Ухвала

від 30.05.2013 по справі 2а/2470/1867/12

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2470/1867/12

Головуючий у 1-й інстанції: Брезіна Т.М.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Білоуса О.В. Залімського І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело" на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Глибоцькому районі Чернівецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело" про стягнення заборгованості 61466,82 грн. , -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2012 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Глибоцькому районі Чернівецької області звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело» про стягнення капіталізованих платежів у сумі 61466,82 грн.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.11.2012 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду як незаконну. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що по перше він не є правонаступником ВАТ «Ізвораш», а по-друге суд першої інстанції не мав права посилатись на Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язання підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року №765, оскільки відповідач ніколи не був банкрутом.

Сторони в судове засідання не з'явились про дату, час та місце розгляду справи було повідомлено завчасно та належним чином.

За таких обставин, враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів, у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції з свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності юридичної особи, довідки №312443 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ТОВ "Джерело" створене в процесі реорганізації і є юридичним правонаступником ВАТ "Ізвораш".

Позивачем до матеріалів справи додано акт про нещасний випадок на підприємстві ім. Карла Маркса, витяг із акту огляду у ЛТЕК про результати визначення ступеню втрати професійної працездатності в відсотках, потреби в додаткових видах допомоги ОСОБА_2 із ступенем втрати професійної працездатності 25% з 01.03.2001 року до 01.04.2004 року.

Фондом соціального страхування від нещасних випадках на виробництві та професійних захворювань України 23.08.2001 року винесено постанову №68 про продовження раніше призначеної страхової виплати ОСОБА_2, який ушкодив здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві (професійного захворювання), що стався (отримане) 07.03.1992 року за час роботи на ТОВ "Джерело".

Фондом соціального страхування 26.03.2012 року винесено постанову №2406/68/68/10 про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01.03.2012 року, якою постановлено призначити потерпілому ОСОБА_2 перераховану щомісячну грошову суму в розмірі 130,85 грн. На підставі розрахунку було перераховано щомісячну страхову виплату у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки з 01.03.2012 року в сумі 130,85 грн.

28.03.2012 року органом Фонду соціального страхування було направлено відповідачу заяву з грошовими вимогами у розмірі 61466,82 грн., в якій відповідач просить визнати грошові вимоги відділення виконавчої дирекції Фонду у Герцаївському районі до ТОВ "Джерело".

Також в матеріалах справи наявна довідка від 13.08.2001 року про розмір втраченого заробітку, витрат на медичну та соціальну допомогу та інших страхових виплат на дату передачі особової справи потерпілого ОСОБА_2 сума відшкодування втраченого потерпілим заробітку складає 29,50 грн., акт №68 від 13.08.2001 року прийняття-передачі особових справ потерпілих на виробництві, відповідно до якого страховик ТОВ "Джерело" прийняв до виплати одну особову справу потерпілого ОСОБА_2

Позивачем також надано акт про нещасний випадок на підприємстві ім. Карла Маркса, довідку про результати визначення ступеню втрати професійної працездатності в відсотках, потреби в додаткових видах допомоги ОСОБА_3 із ступенем втрати професійної працездатності 50%.

Органом Фонду соціального страхування 10.08.2001 року винесено постанову №65-Г про продовження раніше призначеної страхової виплати ОСОБА_3 який ушкодив здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві (професійного захворювання), що стався (отримане) 06.09.1969 року за час роботи на радгоспі ім. Карла Маркса (ТОВ Джерело).

Позивачем 26.03.2012 року винесено постанову №2406/65/65/10 про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01.03.2012 року, якою постановлено призначити потерпілому ОСОБА_3 перераховану щомісячну грошову суму в розмірі 261,71 грн.

На підставі розрахунку було перерахована щомісячна страхова виплата у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки з 01.03.2012 року в сумі 261,71 грн.

Позивачем в підтвердження заявленого позову надано довідку від 30.07.2001 року про розмір втраченого заробітку, витрат на медичну та соціальну допомогу та інших страхових виплат на дату передачі особової справи потерпілого ОСОБА_3 сума відшкодування втраченого потерпілим заробітку складає 59 грн., акт №65 від 30.07.2001 року прийняття-передачі особових справ потерпілих на виробництві, відповідно до якого страховик ТОВ "Джерело" прийняв до виплати одну особову справу потерпілого ОСОБА_3

Судом першої інстанції досліджено розрахунок потреби в капіталізації коштів сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело" станом на 29.02.2012 року, яким нарахована по громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_2 розмір щомісячної виплати по відшкодуванню шкоди в сумі 61466,82 грн. (а.с.19) та трудові книжки ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що підтверджують їх трудовий стаж та місце роботи на підприємстві (а.с.61-65).

