Постанова

від 31.05.2013 по справі 813/3605/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2013 року Справа № 813/3605/13-а

12 год. 41 хв. м. Львів, вул. Чоловського, 2

зал судових засідань № 7

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Карп'як О.О.

при секретарі судового засідання Дорош Х.Р.

за участю:

представників позивача - Яцик Т.М., Сизоненко О.Г.

представника відповідача - Кармелюк Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта - Львів» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафта - Львів» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень від 22.02.2013 року №0000402300/3171 (форми «П»), №0000392300/3172 (форми «Р»), №0000412300/3174 (форми «Р»).

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки податкового органу, що викладені в акті перевірки не відповідають існуючим фактам та діючому податковому законодавству, у зв'язку з чим, вважають обґрунтування, що містяться у акті неправильними. Відносно заборгованості підприємства перед ТОВ «Рафтола»,то вказує, що вона виникла внаслідок відступлення права вимоги у зв'язку з заміною первісного кредитора (АТ «ДельтаБанк») у зобов'язаннях шляхом відступлення права вимоги за кредитним договором. Зазначає, що інформація про те, що ТОВ «Рафтола» є фінансовою установою розміщена в мережі Інтернет є загальнодоступною, а заборгованість позивача перед вказаним підприємством не можна розцінювати як позику, ні як поворотну фінансову допомогу чи безповоротну фінансову допомогу та нараховувати суму умовних процентів, що було зроблено податковим органом. Зазначає, що заборгованість, що виникла станом на 31.03.2009 року за отриману від ТОВ «Нафтова Торгівельна компанія» продукцію (дизпаливо) відповідно до укладеного договору не є безнадійною, оскільки не зверталось до покупця з претензіями, до суду з позовами, строк позовної давності за вказаним договором не минув. Вважають, що встановлення завищення податкового кредиту в сумі 161333 грн. обґрунтовуються податковим органом висновками акта невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Вест - Транс» за січень 2011 року №818/233/35395395 від 05.04.2011 року, який визнаний судом незаконним. Таким чином, вважають, що податкові повідомлення - рішення, що прийняті на підставі вказаного акта перевірки є протиправними та підлягають скасуванню.

Представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві, просять позов задоволити у повному обсязі.

Позиція відповідача викладена у письмових запереченнях на позов та обґрунтовується тим, що на момент проведення перевірки в позивача єдиним документом, підтверджуючим взаєморозрахунки з ТОВ «Рафтола» є лист ПАТ «Дельта банк» від 01.02.2011 року про переведення боргу. У позивача відсутній договір з ТОВ «Рафтола» щодо надання фінансових послуг, підтверджуючі документи, що ТОВ «Рафтола» є фінансовою установою, яка має право надавати кредити, а також підтверджуючі документи щодо законності здійснених операцій з даним контрагентом, а саме наявність відповідної ліцензії на надання кредитів. ТОВ «Рафтола» не надало позивачу доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні, не нараховувало процентів на боргові зобов'язання позивача. Тому відповідач вважає, що оскільки згідно наданих до перевірки документів позивачем не доведено того, що ТОВ «Рафтола» є фінансовою установою, яка має право надавати фінансові кредити та повертати їх з нарахованими відсотками (відсутність укладеного договору відступки права вимоги, ліцензії на діяльність, нарахування відсотків), відтак заборгованість позивача перед ТОВ «Рафтола» є поворотною фінансовою допомогою, на яку нараховуються умовні проценти. Оскільки між позивачем та ТОВ «Нафтова Торгівельна компанія» не складались доповнення та не укладались додаткові угоди до договору постачання нафтопродуктів від 25.02.2009 року №4-НП-02/09 ,відтак вважає, що сума кредиторської заборгованості ТОВ «Нафта Львів» перед вказаним контрагентом в сумі 19382958,16 грн. є безнадійною заборгованістю. Тому відповідач вважає, що в порушення п.14.1.11. п.14.1.257 ст.14, пп.13.5.4 ст.135 ПК України, ТзОВ «Нафта Львів.2 не включено до складу інших доходів у 1 кварталі 2012 року суму безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, а саме кредиторську заборгованість ТОВ «Нафта Львів» перед ТОВ «Нафтова Торгівельна компанія» в сумі 19382958,16 грн., яка є безнадійною, що призвело до заниження доходів, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування за 9 місяць 2012 року. Висновки податкового органу про порушення позивачем п.198.1,198.2, 198.3, 198.6 ПК України, завищення позивачем податковий кредит в сумі 161333 грн. по операціях з ТОВ «Вест - Траст» з поставки нафтопродуктів, оскільки поставка не відбувалась обґрунтовуються висновками акта перевірки№818/233/35395395 від 05.04.2011 року, складеного ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська. Відповідач вважає, що аргументи, наведені у позовній заяві, не спростовують наявних порушень, що зафіксовані в акті перевірки та відповідно, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, просять відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у письмових запереченнях на позов, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

