Рішення

від 03.06.2013 по справі 905/2590/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.06.2013р. Справа № 905/2590/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В.

При секретарі судового засідання Самойловій К.Є.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», м. Київ

до відповідача: Приватного підприємства «Лікар і сім'я», м. Донецьк

про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження за договором застави №1 від 22.07.2008р. - транспортний засіб марки Toyota Auris, типу легковий хетчбек, сірого кольору, 2008 року випуску, кузов №NMTKV58E00R025497, свідоцтво про реєстрацію ТЗ АНС 207197, виданий ВРЕР №2 м. Донецька при УДАІ ГУМВСУ в Донецькій області 17.07.2008р., реєстраційний номер АН1103ЕС, власником якого є відповідач, з метою погашення його заборгованості перед позивачем по договору кредиту №150/11-107 від 22.07.2008р. в загальному розмірі 29 703,87 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату подачі позову складає 237 423,07 грн., шляхом продажу позивачем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу з початковою ціною реалізації 70 317,15 грн; надання позивачу право на зняття з обліку транспортного засобу марки Toyota Auris, типу легковий хетчбек, сірого кольору, 2008 року випуску, кузов №NMTKV58E00R025497, свідоцтво про реєстрацію ТЗ АНС 207197, виданий ВРЕР №2 м. Донецька при УДАІ ГУМВСУ в Донецькій області 17.07.2008р., реєстраційний номер АН1103ЕС.

За участю представників сторін:

Від позивача: Гойденко С.А. за довіреністю.

Від відповідача: не з'явився.

Суд перебував в нарадчій кімнаті

03.06.2013р. з 10.40 год. по 10.50 год.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства «Лікар і сім'я», м. Донецьк про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження за договором застави №1 від 22.07.2008р. - транспортний засіб марки Toyota Auris, типу легковий хетчбек, сірого кольору, 2008 року випуску, кузов №NMTKV58E00R025497, свідоцтво про реєстрацію ТЗ АНС 207197, виданий ВРЕР №2 м. Донецька при УДАІ ГУМВСУ в Донецькій області 17.07.2008р., реєстраційний номер АН1103ЕС, власником якого є відповідач, з метою погашення його заборгованості перед позивачем по договору кредиту №150/11-107 від 22.07.2008р. в загальному розмірі 29 703,87 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату подачі позову складає 237 423,07 грн., шляхом продажу позивачем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу з початковою ціною реалізації, визначеною незалежним експертом на час продажу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором №150/11-107 від 22.07.2008р., у зв'язку з чим вимагає звернення стягнення кредитної заборгованості на предмет договору застави майна №1 від 22.07.2008р.

Ухвалою суду від 10.04.2013р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №905/2590/13.

14 травня 2013р. від позивача надійшла заява №19.1-10/85-813/1 від 14.05.2013р. про зміну предмету позову, в якій позивач просить суд звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження за договором застави №1 від 22.07.2008р. - транспортний засіб марки Toyota Auris, типу легковий хетчбек, сірого кольору, 2008 року випуску, кузов №NMTKV58E00R025497, свідоцтво про реєстрацію ТЗ АНС 207197, виданий ВРЕР №2 м. Донецька при УДАІ ГУМВСУ в Донецькій області 17.07.2008р., реєстраційний номер АН1103ЕС, власником якого є відповідач, з метою погашення його заборгованості перед позивачем по договору кредиту №150/11-107 від 22.07.2008р. в загальному розмірі 29 703,87 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату подачі позову складає 237 423,07 грн., шляхом продажу позивачем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу з початковою ціною реалізації 70 317,15 грн.

Оскільки позивачем дотримано приписи ч.4 ст.22 ГПК України, за якими позивач має право подати заяву про зміну предмету позову до початку розгляду справи по суті, суд розглядає справу №905/2590/13 з урахуванням заяви №19.1-10/85-813/1 від 14.05.2013р.

В судовому засіданні 03.06.2013р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну предмету позову. Відповідач в жодне судове засідання не з'явився.

За відомостями витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 07.05.2013р. Приватне підприємство «Лікар і сім'я» зареєстровано за адресою: 83087, м. Донецьк, вул. Кірова, 90. Аналогічні відомості щодо місцезнаходження відповідача містяться у позовній заяві.

