Постанова

від 21.01.2013 по справі 2а/0470/14649/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2013 р. Справа № 2а/0470/14649/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБарановського Р. А. при секретаріПетьковій В.С. за участю: представника позивача представника відповідача Рудницької Ю.О. Гусарова В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріворд" до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 25.06.2012 року №0000182304, яким підприємству збільшене грошове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 112 018,75 грн. (основний платіж - 89 615,00 грн., штрафні санкції - 22 403,75 грн.), податкове повідомлення-рішення від 25.06.2012 року № 0000192304, яким підприємству зменшено від'ємне значення з ПДВ у розмірі 411 205,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані недоведеністю ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська порушень позивачем чинного законодавства та відсутності об'єкту для збільшення грошових зобов'язань з ПДВ та зменшення від'ємного значення на момент винесення податкових повідомлень-рішень.

Представник позивача позов підтримав та надав пояснення, аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача адміністративний позов не визнав. Зазначив, що операції з поставки по ланцюгу ПП "Ламін" (код ЄДРПОУ 35640268) - ТОВ "Ріворд" (код ЄДРПОУ 33563653) не містять у суті своїй, розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу послуг та не спричиняють реального настання правових наслідків.

Операції з надання по ПП "Ламін" (код ЄДРПОУ 35640268) - ТОВ "Ріворд" (код ЄДРПОУ 33563653) порушують ст. 228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що за результатами документальної позапланової перевірки ТОВ «Ріворд», оформленої актом перевірки ДПІ у АНД районі від 15.05.2012 року №618/22-6/33563653 «Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «Ріворд» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ під час здійснення фінансово-господарських відносин з підприємством ПП «Ламін» за січень 2012 року» були встановлені наступні порушення вимог діючого законодавства:

1) ч. 5 ст.203, ч.І, 2 ст. 215, ст. 216, ст. 228 ЦК України, ст. 44 ГК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочину, який не спрямований на настання реальних правових наслідків, що обумовлені ним та суперечать моральним засадам суспільства;

2) п.198.3 ст. 198, п.198.6 ст. 198 ПК України.

У зв'язку з виявленням деяких дефектів при прийнятті обладнання, між сторонами спірної угоди, а саме ПП «Ламін» та ТОВ «Ріворд», були проведені перемови, за наслідками яких було прийнято рішення про повернення обладнання постачальнику.

Згодом, обладнання було вивезене постачальником, що було зафіксовано шляхом відеозапису (диск з відеозаписом вивезення обладнання ПП «Ламін» додається).

Операція з повернення обладнання була відображена в бухгалтерському та податковому обліку ТОВ «Ріворд», на підставі чого, ТОВ «Ріворд», керуючись статтею 50 Податкового кодексу України, 29.05.2012 року було надано засобами поштового зв'язку до ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська уточнюючий розрахунок з додатками за січень 2012 року, де ТОВ «Ріворд» самостійно відкориговано податковий кредит по контрагенту ПП «Ламін», а саме, зменшено суму ПДВ по декларації за січень 2012 року на суму ПДВ 500 820,00 грн.

Відповідно до ст. 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

У разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Загальний термін, протягом якого, відповідно до положень статтей 50, 102 ПК України, виправити показники по раніше поданим деклараціям становить 1095 днів з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань.

Таким чином, шляхом подання уточнюючого розрахунку ТОВ «Ріворд» самостійно були змінені показники раніше поданої декларації, і, відповідно, вже відсутній об'єкт (податковий кредит в розмірі 500 820,00 грн.) для збільшення гршового зобов'язання з ПДВ та зменшення від'ємного значення з цього ж податку.

В результаті здійснення безпідставних донарахувань податковим органом були порушені положення статей 50, 102 ПК України, вимогами яких встановлено, що у випадку подання уточнюючого розрахунку після проведення перевірки має проводитись позапланова перевірка, в жодній статті ПК України не передбачено право податкового органу на донарахування податкових (грошових) зобов'язань за наведених вище умов.

Між ТОВ «Ріворд» та ПП «Ламін» було укладено договір поставки товару від 30.01.2012 року №1, відповідно до якого Постачальник (ПП «Ламін») зобов'язується поставити, а Покупець (ТОВ «Ріворд») зобов'язується оплатити та прийняти наступне обладнання: блок управління та секцію охолодження. Умови поставки: EXW.

Обладнання, отримане за договором, знаходилося за адресою: Дніпропетровська область, с. Єлізаветівка, вул. Індустріальна, 9К (що, зокрема, визнано ДПІ у АНД районі, підрозділ 3.1 розділу 3 акту перевірки).

Придбане за вказаним договором обладнання було передано на зберігання відповідно до договору зберігання від 01.09.2011 року підприємству ТОВ «МС Дніпро», що підтверджується актом приймання -передачі №4), у зв'язку з чим транспортування даного обладнання не здійснювалося.

Воно в момент придбання знаходилось за адресою: Дніпропетровська область, с. Єлізаветівка, вул. Індустріальна, 9К. там і продовжувало знаходитися після придбання його у ПП «Ламін» на підставі вищевказаного договору зберігання.