На підставі направлень від 15.01.2013 року № 33, 34, 35, 36 та від 22.01.2013 року № 59 виданих ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби відповідно до п. 75.1. ст. 75, пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та наказів ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби від 15.01.2013 року № 28, від 22.01.2013 року № 51 проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТзОВ "Нафта-Львів" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку до акта. За результатами перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби було складено акт № 45/8/22-1009/31144427 від 30.01.2013 року (далі - акт перевірки).

Як вбачається з акта перевірки, податковим органом встановлено порушення позивачем:

- пп.4.1.6, п.4.1. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.14.1.11., пп.14.1.257 п.14.1 ст.14, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України, встановлено зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2011 рік в сумі 1895903 грн. та заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства на загальну суму 4395084 грн., в тому числі за 9 міс.2012 року в сумі 4395084 грн.;

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 161333 грн., в тому числі за січень 2011 року в сумі 17617 грн., березень 2011 року в сумі 143716 грн.

На підставі акта перевірки, податковим органом винесено податкові повідомлення - рішення від 22.02.2013 року:

- №0000402300/3171 форми «П», яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1895903 грн. (за 2-4 квартал 2011 року);

- №0000392300/3172 форми «Р», яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 5493855 грн., в тому числі за основним платежем 4395084 грн. ,за штрафними санкціями 1098771 грн.;

- №0000412300/3174 форми «Р», яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 161334 грн., в тому числі за основним платежем 161333 грн., за штрафними санкціями 1 грн.

Податкові повідомлення-рішення були оскаржено Позивачем до Державної податкової служби у Львівській області (далі - ДПС у Львівській області).

29.04.2013р. Головне управління Міндоходів у Львівській області (ДПС у Львівській області) винесло Рішення № 115/10/10-2005/17 про результати розгляду первинної скарги ТОВ «Нафта-Львів», яким залишило без змін податкові повідомлення - рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС від 22.02.2013р. №0000402300/3171, №0000392300/3172 та № 0000412300/3174, а скаргу без задоволення.

1. Стосовно висновків податкового органу про те, що ТОВ "Рафтола" надала поворотну фінансову допомогу ТОВ "Нафта-Львів", а тому заборгованість ТОВ "Нафта-Львів" перед ТОВ "Рафтола" є поворотною фінансовою допомогою на яку нараховуються умовні проценти, оскільки позивачем до перевірки не надано доказів того, що ТОВ "Рафтола" є фінансовою установою і має право надавати фінансові кредити та повертати їх з нарахованими відсотками, не подано укладеного договору відступки права вимоги, ліцензії на діяльність нарахування відсотків, то суд зазначає наступне.

Позивач стверджує, що між ТОВ "Рафтола" та ТОВ "Нафта-Львів" не було жодних договірних відносин, щодо надання поворотної фінансової допомоги, за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року.

Судом беруться до уваги твердження позивача про те, що заборгованість ТОВ "Нафта-Львів" перед ТОВ "Рафтола" виникла внаслідок відступлення права вимоги у зв'язку заміною первісного кредитора (АТ "ДельтаБанк") у зобов'язаннях шляхом відступлення права вимоги за кредитним договором, з огляду на наступне.

Позивачем долучено до матеріалів справи копію кредитного договору №230-01/К-08 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) від 24.12.2008 року, укладеного між ТзОВ «Український промисловий банк» (банк) та ТзОВ «Нафта - Львів» (позичальник), відповідно до якого банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти на умовах, зазначених у договорі.

