cpg1251
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" червня 2013 р. Справа № 5010/1313/2011-9/50-14/29
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-судді Хабіб М.І.
суддів Зварич О.В.
Якімець Г.Г.
при секретарі судового засідання Бараняк Н.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Рогатинської центральної районної лікарні б/н і б/д
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 13.03.2013р.
у справі № 5010/1313/2011-9/50-14/29
за позовом: Рогатинської центральної районної лікарні, м. Рогатин
до відповідача : товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Калина", м .Рогатин
про розірвання договору оренди приміщення №7 від 14.05.2002 року та зобов'язання відповідача протягом 5 (п'яти) днів звільнити займане приміщення з моменту розірвання договору оренди;
За участю представників:
позивача: Маслянко І.М. - головний лікар;
відповідача: не з'явився (належно повідомлений).
ВСТАНОВИВ:
24.06.2011р. Рогатинська ЦРЛ звернулася з позовом до ТзОВ Фірма "Калина" про розірвання договору оренди приміщення №7 від 14.05.2002 р. та зобов'язання відповідача упродовж 5 днів з моменту розірвання договору оренди звільнити займане приміщення.
Підставою позову було те, що в січні 2011р. Рогатинським РВ УМНС було проведено планову перевірку приміщень лікарні щодо додержання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, за наслідками якої винесено припис з переліком необхідних заходів для усунення виявлених під час перевірки порушень норм і правил пожежної безпеки. Зокрема, згідно з п. 33 припису зобов'язано лікарню ліквідувати з першого поверху головного лікувального корпусу торгові приміщення, що зменшують шляхи евакуації . Орендоване відповідачем приміщення, яке використовується під аптечний пункт, безпосередньо прилягає до виходу з першого поверху головного лікувального корпусу. З метою виконання припису щодо усунення порушень норм і правил пожежної безпеки, позивач звернувся з позовом про дострокове розірвання договору оренди та зобов'язання відповідача упродовж 5 днів з моменту розірвання договору оренди звільнити займане приміщення.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 02 серпня 2011 р. у справі № 5010/1313/2011-9/50 позов Рогатинської центральної районної лікарні до ТзОВ Фірма "Калина" задоволено. Розірвано договір оренди приміщення № 7 від 14.05.2002 року, площею 19,2 кв.м., укладений Рогатинською ЦРЛ та ТзОВ Фірма "Калина", зобов'язано ТзОВ Фірма "Калина" протягом 5 днів з моменту розірвання договору оренди звільнити займане приміщення и.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.12.2011р. вказане рішення місцевого суду скасовано з підстав порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, що полягає в неналежному повідомленні сторін про розгляд даної справи, та прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю. Розірвано договір оренди приміщення №7 від 14.05.2002 р. та зобов'язано ТзОВ Фірма "Калина" звільнити займане приміщення протягом 5 днів з моменту розірвання договору оренди.
Постановою Вищого господарського суду України від 11.04.2012р. скасовано постанову апеляційного суду від 08.12.2011р. та рішення місцевого суду від 02.08.2011р. у справі № 5010/1313/2011-9/50, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.
14.05.2012р. ухвалою господарського суду Івано-Франківської області справу №5010/1313/2011-9/50-14/29 призначено до розгляду на 29.05.2012р.
29.05.2012р. позивач подав заяву № 11-15/734 від 28.05.2012р. про залишення позову у справі №5010/1313/2011-9/50-14/29 про розірвання договору оренди приміщення та звільнення об'єкта оренди без розгляду та просив провадження у справі закрити у зв'язку із закінченням 14.05.2012р. терміну дії спірного договору ( т.2 , а.с.9).
12.06.12р. позивач подав заяву (№ 11-15/789 від 11.06.12р.) про зміну позовних вимог, в якій, посилаючись на закінчення 14.05.2012р. терміну дії договору оренди №7 від 14.05.2002р. та неодноразові повідомлення відповідача (26.03.2012р., 14.04.2012р., 15.05.2012р.та 25.05.2012р.) про відсутність наміру продовжувати договір оренди та з метою використання орендованих приміщень для потреб лікарні, просив суд винести рішення про примусове звільнення відповідачем приміщення площею 19,2 кв.м у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди №7 від 14.05.02.
