарняному, справу передано для розгляду судді Митрохіній А.В.

Ухвалою господарського суду м. Києва (суддя Митрохіна А.В.) від 17.04.2013 р. справу прийнято до провадження, а розгляд справи призначено на 15.05.2013 р.

02.04.2013 року через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли документи по справі.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду міста Києва від 22.04.2013 р. у зв'язку з виходом судді Якименка М.М. з лікарняного, справу передано судді Якименку М.М.

15.05.2013 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи на 29.05.2013 року.

28.05.2013 року через канцелярію суд представник відповідача подав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просив суд стягнути з відповідача на свою користь 87 146,04 грн., а також зазначив що право власності на нежитлові приміщення площею 608,3 кв.м. на вул. Вишгородська № 28/1 перейшло до ТОВ «Суріна», шляхом викупу.

В судове засідання 29.05.2013 року представник відповідача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Провадження у справі порушено ухвалою від 22.03.2013 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні 29.05.2013 року уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 29.05.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Відповідно до п. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Пунктом 1 Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 347 від 22.02.2010 року «Про закріплення нежилих будинків та приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва»» (далі по тексту - Розпорядження) було закріплено нежилі будинки, приміщення та окреме майно комунальної власності територіальної громади міста Києва за комунальними підприємствами та організаціями на праві повного господарського відання та оперативного управління згідно з додатками 1-7.

Згідно п. 36 Таблиці № 2 Додатку № 1 до Розпорядження за Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» (далі по тексту - позивач) було закріплено нежитловий будинок № 28/1 на вул. Вишгородська, площею 1 731,20 кв.м., зазначений будинок було передано на баланс позивача за актом ОЗ-1 від 09.12.2004 року № 121.

Згідно акту про фактичне використання нежилих приміщень від 01.07.2011 року (далі по тексту - Акт), який підписаний представниками Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» та Товариства з обмеженою відповідальністю «МАО Трейд» (далі по тексту - відповідач), було зазначено що приміщення загальною площею 236,5 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, № 28/1, фактично використовує відповідач.

Умовами вказаного акту сторони погодили, що сума до сплати за фактичне використання приміщення за місяць липень складає 9 235,29 грн. Розмір плати на наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Пункти 2.2.5, 2.2.8 Статуту Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» одним з предметів діяльності позивача визначає ведення обліку нежитлового фонду, що знаходиться в господарському віданні підприємства; передачу його в користування на договірних засадах з дозволу власника або уповноваженого ним органу, здійснення контролю за виконанням договорів оренди нежилих приміщень; забезпечення контролю за виконанням орендарями умов договорів оренди, у т. ч. в частині сплати орендних платежів.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідач без договору оренди фактично користується приміщеннями, що знаходяться в господарському віданні позивача, не сплачуючи платежів за користування, в зв'язку з чим позивачу нанесено шкоду у вигляді не отриманої плати в розмірі 87 146,04 грн. (з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог)

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.

Матеріали справи свідчать про відсутність договірних відносин між позивачем та відповідачем, тому відповідач безпідставно займав нежитлове приміщення, загальною площею 236,5 кв.м. по вул. Вишгородська, № 28/1, чим заважав позивачу здійснювати господарську діяльність в зазначеному приміщенні.

Статтею 133 ГК України встановлено, що основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Держава забезпечує рівний захист майнових прав усіх суб'єктів господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з п. 3 ст. 136 ГК України щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Як свідчать матеріали справи відповідач користуючись нежилими приміщеннями без договору оренди не сплачував кошти за фактичне користування.

22.02.2013 позивачем відповідачу були надіслані вимоги № 155/1/03-1080 від 22.02.2012 року, № 155/1/03-1077 від 22.02.2013 року про необхідність сплати до 18.03.2013 кошти за фактичне користування нежилим приміщенням площею 236,50 кв. м. в будинку № 28/1 по вул. Вишгородська у м. Києві, та звільнити зазначене приміщення.

Дані вимоги залишені відповідачем без відповіді.

Внаслідок безпідставного користування приміщеннями позивачу нанесено шкоду, яка за розрахунками позивача, що неоспорена відповідачем, складає 87 146,04 грн. (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог)

Відповідно до п. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з п. 2. ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, закон містить вказівку на перерозподіл доказування та зобов'язує відповідача довести, що шкоду завдано не з його вини.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду позивачу було завдано не з його вини та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь позивача, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача коштів за фактичне користування приміщеннями у розмірі 87 146,04 грн. підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про виселення відповідача із займаного приміщення площею 287,00 кв. м. в будинку № 28/1 по вул. Вишгородська у м. Києві, суд зазначає наступне.

28.05.2013 року через канцелярію суд представник відповідача подав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просив суд стягнути з відповідача на свою користь 87 146,04 грн., а також зазначив що право власності на нежитлові приміщення площею 608,9 кв.м. на вул. Вишгородська № 28/1 перейшло до ТОВ «Суріна», шляхом викупу.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, суд дійшов висновку, що приміщення з якого позивач просить суд виселити відповідача належить ТОВ «Суріана» на підставі договору купівлі продажу № 15/13 від 05.03.2013 року, значеним приміщенням ТОВ «Суріана» користується на даний час, а тому провадження у справі в частині виселення відповідача з приміщення площею 236,50 кв. м. в будинку № 28/1 по вул. Вишгородська у м. Києві підлягає припиненню у зв'язку з відсутню предмету спору.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Припинити провадження в частині виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «МАО Трейд» (01021, м. Київ, Печерський район, ВУЛИЦЯ МЕЧНИКОВА, будинок 22-А, квартира 22, код ЄДРПОУ 34936434) з нежилого приміщення загального площею 236,50 кв.м. розташованого за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, № 28/1.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАО Трейд» (01021, м. Київ, Печерський район, ВУЛИЦЯ МЕЧНИКОВА, будинок 22-А, квартира 22, код ЄДРПОУ 34936434) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (01034, м. Київ, Шевченківський район, ВУЛИЦЯ ВОЛОДИМИРСЬКА, будинок 51-А, код ЄДРПОУ 03366500) 87 146 (вісімдесят сім тисяч сто сорок шість) грн. 04 коп. - основного боргу, 2 890 (дві тисячі вісімсот дев'яносто) грн. 50 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 04.06.2013 року.