За змістом ч.3 п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги надіслання господарським судом процесуальних документів на вищевказану адреси відповідачів та наявне в матеріалах справи повідомлення №02335002 про вручення поштового відправлення представнику відповідача, суд робить висновок про належне виконання обов'язок його повідомити про час та місце розгляду справи №905/2590/13.

За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та відповідачем не надано доказів в підтвердження поважності причин неявки його повноважного представника в судове засідання, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.4 2 ,4 3 ГПК, ст.33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

22 липня 2008р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (далі - кредитор, правонаступником якого є позивач) та Приватним підприємством «Лікар і сім'я» (далі - позичальник) був укладений договір кредиту №150/11-107, згідно з п.1.1 якого кредитор зобов'язується надати позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання у сумі 22 000,00 дол. США, зі сплатою 13,5 процентів річних та комісій, в розмірі та порядку, визначеними Тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в додатку 1 до цього договору, що є невід'ємною частиною цього договору, та порядком погашення суми основної заборгованості згідно з графіком, що міститься в додатку 2 до цього договору, який є невід'ємною частиною цього договору, та з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 15.07.2015р. на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.3.2.2.2 кредитор має право вимагати від позичальника дострокового виконання ним своїх зобов'язань за цим договором протягом 30 календарних днів від дня вручення позичальнику письмової вимоги про повернення кредиту, сплату процентів, комісій, а також можливої неустойки (пені, штрафу).

За умовами п.4.1, у разі прострочення позичальником строків погашення кредиту (його частини) та/або сплати процентів, комісій, зазначених у п.п.1.1, 2.4, 2.5, 3.3.15 цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню в національній валюті в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період невиконання зобов'язань за цим договором, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, починаючи за наступного дня за днем прострочення. При цьому, сплата неустойки (пені) здійснюється у вищевказаному розмірі на рахунок №63970150300016 в Донецькій філії АКБ «Укрсоцбанк» до моменту погашення позичальником простроченої заборгованості за кредитом та/або нарахованими процента, та/або комісіями, або одночасно з погашенням вказаних сум заборгованості (п.2.6 кредитного договору).

У випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів сторони, керуючись ст.5 Закону України «Про третейські суди», домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним суддею спор розглядається третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною або Білоконцем Юрієм Миколайовичем у порядку черговості, вказаному в даному пункті. У разі, якщо спор не може буде розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків відповідно до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків (п.6.2 кредитного договору).

Згідно з п.7.3, цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до повного виконання сторонами належним чином та у повному обсязі всіх своїх зобов'язань за договором.

Протягом дії кредитного договору за згодою сторін його умови неодноразово змінювались. Зокрема, додатковою угодою №3 від 30.122010р. сторони підтверджують, що залишок заборгованості за кредитом станом на дату укладення цієї угоди складає 21 774,31 дол. США, заборгованість за нарахованими процентами складає 3 541,31 дол. США (п.1), та встановили нову процентну ставку за користування кредитними коштами в розмірі 14,87% та кінцевий термін повернення кредитної заборгованості до 15.07.2008р. (п.п.2,3), узгодили, що погашення залишку кредитної заборгованості, починаючи з дати укладення договору, здійснюється до 15 числа (включно) кожного місяця, згідно з наступним графіком: серпень-грудень 2008р. - по 261,90 дол. США., червень 2009р. - 700,00 дол. США., січень 2012р.-липень 2018р. - по 275,62 дол. США.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, та додаткову угоду до нього, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є кредитним договором, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст.345-346 ГК України.

Як вбачається зі змісту договору кредиту №150/11-107 від 22.07.2008р., сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного правочину, відсутні докази його припинення або визнання у встановленому порядку недійсним. З наведеного суд робить висновок, що вищевказаний кредитний договір наразі є чинним, дійсним та обов'язковим для виконання сторонами.

У якості забезпечення виконання ПП «Лікар і сім'я» у повному обсязі зобов'язань за договором кредиту №150/11-107 від 22.07.2008р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (далі - заставодержатель, правонаступником якого є позивач) та Приватним підприємством «Лікар і сім'я» (далі - заставодавець) був укладений договір застави майна №1 від 22.07.2008р., у відповідності до п.1.1 якого заставодавець передає заставодержателю в заставу автомобіль - легковий хетчбек Toyota Auris, колір сірий, 2008 року випуску, реєстраційний номер - АН 1103 ЕС, номер шасі (кузова, рами) NMTKV58E00R025497, що зареєстрований за адресою: м. Донецьк, вул. Бахметьєва, 34А, заставна вартість якого складає 118 922,00 грн., що в еквіваленті за офіці1йним курсом НБУ складає 24 570,66 дол. США. Пунктом 1.3. сторонами узгоджено розмір та суть забезпечених заставою зобов'язань. Відповідно до п.6.2 договору застави, у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів сторони, керуючись ст.5 Закону України «Про третейські суди», домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним суддею спор розглядається третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною або Білоконцем Юрієм Миколайовичем у порядку черговості, вказаному в даному пункті. У разі, якщо спор не може буде розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків відповідно до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

За своєю правовою природою договір застави майна №1 від 22.07.2008р. носить забезпечувальний характер та підпадає під правове регулювання §6 глави 49 Цивільного кодексу України, Законів України "Про заставу", "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Виходячи зі змісту правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.4.2.3 постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі наявності письмовою угоди сторін про передачу спору на вирішення третейського суду, проте якщо відповідач не заперечує проти розгляду справи саме господарським судом, спір підлягає вирішенню останнім.

З урахуванням викладеного та беручи до уваги відсутність заперечень щодо розгляду справи №905/2590/13 господарським судом Донецької області, суд робить висновок про відсутність передбачених п.5 ст.80 ГПК підстав для припинення провадження у зазначеній справі.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання кредитного договору 22.07.2008р. позивач перераховував відповідачу грошові кошти в сумі 22 000,00 дол. США. В свою чергу позичальник взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, кредитні кошти у відповідності до встановленого п.2.3 кредитного договору графіку не повертав, відсотки за користування ними своєчасно та в повному обсязі не сплачував.

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За твердженням позивача, станом на 14.02.2013р. у позичальника наявна заборгованість за кредитом в сумі 21 774,31 дол. США, заборгованість за відсотками в сумі 7 396,83 дол. США. На вимогу суду, позивачем до матеріалів справи №905/2590/13 надані документи первинного бухгалтерського обліку (виписки з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України), які відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтверджують наявність у відповідача заборгованості у зазначених сумах.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Судом проаналізовано умови п.2.6 договору кредиту та встановлено, що за згодою сторін передбачені законом обмеження строку нарахування пені до відносин, що випливають з вищевказаного договору, не застосовуються.

Згідно з ч.ч.1-3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У зв`язку з порушенням відповідачем строків виконання зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитом, позивачем відповідно до приписів вищевказаних норм та п.4.1 договору станом на 14.02.2013р. нараховано та пред'явлено до стягнення пеню за порушення строків повернення кредиту в сумі 221,19 дол. США. та порушення строків сплати відсотків за користування кредитом в сумі 321,55 дол. США.

Проаналізувавши надані позивачем розрахунки штрафних санкцій, судом проаналізовано їх арифметичну правильність і відповідність умовам кредитного договору.

Стосовно стягнення заборгованості в національної валюті, суд виходить з того, що відповідно до ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання та валютного контролю", валюта України (гривня) є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України, що цілком кореспондується з приписами ст.99 Конституції України, п.3.3 ст.3 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні". Встановлений законодавцем обов'язок приймати на території України виконання будь-яких зобов'язань в національній валюті, на погляд суду, дає право кредитору заявляти вимоги в валюті України за зобов'язаннями, вираженими в іноземній валюті. Оскільки у суду відсутні заперечення з цього приводу з боку відповідача, суд вважає можливим та законним задоволення вимог позивача в цій частині.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеним належним чином факт наявності у відповідача заборгованості за договором кредиту №150/11-107 від 22.07.2008р., яка у гривневому еквіваленті станом на розрахункову дату складається з наступного: заборгованість за кредитом в сумі 174 042,06 грн., що є гривневим еквівалентом 21 774,31 дол. США, заборгованість за відсотками в сумі 59 042,91 грн., що є гривневим еквівалентом 7 386,83 дол. США, пеня за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 1 767,93 грн., що є гривневим еквівалентом 221,19 дол. США, та пеня за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 2 570,16 грн., що є гривневим еквівалентом 321,55 дол. США.

Як зазначалось вище, виконання договору кредиту №150/11-107 від 22.07.2008р. забезпечувалось заставою майна позичальника відповідно до договору застави майна №1 від 22.07.2008р.

Відповідно до ст.589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Аналогічні за змістом норми містяться в ст.19 Закону України „Про заставу".

У відповідності до ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч.1 ст.30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням шляхом продажу предмета забезпечувального обтяження третій особі. При цьому обтяжувач зобов'язаний у порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, повідомити боржника та інших обтяжувачів відповідного рухомого майна про свій намір реалізувати таке право із зазначенням обраного ним способу, місця та часу проведення процедури продажу. Обтяжувач вправі продати предмет обтяження будь-якій особі-покупцю або на публічних торгах.

Оскільки матеріалами справи підтверджено заборгованість позичальника за кредитним договором договору кредиту №150/11-107 від 22.07.2008р. суд вважає правомірними вимоги позивача про звернення стягнення в рахунок її погашення на предмет застави за договором застави майна №1 від 22.07.2008р. - транспортний засіб марки Toyota Auris, типу легковий хетчбек, сірого кольору, 2008 року випуску, кузов №NMTKV58E00R025497, свідоцтво про реєстрацію ТЗ АНС 207197, виданий ВРЕР №2 м. Донецька при УДАІ ГУМВСУ в Донецькій області 17.07.2008р., реєстраційний номер АН1103ЕС шляхом його продажу позивачем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу.

Судом враховане, що сторони при укладанні договору застави не досягали домовленості про встановлення ціни реалізації предмету застави у випадку звернення стягнення на нього, тому, керуючись ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», якою запроваджено порядок примусової реалізації майна боржника за ринковими цінами, визначеними суб'єктом оціночної діяльності, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" , суд вважає за доцільне прийняти висновок суб'єкта оціночної діяльності Ярошенка Романа Григоровича щодо ринкової вартості спірного майна.

За висновком зазначеного фахівця, можлива ринкова вартість вищевказаного засобу з урахуванням фактичного стану на дату оцінки (08.05.2013р.) складає 70 317,15 грн. З огляду на вищевикладене, суд встановлює початкову вартість продажу предмету застави за договором застави майна №1 від 22.07.2008р. у визначеному оцінювачем розмірі - в сумі 70 317,15грн.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №40425449 (станом на 15.04.2013р.), 22.07.2008р. зареєстровано приватне обтяження майна відповідача - автомобіль легковий Toyota Auris, номер об'єкта №NMTKV58E00R025497, номер державної реєстрації АН1103ЕС - на підставі договору застави майна №1 від 22.07.2008р. та 06.03.2013р. - звернення стягнення на нього; 22.07.20110р. зареєстровано публічне обтяження рухомого майна відповідача (в тому числі - вищевказаного автомобілю) у вигляді арешту рухомого майна на підставі постанови Відділу державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку про відкриття виконавчого провадження №27759777, 27760618 від 20.07.2011р.

За приписами ст.14 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом.

З вищевикладеного вбачається, що обтяження рухомого майна відповідача - легкового автомобілю Toyota Auris, номер державної реєстрації АН1103ЕС, накладене відповідно до договору застави майна №1 від 22.07.2008р. має вищий пріоритет порівняно з обтяженням, накладеним у виконавчому провадженні ВДВС Кіровського РУЮ у м. Донецьку, оскільки воно було раніше зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача щодо звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження за договором застави №1 від 22.07.2008р. - транспортний засіб марки Toyota Auris, реєстраційний номер АН1103ЕС, з метою погашення його заборгованості перед позивачем по договору кредиту №150/11-107 від 22.07.2008р. в загальному розмірі 237 423,07 грн., шляхом продажу позивачем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу з початковою ціною реалізації 70 317,15 грн.

Стосовно вимог позивача про надання йому права на зняття з обліку транспортного засобу марки Toyota Auris, типу легковий хетчбек, сірого кольору, 2008 року випуску, кузов №NMTKV58E00R025497, свідоцтво про реєстрацію ТЗ АНС 207197, виданий ВРЕР №2 м. Донецька при УДАІ ГУМВСУ в Донецькій області 17.07.2008р., реєстраційний номер АН1103ЕС, суд зазначає наступне.