Як вбачається з ухвали місцевого суду від 12.06.12р., заяву про зміну позовних вимог прийнято до розгляду.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 30.08.2012р. у справі №5010/1313/2011-9/50-14/29, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.10.2012, позов задоволено, зобов'язано ТзОВ Фірма "Калина" звільнити приміщення у зв'язку з закінченням терміну дії договору оренди №7 віл 14.05.2002р. В частині позовної вимоги про розірвання договору оренди провадження у справі припинено.
Постановою Вищого господарського суду України від 19.12.2012р. скасовано постанову апеляційного суду від 09.10.2012р. та рішення місцевого суду від 30.08.2012р., справу №5010/1313/2011-9/50-14/29 направлено на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.
Підставою скасування названих судових рішень було те, що заява про зміну позовних вимог подана 12.06.2012р., а початок розгляду справи по суті мав місце 29.05.2012р., тобто, після початку розгляду справи по суті, відтак, розгляд місцевим господарським судом заяви про зміну позовних вимог, поданої після початку розгляду справи по суті, є порушенням приписів ст.22 ГПК України, яке апеляційний суд не виправив.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 15.01.13р. справу призначено до нового (третього) розгляду.
Оскаржуваним рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 13.03.13 р. у справі № 5010/1313/2011-9/50-14/29 (головуючий суддя Грица Ю.І., судді Скапровська І.М., Фрич М.М.) відмовлено в задоволенні позовних вимог Рогатинської ЦРЛ до ТзОВ Фірми "Калина" про звільнення приміщення.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, місцевий суд розглянув по суті вимоги, викладені в заяві позивача № 11-15/789 від 11.06.12р. про зміну позовних вимог, поданій 12.06.2012р., а саме: про примусове звільнення відповідачем приміщення площею 19,2 кв.м у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди №7 від 14.05.02р.
Рішення місцевого суду мотивоване положеннями, ст.ст.11, 526, 626, 785 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 153, 256, 257, 258 Цивільного кодексу УРСР, Законом України "Про оренду державного та комунального майна". Зокрема, суд першої інстанції виходив з того, що орендні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди від 06.10.2000р., який укладено строком до 06.10 2025р. а тому. підстав для звільнення орендованого приміщення немає.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, вважає рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги про примусове звільнення приміщення, на першому поверсі головного лікувального корпусу Рогатинської ЦРЛ площею 19,2 кв.м. Апелянт зазначає, що фактично укладенням договору оренди приміщення від 14.05.2002 року між Рогатинською ЦРЛ та ТзОВ Фірма «Калина» припинено дію договору від 06.10.2000 р. між Рогатинським медичним об'єднанням (правонаступником якого є Рогатинська ЦРЛ) та відповідачем, оскільки з моменту укладення вказаного договору виникло нове зобов'язання між сторонами, що передбачено ст.220 ЦК УРСР, що діяв на момент укладення договору оренди приміщення від 14.05.2002 року, а саме - зобов'язання припиняється угодою сторін, зокрема угодою про заміну одного зобов'язання іншим між тими ж особами. Крім того, вважає, що суд не взяв до уваги той факт, що згідно з умовами договору від 06.10.2000р. відповідачу надано в оренду приміщення площею 18 кв. м., а з моменту укладення договору оренди приміщення від 14.05.2002р. в користуванні орендаря перебуває приміщення площею 19,2 кв. м.
У відзиві (вх.05-04/1620/13 від 18.04.13р.) на апеляційну скаргу відповідач спростовує доводи апелянта та посилаючись на договір оренди приміщення від 06.10.2000р., зі строком дії до 06.10.2025 року, вважає, що правових підстав для дострокового примусового виселення орендаря у позивача немає.
В судове засідання 04.06.2013р .з'явився головний лікар Рогатинської ЦРЛ та підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі. Крім того, пояснив, що 29.05.2012р. місцевому суду була подана заява №11-15/734 від 28.05.2012р. про залишення без розгляду позову про розірвання договору оренди приміщення та звільнення об'єкта оренди в зв'язку із розірванням договору оренди, якою лікарня фактично відмовилася від первісних позовних вимог (т.2 , а.с.9). Тому вважає щодо первісних позовних вимог провадження у справі мало бути припинене, про що подав письмове пояснення. Разом з тим, підтвердив, що інших заяв про зміну позовних вимог, крім заяви, поданої 12.06.2012р., не подавав.
Відповідач явку повноважного представника не забезпечив, надіслав телеграму (вх.05-14/117/13 від 03.06.13р.) про відкладення розгляду справи у зв'язку із відрядженням повноважного представника.
Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, колегія суддів відхиляє його з огляду на наступне.
Відкладення розгляду справи за обставин, визначених у ч.1 ст.77 ГПК України, є обов'язком лише за умови неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні. Неявка представника відповідача в судове засідання не унеможливлює розгляду апеляційної скарги. Слід зазначити, що відповідно до ухвали апеляційного суду від 14.05.2013р. явка представників в судове засідання не визнавалась обов'язковою. Поряд з тим, на думку колегії суддів, причину неявки представника відповідача - перебування у відрядженні, що не підтверджено документально - не можна вважати поважною та підставою для відкладення розгляду справи.
Крім того, чинне законодавство не обмежує сторони в кількості представників, які можуть представляти в суді їх інтереси.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з наступних підстав.
Вимоги до форми і змісту позовної заяви вставлені статтею 54 ГПК, зокрема, встановлено, що позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі, в заяві вказується зміст позовних вимог, викладаються обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують позов, законодавство, на підставі якого подається позов..
Згідно з частиною четвертою статті 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач звернувся 24.06. 2011р. з позовом про дострокове розірвання договору оренди приміщення №7 від 14.05.2002 р. та зобов'язання відповідача упродовж 5 днів з моменту розірвання договору оренди звільнити займане приміщення.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 02.08.2011р. та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.12.2011р. у справі № 5010/1313/2011-9/50 позовні вимоги були задоволені Проте, постановою Вищого господарського суду України від 11.04.2012р. вказані судові рішення були скасовані, справа направлена на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.
Під час нового (другого) розгляду справи позивач 12.06.12р. подав заяву (№ 11-15/789 від 11.06.12р.) про зміну позовних вимог, в якій, посилаючись на закінчення 14.05.2012р. терміну дії договору оренди №7 від 14.05.2002 р., просив винести рішення про примусове звільнення відповідачем приміщення площею 19,2 кв.м у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди . Місцевий суд прийняв вказану заяву до розгляду, розглянув її по суті та рішенням від 30.08.2012р. у справі №5010/1313/2011-9/50-14/29, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.10.2012, задоволив позов. Однак, Вищий господарський суд України постановою від 19.12.2012р. скасував судові рішення місцевого та апеляційного судів з підстав порушення норм процесуального права, а саме: заява про зміну позовних вимог, яка подана після початку розгляду місцевим судом справи по суті, не підлягала прийняттю до розгляду. Суд касаційної інстанції направив справу на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.
Згідно з п.3.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12..2011 р. N 18 з наступними змінами і доповненнями, право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК.
Приписи частини четвертої статті 22 ГПК не застосовуються під час розгляду справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій. Передбачені нею права можуть бути використані позивачем також під час нового розгляду справи в першій інстанції після скасування рішення і передачі у встановленому порядку справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Якщо розгляд справи здійснюється спочатку, то позивач також вправі змінити підставу або предмет позову до початку повторного розгляду справи по суті.
Отже, після скасування 19.12.2012р. Вищим господарським судом України попередніх судових рішень та направлення справи на новий розгляд, позивач вправі був змінити підставу або предмет позову, подавши до початку повторного розгляду справи по суті відповідну письмову заяву, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, після направлення справи на новий(третій) розгляд позивач не звертався до суду із заявою про зміну позовних вимог, викладених у позовній заяві. Щодо заяви про зміну позовних вимог, поданої суду 12.06.2012р., то ця заява була подана позивачем після початку нового ( другого) розгляду місцевим судом справи по суті та не підлягала прийняттю до розгляду, що встановлено постановою Вищого господарського суду України від 19.12.2012р., якою скасовано попередні судові рішення, а справу направлено до місцевого суду на новий розгляд. При цьому, в названій постанові Вищий господарський суд вказав місцевому суду врахувати викладене у цій постанові під час нового розгляду справи.
В силу ст. 111/12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, при новому розгляді справи місцевий суд не врахував вказівок касаційної інстанції, що містяться у постанові від 19.12.2012р.
Так, відповідно до ухвали від 15.01.2013р.(т.3, а.с. 2), якою справа призначена до нового(третього) розгляду, місцевий суд призначив до розгляду справу з первісними позовними вимогами, а саме: про розірвання договору оренди та звільнення об'єкта оренди.
В наступних ухвалах від 18.01.2013р.( т.3, а.с. 7), від 19.02.2013р.(т.3, а.с.44-45), від 01.03.2013р.( т3, а.с.51) та в протоколах судових засідань не вказано про прийняття до розгляду заяви позивача про зміну предмета позову.
