Ухвала

від 05.06.2013 по справі 801/898/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/898/13-а

05.06.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Даніліна К.В.

за участю сторін:

представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд Філд"- Рошинський Максим Станіславович, довіреність № б/н від 23.01.12

представник відповідача - Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби- Будан Євгенія Георгіївна, довіреність № 2753/9/10-00 від 13.08.12

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Суворова С.В. ) від 15.03.13 у справі № 801/898/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд Філд" (вул. Строітелей, буд.6-В,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)

до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби (вул. Васильєва, 16,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.03.13 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд Філд" до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим ДПС №0005192301 від 31.10.2012 року, яким збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 37 021,00 грн. та застосовані штрафні санкції на суму 9 255,00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд Філд" (ЄДРПОУ 35532758, АР Крим м. Ялта, вул. Будівельників, б.6В) суму сплаченого судового збору в розмірі 462,76 грн.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.03.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні 05.06.13 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, зазначених в ній.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Голд Філд" зареєстроване юридичною особою та є платником податку на додану вартість (а.с.35).

Державною податковою інспекцією у м. Ялті АР Крим ДПС проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з суб'єктом господарської дальності ТОВ "Декос Альянс" за серпень, вересень 2011 року.

За результатами перевірки складено Акт № 2018/22-03/25532758/25 від 16.10.2012 року (далі - акт перевірки), яким встановлені порушення позивачем:

- ч.1, ч.5 ст.203, ч.1, ч.2 ст.215, ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України в частині нікчемності правочину, так як він не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним;

- п.198.1 п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 37 021,00 грн., у т.ч. за серпень 2011 року в сумі 21 260,00 грн., за вересень 2011 року - в сумі 15 761,00 грн.

В акті перевірки 2018/22-03/25532758/25 від 16.10.2012 року вказано, що ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС отримано інформацію від ДПІ у Печерському районі м. Києва про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "Декос Альянс" щодо підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ "Голд Філд", про що складено акт №28/23-10/37-0505731 від 26.01.2012 року.

Відповідачем зазначено, що згідно до акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва, ТОВ "Декос Альянс" не знаходиться за юридичною та фактичною адресою: м. Київ, вул. Богомольця, буд. 17/14, оф.182, про що свідчить інформація баз даних АІС. Перевіркою встановлено відсутність у ТОВ "Декос Альянс", який є контрагентом позивача, наміру створення правових наслідків по укладеним угодам.

В ході проведеного аналізу наявної в органі ДПС інформації та її документального підтвердження встановлено, що правочини укладені ТОВ "Декос Альянс" із ТОВ "Голд Філд" мають ознаки "фіктивності", тобто є такими, які не спричинили реального настання юридичних наслідків.

Відповідач зазначає, що укладені договори позивача з ТОВ "Декос Альянс" є нікчемними відповідно до ч.1, 5 ст. 203, ч.1, 2 ст.215, ч.1 ст. 216, Цивільного Кодексу України, в результаті чого ТОВ "Голд Філд" порушено п.198.1 п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 37 021,00 грн., у т.ч. за серпень 2011 року в сумі 21 260,00 грн., за вересень 2011 року - в сумі 15 761,00 грн. (а.с.23).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 31.10.2012 року №0005192301, згідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 46 276,00 грн.: за основним платежем - 37 021,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 9 255,00 грн.

01.08.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Голд Філд" (Покупець) та ТОВ "Декос Альянс" (Продавець) укладено договір №55.

На виконання зазначеного вище договору, позивачем до матеріалів справи долучені:

- видаткові накладні: №РН-0000804 від 17.08.2011 року на суму 58 410,00 грн. (а.с.54), №РН-0000805 від 22.08.2011 року на суму 15 180,00 грн. (а.с.57), №РН0000885 від 30.08.2011 року на суму 53 970,00 грн. (а.с.85), №РН-0001855 від 15.09.2011 року на суму 42 720,00 грн., №0001854 від 15.09.2011 року на суму 15 360,00 грн., № РН-0001690 від 29.09.2011 року на суму 36 486,00 грн.(а.с.72).

- податкові накладні:№ 165 від 17.08.2011 року на суму ПДВ - 9 735,00 грн. (а.с.55), №166 від 22.08.2011 року а суму ПДВ - 2 530,00 грн. (а.с.58), №268 від 30.08.2011 року на суму ПДВ - 8 995,00 грн., №121 від 15.09.2011 року на суму ПДВ - 7 120,00 грн. (а.с.67), №120 від 15.09.2011 року на суму ПДВ - 2 560,00 грн. (а.с.70), №239 від 29.09.2011 року на суму ПДВ - 6 081,00 грн. (а.с.73).