Листом від 07.07.2010 року №65 ТзОВ «Український промисловий банк» повідомив позивача про здійснення з 01.07.2010 року заміни кредитора у зобов'язаннях, що діють на підставі кредитного договору №230-01/К-08 від 24.12.2008 року. Повідомлено, що заміна кредитора у зобов'язаннях шляхом відступлення права вимоги за кредитним договором була реалізована на підставі статей 92,95 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та положень Постанови Правління НБУ №369 від 28.08.2001 року з урахуванням прийнятого НБУ рішення про відчуження (шляхом передавання) активів ТОВ «Укрпромбанк», які є предметом застави за договорами застави майнових прав і договорами іпотеки на користь АТ «Дельта Банк», як погашення наявної заборгованості. У зв'язку з наведеним повідомляють, що з дати отримання цього листа усі платежі в якості погашення заборгованості за вказаним кредитним договором необхідно скеровувати на вказані рахунки АТ «Дельта Банк» (а.с.91).

Позивачем також долучено до матеріалів справи (та подавалось під час адміністративного оскарження податкових повідомлень - рішень), копію договору про відступлення права вимоги від 01.02.2011 року р/н 289, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ТзОВ «Рафтола». У п.1 договору йдеться проте, що 30.06.2010 року між ПАТ «Дельта Банк», ТзОВ «Український промисловий банк» та Національним банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТзОВ «Український промисловий банк» на користь ПАТ «Дельта Банк», відповідно до умов якого до ПАТ «Дельта Банк» були передані (відступлені права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, зазначеними в п.1.2 цього договору, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінив ТзОВ «Український промисловий банк» як кредитора (став новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» перейшло (було відступлено) право вимагати (замість ТзОВ «Український промисловий банк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами. Враховуючи договір №1 про внесення змін і доповнень до договору про передачу активів та кредитних зобов'язань ТзОВ «Український промисловий банк» на користь ПАТ «Дельта Банк», посвідчений 24.01.2011 року за р.н.388, відповідно до якого до договору про передачу активів та інших зобов'язань ТзОВ «Український промисловий банк» на користь ПАТ «Дельта Банк» внесені зміни, які дозволяють наступне відступлення права вимоги, а також договір №2 про внесення змін і доповнень до договору про передачу активів та кредитних зобов'язань ТзОВ «Український промисловий банк» на користь ПАТ «Дельта Банк», посвідчений 31.01.2011 року за р.н. 482. Відповідно до умов договору від 01.02.2011 року р/н 289 (п.1.1), ПАТ «Дельта Банк» зобов'язується передати ТзОВ «Рафтола», а ТзОВ «Рафтола» зобов'язується прийняти та оплатити на умовах цього договору всі права та вимоги та інші права, які були набуті ПАТ «Дельта Банк» та належать ПАТ «Дельта Банк» на підставі договору про передачу активів та кредитних зобов'язань ТзОВ «Український промисловий банк» на користь ПАТ «Дельта Банк», за кредитними та забезпечувальними договорами, зазначеними в п.1.2 цього договору. Зокрема в п.1.2.6 цього договору наведено генеральний договір №230-08 від 24.12.2008 року, укладений між позивальником ТзОВ «Нафта - Львів» та кредитором ТОВ «Український промисловий банк» а також кредитний договір укладений між тими ж сторонами №230-01/К-08 від 24.12.2008 року (заборгованість право вимоги якої відступається, станом на дату здійснення відступлення права становить 26717896,58 грн.) Також в п.1.2.6.1 наведений іпотечний договір №230/Zin-08-1 від 26/12/2008 року, укладений між іпотекодавцем ТОВ «Нафта Львів» та іпотеко держателем ТОВ «Український промисловий банк», посвідчений 26.12.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, згідно якого до іпотеки передано майно (згідно наведеного у цьому договорі).

Отже, договором відступлення права вимоги від 01.02.2011 року, посвідченого ОСОБА_4, нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим номером 289, поряд із іншими документами також підтверджується факт передання права вимоги саме фінансовій установі, якою є ТОВ "Рафтола"; зафіксовано заборгованість, зазначено суму заборгованості у розмірі 26 717 896,58 грн. саме на дату здійснення відступлення; не було передбачено нарахування відсотків.