Що стосується суті, форми та змісту укладеного договору, слід відзначити, що договір виконаний сторонами в повному обсязі, предмет договору (товар) не обмежений в господарському обороті, не відноситься до переліку обмежених видів діяльності щодо яких діючим законодавством встановлені певні заборони, первинні документи, якими підтверджується факт виконання договору, складені з дотриманням вимог до їх оформлення, зауваження щодо їх змісту, з огляду на акт перевірки, у органу державної податкової служби відсутні.

Відповідно до діючого законодавства показники бухгалтерського та податкового обліку підприємства формуються на підставі документів бухгалтерського та первинного обліку.

Виконання договору та правомірність формування податкового кредиту підтверджується наступними первинними документами: видаткова накладна від 31.01.2012 року №1 на суму 1 360 755,60 в т.ч. ПДВ 226 792,60 грн. видаткова накладна від 31.01.2012 року №2 на суму 1 644 164,40 в т.ч. ПДВ 274 027,40 грн. податкова накладна від 31.01.2012 року №1 на суму 1 360 755,60 в т.ч. ПДВ 226 792,60 грн. податкова накладна від 31.01.2012 року №2 на суму 1 644 164,40 в т.ч. ПДВ 274 027,40 грн. Транспортування товару, придбаного за вищевказаними документами, не здійснювалося, оскільки на підставі акту приймання-передачі від 30.01.2012 року в рамках дії договору на зберігання від 01.09.2011 року №0109/11-1 блок управління та секція охолодження було передано ТОВ «МС Дніпро» на зберігання.

Вищеперелічені документи надавалися перевіряючим під час перевірки, що підтверджується відповідним записом в акті перевірки (розд. 3.1. акту перевірки).

У відповідності до частини першої статті 203 ЦК України, посилання на яку міститься в акті перевірки, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Таким чином, для висновку про недійсність договору в акті перевірки ДПІ у АНД районі мала чітко визначити конкретну норму статті та встановити в чому ж полягає порушення з боку ТОВ «Ріворд» ЦК України, інших актів цивільного законодавства, моральних засад суспільства при укладенні оспорюваних договорів, що не було дотримано суб'єктом владних повноважень. Отже, за таких обставин, ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська необґрунтовано та безпідставно зроблено висновок щодо нікчемності укладених договорів.

Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АРК Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином, з огляду на викладене, нікчемним є тільки той правочин щодо якого встановлено, що внаслідок його укладення був порушений публічний порядок.

Поряд з цим в акті перевірки відсутні належним чином доведені обґрунтування порушення з боку ТОВ «Ріворд» публічного порядку.

В порушення вимог статті 203, 215, 228 ЦК України органом державної податкової служби в акті перевірки не наведені належні докази того, що договір, укладений між ТОВ «Ріворд» та ПП «Ламін», є нікчемним.

Що стосується застосування до ТОВ «Ріворд» податкових наслідків у вигляді коригування даних податкової звітності шляхом виключення з податкового обліку сум ПДВ, віднесених до складу податкового кредиту, на підставі статті 216, 228 ЦК України, то, в даному випадку ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська не встановлена та не доведена визначальна складова податкового правопорушення - вина в діях ТОВ «Ріворд» у формі умислу при укладенні вищевказаного договору, що свідчить про неможливість застосування до даних правовідносин приписів статті 228 ЦК України.

В той же час, в розділі 3.1 акту перевірки «Відомості про суб'єкта господарювання ПП «Ламін» в пункті 8 чітко зазначено, що інформація щодо порушених кримінальних справ відсутня.

ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська в акті перевірки не наведені докази того, що на момент укладення договору ПП «Ламін» рішенням суду вже було визнано банкрутом або припинено на підставах, не пов'язаних з банкрутством, виключено з ЄДР, як того вимагає Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» для визнання його діяльності нелегітимною або існує вирок суду по кримінальній справі по факту фіктивного підприємництва або відносно посадових осіб підприємства за ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), докази анулювання свідоцтва платника ПДВ до моменту укладення договору з ПП «Ламін», докази інформування податковим органом ТОВ «Ріворд» про безпідставність формування податкового кредиту внаслідок операцій з ПП «Ламін», докази притягнення ПП «Ламін» до фінансової відповідальності у відповідності до вимог Податкового кодексу України.

Навпаки, актом перевірки спростовуються доводи податкового органу про наявність ознак фіктивності в діяльності ПП «Ламін» (наприклад, в розділі 3.1 акту перевірки «Відомості про суб'єкта господарювання ПП «Ламін» в пункті 6 зазначено перелік та опис об'єктів підприємства, що використовуються для проведення його господарської діяльності, а саме піч для закалки скла, придбана у ПНВП «Стройскло»).

Таким чином, з урахуванням наведеного, ознаки фіктивності є лише припущеннями податкового органу, які в жодному разі не могли бути покладені в основу донарахувань.

За відсутності в сукупності наведених в попередньому абзаці належних доказів протиправної діяльності ПП «Ламін», наявності вини в діях ТОВ «Ріворд», факту обізнаності про протиправну діяльність контрагента, донарахування податкових зобов'язань з ПДВ є безпідставним та незаконним.

