Ухвала

від 21.05.2013 по справі 2а-12926/10/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" травня 2013 р. м. Київ К/9991/6723/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Вербицької О.В.

Рибченка А.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2011 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.10.2010 року по справі № 2а-12926/10/2670 за позовом Приватного підприємства «Максі-Трейд» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Максі-Трейд» звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій: від 24.03.2010 року № 0001492202/0; від 07.06.2010 року № 0001492202/1; від 22.07.2010 року № 0001492202/2; від 18.08.2010 року № 0001492202/3.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.10.2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2011 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва з 25.02.2010 року по 26.02.2010 року була проведена позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності Приватного підприємства «Максі-Трейд» з питань дотримання валютного законодавства.

За результатами перевірки зафіксовано порушення вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» за контрактом від 19.02.2009 року б/н з нерезидентом TOB «Магістраль», а саме порушено 180-дений строк зарахування виручки від нерезидентів у іноземній валюті на рахунок резидента.

На підставі висновків перевірки та процедури адміністративного оскарження відповідачем прийняті спірні рішення про застосування до Приватного підприємства «Максі-Трейд» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 109 387,00 грн.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. 8.6 Контракту від 19.02.2009 року б/н передбачено, що правом, яке регулює даний контракт, є матеріальне право Росії.

Приватне підприємство «Максі-Трейд» 16.12.2009 року звернулось до Арбітражного суду Саратовської області Російської Федерації з позовом до TOB «Магістраль» про стягнення заборгованості у розмірі 3 940160,00 рос. руб.

Проте, Ухвалою Арбітражного суду Саратовської області Російської Федерації від 21.12.2009 року дана позовна заява залишена без руху, в зв'язку з невідповідністю доданих установчих документів вимогам Арбітражного процесуального кодексу Російської Федерації та встановлено строк для усунення недоліків.

04.03.2010 року позивач надав всі необхідні документи, в зв'язку з чим Арбітражний суд Саратовської області Російської Федерації ухвалою від 05.03.2010 року відкрив провадження у справі № А57-26720/09 за вищезазначеним позовом.

Рішенням Арбітражного суду Саратовської області Російської Федерації від 12.05.2010 року по справі № А57-26720/09 повністю задоволені позовні вимоги Приватного підприємства «Максі-Трейд» щодо стягнення заборгованості з нерезидента TOB «Магістраль».

Згідно із ст. 128 Арбітражного процесуального кодексу Російської Федерації, якою передбачено, що у випадку, якщо обставини, які стали підставою для залишення позовної заяви без руху, будуть усунені в строк, встановлений в ухвалі арбітражного суду, позовна заява вважається поданою до арбітражного суду в день її первинного надходження до суду та приймається до розгляду Арбітражним судом, суд першої інстанції прийшов до висновку, що саме дату подання позовної заяви до суду, 16.12.2009 року, можна вважати датою прийняття цієї заяви Арбітражним судом до розгляду.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Таким чином, у відповідності з вимогам ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» законодавчо встановлений строк надходження імпортної продукції (180 календарних днів) на суму 3 500 000,00 рос. руб. - 30.12.2009 року.

В зв'язку з цим, 16.12.2009 року, дата прийняття судом позовної заяви, є датою, з якої терміни, передбачені статтями 1 і 2 Закону «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», зупиняються.

Положенням ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

З урахуванням встановлених обставин та вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому, відповідно до п. 3 ст. 220 1 КАС України, касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2011 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.10.2010 року по справі №2а-12926/10/2670 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К. Судді підписВербицька О.В. підписРибченко А.О.