Рішення

від 04.06.2013 по справі 918/637/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" червня 2013 р. Справа № 918/637/13

Суддя Торчинюк В.Г. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Русалка Дністрова" (ТОВ "Русалка Дністрова")

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Декос" (ТОВ"Фірма "Декос")

про стягнення в сумі 129 391 грн. 21 коп..

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Держицький І.Р. за довіреністю б/н від 20 січня 2013 року;

Від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Русалка Дністрова" звернувся в господарський суд з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Декос" про стягнення заборгованості в сумі 129 391 грн. 21 коп..

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 30 квітня 2013 року порушено провадження у справі № 918/637/13, розгляд якої призначено на 21 травня 2013 року.

Ухвалою суду від 21 травня 2013 року розгляд справи відкладено на 04 червня 2013 року.

В судовому засіданні 04 червня 2013 року представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав вказаних у позовній заяві.

Представник відповідача в судові засідання 21 травня 2013 року та 04 червня 2013року не з'явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 57).

Суд вбачає, що відповідно до статті 75 ГПК України, наявних у справі матеріалів, достатньо для розгляду позовної заяви без участі представника відповідача.

В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд:

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Русалка Дністрова" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Декос" уклали договір в усній формі, за яким відповідачем мало бути поставлено товар (паливні гранули з тирси). На виконання своїх зобовязань позивачем згідно накладних, виставлених відповідачем, перераховано кошти на загальну суму 413 123 грн. 48 коп.. Проте зазначений товар відповідачем був поставлений позивачу лише на суму 283 732 грн. 27 коп., що підтверджується видатковими накладними (а.с.10-22).

Як наслідок невиконання, в повному обсязі, відповідачем своїх зобов'язань по поставці товару за ТОВ "Фірма Декос" перед ТОВ "Русалка Дністрова", на момент розгляду справи, рахується заборгованість в сумі 129 391 грн. 21 коп..

04 квітня 2013 року позивачем на адресу відповідача було направлено претензію-вимогу, щодо термінового погашення заборгованості в сумі 129 391 грн. 21 коп., до якої було долучено для підписання акт звірки розрахунків належним чином засвідчений підписом та печаткою підприємства (а.с. 23-52). Дана вимога залишена ТОВ "Фірма Декос" без належної уваги.

Крім того, в судовому засіданні 04 червня 2013 року представник позивача вказав, що неодноразово звертався до відповідача з усними вимогами про сплату заборгованості, проте дані звернення відповідачем були проігноровано.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.2 ст.180 Господарського кодексу України (далі-ГК України) Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Частина третя цієї ж статті передбачає, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно з ч.1 ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Підтвердженням прийняття до виконання замовлень є видаткові накладні, згідно яких позивач отримав товар від відповідача, (копії містяться в матеріалах справи).

За змістом ч.1 ст.193 вбачається, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із статтею 526 ЦК України та статтею 193 ГК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 693 ЦК України - якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно із статтею 1212 ЦК України Загальні положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави

1. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

2. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

3. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні ;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Матеріали справи не містять доказів повернення коштів відповідачем.

Відтак з огляду на вищевикладене в сукупності вбачається, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 129 391 грн. 21 коп. заборгованості стверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 11, 509, 526, 530, 612, 629 Цивільного кодексу України та ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України.

На відповідача на підставі статті 49 ГПК України покладаються витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Декос" (33024, місто Рівне, вулиця Соборна, будинок 444А, ідентифікаційний код 36837490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Русалка Дністрова" (79021, місто Львів, вулиця Кульпарківська, 142, ідентифікаційний код 20773767) - 129 391 грн. 21 коп. заборгованості та 2 587 грн. 85 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення підписане суддею "06" червня 2013 року.

Суддя Торчинюк В.Г.