Постанова

від 03.06.2013 по справі 802/2392/13-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

03 червня 2013 р. Справа № 802/2392/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Богоноса Михайла Богдановича,

за участю:

секретаря судового засідання: Поливаної Катерини Павлівни

представника позивача: Дажука С.М., Книжника С.В.

представника відповідача: Герасименка Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: приватного акціонерного товариства "Київавтоматика"

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ :

20.05.2013 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся позивач - приватне акціонерне товариство "Київавтоматика" (далі - ПрАТ "Київавтоматика") з адміністративним позовом до відповідача - Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (далі - Вінницька ОДПІ). У позовній заяві позивач просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення, що прийняте відповідачем від 21.02.2013 року № 0000072206.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість по розрахунках з ТОВ ТВК "Долина Мрій" за грудень 2011 року. За результатами перевірки був складений акт № 316/22/21631667 від 04.02.2013 року, на підставі якого Вінницькою ОДПІ винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Позивач вважає протиправними та необґрунтованими висновки викладені в акті перевірки, а податкове повідомлення-рішення незаконним оскільки ПрАТ "Київавтоматика" у період грудня 2011 року відносило до складу податкового кредиту суми сплаченого ПДВ, у зв'язку з придбанням у контрагента (ТОВ ТВК "Долина Мрій") товарів, що підтверджені податковими накладними, оформленими належним чином, а вказана господарська операція носить реальний характер.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав. Посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та пояснення надані у судовому засіданні, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечила та просила суд у його задоволенні відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши інші докази, які є у справі, суд приходить до висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Розглядаючи справу, суд встановив, що головним державним податковим ревізором-інспектором відділу особливо важливих перевірок управління податкового контролю Вінницької ОДПІ, проведена позапланова документальна виїзна перевірка ПрАТ "Київавтоматика" з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість по розрахунках з ТОВ ТВК "Долина Мрій" за грудень 2011 року.

За результатами проведеної перевірки складено Акт від 04.02.2013 року № 316/22/21631667 про результати документальної виїзної перевірки ПрАТ "Київавтоматика" з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість по розрахунках з ТОВ ТВК "Долина Мрій" за грудень 2011 року (а.с.9-16).

Вказаним актом задокументовано ряд наявних на думку контролюючого органу порушень податкового законодавства, що допущені у своїй діяльності позивачем, в тому числі й ті, яким надається оцінка у справі яка розглядається, а зокрема встановлено такі порушення:

- п. 198.1, п.198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України (далі - ПК України), а саме ПрАТ "Київавтоматика" завищено податковий кредит за грудень 2011 року в сумі 3333,33 грн та занижено суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за грудень 2011 року в сумі 3333,33 грн.

Вказані порушення стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 21.02.2013 року № 0000072206 (а.с.8), яким визначено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість в розмірі 4166,00 грн, в тому числі за основним платежем 3333 грн та штрафною санкцією 833 грн.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач з метою їх скасування та захистом своїх прав, звернувся до суду.

Надаючи оцінку наведеним обставинам та визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд бере до уваги, що згідно п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними,оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

В силу п.201.6. ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

При цьому, п.201.7 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно п.201.10 ст.201 ПК України, Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

При цьому нормами ч. 2 ст. 9 вказаного закону встановлені вимоги до первинних документів. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Вирішуючи спір, суд встановив, що до складу податкового кредиту з податку на додану вартість позивачем включено суму в розмірі 3333,33 грн., сформовану по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ ТВК "Долина Мрій".

Так, між ПрАТ "Київавтоматика" та ТОВ ТВК "Долина Мрій" укладено договір № 003252 від 28.11.2011 року (а.с.24-25), згідно умов якого Постачальник (ТОВ ТВК "Долина Мрій") зобов'язується поставити, а Покупець (ПрАТ "Київавтоматика") прийняти і оплатити на умовах договору бувші у використанні меблеві вироби, у подальшому - товар, згідно специфікації, який є невід'ємною частиною цього договору.

Факт доставки товару (меблі) від ТОВ ТВК "Долина Мрій" до ПрАТ "Київавтоматика" на підставі договору № 003252 від 28.11.2011 року підтверджені видатковими накладними та податковими накладними (а.с.26-27), а рух активів та зміна майнового стану суб'єктів господарського зобов'язання підтверджується проведеними між ТОВ ТВК "Долина Мрій" та ПрАТ "Київавтоматика" розрахунками факт здійснення яких підтверджує виписка банку № 875 від 28.12.2011 р.

Суд вважає безпідставним посилання відповідача на безтоварність вказаних господарських операцій, оскільки матеріали справи містять податкові накладні надані позивачу його контрагентом, видаткові накладні, товаро-транспортні накладні, а відповідачем в Акті перевірки не зазначено жодних посилань щодо анулювання свідоцтв платника ПДВ контрагента позивача чи на інші підстави, які б свідчили про безтоварність операцій. Тому, суд приходить до висновку про неправомірність посилань відповідача, викладених в акті перевірки щодо безтоварності правочину в частині посилань на відсутність намірів сторін по Договору щодо настання реальних наслідків.

Відповідач посилається також на те, що відповідно до отриманого з ДПІ у Соломянському районі м. Києва акту встановлено, що зустрічну звірку з контрагентом позивача провести неможливо у зв'язку із відсутністю інформації про його складські приміщення, трудові ресурси, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Оцінюючі такі доводи відповідача суд зазначає, що Податковий кодекс України виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Положення щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) постачальникам. Несплата продавцем податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Крім того, як вже зазначалося, з урахуванням приписів п. 201.1, 201.6, 201.8 ст. 201 ПК України покупець має право на включення ПДВ до складу податкового кредиту за звітній податковий період в разі видачі йому контрагентом, який зареєстрований як платник ПДВ, податкової накладної з усіма необхідними реквізитами, визначеним законом.

Судом встановлено, що операції з придбання товарів-меблів ПрАТ "Київавтоматика", відображені у реєстрі отриманих і виданих податкових накладних в грудні 2011 року (а.с.49-54) та суми податку на додану вартість включені до податкового кредиту за період грудень 2011 року, які відповідають даним податкових декларацій з податку на додану вартість за грудень 2011 року (а.с. 44-46).

З огляду на викладене суд вважає безпідставними посилання Вінницької ОДПІ на порушення ПрАТ "Київавтоматика" п. 198.1, п. 198.2, п.198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України внаслідок включенням до податкового кредиту за грудень 2011 року сум ПДВ, сплаченого у зв'язку із придбанням товару у ТОВ ТВК "Долина Мрій".

Суд критично оцінює посилання відповідача у Акті перевірки на завишення суми сформованого позивачем податкового кредиту у грудні 2011 року оскільки формування податковго кредиту позивачем за наслідком господарської операції із ТОВ ТВК "Долина Мрій" проведено у січні 2012 року так як податкова накладна № 402 від 26.12.2011 року отримана із запізненням - 20.01.2012 року, а тому і включена до декларації з ПДВ саме за січень 2012 року (а.с.29-31).

Отже, оспорювані висновки податкового органу про порушення позивачем норм пп. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 та пп.200.1, ст. 200 ПК України не знайшли свого підтвердження при розгляді справи у суді, наслідком чого є визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 21.02.2013 року № 0000072206.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби № 0000072206 від 21.02.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства "Київавтоматика" (код ЄДРПОУ 21631667) судові витрати в розмірі 114 грн. 70 коп. (сто чотирнадцять гривень сімдесят копійок) шляхом їх безспірного списання органом Державної казначейської служби України із рахунку Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 38135513).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Богоніс Михайло Богданович