Відповідно до листа УПФУ в Герцаївському районі Чернівецької області від 15.03.2012 року, в якому Пенсійний фонд надав перелік осіб, які подали документи на припинення діяльності згідно додатку 1, зокрема, ТОВ "Джерело", дата внесення рішення щодо припинення діяльності 01.03.2012 року

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що у позивача знаходяться дві особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які потерпіли від нещасного випадку на виробництві, втрата працездатності якої пов'язана з підприємством, що ліквідується, оскільки даний час цим особам позивач, у встановленому законодавством порядку, відшкодовує шкоду, заподіяну їм життю і здоров'ю шляхом здійснення страхових виплат, тому для продовження страхових виплат зазначеним особам протягом їх життя, повинна бути проведена капіталізація платежів, отже позов підлягає задоволенню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 112 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

За змістом ч. 3 ст. 110 цього ЦК Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Частиною 2 ст. 1205 ЦК встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 5.9 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року N 36 для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані (якщо вони не мають правонаступника), кошти до Фонду сплачуються страхувальником згідно з Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року N 765.

В силу пункту 1 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року №765 (далі - Порядок) здійснюється капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Відповідно до п. 3 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що капіталізація платежів платоспроможної юридичної особи, яка ліквідується, здійснюється на підставі Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю.

Крім того, посилання відповідача на те, що Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язання підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року №765 не розповсюджуються на дані правовідносини, так як ТОВ «Джерело» не є підприємством - банкрутом, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки зазначеними нормами передбачений обов'язок страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації, а не лише у випадку ліквідації підприємства - банкрута.

Така ж позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 26.06.2012 р. у справі №21-156а12, ухвалах Вищого адміністративного суду від 27.03.2013 р. у справі № К/9991/35455/11 та від 31.07.2012 р. у справі №К-30834/10.

Стосовно доводів апелянта, що ТОВ "Джерело" не зобов'язано сплачувати капіталізовані платежі, оскільки останнє не є правонаступником ВАТ "Ізвораш", то суд апеляційної інстанції також погоджується з висновками суду першої інстанції, що такі твердження не беруться до уваги, оскільки з трудових книжок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вбачається, що ці особи працювали і були звільнені з ТОВ "Джерело", тому до зобов'язання підприємства входить відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян.

Крім того, суд апеляційної інстанції неодноразово пропонував відповідачу надати докази того, що ТОВ «Джерело» не є правонаступником ВАТ «Ізвораш», проте відповідачем даних доказів не було надано.

Разом з тим, відповідно до наданих відповідачем до апеляційної скарги заперечень, а саме доданого до них установчого договору, судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "Джерело" створено в процесі реорганізації ВАТ "Ізвораш" та є юридичним правонаступником останнього (п. 1.2 установчого договору). Також, відповідно до п. 4.1 установчого договору, майно та майнові права відповідача складаються з основних і оборотних фондів майнових прав ВАТ "Ізвораш", що передаються відповідачу в результаті реорганізації ТОВ в порядку правонаступництва.

Також, на вимогу Вінницького апеляційного адміністративного суду про витребовування справи №7/285, Господарський суд Чернівецької області дав відповідь від 25.04.2013 року, в якій повідомив, що у зв'язку з закінченням терміну зберігання в архіві справ за 2005 рік, справу №7/285 за позовом РВ ФДМ України по Чернівецькій області до ТОВ "Джерело" про визнання недійним статуту та установчого договору в частині правонаступництва - було знищено.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки чинне законодавство не звільняє платоспроможності підприємства у разі їх ліквідації від фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків шляхом внесення капіталізованих платежів у разі ліквідації підприємства, в будь-якому випадку, повинна бути проведена капіталізація платежів для продовження страхових виплат та соціальних послуг особі, яка потерпіла на підприємстві протягом її життя, а тому позивачем правомірно була розрахована сума капіталізації платежів страхових виплат ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які отримують страхові виплати по трудовому каліцтву, в загальному розмірі 61466,82 грн.

Таким чином, вимоги апелянта - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело", - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Білоус О.В.

Залімський І. Г.