Постанова

від 31.05.2013 по справі 812/2914/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 травня 2013 року Справа № 812/2914/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого: Яковлева Д.О.,

Суддів: Ірметової О.В.,

Прудника С.В.,

при секретарі: Житній Ю.С.,

в присутності сторін: від позивача - Шарпань М.П.

від 1-го відповідача - Юрченко М.Ю.,

від 2-го відповідача - Масленнікова Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНДЕСТ» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську Луганської області Державної податкової служби, Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування рішення від 13.02.2013 №18, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНДЕСТ» (далі - ТОВ «ГРАНДЕСТ», позивач) до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську Луганської області Державної податкової служби (далі - Ленінська МДПІ, 1-й відповідач), Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 13.02.2013 №18, зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Ленінської МДПІ від 13.02.2013 №18 анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість - ТОВ «ГРАНДЕСТ». Підставою для прийняття зазначеного рішення було те, що платник податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та /або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання (придбання) товарів, здійснених з метою формування податкових зобов'язань чи податкового кредиту, що підтверджено довідкою від 12.02.2013 про відсутність оподаткованих поставок ПДВ; платник має за останні дванадцять податкових місяців обсяги оподаткування операцій 0,00 грн.

На думку позивача, рішення Ленінської МДПІ від 13.02.2013 №18 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - ТОВ «ГРАНДЕСТ» є безпідставним, необґрунтованим та вчиненим із порушенням підстав та способу передбаченого законодавством.

Позивач зазначив, що сума загального обсягу поставки, заявленого за останні 12 календарних місяців на дату анулювання ТОВ «ГРАНДЕСТ» реєстрації платника податку на додану вартість складає 266676,81 грн., сума загального податкового зобов'язання складає 45335,35 грн., і тому, на думку позивача, у 1-го відповідача не було підстав для анулювання позивачу реєстрації платника податку на додану вартість.

У зв'язку з чим позивач просить визнати протиправним та скасування рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську Луганської області Державної податкової служби від 13.02.2013 №18 про анулювання Товариству з обмеженою відповідальністю «ГРАНДЕСТ» реєстрації платника податку на додану вартість, зобов'язати Державну податкову службу України внести до Реєстру платників податку на додану вартість запис про відміну анулювання реєстрації ТОВ «ГРАНДЕСТ» як платника податку на додану вартість та внести зміни до реєстру платників податку на додану вартість, поновивши в Реєстрі платників податку на додану вартість ТОВ «ГРАНДЕСТ» з дати первинної реєстрації 02 березня 2006 року із видачею свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість із зазначенням дати реєстрації платником податку на додану вартість «02 березня 2006 року».

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року здійснено процесуальне правонаступництво відповідача, змінено Державну податкову службу України на Міністерство доходів і зборів України (далі - 2 відповідач) (а.с.113).

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила його задовольнити повністю, надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Ленінська МДПІ адміністративний позов не визнала, про що подала суду письмові заперечення на адміністративний позов, у судовому засіданні представник 1-го відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечувала, просила у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на адміністративний позов.

У судовому засіданні представник 2-го відповідача позов не визнала, про що подала суду письмові заперечення на адміністративний позов, просила у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з таких підстав.

Згідно із ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, ТОВ «ГРАНДЕСТ» зареєстроване як суб'єкт господарювання - юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради Луганської області 10.02.2006 за №13821020000007765, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №713044 (а.с.10) та перебуває на податковому обліку як платник податків у Ленінській МДПІ (а.с.121).

ТОВ «ГРАНДЕСТ» було зареєстровано як платник податку на додану вартість, про що було видано свідоцтво №17329758 про реєстрацію платника податку на додану вартість (дата реєстрації платника ПДВ 02.03.2006), присвоєно індивідуальний податковий номер 342020212369 (а.с.12).

Рішенням Ленінської МДПІ від 13.02.2013 №18 анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість - ТОВ «ГРАНДЕСТ» з підстав того, що платник податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та /або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання (придбання) товарів, здійснених з метою формування податкових зобов'язань чи податкового кредиту, що підтверджено довідкою від 12.02.2013 про відсутність оподаткованих поставок ПДВ; платник має за останні дванадцять податкових місяців обсяги оподаткування операцій 0,00 грн. (а.с.31).

12.02.2013 Ленінською МДПІ складено акт №17/15-300/34202025 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ГРАНДЕСТ» (код за ЄДРПОУ 34202025) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за січень 2012- грудень 2012 р. (а.с.32).

Відповідно до висновків акту від 12.02.2013 №17/15-300/34202025 у ТОВ «ГРАНДЕСТ» (код за ЄДРПОУ 34202025) відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні власні основні фонди, технічний персонал у необхідній кількості, власні виробничі активи, власні складські приміщення, транспортні засоби у необхідній кількості, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту не мають реального товарного характеру, платник не знаходиться за місцезнаходженням, тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності зазначеного підприємства за січень - грудень 2012 року та безпідставного формування податкових зобов'язань з ПДВ по операціям з продажу товарів (робіт, послуг) на загальну суму ПДВ 45114,28 грн., та податкового кредиту на суму 34769,11 грн. за січень - грудень 2012 року (а.с.32-36).

Крім того, в акті від 12.02.2013 №17/15-300/34202025 зазначено, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що ТОВ «ГРАНДЕСТ» (код за ЄДРПОУ 34202025) на запит Ленінської МДПІ від 09.01.2012 №685-1/15-300 станом на 12.02.2012 документи до Ленінської МДПІ не надало. Згідно листа ГВПМ Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську Луганської області Державної податкової служби від 11.02.2013 №1078/7/07-50 посадових осіб ТОВ «ГРАНДЕСТ» (код за ЄДРПОУ 34202025) за податковою адресою не встановлено.

Судом встановлено, що 09.01.2013 Ленінською МДПІ на адресу позивача було направлено лист з проханням надати письмові пояснення та засвідченні копії первинних документів щодо здійснення фінансово-господарської діяльності, придбання та реалізації товарів (робіт, послуг) та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) з наданням первинних документів податкового, бухгалтерського обліку, які підтверджують правомірність формування податкових зобов'язань та податкового кредиту по деклараціях з ПДВ за січень-грудень 2012 року (а.с.156), однак зазначені в листі документи позивачем до податкового органу надані не були, про що не заперечували сторони.

Відповідно до довідки від 12.02.2013, складеної старшим державним податковим інспектором відділу адміністрування ПДВ Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську Луганської області Державної податкової служби Чернявським М.О., ТОВ «ГРАНДЕСТ» код за ЄДРПОУ 34202025 протягом останніх 12 послідовних податкових місяців не подає до органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання (придбання) товарів, здійснених з метою формування податкових зобов'язань чи податкового кредиту, а саме по деклараціям за період з січня 2012 року по грудень 2012 року (а.с.100).

З аналізу доданих до матеріалів справи копій податкових декларації з податку на додану вартість встановлено, що позивачем за період з січня 2012 року по грудень 2012 року декларувалися податкові зобов'язання з податку на додану вартість, а саме в деклараціях: за січень 2012р., за лютий 2012 року, за березень 2012 року, за квітень 2012 року, за травень 2012 року, за червень 2012 року, за серпень 2012 року, за вересень 2012 року, за жовтень 2012 року (а.с.37-70).

Законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI.

Стаття 184 Податкового кодексу України визначає підстави та порядок анулювання реєстрації платника податку.

Відповідно до п.п.«г» п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Пунктом 184.2 ст.184 Податкового кодексу України передбачено, що анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "а" пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б"-"з" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби.

Анулювання реєстрації здійснюється на дату:

- подання заяви платником податку або прийняття рішення органом державної податкової служби про анулювання реєстрації, якщо у свідоцтві про реєстрацію платника податку не було визначено граничний строк дії;

- зазначену в судовому рішенні;

- закінчення строку дії свідоцтва про реєстрацію платника податку;

- що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість.

Порядок анулювання реєстрації платників податку на додану вартість визначено в Положенні про реєстрацію платників податку на додану вартість, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 7 листопада 2011 року №1394 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2011 року за №1369/20107 (далі - Положення № 1394).

Підпунктом 5.1.3 пункту 5.1 Положення № 1394 встановлено, що при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу 12 місяців визначаються із урахуванням того, що: не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого, ніж перший день календарного місяця; включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання податковим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Відповідно до підпункту 5.5.1 пункту 5.5 Положення №1394, податкові органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

У силу вимог підпункту 5.5.2.3 підпункту 5.5.2 пункту 5.5 Положення №1394, рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтверджувальних документів (відомостей).

У випадку скасування реєстрації платника податку на додану вартість на підставі підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України підтверджуючим документом є довідка підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про подання/неподання платником ПДВ податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до податкового органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Згідно п.п.5.5.4 Положення №1394 рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою податкового органу оформляється за формою N6-РПДВ. Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження податкового органу, та підписується керівником податкового органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов'язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу.

Таким чином, анулювання реєстрації відповідно до наведених норм Закону та Положення може здійснюватись податковим органом за наявності вищевказаної обставини (відсутні обсяги оподатковуваних ПДВ операцій за останні 12 послідовних календарних місяців), та на підставі даних податкової декларації з податку на додану вартість самого платника незалежно від обов'язку податкового органу перевірити такі дані шляхом проведення документальної перевірки.

Під час розгляду справи, судом було встановлено, що податковий орган не мав можливості провести зустрічну перевірку позивача щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за січень - грудень 2012 року у зв'язку з ненаданням позивачем документів, зазначених в листі від 09.01.2013 та відсутністю позивача за юридичною адресою.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи представника позивача стосовно того, що позивач не отримував листа податкового органу від 09.01.2013 про надання письмових пояснень та засвідчених копій первинних документів щодо здійснення фінансово-господарської діяльності, придбання та реалізації товарів (робіт, послуг) та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) з наданням первинних документів податкового, бухгалтерського обліку, які підтверджують правомірність формування податкових зобов'язань та податкового кредиту по деклараціях з ПДВ за січень-грудень 2012 року та стосовно того, що ТОВ «ГРАНДЕСТ» знаходилось та знаходиться за юридичною адресою, оскільки предметом розгляду даної справи є визнання протиправним та скасування рішення від 13.02.2013 №18 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - ТОВ «ГРАНДЕСТ», а не правомірність проведення Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м.Луганську Луганської області Державної податкової служби зустрічної перевірки та складання акту про неможливість проведення перевірки.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивач не оскаржував дії податкового органу щодо правомірності проведення зустрічної перевірки та складання акту про неможливість проведення перевірки в порядку передбаченому діючим законодавством.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНДЕСТ» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську Луганської області Державної податкової служби, Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування рішення від 13.02.2013 №18, зобов'язання вчинити певні дії не підлягають задоволенню з підстав їх необґрунтованості.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 31 травня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 05 червня 2013 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНДЕСТ» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби, Міністерства доходів і зборів України про визнання недійсним та скасування рішення від 13.02.2013 №18, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено та підписано у повному обсязі 05 червня 2013 року.

Головуючий суддя Д.О. Яковлев суддя суддя О.В. Ірметова С.В. Прудник