Ухвала

від 06.06.2013 по справі 5020-7/040-12/057-7/116

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

06 червня 2013 року справа № 5020-7/040-12/057-7/116

Суддя господарського суду міста Севастополя Лотова Ю.В., розглянувши заяву

Приватного підприємства „Ефармон",

(вул. Котовського, 39, м. Севастополь, 99007)

про розстрочку виконання рішення у справі № 5020-7/040-12/057-7/116

за позовом Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк",

(вул. Ковпака, 29, м. Київ, 03150)

до Приватного підприємства „Ефармон",

(вул. Котовського, 39, м. Севастополь, 99007)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1. Євстропова Тетяна Борисівна,

(пр. Жовтневої Революції, буд. 71, кв. 60, м. Севастополь, 99032),

2. Косар Світлана Володимирівна,

(вул. Народна, буд. 8, м. Севастополь,),

3. Мігаліна Марина Сергіївна,

(вул. Шостака, буд. 5, кв. 51, м. Севастополь, 99045),

4. Павленко Юлія Сергіївна,

(вул. М. Геловані, буд. 2, кв. 75, м. Севастополь, 99040),

5. Півкіна Наталя Леонідівна,

(вул. Лоцманська, буд. 1, кв. 19, м. Севастополь, 99040),

6. Сімонова Світлана Володимирівна,

(пров. Жерве, буд. 6, м. Севастополь, 99012),

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

за участю представників:

від заявника - Веремеєнко Андрій Сергійович - представник, довіреність від 09.10.2012;

від стягувача - не з'явився.

встановив:

Публічне акціонерне товариство „Укрсоцбанк" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Приватного підприємства „Ефармон" (далі - відповідач), про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: блок приміщень № 2, загальною площею 155,90 м 2 , з відкритим майданчиком-балконом, площею 366,80 м 2 , який складається з: в літ. „А" приміщень в цокольному поверсі з 1-1 по 1-10; приміщень І поверху з 1-1 по 1-7, розташованих за адресою: м. Севастополь, пл. Нахімова, будинок № 3, та належать відповідачу (Приватне підприємство „Ефармон") на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Водяхіною О.О. 24.11.2006 (реєстровий № 2597), зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за № 1739853, зареєстрованого у Севастопольському БТІ 24.11.2006, - шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, в рахунок погашення кредитної заборгованості у загальному розмірі 11 239 268,80 грн (згідно із заявою від 14.01.2013 (том 14, арк. с. 1-4).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням третіми особами (Євстроповою Тетяною Борисівною, Косар Світланою Володимирівною, Мігаліною Мариною Сергіївною, Павленко Юлією Сергіївною, Півкіною Наталею Леонідівною та Сімоновою Світланою Володимирівною) своїх кредитних зобов'язань перед Публічним акціонерним товариством „Укрсоцбанк", майновим поручителем за зобов'язаннями яких є відповідач (Приватне підприємство „Ефармон").

Ухвалою суду від 16.02.2010 залучено до участі у справі, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Євстропову Тетяну Борисівну, Косар Світлану Володимирівну, Мігаліну Марину Сергіївну, Павленко Юлію Сергіївну, Сімонову Світлану Володимирівну та Півкіну Наталію Леонідівну.

Рішенням суду від 06.02.2013 позов задоволено повністю, а також стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк" судові витрати в сумі 25 736,00 грн

Вказане рішення набрало законної сили 22.06.2013, у зв'язку з чим у порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України видано накази на примусове виконання рішення по справі №5020-7/040-12/057-7/116.

27.05.2013 на адресу господарського суду міста Севастополя надійшла заява Приватного підприємства „Ефармон", про розстрочку виконання рішення у справі № 5020-7/040-12/057-7/116 шляхом сплати рівними частинами протягом 12 місяців суми боргу, яка залишилась, а саме по 1 975,00 грн на місяць.

Ухвалою суду від 28.05.2013 зазначена заява прийнята до розгляду та призначено дату судового засідання.

Представник боржника у судовому засіданні 06.06.2013 підтримав вимоги заяви, наполягав на її задоволенні. Зазначив, що підприємство отримує невеликий прибуток, а тому не має можливості виконати рішення суду.

Представник стягувача у судове засідання не з'явився, до розгляду заяви у судовому засіданні від представника Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк" надійшла заява про відкладення розгляду заяви, у зв'язку з ненадходженням на адресу позивача копії заяви приватного підприємства „Ефармон".

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони, серед іншого, мають право на участь в засіданнях господарського суду.

Дотримання принципу вирішення спору упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом втілено у статті 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" і статті 6 Європейської конвенції з прав людини та є обов'язковим для господарського суду при розгляді кожної справи.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що законом, у статті 121 Господарського процесуального кодексу України, обмежений термін розгляду заяви про надання розстрочки, та матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення питання щодо розстрочки виконання судового рішення , суд вважає можливим розглянути заяву без участі представника Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк", який не з'явився у дане судове засідання.

Дослідивши заяву, оцінивши в сукупності представлені докази, заслухавши пояснення представника боржника, суд дійшов висновку, що заява Приватного підприємства „Ефармон", про розстрочку виконання рішення суду у справі № 5020-7/040-12/057-7/116 задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 121 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Із зазначеного вбачається, що Господарський процесуальний кодекс України не містить конкретних підстав та застережень відстрочки чи розстрочки, а лише встановлює критерії, що ускладнюють виконання рішення суду.

У пункті 7.1.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 визначено, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Відповідно до пункту 7.2 зазначеної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про розстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до Роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в постанові "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" №14 від 26.12.2003 при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 351 Цивільного процесуального кодексу України і статті 121 Господарського процесуального кодексу України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

З наведеного слідує, що розстрочка виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, за наявності доказів, що встановлюють обставини, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення. Винятковість таких обставин встановлюється судом в кожному конкретному випадку.

Суд вважає, що невеликий прибуток підприємства не є таким винятковим випадком.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог і заперечень.

Всупереч зазначеної норми, заявником не було надано суду переконливих доказів, які б підтверджували його фінансову неспроможність та наявність обставин, які перешкоджають виконанню рішення суду. До того ж, розстрочення виконання рішення стороні в частині сплачених судових витрат, які стягнуті судовим рішенням чинним законодавством не передбачено.

З огляду на зазначене, оскільки судом не встановлено обставин, які ускладнюють виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 06.02.2013 у справі №5020-7/040-12/057-7/116 або роблять його неможливим, заява приватного підприємства „Ефармон" про розстрочку виконання рішення суду щодо стягнення на користь Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк" судових витрат в сумі 25 736,00 грн задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

В задоволенні заяви Приватного підприємства „Ефармон" про розстрочку виконання рішення суду відмовити .

Суддя Ю.В. Лотова