Постанова

від 22.05.2013 по справі 2а-15330/11/0170/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

22 травня 2013 р. (16:10 год.) Справа №2а-15330/11/0170/18

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Панова О.І., при секретарі Карпенко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства " Красноперекопський завод залізобетонних виробів"

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

представники сторін: не з'явились.

Суть справи: Відкрите акціонерне товариство "Красноперекопський завод залізобетонних виробів" ( далі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК (далі - Відповідач) про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень від 22.11.2011р. № 0000432310, №0000402310.

Позовні вимоги мотивовані тим, що під час проведення відповідачем планової документальної виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства були неправомірно прийняті оскаржувані рішення.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АРК від 16.01.2012 року відкрито провадження по справі, закінчене підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні ухвалою суду від 27.04.2012 року по справі призначено судово-економічну експертизу.

Ухвалою суду від 27.04.2012 року провадження у справі було зупинено у зв'язку з призначенням експертизи до одержання результатів експертизи.

02.04.2013 р. на адресу суду від ТОВ "Кримське експертне бюро" надійшов висновок №267 судової економічної експертизи по адміністративній справі №2а-15330/11/0170/18.

Ухвалою суду від 04.04.2013 р. було поновлено провадження в адміністративній справі №2а-15330/11/0170/18.

Ухвалою суду від 23.04.2013 р. було замінено первісного позивача Відкрите акціонерне товариство "Красноперекопський завод залізобетонних виробів його правонаступником - Публічним акціонерним товариством "Красноперекопський завод залізобетонних виробів".

На адресу суду 22.05.2013 р. від представника позивача надійшло клопотання про зміну позовних вимог, а саме останній просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 22.11.2011 р. №0000432310 в частині донарахування податку на прибуток у сумі 78992,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у сумі 20094,22 грн., інші позовні вимоги ( щодо визнання нечинним та скасування податкове повідомлення-рішення відповідача від 22.11.2011 р. №0000402310) задовольнити в повному обсязі, а також просив справу розглянути за відсутністю представника позивача.

У судове засідання 22.05.2013 р. представник позивача не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Правова позиція відповідача викладена у письмових запереченнях (том І а.с. 54- 58) та поясненнях (том ІІ а.с. 34-45).

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представників сторін на підставі наявних в справі матеріалів, оскільки по справі достатньо доказів для вирішення її по суті.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ВАТ «Красноперекопський завод залізобетонних виробів» зареєстровано виконавчим комітетом Армянської міської ради АР Крим, свідоцтво про державну реєстрацію № 99 від 23.09.1996 р.

Підприємство взято на податковий облік в органах державної податкової служби за № 1 від 01.10.1996 р.

ВАТ «Красноперекопський завод залізобетонних виробів» зареєстрована як платник податку на додану вартість у Красноперекопській ОДПІ, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 258814 від 06.10.1997 року, індивідуальній податковий № 012699701035.

Красноперекопською ОДПІ АР Крим проведена документальна планова виїзна перевірка ВАТ «Красноперекопський завод залізобетонних виробів» (ЄДРПОУ 01269974) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 по 30.06.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 30.06.2011.

За результатами перевірки складений акт №1518/22-0/01269974 від 08.11.2011 р., відповідно до висновків якого встановлено порушення:

- п. 1.31, п. 1.32 ст. 1, п. 4.1 ст. 4 п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.6, п.п. 5.7.1 п. 5.7 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР із змінами та доповненнями (надалі ЗУ №334) в наслідок чого донараховано податок на прибуток за 2008 рік у сумі 23 679,25 грн., за 2008 рік у сумі 33 213,75 грн., за 2010 рік у сумі 6 154,50 грн. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року у 14 570,00 грн.

- п.п. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135, п.п. 138.1.11 п. 138.11 ст. 138, п. 150.1, п.п. 139.1.12 п. 139.1 ст. 139, ст. 150 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 - VI із змінами та доповненнями (надалі ПКУ) в наслідок чого донараховано податок на прибуток за 2 квартал 2011 року у сумі 17 329,38 грн.

- п. 1.6 ст. 1, п.п. 3.1.1 п. 3.1, п. 4.1, п. 4.2 ст. 4, п.п. 7.3.1 п .7.3, п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР із змінами та доповненнями (надалі ЗУ №168) встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 50 356,89 грн.

ВАТ «Красноперекопський завод залізобетонних виробів» листом № 532 від 14.11.2011 надало до Красноперекопської ОДПІ заперечення до акту перевірки.

Красноперекопська ОДПІ, розглянув заперечення ВАТ «Красноперекопський завод залізобетонних виробів», надало відповідь № 42/23-0 від 22.11.2011 р., відповідно до якої висновки акту залишені без змін, як ті які є обґрунтованими та відповідають вимогам діючого законодавства.