Листом від 07.02.2011 року №1 АТ «Дельта Банк» повідомило позивача про те, що з 01.02.2011 року здійснено заміну кредитора у зобов'язаннях, що діють на підставі генерального договору №230-08 від 24.12.2008 року та кредитних договорів №230-01/К-08 від 24.12.2008 року. Заміна кредитора у зобов'язаннях шляхом відступлення права вимоги за кредитним договором була реалізована на підставі договору відступлення права вимоги від 01.02.2011 року, відповідно до якого а також керуючись статтями 512-519 ЦК України, до ТзОВ «Рафтола» перейшли права первісного кредитора (АТ «Дельта Банк») за вказаними кредитними договорами. (а.с.92).

Повідомленням №2 від 11.02.2011 року ТзОВ «Рафтола» повідомило позивача про укладення договору відступлення права вимоги від 01.02.2011 року, та про те, що вказані у повідомленні права вимоги перейшли до ТОВ «Рафтола», ТОВ «Рафтола» набуло права замість ПАТ «Дельта Банк» вимагати від ТОВ «Нафта - Львів» сплати заборгованості, інформація про яку наведена у додатку до цього повідомлення - відомості залишків за рахунками з обліку заборгованості та вказано реквізити для сплати коштів (а.с.93).

В матеріалах справи наявна копія свідоцтва про реєстрацію фінансової установи Товариства з обмеженою відповідальністю «Рафтола» р.н. 13102571 від 23.12.2010 року серії ФК №268, код фінансової установи 13. Відповідно до додатку до вказаного свідоцтва, до переліку фінансових послуг ,які має право здійснювати ТзОВ «Рафтола» без отримання ліцензії та /або дозволів віднесено: факторинг, надання фінансових кредитів за рахунок власних коштів, фінансовий лізинг, надання поручительств, надання гарантій, надання позик, залучення фінансових активів юридичних осіб із зобов'язанням щодо наступного їх повернення.

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 518 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Згідно ч. 1 ст. 519 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

ПАТ "Дельта Банк" дотримуючись вимог чинного законодавства України, письмово повідомив листом № 2101-17/582-44 від 01.02.2011р. ТОВ "Нафта-Львів" про заміну кредитора у зобов'язаннях шляхом відступлення права вимоги за Кредитним договором, а тому боржник ТОВ "Нафта-Львів" повинен виконувати свої зобов'язання перед новим кредитором - ТОВ "Рафтола".

Відповідно до п. 14.1.255 ПК України, відступлення права вимоги - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Відповідач свою позицію обґрунтовує положеннями п.14.1.257 ПК України, відповідно до якої поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Однак, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами того, що позивач отримав кошти від ТОВ «Рафтола» по договору, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами. Натомість, наявні у матеріалах справи та описані вище кредитний договір та договори про переуступку права вимоги спростовують такі твердження податкового органу.

Заборгованість, що виникла по описаних вище правовідносинах між позивачем та ТОВ «Рафтола» не підпадає під визначення поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до п. 14.1.267. ПК України, позика - грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов'язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики. Згідно п.14.1.258. ПК України, фінансовий кредит - кошти, що надаються банком-резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами - нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент.

Відповідно до п.136.1.20 ПК України, для визначення об'єкта оподаткування не враховуються доходи - основна сума отриманих кредитів, позик та інших доходів, що визначені нормами цього розділу, які не враховуються для визначення об'єкта оподаткування.

В п.153.4 ПК України детальніше регламентовано операції з борговими вимогами.

Відповідно до п. 153.4.1.ПК України, з урахуванням особливостей, установлених цим розділом, не включаються в дохід і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з отриманням платником податку основної суми фінансових кредитів, у тому числі субординованого боргу, позик від інших осіб - кредиторів, а також поверненням основної суми фінансових кредитів, позик, наданих платником податку іншим особам - дебіторам, отриманням частини консолідованого іпотечного боргу власниками іпотечних сертифікатів участі, заміною однієї частки консолідованого іпотечного боргу на іншу.

Враховуючи вищенаведене, дану заборгованість перед ТОВ "Рафтола" не можна розцінювати, трактувати, як поворотну фінансову допомогу, ні як безповоротну фінансову допомогу та нараховувати суму умовних процентів.

Відповідач не обґрунтував та не надав належних та допустимих доказів того, що заборгованість позивача перед ТОВ «Рафтола» є поворотною фінансовою допомогою в розумінні ст.14.1.257 ПК України.

Враховуючи вищенаведене, неправомірними та безпідставними є висновки податкового органу про порушення позивачем п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.14.1.11, 14.1.257, ст.14, пп.135.5.4 ст.135 ПК України, а саме заниження позивачем валового доходу та доходу, що враховується при обчисленні об'єкту оподаткування з підстав не включення до складу інших доходів суми умовних процентів на неповернуту ТОВ «Рафтола» фінансову допомогу.

2. Стосовно висновків податкового органу про порушення позивачем п.14.1.11, п.14.1.257 ст.14, пп.135.5.4 ст.135 ПК України оскільки позивачем не включено до складу інших доходів у 1 кварталі 2012 року суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої у звітному періоді, а саме кредиторську заборгованість ТОВ «Нафта - Львів» перед ТОВ «Нафтова Торгівельна компанія» в сумі 19382958,16 грн., яка на думку податкового органу є безнадійною, що призвело до заниження доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з 9 місяців 2012 року, то суд зазначає наступне.

Як зазначено в акті перевірки, рахується кредиторська заборгованість ТзОВ "Нафта-Львів" перед ТОВ "Нафтова Торгівельна компанія" (код ЄДРПОУ 23020904) в сумі 22 106 662,76 грн. ТОВ "Нафта-Львів" перераховано на рахунок ТОВ "Нафтова Торгівельна компанія" у І півр. 2009 року грошові кошти в сумі 7 250 992,93 грн., у 2010 рік в сумі 22 807 916,36 грн., 2011 рік в сумі 1054715,95 грн., 2012 рік в сумі 2 723 704,60 грн. Відповідно до представлених документів встановлено, що зазначена заборгованість виникла станом на 31.03.2009 року за отриману від ТОВ "Нафтова Торгівельна компанія" продукцію (дизпаливо) відповідно до укладеного договору постачання нафтопродуктів від 25.02.2009 року № 4-НП -02/09 та прихідних накладних від 02.03.2009 року № 090302000000007 на загальну суму 2 654 912,4 грн. в т. ч. ПДВ 442485,0 грн. та від 02.03.2009 року № 090302000000002 на загальну суму 50565 375,6 грн. в т.ч. ПДВ 8 427 562,6 грн. Відповідно до умов вищевказаного договору Постачальник (ТОВ "Нафтова Торгівельна компанія") зобов'язується передати у власність Покупця (ТОВ "Нафта-Львів") нафтопродукти при умові оформлення відповідних актів приймання - передачі Товару, товарних накладних, та інших документів, які є невід'ємною частиною договору. Покупець (ТОВ "Нафта-Львів") зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі проводити оплату поставлених нафтопродуктів. Відвантаження товару відповідно до заявки Покупця та підписаною сторонами специфікації до 31 грудня 2010 року. Покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника до 31.12.2010 року. Зазначений договір набуває сили з моменту його підписання Сторонами та діє до 31.12.2010 року, а частині взаєморозрахунків до їх повного погашення. Якщо жодна із сторін не заявить про свої наміри розірвати або внести зміни до договору за 30 днів до завершення, даний договір рахується пролонгованим.

Судом встановлено, що 25.02.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтова Торгівельна компанія" (Постачальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафта-Львів" (Покупець) уклали договір поставки нафтопродуктів № д4-НП -02/09. Згідно п. 1.1. (розділ 1. Предмет договору) даного договору постачальник (ТОВ "Нафтова Торгівельна компанія") зобов'язується передати у власність покупця (ТОВ "Нафта-Львів"), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому "Товар", у відповідності з умовами договору. Згідно п. 11.1. (розділ 11. строк дії договору та інші умови) Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2010 року, а частині взаєморозрахунків до їх повного закінчення. Якщо жодна із сторін не заявить про свої наміри розірвати або змінити Договір за 30 днів до закінчення його дії, даний Договір вважається пролонгованим.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)."

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 Цивільного Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.256 ЦК України, роз'яснено поняття позовної давності: "Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу." Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відтак, договір поставки нафтопродуктів № 4-НП -02/09 від 25.02.2009 року є діючим, то строк позовної давності, щодо заборгованості по зобов'язаннях, передбачених даним договором не минув. Окрім цього, договором не передбачалося складання доповнень та укладання додаткових угод про збільшення позовної давності.

