Ухвала

від 16.10.2014 по справі 813/3605/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2014 року м. Київ К/800/36707/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Веденяпіна О.А., Сіроша М.В., за участю секретаря судового засідання Іванова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2014 року

у справі № 813/3605/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта-Львів»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2014 року задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта-Львів» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 22 лютого 2013 року № 0000402300/3171, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2-4 квартал 2011 року на суму 1895903.00 грн., № 0000392300/3172, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за податком на прибуток на суму 5493855.00 грн., з яких на 4395084.00 грн. за основним платежем та на 1098771.00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та № 0000412300/3174, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість на суму 161334.00 грн., з яких на 161333.00 грн. за основним платежем та на 01.00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суди встановили, що посадовими особами ДПІ проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТзОВ «Нафта-Львів» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 30 вересня 2012 року, за результатами якої складено акт від 30 січня 2013 року № 45/8/22-1009/31144427 в зв'язку з порушенням вимог підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 14.1.11, 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 4395084.00 грн., та завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 1895903.00 грн., а також пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 161333.00 грн.

З акта перевірки вбачається, що підставою для такого висновку слугував той факт, що ТОВ «Рафтола», якому ПАТ «Дельта банк» відступлено право вимоги за кредитними договорами з позивачем, не є фінансовою установою, яка має право надавати фінансові кредити та повертати їх з нарахованими відсотками, а тому заборгованість позивача перед ТзОВ «Рафтола» є поворотною фінансовою допомогою, на яку безпідставно не нараховано умовних процентів та не включено їх до складу інших доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Крім того, заборгованість позивача за отриману від Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова торгівельна компанія» продукцію (дизпаливо), яка виникла станом на 31 березня 2009 року, є безнадійною заборгованістю та безпідставно не включена до складу доходу, що є порушенням п.п.14.1.11, п.п.14.1.257, п.п.135.5.4 ст. 135 Податкового кодексу України, та призвело до заниження доходів. Також позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені за господарськими операціями з Товариством з обмеженою відповідальністю «Вест-Траст», які не спричинили реального настання правових наслідків.

По взаємовідносинам позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Вест-Траст» податковий орган дійшов до такого висновку, використавши дані системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, в якому містяться розбіжності по податковому кредиту з контрагентом ТОВ «Вест Траст» за рахунок відображення в системі результатів акта невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Вест-Траст» за січень 2011 р., проведеної ДПІ у Бабушкінському районі м Дніпропетровська.

На підставі вказаного акта перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення: від 22 лютого 2013 року № 0000402300/3171, № 0000392300/3172, № 0000412300/3174.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, зазначили про безпідставність висновків податкового органу.

Суд касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів, зазначаючи наступне.

Податковим органом зазначено про порушення позивачем приписів податкового законодавства при формуванні податкового кредиту та витрат, що призвело до заниження податку на додану вартість та податку на прибуток.

Порядок формування податкового кредиту встановлений Законом України «Про податок на додану вартість» № 168 (який втратив чинність з 01.01.2011 р.) та Податковим кодексом України, формування бази оподаткування податком на прибуток визначений Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334 (який втратив чинність з 01.04.2013 р.) та Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Підпунктом 4.1.6 п.п.4.1 ст. 4 цього Закону встановлено, що валовий доход включає: суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді; суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів). У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні; сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів згідно з пунктами 12.3 та 12.4 цього Закону.

Податковим кодексом України визначено, що безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, що не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості;

в) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією;

г) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до закону та договору, за умови, що інші дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника, визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриття заборгованості;

ґ) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі (14.1.11 ПК України).

Підпунктом 14.1.257 цього кодексу визначено, що фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Статтею 135 ПК України встановлено порядок визначення доходів та їх склад. П.п.135.5.4 п.п.135.5 ст. 135 цього Кодексу визначено, що іншими доходами є вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Згідно зі п.п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до п.п. 198.6 цього кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Згідно з пунктом 201.4 статті 201 ПК України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач - ТОВ «Нафта-Львів», зареєстровано та знаходиться на податковому обліку з 2000 р., основний вид діяльності - купівля та продаж власного нерухомого майна.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Рафтола», суди правильно встановили обставини та відповідні їм правовідносини. Згідно кредитного договору від 24 грудня 2008 р. № 230-01/К-08 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті), укладеного між ТОВ «Український промисловий банк» та ТОВ «Нафта-Львів», вбачається, що Банк відкриває позивачу відновлювальну відкличну кредитну лінію. Листом від 07 липня 2010 року ТОВ «Український промисловий банк» повідомив позивача про здійснення з 01 липня 2010 року заміни кредитора шляхом відступлення права вимоги у зобов'язаннях, що діють на підставі зазначеного вище кредитного договору та про необхідність з дати отримання цього листа скеровувати усі платежі в якості погашення заборгованості на рахунки АТ «Дельта Банк». Крім цього, згідно з договором про відступлення права вимоги від 01 лютого 2011 року, , укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Рафтола», Банк зобов'язувався передати ТОВ «Рафтола», всі права вимоги та інші права, які були набуті на підставі договору про передачу йому активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Український промисловий банк», в тому числі, за Генеральним договором від 24 грудня 2008 року № 230-08, укладеним між позичальником ТОВ «Нафта - Львів» та кредитором ТОВ «Український промисловий банк», а також кредитним договором від 24 грудня 2008 року № 230-01/К-08, за якими на момент здійснення відступлення права вимоги сума заборгованості становить 26717896.58 грн. за яким не передбачено нарахування відсотків.

ТОВ «Рафтола» є фінансовою установою, що підтверджується свідоцтвом Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, згідно якого Товариство має право надавати фінансові кредити за рахунок власних коштів, здійснювати фінансовий лізинг, надавати поручительства, гарантії, позики, залучати фінансові активи юридичних осіб із зобов'язанням щодо наступного їх повернення.

Аналіз встановлених обставин та відповідних правовідносин дає підстави для висновку, що судами попередніх інстанції вірно зроблено висновок, що кредитні кошти, які надійшли позивачу за договором, який передбачав нарахування процентів, відступлення права вимоги, набуті ПАТ «Дельта Банк», ТОВ «Рафтола» без додаткового нарахування відсотків не можна вважати поворотною фінансовою допомогою, а тому нараховування податковим органом позивачу суми умовних процентів на заборгованість, право вимоги на яку відступлено ТОВ «Рафтола» та їх включення до складу інших доходів є протиправними.

Стосовно висновків податкового органу про порушення п.14.1.11, п.14.1.257 ст.14, пп.135.5.4 ст.135 ПК України, оскільки позивачем не включено до складу інших доходів у 1 кварталі 2012 року суми безповоротної фінансової допомоги у вигляді кредиторської заборгованості ТОВ «Нафта - Львів» перед ТОВ «Нафтова Торгівельна компанія» в сумі 19382958,16 грн., яка на думку податкового органу є безнадійною, що призвело до заниження доходів, суд зазначає наступне.

Кредиторська заборгованість у позивача в сумі 22 106 662,76 грн. виникла в зв'язку з перерахуванням ТОВ "Нафта-Львів" на рахунок ТОВ "Нафтова Торгівельна компанія" у І півр. 2009 року суми 7 250 992,93 грн., у 2010 рік в сумі 22 807 916,36 грн., 2011 рік в сумі 1054715,95 грн., 2012 рік в сумі 2723704,60 грн., на підставі укладеного договору постачання нафтопродуктів від 25.02.2009 року № 4-НП -02/09 та від 02.03.2009 року № 090302000000002 на загальну суму 50565375,6 грн. Відповідно до умов договору він діє до 31.12.2010 року, а частині взаєморозрахунків до їх повного погашення. Якщо жодна із сторін не заявить про свої наміри розірвати або внести зміни до договору за 30 днів до завершення, даний договір рахується пролонгованим.

Суди попередніх інстанцій правильно прийшли до висновку, що договори поставки нафтопродуктів є діючим, про що свідчить наявність кредиторської заборгованості, а також здійснення періодичної оплати позивачем суми боргу, а тому строк позовної давності не сплинув, та відповідно відсутня безнадійна кредиторська заборгованість.

Підставою для висновку податкового органу про завищення податкового кредиту в сумі 161333 грн. по операціях з поставки нафтопродуктів від ТОВ «Вест - Транс»висновку став акт невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Вест - Транс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за січень 2011 року №818/233/35395395 від 05.04.2011 року, проведеної ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, в ході якої виявлено, що за юридичною адресою підприємства відсутні первинні та бухгалтерські документи, що засвідчують здійснення господарської діяльності, операції між ТОВ «Вест - Транс» та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, віддаленості контрагентів, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання таких видів робіт, послуг, постачання ТМЦ або здійснення діяльності.

Як встановлено судами, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2011 року (справа №2а/0470/5677/11) за позовом ТОВ «Вест-Траст» до ДПІ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2011 року, задоволено позовні вимоги ТОВ «Вест-Траст», визнано протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо призначення та проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Вест-Траст» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період січень 2011 року і складення акту перевірки № 818/233/35395395 від 05.04.2011 року, визнано протиправними дії ДПІ, які полягають у визнанні правочинів, здійснених ТОВ «Вест-Траст» за період січень 2011 року по ланцюгу з контрагентами - покупцями та постачальниками такими, що вчинені з порушенням ч.1 ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України), визнано протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, які полягають у направленні акту перевірки №818 233/35395395 від 05.04.2011 року до ДПІ у містах та районах за місцезнаходженням контрагентів для здійснення відповідних заходів згідно вимог чинного законодавства України, визнано протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, які полягають у встановленні відсутності за юридичною адресою підприємства первинних бухгалтерських документів: договори, накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, банківські виписки та будь - які інші первинні бухгалтерські документи, регістри бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що 22.01.2010 року між ТзОВ «Вест - Транс» (постачальник) та позивачем (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів №291-2010/П, реальне виконання якого підтверджується податковими накладними, платіжними дорученнями, актами звірки розрахунків.

Суди попередніх інстанції правильно прийшли до висновку про відсутність порушень, зазначених в акті перевірки та податкових повідомленнях-рішеннях. Вказані висновки не спростовані відповідачем.

Враховуючи встановлені обставини та наведені вище положення Податкового кодексу України, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - юридично правильним є висновок судів першої та апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Таким чином, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень суду першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

Відповідно до статті 224 КАС України, - суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2014 року

у справі № 813/3605/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)В.П. Юрченко Судді (підпис) О.А.Веденяпін (підпис)М.В.Сірош