Відповідно до статей 29 та 30 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", обтяжувач має право після одержання предмета обтяження у володіння задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням шляхом набуття права власності на нього або його продажу. Після передачі автомобіля банку останній має право укласти договір купівлі-продажу заставленого автомобіля від імені боржника. Відсутність в Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 07.09.1998р. врегулювання повноважень заставодержателів на зняття з обліку транспортних засобів, у випадку звернення стягнення на них у відповідності до зазначеного Закону, не може бути перешкодою в реалізації прав , визначених законом. За таких обставин суд задовольняє вимоги в цієї частині.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судовий збір підлягає віднесенню на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 534, 549-552, 611, 612, 629, §6 Глави 49, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 345-346 Господарського кодексу України, ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", Законами України «Про заставу», «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст.ст.1, 4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», м. Київ до Приватного підприємства «Лікар і сім'я», м. Донецьк про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження за договором застави №1 від 22.07.2008р. - транспортний засіб марки Toyota Auris, типу легковий хетчбек, сірого кольору, 2008 року випуску, кузов №NMTKV58E00R025497, свідоцтво про реєстрацію ТЗ АНС 207197, виданий ВРЕР №2 м. Донецька при УДАІ ГУМВСУ в Донецькій області 17.07.2008р., реєстраційний номер АН1103ЕС, власником якого є відповідач, з метою погашення його заборгованості перед позивачем по договору кредиту №150/11-107 від 22.07.2008р. в загальному розмірі 29 703,87 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату подачі позову складає 237 423,07 грн., шляхом продажу позивачем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу з початковою ціною реалізації 70 317,15 грн.; надання позивачу право на зняття з обліку транспортного засобу марки Toyota Auris, типу легковий хетчбек, сірого кольору, 2008 року випуску, кузов №NMTKV58E00R025497, свідоцтво про реєстрацію ТЗ АНС 207197, виданий ВРЕР №2 м. Донецька при УДАІ ГУМВСУ в Донецькій області 17.07.2008р., реєстраційний номер АН1103ЕС - задовольнити.

Звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості Приватного підприємства «Лікар і сім'я» (83087, м. Донецьк, вул. Кірова, 90, ЄДРПОУ 33671121) на користь Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, ЄДРПОУ 00039019) за договором кредиту №150/11-107 від 22.07.2008р., що складається з заборгованості за кредитом в сумі 174 042,06 грн., що є гривневим еквівалентом 21 774,31 дол. США, заборгованості за відсотками в сумі 59 042,91 грн., що є гривневим еквівалентом 7 386,83 дол. США, пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 1 767,93 грн., що є гривневим еквівалентом 221,19 дол. США, та пені за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 2 570,16 грн., що є гривневим еквівалентом 321,55 дол. США, на майно Приватного підприємства «Лікар і сім'я» (83087, м. Донецьк, вул. Кірова, 90, ЄДРПОУ 33671121), а саме: предмет застави за договором застави майна №1 від 22.07.2008р. - транспортний засіб марки Toyota Auris, типу легковий хетчбек, сірого кольору, 2008 року випуску, кузов №NMTKV58E00R025497, свідоцтво про реєстрацію ТЗ АНС 207197, виданий ВРЕР №2 м. Донецька при УДАІ ГУМВСУ в Донецькій області 17.07.2008р., реєстраційний номер АН1103ЕС.

Встановити початкову ціну продажу предмету застави - 70 317,15 грн.

Встановити спосіб реалізації предмету застави - шляхом його продажу будь-якій особі-покупцю.

На виконання цього рішення надати Публічному акціонерному товариству „Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, ЄДРПОУ 00039019) право на зняття з обліку транспортного засобу марки Toyota Auris, типу легковий хетчбек, сірого кольору, 2008 року випуску, кузов №NMTKV58E00R025497, свідоцтво про реєстрацію ТЗ АНС 207197, виданий ВРЕР №2 м. Донецька при УДАІ ГУМВСУ в Донецькій області 17.07.2008р., реєстраційний номер АН1103ЕС.

Стягнути з Приватного підприємства «Лікар і сім'я» (83087, м. Донецьк, вул. Кірова, 90, ЄДРПОУ 33671121) на користь Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, ЄДРПОУ 00039019) судовий збір в сумі 4 748,48 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 03.06.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення підписаний 10.06.2013р.

Суддя П.В. Демідова