- платіжні доручення: №767 на суму 49 024,00 грн., з них ПДВ - 8 170,00 грн. (а.с.51), №769 на суму 9 386,00 грн., з них ПДВ - 1564,33 грн., (а.с.50), №771 від 22.08.2011 року на суму 15 180,00 грн., ПДВ - 2 530,00 грн. (а.с.52), №784 від 30.08.2011 року на суму 53 970,00 грн., ПДВ - 8 995,00 грн. (а.с.53), №808 від 15.09.2011 року на суму 42 720,00 грн. (ПДВ - 7 120,00 грн.) (а.с.63), №824 від 29.09.2011 року про сплату 36 486,00 грн. (ПДВ - 6 801,00 грн.) (а.с.65).

- виписки банку від 17.08.2011 року, 22.08.2011 року, 30.08.2011 року, 29.09.2011 року.

- рахунки: № СФ-0000055 від 16.08.2011 року (а.с.56), №СФ-0000057 від 19.08.2011 року (а.с.59), №СФ-0000065 від 29.08.2011 року (а.с.62), №00000078 від 14.09.2011 року, №0000078 від 15.09.2011 року, №0000085 від 28.09.2011 року.

У деклараціях з податку на додану вартість за серпень 2011 року, вересень 2011 року, сума ПДВ - 37 021,00 грн. задекларована та вказана у реєстрах отриманих податкових накладних (а.с.110-112, 121-124). Декларації прийняті ДПІ, про що свідчать квитанції про прийняття (а.с.109, 120).

Судом встановлено, що свою діяльність позивач здійснює у нежитловому приміщенні в м. Ялті, вул. Будівельників 6В, літ "А", площею 289 кв. м., отриманого за договором оренди №01/10-А від 01.11.2011 року, в якому вказано, що приміщення надаються для прального цеху (п.2.1 договору).

Зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю "Декос Альянс" зареєстроване юридичною особою, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.81), та є платником податку на додану вартість згідно до Свідоцтва №100326645 з 24.02.2011 року (а.с.80).

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу, не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 Кодексу).

Пунктом 16.1.2 ст. ст. 16 ПК України, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Отже, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

В п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит взагалі не залежить від тієї обставини, чи відображалися суми податку на додану вартість у податковій звітності контрагентів платника податку і чи сплачувався ними податок на додану вартість.

Нормами ст. 201 ПК України визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту. Отже, саме наявність цих документів є обов'язковою умовою для формування платниками податків податкового кредиту.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 у відповідності з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Ретельно дослідивши документи первинного та бухгалтерського обліку, судова колегія приходить до висновку, що податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями підтверджується отримання та сплата товару у серпні, вересні 2011 року, а також його використання платником податків у своїй господарській діяльності.

Отже, з залучених до матеріалів справи належним чином завірених копій податкових накладних встановлено, що вони виписані зареєстрованими платниками ПДВ, оформлені належним чином, мають всі обов'язкові реквізити та відповідають усім вимогам до первинного документу податкового обліку.

З урахуванням викладеного, судова колегія приходить до висновку про правомірність нарахування податку на додану вартість в сумі 37 021,00 грн. за серпень 2011 року - 21 260,00 грн., за вересень 2011 року - 15 761,00 грн.

Відповідно до статті 228 ЦК України, правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як встановлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Судова колегія вважає, що суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача, не підтверджено належними та допустимими доказами факт нікчемності угоди та правомірність і обґрунтованість своїх дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Подібної думки дотримується Вищий адміністративний суд України в Ухвалах від 24.01.2012 року №К/9991/2491/11, від 10.04.2012 року №К-19705/10, від 25.04.2012 року №К/9991/75974/11, від 12.07.2012 року №К-14542/08, від 22.08.2012 року №К/9991/43010/12, від 06.09.2012 року №К/9991/90896/11.

Зазначений висновок узгоджується із позицію, викладеною у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10, за позовами Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, які є обов'язковими для всіх судів України, в силу положень частини першої статті 244-2 КАС України.

Колегія суддів звертає увагу, що контрагент позивача - ТОВ "Декос Альянс" на час укладення договору з позивачем та на час здійснення господарських операцій був зареєстрований в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та зареєстрований як платники ПДВ.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що спростовують правомірність вимог позивача.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в Акті № 2018/22-03/25532758/25 від 16.10.2012 про порушення платником податків вимог Податкового кодексу України, не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 31.10.2012 року №0005192301.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198,205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Кримвід 15.03.13 у справі № 801/898/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 06 червня 2013 р.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва