Рішення

від 03.06.2013 по справі 906/542/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "03" червня 2013 р. Справа № 906/542/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Костюк В.В. (довіреність б/н від 23.01.12.); Улітко В.В. (довіреність б/н від 20.05.13.)

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго" (м.Бердичів Житомирська область)

до Державного вищого навчального закладу "Бердичівський коледж промисловості, економіки та права" (м.Бердичів)

про стягнення 567166,37 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 567166,37 грн. заборгованості за отримані послуги з централізованого опалення, з яких: 550248,74 грн. - основний борг, 14098,02 грн. - пеня та 2819,61 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги грунтуються на тому, що за період з 01.10.12 по 05.03.13 відповідач не виконував належним чином свої зобов'язання по оплаті отриманих послуг з централізованого опалення, що призвело до винекнення заборгованості.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив. 31.05.13 до суду надійшло клопотання №168 від 30.05.13, в якому відповідач просить зменшити розмір пені, посилаючись на важкий фінансовий стан та те, що заборгованість не є причиною ухилення відповідача від виконання зобов'язань за договорами, а є результатом недофінансованості з Державного бюджету.

Представники позивача заперечили щодо зменшення розміру пені.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

02.02.2012 року та 19.12.12 між Комунальним підприємством "Бердичівтеплоенерго" (виробник/позивач) та Державним вищим навчальним закладом "Бердичівський коледж промисловості, економіки та права" (споживач/відповідач) було укладено договори №136/Ю та №30/Ю про закупівлю послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за державні кошти (а.с.11-19, 20-29), за умовами яких виробник зобов'язується у 2012 та 2013 роках надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води (послуги з постачання водяної пари і гарячої води (включно з холодоагентами) (послуги з централізованого опалення); код послуг згідно ДК 016-97-40.30.1.), а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором (п.1.1 договорів).

Найменування послуги: ЛОТ №1 - послуги з постачання водяної пари і гарячої води (включно з холодоагентами) (послуги з централізованого опалення для бюджетних установ) Кількість послуг: 400 Гкал. (п.1.2 договорів №30/Ю).

Найменування послуги: ЛОТ №2 - послуги з постачання водяної пари і гарячої води (включно з холодоагентами) (послуги з централізованого опалення для бюджетних установ) Кількість послуг: 1050 Гкал. (п.1.2 договорів №136/Ю).

Разом кількість послуг по договорам від 02.02.12 та від 19.12.12 становить 2900 Гкал.

Відповідно до п.3.1 договорів №30/Ю ціна договору становить 150000,00грн.

Відповідно до п.3.1 договору №136/Ю від 02.02.12 ціна договору становить 1000000,00грн. (а.с.11).

Відповідно до п.3.1 договору №136/Ю від 19.12.12 ціна договору становить 1100000,00грн. (а.с.20).

За даними позивача, на виконання умов договорів, за період з жовтня 2012 по березень 2013 позивач надав відповідачу послуги передбачені умовами договорів на загальну суму 758914,99грн.

Згідно п.4.3 договорів від 02.02.12 розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за послуги з централізованого опалення здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати за місяць. Оплата здійснюється після пред'явлення виробником споживачу рахунка на оплату послуг (далі - рахунок) або після підписання сторонами акта виконаних робіт до 10 числа місяця, що настає за розрахунковим; оплата послуг проводиться споживачем до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Згідно п.6.1 договорів від 19.12.12 розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата послуг проводиться споживачем до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач свої зобов'язання виконав частково, тобто сплатив позивачеві 208666,25грн., що підтверджується банківськими виписками від 27.12.12, від 26.03.13 та від 27.03.13, внаслідок чого станом на день звернення позивача з позовом до суду та на час розгляду справи у суді перед позивачем існує заборгованість в сумі 550248,74грн. (758914,99-208666,25), який виник за період з жовтня 2012 по березень 2013.

На підтвердження часткової проплати боргу, відповідач подав платіжне доручення №798 від 22.04.13 на суму 59274,55грн., з якої вбачається, що вказаним платіжним дорученням оплачуються послуги, які надані позивачем за квітень 2013 (а.с.36).

Однак, суд не може прийняти вказане платіжне доручення як доказ часткової проплати боргу, оскільки предметом даного позову є стягнення боргу, який виник за період з жовтня 2012 по березень 2013.

Відповідно до ч.1 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Враховуючи викладені норми закону та умови договорів, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 550248,74грн.

Крім основної суми боргу, позивач просить стягнути з відповідача 14098,02 грн. - пені та 2819,61грн. - 3% річних (а.с.9,10).

Згідно приписів ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.3.1.2 договорів від 02.02.2012р. та пунктом 6.5 договорів від 19.12.12 сторони погодили, що за несвоєчасне внесення плати за послуги із споживача стягується пеня у розмірі, згідно чинного законодавства.

Згідно розрахунку позивача, перевіреного судом, сума пені складає 14098,02грн. (а.с.9).

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити нараховані 3% проценти річних.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних (а.с.10), прийшов до висновку, що річні в розмірі 2819,61грн. нараховані позивачем обґрунтовано, тому задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Разом з тим, здійснивши правову оцінку застосованих позивачем заходів відповідальності за порушення грошового зобов'язання, господарський суд вважає за необхідне застосувати приписи статті 233 Господарського кодексу України про випадки зменшення розміру штрафних санкцій.

Так, згідно частини першої цієї статті, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня згідно ст.230 ГК України) надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Оскільки позивачем не доведено факту завдання йому чи іншим учасникам господарських відносин збитків внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем коштів, а також, за прострочку у виконанні зобов'язання відповідачу, крім пені нараховані річні, намагання відповідача сплачувати борг по мірі можливості, значну кредиторську та дебіторську заборгованості, залежність відповідача від державного фінансування, господарський суд, керуючись п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, вважає за можливе зменшити розмір пені до 1000,00грн.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в розмірі 554068,35грн., з яких: 550248,74грн. боргу, 1000,00грн. пені, 2819,61грн. річних.

Судові витрати покладаються на відповідача в порядку ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити розмір заявленої позивачем до стягнення пені до 1000,00 грн.

3. Стягнути з Державного вищого навчального закладу "Бердичівський коледж промисловості, економіки та права" (Житомирська область, м.Бердичів, вул.Молодогвардійська, 2-а, код 00220032) на користь Комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго" (13312, Житомирська область, м.Бердичів, вул.Шевченка, 23, код 32794899) - 550248,74грн. боргу, 1000,00 грн. пені, 2819,61грн. річних, 11343,33грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 06.06.13

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу 2-відповідачу (рек. з повідом.)