Ухвала

від 30.05.2013 по справі 817/17/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1-й інстанції: Клименко О.М.

Суддя-доповідач:Шевчук С.М.

УХВАЛА

іменем України

"30" травня 2013 р. Справа № 817/17/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів: Бучик А.Ю.

Майора Г.І.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "04" березня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій" до Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Обрій" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби (далі - Здолбунівська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Здолбунівської ОДПІ №0000652240 від 03 вересня 2012 року.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 04.03.2013року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби №0000652240 від 03 вересня 2012 року.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджуються обставини щодо товарності (фактичного виконання) господарської операції позивача ТОВ "Б2 Фінгруп".

Вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Житомирського апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить назване рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

На підтвердження доводів апеляційної скарги відповідач зазначив, що господарські операції позивача та ТОВ "Б2 Фінгруп" є нікчемними та безтоварними.

Відповідно до ч. 1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Сторони в судове засідання не з'явилися. Про розгляд справи повідомлені належним чином. Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, у відповідності до ст. 197 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду України дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 22.08.2012 року працівниками Здолбунівської ОДПІ проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ "Обрій" з питань дотримання податкового законодавства при проведенні взаємовідносин з ТОВ "Б2 Фінгруп" за період з 01.08.2010 року по 31.08.2010 року, за наслідками якої прийнято акт перевірки №697/22-21084580 від 22.08.2012 року (далі - акт перевірки від 22.08.2012 року).

Під час перевірки податковий орган встановив, що формування показників податкового кредиту за серпень 2012 року здійснювалось на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Б2 Фінгруп". Даючи оцінку правомірності віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у вартості товару, відповідач врахував інформацію з акту перевірки ДПІ у Печерському районі м.Києва "Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Б2 Фінгруп" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період діяльності з 01.04.2010 по 30.06.2011 року" №1489/23-10/37003431 від 17.11.2011 року, яким встановлено, що ТОВ "Б2 Фінгруп" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Також актом встановлено, що у ТОВ "Б2 Фінгруп" відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям та їх придбання за період з квітня 2010 року по червень 2011 року.

На основі таких висновків податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000652240 від 03.09.2012 року про визначення позивачу грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 3750грн., з яких 3000грн. основний платіж та 750 грн.- фінансова санкція.

Надаючи правову оцінку доводам апеляційної скарги та з'ясовуючи обставини стосовно реальності господарських операцій позивача та ТОВ "Б2 Фінгруп", правомірності формування позивачем сум податкового кредиту за такою операцією колегією суддів встановлено, що у складі податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року позивачем відображено податок на додану вартість в сумі 3000 грн. за операцією з обумовленим контрагентом .

На підтвердження доводів правомірності формування обумовлених сум валових витрат, податкового кредиту та фактичного виконання господарської операції позивачем надано: видаткову та податкову накладні №1823 від 31.08.2010 року на поставку шиферу хвильового в кількості 220 шт., платіжне доручення №173 від 30.08.2010 року про оплату вартості такого товару позивачем на загальну суму 18000 грн., договори підряду №3 від 01.09.2009 року та №1 від 12.05.2010 року, акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2010 року, підсумкову відомість ресурсів, акт на списання будівельних матеріалів за жовтень 2010 року.

З перелічених доказів вбачається, що товарно-матеріальні цінності (перелічені у вище названій видатковій накладній) фактично надійшли на підприємство позивача та ним використані у господарській діяльності, а зокрема при виконанні будівельних за договором підряду.

Вищеописані та дослідженні судом документи відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", розкривають зміст господарських операцій, підтверджують реальність руху активів позивача, є первинними документами в розумінні закону, а відтак є належними та допустимими доказами відповідно до приписів статті 70 КАС України, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Окрім того, судом встановлено, що (на момент здійснення господарської операції з позивачем) ТОВ "Б2 Фінгруп" було зареєстроване платником податку на додану вартість .

Формування спірних сум податкового кредиту позивач здійснив відповідно до приписів пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та на підставі податкових накладних та первинних документів, що містять усі обов'язкові реквізити та за господарськими операціями, що є фактично виконані.

Що ж до доводів відповідача, про те, що правочини позивача з названим контрагентом є нікчемними та такими, що порушують публічний порядок і направлені на незаконне заволодіння майном держави у вигляді несплати податку на додану вартість та податку на прибуток, то такі висновки можуть мати місце лише при встановленні обвинувальним вироком суду обставин щодо наявності вини та умислу у позивача на незаконне заволодіння майном держави.

Всупереч обумовленому, жодних доказів того, що позивач або його контрагент під час укладання договору завідомо (з прямим або непрямим умислом) діяли всупереч інтересам держави і суспільства не надано. Також, відповідачем не встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагентів, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Згідно із статтею 61 Конституції України відповідальність осіб має індивідуальний характер, при цьому будь-які протиправні дії одних платників податків не можуть покладати обов'язку щодо відповідальності за дії таких платників на інших осіб. Отож особа не може нести відповідальності за неправомірні дії інших осіб (за умови необізнаності щодо їх протиправної поведінки).

Окрім того, практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.2006 р., є джерелом права, свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського Суду від 09.01.2007 р. у справі "Інтерсплав проти України"). Вказане узгоджується з конституційним принципом індивідуальності юридичної відповідальності.

У рішенні ж Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Порушення з боку ТОВ "Б2 Фінгруп", податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не може бути підставою для позбавлення добросовісного платника податків (позивача) права на валові витрати та на податковий кредит.

Враховуючи встановлені в ході судового розгляду обставини, колегія суддів апеляційного суду вважає висновки відповідача про нікчемність та безтоварність правочинів, укладених позивачем з ТОВ "Б2 Фінгруп", необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду України приходить до висновку, що порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Здолбунівської об"єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "04" березня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М. Шевчук

судді: А.Ю.Бучик Г.І. Майор

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Обрій" вул.Незалежності,45,м.Здолбунів,Рівненська область,35700

3- відповідачу Здолбунівська об"єднана державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби вул.Приходька, 1-А,м.Здолбунів,Рівненська область,35705