Постанова

від 04.06.2013 по справі 813/3130/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2013 року № 813/3130/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого - судді Костецького Н.В.

за участю секретаря судового засідання Олексяк І.Р.

представника позивача Стецюка Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Приватного транспортно-експедиційного підприємства «Автотрансекспедиція» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

Приватне транспортно-експедиційне підприємство «Автотрансекспедиція» (далі - ПТЕП «Автотрансекспедиція») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС), в якій просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0000311540 від 28.03.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що в Акті перевірки від 12.03.2013 року №580/15-40/25544907, на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС обґрунтовує наявність розбіжностей (завищення податкового кредиту) по взаєморозрахунках із контрагентами-продавцями позивача ПП «Майклод-Юг», ТзОВ «Енглєр», ТзОВ «Ангстрем Континенталь» посилаючись на акти перевірок зазначених контрагентів. Проте Актами перевірки від 06.11.2012 року №342/22-200/37157536 ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, від 17.08.2012 року №551/3-22-30-33397207 ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, від 21.12.2012 року №7208/224/33906299 ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська не встановлено жодних порушень вимог цивільного, податкового законодавства ПП «Автотрансекспедиція» у проведенні господарських операцій з ПП «Майклод-Юг», ТзОВ «Енглєр», ТзОВ «Ангстрем Континенталь». Крім того, відповідач, роблячи висновок в акті перевірки №580/15-40/25544907 про непідтвердження реальності здійснення господарських відносин позивача із вищезазначеними контрагентами, трактує дані операції як нікчемні або фіктивні. Проте, навіть за наявності ознак нікчемності правочину, податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в дохід держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби визнавати нікчемними правочини та дані, зазначені платником податку у податкових деклараціях. Укладені між ПП «Автотрансекспедиція» та ПП «Майклод-Юг», ТзОВ «Енглєр», ТзОВ «Ангстрем Континенталь» договори не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними. В акті перевірки ПП «Автотрансекспедиція» №580/15-40/25544907, ДПІ у Залізничному районі м. Львова не зазначає жодних посилань на первинні документі (крім податкових накладних), порушення в їх оформленні або на відмову в наданні таких первинних документів. Тому при фактичному здійсненні оподатковуваних операцій, наявності у позивача первинних документів, що супроводжували дані операції, у т.ч. податкових накладних, товаро-транспортних накладних, які є оформленими належним чином у відповідності до вимог до первинних фінансових та бухгалтерських документів встановлених законодавством, що не спростовується жодними доказами ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС, підстав для висновку про відсутність факту надання послуги, на думку позивача, немає. У зв'язку з наведеним, позивач вважає прийняте відповідачем податкове повідомлення - рішення протиправними та просить суд таке скасувати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пославшись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, про що свідчить розписка про вручення судової повістки, яка міститься в матеріалах справи. Про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи та заперечень по суті позовних вимог суду не надав.

Відповідно до ч. 4 статті 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ПТЕП «Автотрансекспедиція» зареєстроване 26.02.1998 року в Виконавчому комітеті Львівської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 25544907.

Згідно Довідки Головного управління статистики у Львівській області серії АА №568964 видами діяльності ПТЕП «Автотрансекспедиція» за КВЕД-2010 є: 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.49 Розведення інших тварин; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (а.с.50).

Згідно Акта перевірки, ПТЕП «Автотрансекспедиція» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 10.03.1998 року та станом на момент проведення перевірки перебувало на податковому обліку у ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС.

У періоді, за який проводилася перевірка, суб'єкт господарювання був платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 13.09.2010 року №100301059, від 17.05.2011 року №100335368 виданих ДПІ у Залізничному районі м. Львова, індивідуальний податковий номер 255449013056.

Судом встановлено, що посадовими особами ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПТЕП «Автотрансекспедиція» (код ЄДРПОУ 25544907) з питань підтвердження відображення у податкових деклараціях з податку на додану вартість податкового зобов'язання та податкового кредиту по взаємовідносинах із ТзОВ «Ангстрем Континенталь» (код ЄДРПОУ 33906299) за період з 01.05.2012 року по 31.05.2012 року, ТзОВ «Енглєр» (код ЄДРПОУ 33397207) за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року, ПП «Майклод-Юг» (код ЄДРПОУ 37157536) за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року.