Поряд з тим, оскаржуване рішення прийняте за наслідками розгляду вимог позивача про примусове звільнення відповідачем приміщення площею 19,2 кв.м у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди №7 від 14.05.2002р., хоча у вступній частині рішення вказаний предмет спору як у первісній позовній заяві - про розірвання договору оренди та звільнення об'єкта оренди, однак щодо цих вимог рішення не прийняте.
Слід зазначити, що від вимог про розірвання договору оренди приміщення №7 від 14.05.2002 р. та зобов'язання відповідача упродовж 5 днів з моменту розірвання договору оренди звільнити займане приміщення позивач відмовився ще 29.05.2012р.,подавши письмову заяву, що підтверджено матеріалами справи та підтвердив представник позивача в судовому засіданні, проте місцевий суд не розглянув вказаної заяви позивача .
Відтак, у місцевого суду не було правових підстав для розгляду вимог позивача про примусове звільнення відповідачем приміщення площею 19,2 кв.м у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди №7 від 14.05.2002р., оскільки при новому розгляді справи позивач не звертався у встановленому порядку з такою позовною вимогою до суду і суд не приймав її розгляду.
Крім того, за змістом статті 85 ГПК рішення оголошується в тому судовому засіданні,яким закінчується розгляд справи. В судовому засіданні може бути проголошено як повний текст рішення, так і лише вступну та резолютивну частини останнього. Рішення суду, яке містить вступну та резолютивну частини, підписується усім складом суду і додається до справи.
Як вбачається з матеріалів справи та з оскаржуваного рішення, справа розглядалась місцевим судом у складі 3-х суддів: головуючого - судді Грици Ю.І., суддів Скапровської І.М. та Фрич М.М. В судовому засіданні 13.03.2013р. місцевим судом було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено 19.03.2013р. До матеріалів справи додане рішення суду від 13.03.2013р., яке містить вступну та резолютивну частини (т.3, а.с.75), яке підписане лише одним із суддів, а саме головуючим - суддею Грица Ю.І., іншими двома суддями, які брали участь у розгляді справи, не підписане, що є порушенням вимог ст. 85 ГПК.
Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно із ст. 104 ГПК підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення процесуального права є у будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого суду, якщо, зокрема, рішення не підписане будь-ким із суддів.
На підставі викладеного апеляційний суд дійшов висновку, що рішення місцевого суду належить скасувати, прийняти відмову позивача від позову про розірвання договору оренди приміщення №7 від 14.05.2002р. та зобов'язання відповідача упродовж 5 днів з моменту розірвання договору оренди звільнити займане приміщення, як таку що не суперечить закону та не порушує чиїх-небудь прав чи охоронюваних законом інтересів, провадження у справі припинити на підставі п.4 частини 1 ст.80 ГПК України
Щодо вимог про примусове звільнення відповідачем приміщення площею 19,2 кв.м у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди №7 від 14.05.2002р., то позивач не позбавлений права звернутися з відповідним позовом у встановленому законом порядку.
У зв'язку із скасування рішення місцевого господарського суду з інших підстав, ніж ті, які вказані скаржником в апеляційній скарзі, судовий збір покладається на сторони порівно.
Керуючись ст.ст 22, 43, 49, 91, 78, 80, 85, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу задоволити частково.
Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 13.03.2013р. у справі №5010/1313/2011-9/50-14/29 скасувати, прийняти нове, яким відмову позивача від позову про розірвання договору оренди приміщення №7 від 14.05.2002 р. та зобов'язання відповідача упродовж 5 днів з моменту розірвання договору оренди звільнити займане приміщення, прийняти, провадження у справі припинити
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Калина", ідент. код 22197249, місцезнаходження: Івано-Франківська область, м. .Рогатин, вул.. Галицька, 56 А, на користь Рогатинської центральної районної лікарні, ідент. Код 01993581 місцезнаходження: Івано-Франківська область, м. Рогатин, вул. Чорновола,9, - 286,75грн. судового збору.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
4. Справу повернути до місцевого господарського суду.
Постанова підписана 07.06.2013р.
Головуючий-суддя М.І. Хабіб
суддя О.В. Зварич
суддя Г.Г. Якімець
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 04.06.2013 |
Оприлюднено | 07.06.2013 |
Номер документу | 31684456 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Хабіб М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні