Ухвала

від 03.06.2013 по справі 6/258

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

УХВАЛА

03 червня 2013 року Справа № 6/258.

Суддя Василенко Т.А. , розглянувши матеріали скарги Приватного підприємства «ОСТ» від 08.01.2013 на дії відділу державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції у справі за позовом

Відкритого акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" в особі філії -Лисичанського відділення № 2867, м. Лисичанськ Луганської області

до 1-го відповідача Приватного підприємства "Геліс", м. Лисичанськ Луганської області

до 2-го відповідача Приватного підприємства «ОСТ», м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 1 156 108 грн. 26 коп.

орган виконання судових рішень - Відділ державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції , м. Лисичанськ Луганської області

за участю представників сторін :

від позивача - Суткова Р.А., дов. № 729 від 08.06.2012;

від 1-го відповідача ПП "Геліс" - не прибув;

від 2-го відповідача ПП «ОСТ» - адвокат Овчаренко О.В., договір від 21.09.2012.

від органу виконання судових рішень - не прибув;

в с т а н о в и в:

Обставини справи: Приватне підприємство «ОСТ» - 2-й відповідач у справі, 10.01.2013 звернулось зі скаргою від 08.01.2013 (т.2 арк. справи 93-96) на дії відділу державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції, з наступними вимогами:

- визнати дії ВДВС Лисичанського міського управління юстиції у особі головного державного виконавця ВДВС Лисичанського МУЮ Якимової Світлани Михайлівни щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.12.2012 ВП № 35814459 неправомірними;

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 25.12.2012 ВП №35814459, винесеної головним державним виконавцем ВДВС Лисичанського МУЮ Якимовою Світланою Михайлівною.

Відповідно до ст. 121- 2 ГПК України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Тобто, в даному випадку суд розглядає скаргу за умови відсутності представників 1-го відповідача та ВДВС Лисичанського міського управління юстиції, які були належним чином повідомлені про дату та час слухання справи та надали відповідні пояснення з приводу скарги.

Позивач надав до суду заперечення на скаргу від 24.01.2013 (т. 3 арк. справи 35-36) та за якими проти скарги заперечує та, зокрема, зазначає наступне.

29.11.2010 господарським судом Луганської області прийнято рішення про стягнення заборгованості з ПП "Геліс" в розмірі 1 182 479,57 грн. (з них за Договором відновлюваної кредитної лінії - 1 063 442,79 грн; за Договором овердрафту - 119 036,78 грн.) шляхом звернення стягнення на рухоме та нерухоме майно (стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на майно за договорами застави та договором іпотеки, укладеними з ПП Геліс" та ПП "ОСТ" - майновим поручителем за зобов'язаннями ПП "Геліс"). Рішення набрало чинності 17 грудня 2010 року.

На підставі рішення господарського суду Луганської області від 29.11.2010 року по справі №6/258 видано наказ від 17 грудня 2010 року про примусове виконання рішення.

24.12.12 стягувачем було передано наказ суду до виконання у ВДВС Лисичанського МУЮ.

Після отримання наказу державним виконавцем було відкрито виконавче провадження, що відповідає нормам ст. ст. 9, 17, 18, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження».

В даному випадку, оскільки наказ суду відповідав встановленим вимогам діючого законодавства, державним виконавцем було правомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження і доводи заявника за скаргою є неправомірними та скарга задоволенню не підлягає.

ВДВС Лисичанського МУЮ за запереченнями на скаргу від 17.01.2013 (т. 2 арк. справи 136-139) з доводами 2-го відповідача не погодився та просить у задоволенні вимог ПП "ОСТ" відмовити, провадження у справі закрити. В обґрунтування своїх доводів ВДВС Лисичанського МУЮ зазначає, що державним виконавцем вимоги Закону України "Про виконавче провадження" та чинного законодавства порушено не було.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження якщо цей документ відповідає вимогам, передбаченим нормам Закону України «Про виконавче провадження».