За результатами перевірки складено Акт від 12.03.2013 року №580/15-40/25544907 (далі - Акт перевірки), у висновках якого зафіксовано порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:

1) не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із ПП «Майклод- Юг» за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р., ТзОВ «Енглєр» за період з 01.12.2011р. по 31.12.2011р., ТзОВ «Ангстрем Континенталь» за період з 01.05.2012р. по 31.05.2012р. у зв'язку із порушенням п.198.2., п.198.3, п.198.6, ст.198, ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV (із змінами та доповненнями), Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24.05.1995 року №88;

2) завищення суми податкового кредиту в Декларації з ПДВ за серпень 2011 року, грудень 2011 року, травень 2012 року на загальну суму 1 892, 00 грн., що призвело до:

- заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду за серпень 2011 року, грудень 2011 року, травень 2012 року на загальну суму 1 892, 00 грн., у зв'язку з порушенням п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198, ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV (із змінами та доповненнями), Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24.05.1995 року № 88;

3) порушення порядку ведення податкового обліку, а саме: п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198, ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV (із змінами та доповненнями), Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24.05.1995 року № 88.

На підставі даного Акту перевірки від 12.03.2013 року №580/15-40/25544907 податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0000311540 від 28.03.2013 року, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 2 365, 00 грн., в тому числі 1 892, 00 грн. - за основним платежем та 473, 00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст.9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. (ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин) (далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (п. 2.2 Положення).

Згідно п.2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що податковий кредит формується за наслідками реальної господарської операції, що підтверджується належними первинними документами, в рамках господарської діяльності платника податків.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в Листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11.

Як вбачається з Акта перевірки (а.с.19) згідно реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, податкових накладних, та Дод.5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до декларацій з ПДВ за серпень 2011р., грудень 2011р., травень 2012р. встановлено, що ПТЕП «Автотрансекепедиція» податкові накладні отримані від ПП «Майклод-Юг» (37157536) за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р., ТзОВ «Енглєр» (33397207) за період з 01.12.2011р. по 31.12.2011р., ТзОВ «Ангстрем Континенталь» (33906299) за період з 01.05.2012р. по 31.05.2012р., включено до податкового кредиту у наступних звітних (податкових) періодах: ПП «Майклод-Юг» - серпень 2011 року - обсяг поставки (без ПДВ) - 4500,00 грн., сума ПДВ - 900,00 грн.; ТзОВ «Енглєр» - грудень 2011 року - обсяг поставки (без ПДВ) - 625,00 грн., сума ПДВ - 125,00 грн.; ТзОВ «Ангстрем Континенталь» - травень 2012 року - обсяг поставки (без ПДВ) - 4333, 33 грн., сума ПДВ - 866, 67 грн.

Згідно матеріалів справи, між ПТЕП «Автотрансекспедиція» (Замовником) та ПП «Майклод-Юг» (Перевізник) 12.08.2011 року укладено Договір №4750-11-Т про надання послуг з перевезення вантажу (а.с.28).

Відповідно до п.1.1 даного Договору, Перевізник надає Замовнику послуги з перевезення вантажу згідно наступних умов: завантаження - 12.08.2011 року 09:00:00 Суми; розвантаження - 15.08.2011 року Львів; вантаж - електроди, 10 тонн, 30 м.куб., ТТН; вартість перевезення - 5 400 грн. Згідно п. 3.1 договору, Замовник здійснює оплату послуг Перевізника шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Перевізника на протязі 14 днів після отримання оригіналів документів, належним чином оформлених товарно-транспортних документів, податкової накладної і рахунку до оплати.

На підтвердження факту виконання сторонами своїх договірних зобов'язань відповідно до умов вказаного Договору №4750-11-Т від 12.08.2011 року позивачем надано суду: товарно-транспортну накладну №29/0811 від 12.08.2011 року (а.с.29); акт здачі-прийняття робіт (послуг) №А15/08 від 15.08.2011 року (а.с.30); податкова накладна від 15.08.2011 року №15 на суму 5 400 грн. (в т.ч. ПДВ - 900, 00 грн.) (а.с.31), виписку з банківського рахунку від 07.09.2011 року про оплату послуг в повному обсязі (а.с.32).

15.12.2011 року між ПТЕП «Автотрансекспедиція» (Замовником) та ТзОВ «Енглєр» (Перевізник) укладено Договір №7918-11-Т про надання транспортних послуг (а.с.33).

Відповідно до п.1.1 даного Договору, Перевізник надає Замовнику послуги з перевезення вантажу згідно наступних умов: завантаження - 15.12.2011 року 12:00:00 Жирова, Львівська область, Жидачівський район; розвантаження - 15.12.2011 року Борислав Львівська область, 15.12.2011 року Жирівка Львівська область Пустомитиівський район, 15.12.2011 року Рівне; вантаж - тпн, 3 тонн, 14 м.куб., ТТН; вартість перевезення - 750, 00 грн. Згідно п. 3.1 договору, Замовник здійснює оплату послуг Перевізника шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок Перевізника на протязі 14 днів після отримання оригіналів документів, належним чином оформлених товарно-транспортних документів, податкової накладної і рахунку до оплати.