Таким чином, з наведеного вбачається, що податковим органом неповно з'ясовані обставини, на яких ґрунтуються висновки органу державної податкової служби щодо нікчемності договору, укладеного між ПП «Ламін» та ТОВ «Ріворд».

Факт передачі товару доведений, що підтверджується актом приймання-передачі товару від 31.01.2012 року.

Таким чином, коригуванні податкової звітності та збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на підставі статті 228 ЦК України, ч.5 ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст. 216 ЦК України, ст. 44 ГК України є незаконним, що в свою чергу, свідчить про незаконність податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пп. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів (послуг) ...та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку... у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Таким чином, єдиною підставою для формування податкового кредиту є податкова накладна, оформлена належним чином.

У відповідності до пункту 201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього кодексу.

Реєстрація платника ПДВ діє до дати анулювання реєстрації платника ПДВ, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

З вищенаведеного можливо дійти висновку про те, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платник податку на додану вартість, реєстрація на момент видачі податкової накладної платником ПДВ не анульована в порядку, встановленому статтею 184 ПК України.

На електронні запити Позивача до сайту www.sta.gov.ua була надана інформація про наявність реєстрації ПП «Ламін» як діючого платника ПДВ (св-во №100307123, дата видачі свідоцтва платника ПДВ 26.10.2010 року) станом на момент господарських взаємовідносин з Позивачем (з ТОВ «Ріворд» - лютий 2012 року), що встановлює факт відсутності анулювання свідоцтва платника ПДВ до цього моменту, що відповідно до змісту статті 201 ПК України, свідчить про дію свідоцтва платника ПДВ в 2012 році.

Свідоцтво платника ПДВ ПП «Ламін» станом на момент підготовки даного позову є діючим.

В акті перевірки відсутня інформація про те, що на момент здійснення господарських операцій, Продавець товару був виключений з ЄДРПОУ, а також не мав свідоцтва платника ПДВ.

Чинним на момент розгляду справи Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» було встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до ЄДРПОУ були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними (ч.І, ч.2 ст.18 Закону).

Отже, податковий орган не міг нараховувати ПДВ та накладати штрафні санкції на Покупця товару, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 72 КАС України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однією з підстав для висновку про недійсність договору, укладеного між ТОВ «Ріворд» та ПП «Ламін» є те, що продавець - ПП «Ламін» не знаходиться за юридичною адресою.

Поряд з цим, стаття 201 ПК України право платника податку на податковий кредит ставить в залежність від отримання податкової накладної, а не від встановлення незнаходження його контрагентів за юридичними адресами після здійснення господарських операцій.

Податковим органом в акті перевірки не доведено обставин на підтвердження того, що Позивач діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про порушення, які допускали контрагенти або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з ПП «Ламін» було одержання позивачем податкової вигоди.

Акт перевірки не містить достовірних даних про відсутність ПП «Ламін» за юридичною адресою на час укладення і виконання договору.

Відомостей про відсутність ПП «Ламін» за місцезнаходження на час здійснення господарських операцій до ЄДРПОУ не вносилось, а відтак, з огляду на приписи статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», підстав вважати недостовірною інформацію про місцезнаходження ПП «Ламін» немає.

В акті перевірки (останній абзац перед розділом «Висновки» ДПІ у АНД районі посилається на те, що угода, укладена між ПП «Ламін та ТОВ «Ріворд» є фіктивною.

Визначення фіктивної угоди та правові наслідки її вчинення встановлені статтею 234 ЦК України.

Застосування статті 234 ЦК України разом з ч.5 ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст. 216, ст. 228 ЦК України при коригуванні податкової звітності та збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ є безпідставним та незаконним.

У відповідності до статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Зі змісту частини другої цієї статті вбачається, що виключно суд може визнати правочин фіктивним.

В порушення приписів частини другої статті 234 ЦК України ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська самостійно в акті перевірки визнала договір поставки фіктивним без дотримання порядку звернення з цією вимогою до суду, як того вимагає наведена норма.

Таким чином, коригуванні податкової звітності та збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на підставі статті 234 ЦК України, ч.5 ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст. 216 ЦК України, ст. 44 ГК України є незаконним, що в свою чергу, свідчить про незаконність податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, органом державної податкової служби не доведений факт порушення ТОВ «Ріворд» вимог податкового законодавства, більше того, збільшення грошового зобов'язання з ПДВ та зменшення від'ємного значення з ПДВ здійснено після коригування податкової звітності ТОВ «Ріворд» та самостійного виключення зі складу податкового кредиту сум ПДВ в розмірі 500 820,00 грн., у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення не грунтуються на законі, висновки про нікчемність та фіктивність договору поставки обладнання є безпідставними.

З огляду на викладене, рішення, що оскаржено є протиправними. Тому, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0000182304 від 25.06.2012 та № 0000192304 від 25.06.2012.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 28 січня 2013 року

Суддя Р.А. Барановський