13.12.2012 державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, у зв'язку з тим, що стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення суду. Наказ суду № 6/258 від 17.12.2010 був повернутий стягувачу відповідно до пунктів 3, 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

25.12.2012 державним виконавцем повторно відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області № 6/258 від 17.12.2010 та вказане виконавче провадження знаходиться на виконанні.

Виходячи із вказаних доводів ВДВС вважає скаргу необґрунтованою та просить відмовити в її задоволенні.

В той же час, згідно постанови державного виконавця від 25.12.2012 за заявою стягувача було відкрито виконавче провадження ВП № 35814459 з виконання наказу господарського суду Луганської області від 17.12.2010 № 6/258.

1-й відповідач - Приватне підприємство «Геліс» за відзивом від 24.01.2013 (т. 2 арк. справи 147-148) скаргу 2-го відповідача підтримав в повному обсязі та зазначив наступне.

25.12.2012 ВДВС лисичанського МУЮ було повторно відкрито виконавче провадження № 35814459 щодо примусового виконання наказу господарського суду Луганської області № 6/258 від 17.12.2010.

1-й відповідач дізнався від представника 2-го відповідача про те, що 13.12.2012 державним виконавцем складено акт, за яким зафіксовано факт відсутності відповідного майна за належною адресою. Вказаний акт 1-й відповідач не отримував. Вказане в акті майно не може бути відсутнє за адресою - м. Лисичанськ, вул. Московская, 63 оскільки на вказаній території є спеціальні резервуари для збереження паливно-мастильних матеріалів. В акті не зазначено, чи оглядалися резервуари, чи перевірялась їх змістовність та інші обставини також не перевірялись.

Такі дії державної виконавчої служби порушують норми ст. ст. 1, 4, 6, 13 Закону України «Про виконавче провадження» та відкриття нового виконавчого провадження ВП № 35814459 за наказом суду № 6/258 є неправомірним.

В обґрунтування вимог за скаргою 2-й відповідач посилається на наступне.

25.12.12 ВДВС Лисичанського МУЮ повторно відкрито виконавче провадження №35814459 з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області № 6/258 від 17.12.2010.

До повторного відкриття, вказаний наказ знаходився на виконанні за виконавчим провадженням № 24005906 і був неправомірно повернутий стягувачу згідно постанови від 13.12.2012.

Так, в рамках виконавчого провадження ВП № 24005906 щодо примусового виконання наказу господарського суду Луганської області № 6/258 від 17.12.2010 державною виконавчою службою було проведено арешт майна боржника - ПП «ОСТ», а саме комплекс будівель та споруд за адресою - м. Лисичанськ, вул. Московська, 63, та двічі проводилась оцінка майна. На цей час з вищевказаним заставним майном державною виконавчою службою не було проведено ніяких дій та рішення суду не виконано.

13.12.2012 державним виконавцем було складено акт за участю представника стягувача та сторонніх осіб, яким зафіксовано факт відсутності заставного майна - запчастин для ремонту залізничного транспорту та паливно-мастильних матеріалів за адресою - м.Лисичанськ, вул. Московская, 63. Вказаний акт складався без участі представників 2-го відповідача та його про це повідомлено не було.

На думку заявника, вказаний акт був складений з порушеннями ст. ст. 1, 4, 6, 11 Закону України «Про виконавче провадження» та викладені в ньому обставини не відповідають дійсним фактам. Так, акт від 13.12.2012 став підставою для повернення виконавчого документу стягувачу, що є неправомірним.

Акт від 13.12.2012 був складений за відсутністю представника відповідача та містить дані, які не відповідають фактичним обставинам.

Так, вказаний акт став підставою для повернення виконавчого документу стягувачу, оскільки вказаний акт зафіксував відсутність у відповідача рухомого майна, яке може бути реалізоване в рахунок погашення заборгованості, стягнутої за рішенням суду. 2-й відповідач вважає, що належним доказом наявності у нього паливно-мастильних матеріалів є бухгалтерська довідка та інші документи.

Також заявником зазначено, що виконавчий документ не підлягав поверненню стягувачу без виконання, а ВДВС Лисичанського МУЮ не мав права приймати постанову по повернення виконавчого документу стягувачу, оскільки заставне майно (паливно - мастильні матеріали) у ПП „ОСТ" є у наявності, що, в свою чергу, виключає законні підстави повернення виконавчого документу (судового наказу № 6/258) до вирішення питання та вчинення законних дій відносно іншого наявного у ПП „ОСТ" майна (паливно - мастильних матеріалів).

Заявник вважає, що при складенні спірного акту та поверненні виконавчого документа стягувачу були порушенні права ПП «ОСТ» та дії державного виконавця суперечать нормам ст. ст. 1, 4, 6, 11, 31 Закону України «Про виконавче провадження», пункти 3.12, 4.4.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції № 512/5 від 02.04.2012

Оскільки наказ суду був неправомірно повернутий стягувачу, то є неправомірним і повторне прийняття наказу суду № 6/258 до виконання та винесення постанови від 25.12.2012.

Оцінивши матеріали справи і доводи сторін та учасників процесу у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Статтею 4-5 ГПК України встановлено, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення та постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов, господарських судів тягне відповідальність, встановлену ГПК України та іншими законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу. Відповідно до ст. 17 зазначеного закону виконанню підлягають рішення, ухвали і постави судів загальної юрисдикції у цивільних та господарських справах.

Рішенням господарського суду Луганської області від 29.11.2010 у даній справі позов задоволено повністю та на користь позивача стягнуто з Приватного підприємства "Геліс", заборгованість за Договором відновлюваної кредитної лінії № 14 від 26.07.2007 року за кредитом в сумі 849 998 грн. 84 коп.; заборгованість за простроченими відсотками в сумі 49 031 грн. 31 коп.; пеню за простроченими відсотками в сумі 7 584 грн. 96 коп.; пеню за прострочку основного боргу в сумі 156 827 грн. 68 коп.; заборгованість за Договором овердрафту № 29 від 17.06.2009 року, за кредитом в сумі 100 791 грн. 94 коп., пеня за простроченими відсотками в сумі 519 грн. 43 коп.; пеня за прострочку основного боргу в сумі 17 725 грн. 41 коп., шляхом звернення стягнення на:

- рухоме майно - запасні частини для ремонту залізничного транспорту, які належать Приватному підприємству "Геліс"на підставі видаткових накладних № 39 від 02.03.2009 року, № 9 від 05.01.2009 року, № 25 від 02.02.2009 року, № РН-000047 від 16.03.2009 року, № РН-000050 від 23.03.2009 року, № РН-000031 від 24.02.2009 року, № РН-000017 від 30.01.2009 року, за договором застави майна від 17 червня 2009 року зареєстрованим в реєстрі за № 1867, укладеним між ВАТ "Ощадбанк" та Приватним підприємством "Геліс".

- нерухоме майно, а саме комплекс будівель та споруд цеха, який знаходиться за адресою: Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Московська, буд.63, та належить Приватному підприємству "ОСТ"(м. Лисичанськ Луганської області, вул. Московська, 63, код 30691412). на підставі свідоцтва про право власності виданого Управлінням власності Лисичанської міської ради 19.08.2004 року за № 516, зареєстрованого в Лисичанському комунальному підприємстві бюро технічної інвентаризації 21 серпня 2004 року за реєстром № 280, за договором іпотеки нерухомого майна від 26 липня 2007 року зареєстрованого в реєстрі за № 3766, укладеним між ВАТ "Ощадбанк" та Приватним підприємством "ОСТ"(майновим поручителем за зобов'язанням ПП "Геліс" за Договором відновлюваної кредитної лінії № 14 від 26.07.2007 року);

- рухоме майно - паливно-мастильні матеріали, які належать Приватному підприємству "ОСТ" на підставі видаткових накладних № РН-0000063 від 30.04.2009 року, № РН-0000062 від 30.04.2009 року, № РН-000061 від 29.04.2009 року, № РН-0000060 від 24.04.209 року, № РН-0000059 від 27.04.2009 року, № РН-0000058 від 24.04.2009 року, № РН-0000057 від 23.04.2009 року, № РН-0000056 від 21.04.2009 року, № РН-0000055 від 21.04.2009 року, № РН-0000054 від 21.04.2009 року, № РН-0000053 від 14.04.2009 року, № РН-0000052 від 10.04.2009 року, № РН- 0000051 від 08.04.2009 року, № РН-0000050 від 07.04.2009 року, № РН-0000049 від 06.04.2009 року, № РН-0000048 від 03.04.2009 року, № РН-0000047 від 01.04.2009 року, за договором застави майна від 17 червня 2009 року зареєстрованим в реєстрі за № 1866, укладеним між ВАТ "Ощадбанк" та Приватним підприємством "ОСТ"(майновим поручителем за зобов'язанням ПП "Геліс" за Договором овердрафту № 29 від 17.06.2009 року).

На виконання вказаного рішення позивачу був виданий наказ № 6/258 від 17.12.2010.

Із матеріалів справи вбачається, що за заявою стягувача 20.01.2011 державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області № 6/258 від 17.12.2010.

10.02.2011 державним виконавцем проведено опис арештованого нерухомого майна боржника, а саме: комплексу будівель та споруд за адресою: м. Лисичанськ, вул. Московська, 63, та передано на відповідальне зберігання керівнику ПП «ОСТ» Селівановій Н.В.

01.03.2011 керівнику ВАТ «Державний ощадний банк України», на підставі статті 42 Закону України „Про виконавче провадження", запропоновано з метою забезпечення провадження виконавчих дій надати згоду на авансування витрат пов'язаних з проведенням експертної оцінки арештованого та описаного майна боржника.

17.06.2011 до відділу надійшов лист від ВАТ «Державний ощадний банк України» щодо згоди на авансування витрат пов'язаних з проведенням експертної оцінки арештованого та описаного майна.

22.06.2011 державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. Для проведення експертної оцінки залучено ТОВ агентство по нерухомості «Дісконт». Згідно звіту вартість майна становить 2 733 560,00 грн.

Відповідно до частини 4 статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна.

Стягувач ВАТ «Ощадбанк» не погодившись з результатами оцінки, відповідно до статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» попросив призначити рецензування звіту про оцінку майна.

23.09.2011 державним виконавцем винесено постанову про рецензування звіту про оцінку майна. Після виправлення недоліків ТОВ «Дісконт» у звіті, вартість майна склала 1 560 863, 00 грн.

08.12.2011 державним виконавцем направлено заявку на реалізацію арештованого нерухомого майна до Головного управління юстиції Луганської області.

Прилюдні торги по реалізації арештованого майна призначені на 21.02.2012 торги не відбулися у зв'язку з відсутністю зареєстрованих покупців.

07.03.2012 від торгівельної організації Філія № 13 ПП «Нива-ВШ» надійшов лист, в якому зазначено що експертна оцінка майна, яке підлягає реалізації, втратила актуальність 31.01.2012 та не вважається чинною відповідно до пункту 5 статті 58 кону України «Про виконавче провадження».

20.04.2012 державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. Для проведення експертної оцінки залучено ПП «Експертно-аналітичний центр «Рейтинг». Постанову про призначення експерта направлено до ПП «Експертно-аналітичний центр «Рейтинг» для виконання, та сторонам виконавчого провадження для відома.

01.07.2012 повторно сторонам виконавчого провадження направлено копію звіту про оцінку майна ПП «ОСТ» та рецензії на звіт. Згідно звіту вартість майна становить 2 032 000,00 грн.

17.07.2012 державним виконавцем направлено заявку на реалізацію арештованого нерухомого майна до Головного управління юстиції Луганської області.

Прилюдні торги по реалізації арештованого майна призначені на 21.09.2012. Торги не відбулися у зв'язку з відсутністю зареєстрованих покупців.

Державним виконавцем винесено Акт переоцінки нерухомого майна на 5%. Ціна майна з урахуванням переоцінки стала 1 930 400,00 грн.

Повторно прилюдні торги по реалізації арештованого майна призначені на 31.10.2012. Торги не відбулися у зв'язку з відсутністю зареєстрованих покупців.

Оскільки тричі торги не відбулися та нерухоме майно не продано, вищезазначене майно знято з реалізації, про що торгівельною організацією складено Акт приймання передачі наданих послуг.

07.12.2012 державним виконавцем запропоновано керівнику AT «Державний ощадний банк України», на підставі частини 6 статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» залишити за собою нереалізоване майно, на що надано відповідь, що AT «Державний ощадний банк України» не має наміру придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна.

12.12.2012 виходом державного виконавця за адресою: м. Лисичанськ, вул. Московська, 63, встановлено, що бухгалтерія ПП «ОСТ» зачинена, керівник відсутній, перевірити наявність рухомого майна згідно наказу неможливо, про що складено відповідний акт державного виконавця.

13.12.2012 виходом державного виконавця за адресою: м. Лисичанськ, вул. Московська, 63, встановлено, що рухоме майно, а саме: запасні частини для ремонту залізничного транспорту; паливно-мастильних матеріали на території підприємства відсутнє.

Про це складено акт від 13.12.2012, за яким зазначено, що «виходом державного виконавця за адресою - м. Лисичанськ, вул. Московская, 63, встановлено, що рухоме майно, а саме - запасні частини для ремонту залізничного транспорту, паливно-мастильних матеріали на території підприємства відсутнє». Вказаний акт був підписаний державним виконавцем, представником стягувача та 2-мя понятими.

13.12.2012 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, за якою державний виконавець з посиланням на п. 3 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» зазначив, що стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення. Внаслідок відмови стягувача, державний виконавець повернув виконавчий документ - наказ господарського суду Луганської області № 6/258 від 17.12.2010 банку. При цьому, в постанові зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений до виконання в строк до 13.12.2013.

В той же час, 25.12.2012 державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 35814459 за наказом господарського суду Луганської області №6/258 від 17.12.2010. Тобто, наказ був повторно пред'явлений до виконання у встановлений законом строк.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою в тому числі і судові накази.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону в тому числі і за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення;

Згідно ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

В даному випадку, наказ господарського суду Луганської області № 6/258 від 17.12.2010 відповідає вимогам закону та повинен бути виконаний відповідно до норм ст. Закону України «Про виконавче провадження», а також згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України де зазначено, що судові рішення ухвалюються судами від імені України і є обов'язковими для виконання на всій території України. Обов'язковість рішення суду, як одна з засад судочинства також встановлена нормами Конституції України, які є нормами прямої дії. Недотримання цього принципу порушує правовий порядок, встановлений державою.

Відповідно до ст. 26 Закону України наведені випадки в яких державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, але в даному випадку самим скаржником в скарзі не зазначено підстав для повернення виконавчого документу. Так, в обґрунтування вимог за скаргою, заявник наводить власні міркування щодо неправомірності дій державного виконавця щодо повернення наказу суду, що потягло за собою неправомірність і повторного відкриття виконавчого провадження за наказом суду № 6/258. При цьому будь-яких правових підстав для не відкриття виконавчого провадження за наказом суду заявником не наведено.

Відповідно до п. 9.13. Постанови Пленуму ВГСУ № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» зазначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу

Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

За таких обставин, вимоги заявника за скаргою є неправомірними, у зв'язку з чим скаргу Приватного підприємства «ОСТ» від 08.01.2013 на дії відділу державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції слід відхилити в повному обсязі.

Слід також зазначити, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» ПП «ОСТ» слід повернути судовий збір в сумі 1 147 грн. 00 коп., сплачений за квитанцією № 1686047 від 08.01.2013.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1. Скаргу Приватного підприємства «ОСТ» від 08.01.2013 на дії відділу державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції відхилити в повному обсязі.

2. Повернути Приватному підприємству «ОСТ», м. Лисичанськ Луганської області, вул. Московська, буд. 63, код 30691412, судовий збір в сумі 1 147 грн. 00 коп., сплачений за квитанцією № 1686047 від 08.01.2013 через Селіванову Н.В.

Підставою для повернення є дана ухвала, підписана суддею та скріплена гербовою печаткою суду.

Суддя Т.А. Василенко