Постанова

від 21.05.2013 по справі 801/1862/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

21 травня 2013 р. (16:01 год.) Справа №801/1862/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Панова О.І., при секретарі Карпенко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби

до Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини району

про стягнення 25150,82грн.

представники сторін:

від позивача - Васильєва Наталя Олександрівна, довіреність №№79 від 14.09.2012 р.;

від відповідача - Нурмамбетова Лілія Джеферівна, довіреність №195 від 12.01.2013р.

Суть справи: Феодосійська об'єднана державна податкова інспекція АР Крим Державної податкової служби (далі - Позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини району (далі - Відповідач) про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 25150,82грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не сплачуються у визначені законом строки узгоджені податкові зобов'язання.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.02.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні 16.04.2013 р. представник позивача надав уточнену позовну заяву, в якій просив стягнути з відповідача податковий борг з земельного податку у розмірі 25142,40 грн. з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

У судовому засіданні 21.05.2013 р. представник позивача на уточнених позовних вимогах наполягав, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував та просив відмовити у їх задоволенні. Свою правову позицію відповідач виклав у письмових запереченнях на позов (а.с. 47-48, 161-167).

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Феодосійська квартирно-експлуатаційна частина району зареєстрована у якості юридичної особи 20.07.2001 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.7-8) та знаходиться на обліку в Феодосійській об'єднаній державній податковій інспекції АР Крим Державної податкової служби за №56 від 20.11.1997 р.

Судом встановлено, що відповідачем до Феодосійської ОДПІ в АРК ДПС було надано:

- податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2012 р. звітна за вх. №2623 від 20.02.2012 р. (далі - Декларація №1)

- податкову деклараціюз плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2012 р. уточнююча за вх.№23687 від 19.10.2012 р. (далі - Декларація № 2)

Отже, на підставі Декларації №1 та декларації №2 відповідачем було узгоджене грошове зобов'язання з земельного податку на 2012 рік у сумі 41997,66 грн., в тому числі з січня по вересень 2012 року у розмірі 3523,80 грн. на місяць, з жовтня по грудень 2012 року у розмірі 3436, 84 грн. на місяць.

Однак, як вбачається із матеріалів справи відповідачем не сплачено самостійно узгодженого зобов'язання з земельного податку, а саме:

- за серпень 2012 року у сумі 3523,80 грн.;

- за вересень 2012 року у сумі 3523,80 грн.;

- за жовтень 2012 року у сумі 3436,84 грн.;

- за листопад 2012 року у сумі 3436,84 грн.;

- за грудень 2012 року у сумі 3436,84 грн.

У зв'язку з несплатою відповідачем в порядку та строки визначені податковим законодавством орендної плати за землю та земельного податку за з період серпень 2012 р. - грудень 2012р., за ним виникла заборгованість в загальній сумі 17358,12 грн.

Згідно ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно зі статтею 269 Податкового кодексу України платниками податку, передбаченого ст. 9 Податкового кодексу України -плата за землю, є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі. Об'єктами оподаткування (ст. 270 Податкового кодексу України) є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Пунктом 4.1.1 статті 4 встановлено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цім Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Відповідно до п.п.14.1.136 статті 14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно з п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем доказів сплати заборгованості суду не надано, тому в цієї частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Також, позивачем була проведена камеральна перевірка з питань своєчасності внесення до бюджету узгодженого податкового зобов'язання з земельного податку. За результатами перевірки був складений акт №1240/15-03/07894457 від 20.09.2012 р. та встановлено порушення вимог п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки позивачем було прийнято податкове повідомлення рішення №0009071503 від 16.10.2012р., яким до відповідача застосовані штрафні санкції у розмірі 4672,88 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 16).

Пунктом 58.3 ст. 58 ПК України визначено порядок направлення податкових повідомлень-рішень та податкових вимог.

Так, відповідно до цього пункту Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Пунктом 14.1.175. статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, грошове зобов'язання платника податку становиться податковим боргом з моменту його узгодження у порядку, визначеному Податковим кодексом.

Згідно з п.п. 59.1, 59.3, 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно із п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" одним із завдань органів податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно з п.п. 20.1.18 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Позивачем була сформовані і направлені на адресу відповідача податкові вимоги №1/21 від 22.01.2003 року та 29.04.2003, які були отримані відповідачем, про що свідчать матеріали справи (а.с. 22, 23).

Крім того, суд вважає неспроможним посилання відповідач на те, що фінансові санкції були застосовані до нього неправомірно та те що він сплати самостійно узгодженні грошові зобов'язання, оскільки платіжними дорученнями №143 від 09.08.2012 р., №152 від 05.09.2012 р., №182 від 09.10.2012 р., №206 від 07.11.2012р., №243 від 17.12.2012 р., тому що на час сплати земельного податку є чинним Податковий кодекс України.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд робить висновок про те, що позивачем визначено заборгованість до відповідача вірно та у відповідності до вимог діючого законодавства, оскільки у розумінні ПК України у позивача було право зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, що також підтверджується обліковою карткою відповідача станом на 31.12.2012 р. (а.с. 76- 158).

Приймаючи до уваги те, що відповідач, в порядку ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не надав доказів сплати податкового боргу в сумі 25142,40 грн., суд вважає, що позовні вимоги про стягнення цієї суми належить задовольнити.

Під час судового засідання, яке відбулось 21.05.2013 р., були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 24.05.2013 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1 . Позов задовольнити.

2. Стягнути з рахункових рахунків у банках, відкритих на ім'я Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини району (ЄДРПОУ 07894457) на користь Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (ЄДРПОУ 37986006) заборгованість з земельного податку у розмірі 25142,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Панов О.І.