На підтвердження факту виконання сторонами своїх договірних зобов'язань відповідно до умов вказаного Договору №7918-11-Т від 15.12.2011 року позивачем надано суду: товарно-транспортні накладні №1213/3 від 13.12.2011 року, №1213/2 від 15.12.2011 року, №1213/4 від 15.12.2011 року; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ККУ-100946 від 15.12.2011 року; податкова накладна від 15.12.2011 року №2241 на суму 750, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 125, 00 грн.), виписку з банківського рахунку від 13.01.2012 року про оплату послуг в повному обсязі (а.с.34-39).

23.05.2012 року між ПТЕП «Автотрансекспедиція» (Замовником) та ТзОВ «Ангстрем Континенталь» (Перевізник) укладено Договір №3582-12-Т про надання транспортних послуг (а.с.40).

Відповідно до п.1.1 даного Договору, Перевізник надає Замовнику послуги з перевезення вантажу згідно наступних умов: завантаження - 23.05.2012 року 11:00:00 Гостомель, Бучанське шосе 10, «Аквілон-Енергія», Київська область; розвантаження - 24.05.2012 року Запоріжжя; вантаж - обладнання, 9 тонн, 40 м.куб., ТТН; вартість перевезення - 5 200, 00 грн. Згідно п. 3.1 договору, Замовник здійснює оплату послуг Перевізника шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок Перевізника на протязі 14 днів після отримання оригіналів документів, належним чином оформлених товарно-транспортних документів, податкової накладної і рахунку до оплати.

На підтвердження факту виконання сторонами своїх договірних зобов'язань відповідно до умов вказаного Договору №3582-12-Т від 23.05.2012 року позивачем надано суду: товарно-транспортну накладну від 23.05.2012 року; акт прийняття-здачі виконаних робіт №1186 від 24.05.2012 року; податкова накладна від 24.05.2012 року №77 на суму 5 200, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 866, 67 грн.), виписку з банківського рахунку від 27.06.2012 року про оплату послуг в повному обсязі (а.с.41-44).

Вищевказані договори з ПП «Майклод-Юг», ТзОВ «Енглєр» та ТзОВ «Ангстрем Континенталь» були укладені позивачем на виконання укладених ним договорів про надання транспортно-експедиційних послуг з ПП «Швидка промислова допомога», ТзОВ «Техком», ТзОВ «Акку-Енерго» (а.с.45-49), що належить до видів його основної діяльності згідно вищевказаної Довідки Головного управління статистики у Львівській області серії АА №568964.

Наведені вище документи первинного бухгалтерського обліку підтверджують здійснення руху активів та зміни у власному капіталі та зобов'язаннях позивача. Крім того, згідно вищенаведених документів вбачається, що господарські операції позивача з контрагентами ПП «Майклод-Юг», ТзОВ «Енглєр» та ТзОВ «Ангстрем Континенталь» були направлені на реальне настання правових наслідків, що підтверджується доданими до матеріалів справи первинними документами (договорами, товарно-транспортними накладними, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), податковими накладними, виписками з банківського рахунку про оплату наданих послуг у повному обсязі), а саме реальне понесення витрат у власній господарській діяльності та фактичне надання послуг, які були використані позивачем у його господарській діяльності.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно із п. 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до п. 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із п. 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Згідно із п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У податковому обліку податкова накладна є тим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця і визначається як розрахунковий документ, що підтверджує вчинення певної господарської операції, за якою виникають податкові зобов'язання, породжує у платника податку обов'язки та права щодо нарахування та сплати ПДВ та підтверджує право покупця на нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суд звертає увагу на те, що податкові накладні, видані ПП «Майклод-Юг», ТзОВ «Енглєр» та ТзОВ «Ангстрем Континенталь» містять всі реквізити передбачені п. 201.1 ст. 201 ПК України, а тому згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України вони є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, з урахуванням норм статей 44 та 61 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Крім того суд звертає увагу, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх поставок товарів, робіт, послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та його контрагентами.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Згідно Акта перевірки, відповідач зазначає, що ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва скеровано на адресу ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС акт від 06.11.2012 року №342/22-200/37157536 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Майклод-Юг» (код за ЄДРПОУ 37157536) щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «НВО- ЖИТОМИРБУДПРОЕКТ» (код за ЄДРПОУ 35611221) за серпень 2011 року». Згідно вказаного Акта, ПП «Майклод-Юг» здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, таким чином правові наслідки у вигляді права на податковий кредит з ПДВ у контрагентів - покупців не виникають. У зв'язку з незнаходженням ПП «Майклод-Юг» за податковою адресою, відсутністю необхідних умов для досягнення економічної вигоди у вигляді прибутку, а також неподанням пояснень та документальних підтверджень з питання здійснення фінансово-господарської діяльності за серпень 2011 року, не можливо встановити факт реального здійснення господарських операцій ПП «Майклод-Юг» з контрагентами-постачальниками та покупцями, та прослідкувати рух товару від продавця до покупця.