Судом беруться до уваги пояснення позивача стосовно того, що ним регулярно розраховується за отриманий товар (останній платіж здійснено 30.01.2012 року у розмірі 2 723 704,60 грн.), а Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтова Торгівельна компанія" (Постачальник) не вважає це порушенням, не зверталося до покупця з претензіями, до суду з позовами, щодо такого порядку розрахунків за отриманий товар, відтак, висновки ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про те, що вказана заборгованість є безнадійною - необґрунтовані та неправомірні.

Згідно ч. 1 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Згідно ч. 3 ст. 264 ЦК України, після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно, враховуючи останній платіж, який Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафта-Львів» здійснено 30.01.2012 року у розмірі 2 723 704,60 грн. на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова Торгівельна компанія», строк позовної давності згідно чинного законодавства України вважається перерваним.

Абз. г пп.138.10.6. п.138.10. ст.138 ПК України зазначено, що до складу інших витрат включаються інші витрати звичайної діяльності (крім фінансових витрат), не пов'язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема, «витрати на створення резерву сумнівної заборгованості визнаються витратами з метою оподаткування в сумі безнадійної дебіторської заборгованості з урахуванням пп. 14.1.11 п. 14.1 ст.14» ПКУ.

Судом також враховується те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафта-Львів" отримало від Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтова Торгівельна компанія" АКТ ЗВІРКИ № АСВ-00000000010 від 01.10.2012 року взаємних розрахунків за станом на 01.10.2012 року між даними Товариствами, згідно якого чітко прослідковуються та підтверджуються сума заборгованості та розрахунки, якими її частково погашено , в тому числі і у 2012 році.

У зв'язку з тим, що жодна із сторін договору поставки нафтопродуктів № 4-НП -02/09 від 25.02.2009 року не допустила порушень, то як не було підстав, так на даний час немає підстав звертатися до суду з вимогами захисту своїх прав або інтересів (позовна давність ст. 256 Цивільного Кодексу України).

Отже, враховуючи норми Податкового кодексу України, висновки контролюючого органу (на стор. 10 акта перевірки) про те, що сума кредиторської заборгованості ТОВ «Нафта-Львів» перед ТОВ «Нафтова Торгівельна компанія» в сумі 19 382 958,16 грн. є безнадійною заборгованістю та про порушення позивачем п. 14.1.11. п. 14.1.257. ст. 14, пп. 135.5.4. ст.. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (із змінами і доповненнями) не включено до складу інших доходів у І кв. 2012 року суму безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, а саме, кредиторську заборгованість ТОВ «Нафта-Львів» перед ТОВ «Нафтова Торгівельна компанія» в сумі 19 382 958,16 грн., яка є безнадійною, що призвело до заниження доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 9 міс. 2012 року в сумі 19 382 958,16 грн. є неправильними та протиправними.

3. Стосовно висновків податкового органу про порушення позивачем п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України, завищено податковий кредит в сумі 161333 грн. по операціях з поставки нафтопродуктів від ТОВ «Вест - Транс», слід зазначити наступне. Такі висновки податкового органу обґрунтовуються висновками акта невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Вест - Транс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за січень 2011 року №818/233/35395395 від 05.04.2011 року, проведеної ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, в ході якої виявлено, що за юридичною адресою підприємства відсутні первинні та бухгалтерські документи, що засвідчують здійснення господарської діяльності, операції між ТОВ «Вест - Транс» та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, віддаленості контрагентів, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання таких видів робіт, послуг, постачання ТМЦ або здійснення діяльності. Тому податковий орган дійшов до висновку про те, що вказані висновки акта перевірки підтверджують неможливість реального здійснення господарських операцій ТОВ «Вест - Транс», а тому і відсутність фактичного придбання товарів ТОВ «Нафта - Львів». Тому вважають такі операції безтоварними.

