Ухвала

від 14.05.2013 по справі 2а-1602/11/2770

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1602/11/2770

14.05.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кукти М.В.,

суддів Кучерука О.В. ,

Єланської О.Е.

секретар судового засідання Єрохіна Д.Д.

за участю сторін:

представник позивача, - Прокурора Нахімовського району міста Севастополя - Гукасян Христина Артушівна, посвідчення № 005830, від 25.09.12,

представник позивача, Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалі- Кухаренко Віра Миколаївна, довіреність № 01-04/10 від 03.01.13

представник відповідача, Приватного підприємства "Хімнафтозбуд"- Колягін Віталій Володимирович, довіреність № б/н від 02.03.13

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Хімнафтозбуд" на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Гавура О.В ) від 12.07.12 по справі № 2а-1602/11/2770

за позовом Прокурора Нахімовського району міста Севастополя (вул. Робоча 18,Севастополь,99001)

Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Гоголя 20-а,Севастополь,99011)

до Приватного підприємства "Хімнафтозбуд" (вул. М. Музики, буд.50,Севастополь,99029)

про стягнення заборгованості в сумі 8758,20 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 12.07.12 року адміністративний позов - задоволено.

Стягнуто з Приватного підприємства "Хімнафтозбуд" на користь Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів суму адміністративно-господарських санкцій у розмірі 8758,20 грн. (вісім тисяч сімсот п'ятдесят вісім грн. 20 коп.).

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 12.07.12 року та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права.

Представники позивачів у судовому засіданні 14.05.2013 з апеляційною скаргою не погодилися, просили постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 17.05.2011 прокурор Нахімовського району м.Севастополя звернувся до суду в інтересах держави в особі Севастопольського відділення Фонду України соціального захисту інвалідів з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Хімнафтозбуд" про стягнення адміністративно-господарських санкцій у сумі 8758,20 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем вимог діючого законодавства, що виразилося у недотриманні нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Судова колегія погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважає, що судом вірно встановлені обставини справи і надана ним правильна правова оцінка.

Згідно частини першої статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" №875 від 21.03.1991 (далі - Закон) передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Згідно з частиною п'ятою пункту 1 статті 7 Закону України "Про зайнятість населення" працевлаштування інвалідів здійснюється відповідно до рекомендацій МСЄК, наявних у інваліда кваліфікації і знань, з урахуванням його побажань.

Обчислення середньооблікової чисельності працюючих здійснюється відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за № 1442/11722.

Про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів роботодавці щороку до 01 березня подають звіт, форма якого затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України 10.02.2007 за № 42, зареєстрованого Міністерстві юстиції України 13.02.2007 за № 117/13384.

Відповідно до Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2010 рік, наданого відповідачем до Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів у 2011 році, середньооблікова кількість штатних працівників у 2010 році склала 16 осіб, норматив для працевлаштування інвалідів склав 1 особу. (а.с. 8).

Згідно довідки МСЕК № 2 серія 35А, МСЕ № 001106 керівник Приватного підприємства "Хімнафтозбуд" - ОСОБА_5 був інвалідом ІІІ групи, інвалідність встановлена на строк до 01.10.09. Відомості щодо повторного медичного огляду після 01.10.09, суду надані не були. Доказів того, що ОСОБА_5 на час застосування фінансової санкції був інвалідом відсутні. На питання суду, представник відповідача пояснив, що ОСОБА_5 після 01.10.2009 Пенсійний фонд припинив виплату пенсії за інвалідністю.

Отже, норматив для працевлаштування інвалідів складає 1 робоче місце, а фактично у 2010 році у відповідача інваліди не працювали.

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Відповідно до ч.1 ст. 20 Закону, розмір адміністративно-господарських санкцій за недотримання нормативу робочих місць по кількості працюючих інвалідів складає 8675,00 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 20 Закону, адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Відповідач у встановлений законом строк адміністративно-господарських санкцій у розмірі 8675,00 грн. не сплатив.

Згідно ч.2-4 ст. 20 Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Згідно з пунктом 3.7 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 223 від 15.05.2007, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.05.2007 за № 552/13819 у поданій позовній заяві за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів до відповідної судової інстанції відділення Фонду розраховує суму пені на дату її подання.

Відповідно до розрахунку пені за порушення терміну сплати адміністративно-господарських санкцій, який зроблений позивачем, розмір пені складає 83,20 грн. (а.с. 13).

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Хімнафтозбуд" - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 12.07.12 по справі № 2а-1602/11/2770 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 20 травня 2013 р.

Головуючий суддя підпис М.В. Кукта

Судді підпис О.В.Кучерук

підпис О.Е.Єланська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.В. Кукта