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС скеровано на адресу ДПІ у Залізничному районі м.Львова Львівської області ДПС акт від 17.08.2012 року №551/3-22-30-33397207 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ЕНГЛЕР», код за ЄДРПОУ 33397207, з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Сучасні торговельні рішення» (код ЄДРПОУ 37450138) за період з 01.12.2011 по 31.03.2012 року, СПД ОСОБА_6, (інд.под.номер НОМЕР_1) за період з 01.06.2011 по 31.08.2011 року, ТОВ «ІПС Груп», (код ЄДРПОУ 37312923) за період з 01.01.2012 по 31.01.2012 року». Згідно вказаного Акта, фінансово-господарська діяльність ТОВ «Енглер» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності ТОВ «Енглер», фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Енглер» та контрагентами-постачальниками є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст. 234 Цивільного Кодексу України).

ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська скеровано на адресу ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС акт від 21.12.2012 року №7208/224/33906299 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ангстрем Континенталь» (код ЄДРПОУ 33906299) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Інфотерм» код ЄДРПОУ 31343537 за червень 2011р., ТОВ «ФОРЕСТ» код ЄДРПОУ 35158848 за червень 2011р., ТОВ «ПАСІФІК» код ЄДРПОУ 316884481 за вересень 2011р., ПП СВ «Гермес» код ЄДРПОУ 36293292 за березень 2011р., БПП «Сура» код ЄДРПОУ 30668399 за вересень, листопад 2011р., їх реальності та повноти відображення в обліку». Згідно вказаного Акта, невиїзною документальною перевіркою встановлено порушення ТОВ «Ангстрем Континенталь» ст.185 ПК Україна в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання товару, робіт/послуг з контрагентами постачальниками та контрагентами покупцями зазначеними в таблицях. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам - покупцям у період 2011-2012 рр.

Однак, такі посилання відповідача в Акті перевірки судом не приймаються до уваги, зважаючи на наступне.

Суд вважає, що акти ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 06.11.2012 року №342/22-200/37157536, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 17.08.2012 року №551/3-22-30-33397207, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 21.12.2012 року №7208/224/33906299 не є підставою для встановлення порушення з боку позивача, оскільки цими актами не було досліджено саме здійснення господарських операцій між вищевказаними контрагентами та ПТЕП «Автотрансекспедиція», не давалась оцінка первинним бухгалтерським документам, складеним цими суб'єктами господарювання, не досліджувалось реальності таких операцій та їх товарності, а лише зроблено висновок про завищення податкового кредиту по взаєморозрахунках із названими контрагентами. Позивач не може нести відповідальності за дії своїх контрагентів, позивачем було оплачено надані йому послуги та виконано зобов'язання за договорами із зазначеними вище суб'єктами господарювання.

Крім того, чинним податковим законодавством не передбачено право ДПІ при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушень з боку першого.

Стосовно відповідальності позивача за можливі протиправні дії його контрагента суд зазначає, що для висновків про наявність порушень податкового законодавства у діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників ПДВ, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо).

Зокрема, судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), які відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Виникнення у платника податку на додану вартість права на формування податкового кредиту та відображення його у податковій звітності не ставиться у залежність від дотримання податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Порушення, допущенні одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Таким чином, за переконанням суду, відповідач неправомірно поклав на позивача відповідальність за можливі протиправні дії його контрагента.

Суд також звертає увагу на те, що на момент вчинення правочинів підприємства-контрагенти позивача були належним чином включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та володіли свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість, а отже видача ними податкових накладних, за операціями, фактичне здійснення яких відповідачем не спростовано під час розгляду справи та не наведено об'єктивних обставин та належних та допустимих доказів, які б ставили під сумнів фактичне здійснення операцій, є правомірним.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, відповідно до положень, закріплених ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати (судовий збір) відшкодовуються йому за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 7-14, 17, 18, 49, 51, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби від 28.03.2013 року № 0000311540.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного транспортно-експедиційного підприємства «Автотрансекспедиція» 114 (сто чотирнадцять) грн.. 70 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 07 червня 2013 року

Суддя Костецький Н.В.