Однак, судом не береться до уваги покликання відповідача на висновки акта невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Вест - Транс» за січень 2011 року №818/233/35395395 від 05.04.2011 року, проведеної ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська з огляду на наступне.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2011 року по справі №2а/0470/5677/11 за позовом ТзОВ «Вест-Траст» до ДПІ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2011 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест-Траст» до Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними дій задоволено, визнано протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо призначення та проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Вест-Траст» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період січень 2011 року і складення акту перевірки № 818/233/35395395 від 05.04.2011 року, визнано протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, які полягають у визнанні правочинів, здійснених ТОВ «Вест-Траст» за період січень 2011 року по ланцюгу з контрагентами - покупцями та постачальниками такими, що вчинені з порушенням ч.1 ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України), визнано протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, які полягають у направленні акту перевірки №818 233/35395395 від 05.04.2011 року до ДПІ у містах та районах за місцезнаходженням контрагентів для здійснення відповідних заходів згідно вимог чинного законодавства України, визнано протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, які полягають у встановленні відсутності за юридичною адресою підприємства первинних бухгалтерських документів: договори, накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, банківські виписки та будь - які інші первинні бухгалтерські документи, регістри бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності.

22.01.2010 року між ТзОВ «Вест - Транс» (постачальник) та позивачем (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів №291-2010/П, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати в обумовлені терміни товар в кількості, асортименті, що передбачено договором, в покупець зобов'язується прийняти та оплатити за товар. Найменування товару - дизельне паливо 3-0,20 (-25), одиниця виміру - тонна, ціна за одиницю товару без ПДВ - 5915 грн., кількість - 1500 т..Право власності на товар переходить до покупця в момент підписання від повідної видаткової накладної.

На підтвердження оплати по договору позивачем подано копії виписок банку (а.с.144- 150).

Також продавцем по вказаних операціях видано позивачу податкові накладні, копії яких долучено до матеріалів справи (а.с.151-156).

Між сторонами вказаного договору підписувались акти звірки взаєморозрахунків (а.с.169-171).

Відповідно до п. 14.1.181. ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.1. ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2. ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3. ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведених норм, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Наявні у позивача документи, зокрема податкові накладні, акти звірки є первинними документами у розумінні ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Отже, у позивача наявні усі документи, передбачені правилами ведення податкового обліку, що підтверджує реальність здійснення господарських операцій з ТОВ «Вест - Транс», що в свою чергу свідчить про помилковість висновку податкового органу про не підтвердження здійснення господарських відносин із вказаним контрагентом.

Суд зазначає про недопустимість такого підходу відповідача до правової оцінки правовідносин щодо формування податкового кредиту, оскільки відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Також слід зазначити, що податкове законодавство не ставить в залежність наявність (відсутність) підстав для виникнення податкових зобов'язань платника податку від дій його контрагента, фактичної сплати ним податку до бюджету, законності ведення податкового обліку, перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Суд вважає за необхідне вказати, що податковим органом не надано документальних підтверджень безтоварності господарських відносин з ТОВ «Вест - Транс» з метою незаконного отримання податкових вигод.

Відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цієї операції для учасників операції, збитковості спірної операції, або інших обставин, які б в окремо або сукупності могли свідчити про безтоварність (фіктивність) вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Статтею 19 Конституції України визначено, що «правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.»

Таким чином, висновки податкового органу про порушення позивачем п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України, завищено податковий кредит в сумі 161333 грн. по операціях з поставки нафтопродуктів від ТОВ «Вест - Транс»,є необґрунтованим та безпідставним.

Зважаючи на те, що судом не встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства в межах цього спору, застосування до нього штрафних санкцій є протиправним.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 22.02.2013 року №0000402300/3171, №0000392300/3172, №0000412300/3174 не відповідають критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийняті необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та непропорційно. В той же час, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, суд приходить до висновку, що вказані податкові повідомлення-рішення слід скасувати як протиправні.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи наведене, перевіривши обставини передбачені ч.3 ст.2 КАС України, суд прийшов до висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог і вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вказана позиція по суті узгоджується із висновками Вищого адміністративного суду України, викладеними в ухвалі від 22.06.2011 року у справі №К-10512/08, ухвалі від 06.07.2011 року у справі №К-25786/08, ухвалі від 12.07.2011 року у справі №К-40582/09, постанові від 24.05.2011 року у справі №К/9991/1114/11.

Судові витрати у вигляді судового збору (2294 грн.), відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 87, 94, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 22.02.2013 року №0000402300/3171, №0000392300/3172, №0000412300/3174.

3. Стягнути з Державного Бюджету України на користь ТзОВ «Нафта - Львів» (адреса: 79019, м. Львів, вул. Гайдамацька, 11, код ЄДРПОУ 31144427) 2294 гривень сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України:

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна

Повний текст постанови виготовлений і підписаний 05.06.2013 року.