За висновками акту винесено податкові повідомлення рішення:

- № 0000402310 від 22.11.2011 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 60237,35 грн., у тому числі 48771,89 грн. за основним платежем та 11465,46 грн. штрафні санкції;

- № 0000432310 від 22.11.2011 про збільшення грошового зобов'язання з податку прибуток підприємства на загальну суму 100 471,10 грн., у тому числі 80 376,88 грн. за основним платежем та 20 094,22 грн. штрафні санкції.

Перевіряючи обґрунтованість визначення суми завишення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 48771,89 грн. та суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 78992,00 грн. ПАТ "Красноперекопський завод залізобетонних виробів", суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо скасування податкових повідомлень - рішень, суд зобов'язаний перевірити, чи є правомірними дії відповідача у зв'язку прийняттям таких повідомлень -рішень, якими позивачеві визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток та нараховані штрафні санкції.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи та акту, заниження податку на прибуток у сумі 80376,88 грн., на думку ДПІ виникло внаслідок порушення позивачем п. 1.31, п. 1.32 ст. 1, п. 4.1 ст. 4 п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.6, п.п. 5.7.1 п. 5.7 ст. 5 ЗУ 334, п.п. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135, п.п. 138.1.11 п. 138.11 ст. 138, п. 150.1, п.п. 139.1.12 п. 139.1 ст, 139, ст. 150 ПКУ по наступним епізодам:

- заниження доходів у сумі 327 489,00 грн. у результаті продажу товарів нижче собівартості;

- завищення витрат у сумі 14 616,00 грн. у тому числі завищення витрат у розмірі 51386,00 грн. за період з 01.07.2008 по 31.03.2011 та заниження витрат за 2 квартал 2011 року у розмірі 36 770,00 грн.

Як вбачається судом із матеріалів справи, розбіжність з актом перевірки у розмірі 327489,00 грн. виникла за рахунок донарахування Красиоперекопською ОДПІ наступного доходу:215374,00 грн. як різниця між собівартістю реалізованого товару та вартістю продажу та 112115,00 грн. ДПІ включило до складу доходів безнадійну кредиторську заборгованість.

На думку Красноперекопськсї ОДПІ ВАТ «Красноперекопський завод залізобетонних виробів» занизило валові доходи у розмірі 215374,00 грн. у результаті продажу товарі нижче собівартості.

Зазначена різниця виникла при реалізації залізобетонних виробів наступним покупцям:

- ЗАТ "ЗАНГАС-НГС" за договором №83/12-07 від 19.12.2007р. на загальну суму 1872000,00 грн. у т.ч. ПДВ - 312000,00 грн. (номенклатура - обтяжувачі 1 - УБКм-1020-9 з/б, болотяні кліновідні для балансування трубопроводів, кількість -1200,000);

- ТОВ "Титан Україна" (ЄДРПОУ 32611323) за договором №1321 від 01.09.2008 р. на суму 2000000,00 грн. у тч. ПДВ - 333333,33 грн. (номенклатура - ФБС-24-4-6т, ФСБ-24-6т, Фундаментні плити, кількість - 99,000);

- ПП "Сюїта (ЄДРПОУ 31544581) за договором №07/12-01 від 07.12.2009 р. на суму 630000,00 грн. у т.ч. ПДВ - 105000,00 грн. (номенклатура - Свая забивна С 80-35-8, кількість - 500,000);

- ПП "Сюїта (ЄДРПОУ 31544581) за договором №0112-05від 01.12.2009 на суму 64800,00 грн. у т.ч. ПДВ - 10800,00 грн. (номенклатура - Свая забивна С 80-35-8, кількість - 54,000);

- ПП "Сюїта (ЄДРПОУ 31544581) за договором №12/12-01 від 12.10.2009 р. на суму 210056,16 грн. у т.ч. ПДВ - 35009,36 грн. (номенклатура -лоток л-30-8, кількість - 40,000);

- ПП "Сюїта (ЄДРПОУ 31544581) за договором №08/12-01 від 08.10.2009 р. на суму 300000,00 грн. у т.ч. ПДВ - 50000,00 грн. (номенклатура - Свая забивна С 80-35-8, кількість - 250,000);

- ПП "Югенергомашкомплект" (ЄДРПОУ 35002415) за договором №6 від 01.09.2009 р. на суму 300000,00 грн. у т.ч. ПДВ - 50000,00 грн. (номенклатура - сборний з/б);

- ПП "Сюїта (ЄДРПОУ 31544581) за договором №5/03/08-06 від 03.08.2009 р. на суму 300000,00 грн. у т.ч. ПДВ - 50000,00 грн. (номенклатура - Свая забивна С 80-35-8, кількість - 250,000);

- ТОВ "Севжилінвест" (ЄДРПОУ 33074760) за договором №9 від 11.03.2010 р. на суму 430928,48 грн. у т.ч. ПДВ - 359107,07 грн. (номенклатура - лоток ЛК.300.210.120-12, плитка лотка, кількість - 231,000);

- ЗАТ "ЗАНГАС-НГС" (ЄДРПОУ 20919780) за договором №5 від 26.05.2010 р. на загальну суму 50000,00 грн. у т.ч. ПДВ - 8333,33 грн. (номенклатура - сборний з/б);

- ТОВ "ТЕС - Термінал" (ЄДРПОУ 35002698) за договором №9 від 29.08.2010р. на суму 450151,32 грн. у т.ч. ПДВ - 75025,22 грн. (номенклатура - С-140-40.10.1.у, кількість - 113,000).

Так, при розрахунку собівартості виробів, окрім матеріальних витрат, витрати на оплату праці, враховується також рентабельність продукції, що не враховано Красноперекопською ОДПІ.

Відповідно до п.п. 1.20.1 п. 1.20. ст. 1 ЗУ №334 звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 ЗУ №334. Передбачено, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки. пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінченні!) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зраз сів товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх підпунктів цього пункту, то для доказів обґрунтування її рівня застосовуються правила, визначені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав. З метою оподаткування терміни "справедлива вартість", "ринкова вартість" та "чисте; вартість реалізації", які використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та національних стандартах з питань оцінки майна і майнових прав, прирівнюються до терміну "звичайна ціна", визначеного цим Законом (п.п. 1.20.5-1. п. 1.20 ст. 1. ЗУ №334)

Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту, (п.п. 1.2С.8. п. 1.20 ст. 1 ЗУ №334)

Отже при визначенні валового доходу Красноперекопською ОДПІ не враховане сезонне коливання попиту на залізобетонні виробі, а отже зниження ціни з метою реалізації, що передбачено п.п. 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 ЗУ №334, а відповідно до п.п. 1.20.1 п. 1.20. ст. 1 ЗУ №334 ціна визначена у договорі є звичайною, а отже реалізація залізобетонних виробів і як наслідок визначення доходів відповідає вимогам ЗУ №334, по діяв на момент здійснення господарських операцій.

Красноперекопська ОДПІ на підставі п.п. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 ПКУ віднесла до складу доходів безнадійну кредиторську заборгованість у розмірі 112115,00 грн. у 2 кварталі 2012 року.

Підпунктом 135.5.5 п. 13.5 ст. 135 ПКУ передбачено, що до складу доходів включаються суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовував стаЕки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

Регулювання безнадійної заборгованості передбачено ст. 159 ПКУ.

Так відповідно до п. 159.1.1 п. 159.1 ст. 159 ПКУ платник податку - продавець товарів, робіт, послуг має право зменшити суму доходу звітного періоду на вартість відвантажених товарів, виконаних робіт, наданих послуг у поточному або попередніх звітних податкових періодах у разі, якщо покупець таких товарів, робіт, послуг затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсації їх вартості). Таке право на зменшення суми доходу виникає, якщо протягом звітного періоду відбувається будь-яка з таких подій:

а) платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення

заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство

чи стягнення заставленого ним майна;

б) за поданням продавця нотаріус вчиняє виконавчий напис про стягнення

заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна (крім податкового

боргу).

Платник податку - продавець, який зменшив суму доходу звітного періоду на вартість відвантажених товарів, виконаних робіт, наданих послуг, відповідно до абзацу першого цього підпункту зобов'язаний одночасно зменшити суму витрат цього звітного періоду на собівартість таких товарів, робіт, послуг.

Норми цього підпункту не поширюються на проценти та комісії, щодо яких було сформовано страховий резерв за рахунок збільшення витрат згідно з пунктом 159.2 цієї статті.

Підпунктом 159.1.2 п. 159.1 ст. 159 ПКУ передбачено платник податку - покупець зобов'язаний зменшити витрати на вартість заборгованості, визнану судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає день набрання законної сили рішення суду про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Платник податку - продавець у разі якщо суд не задовольняє позов (заяву) такого продавця або задовольняє його частково чи не приймає позов (заяву) до провадження (розгляду) або задовольняє позов (заяву) покупця про визнання недійсними вимог щодо погашення заборгованості або її частини (крім припинення судом провадження у справі повністю або частково, у зв'язку з погашенням покупцем заборгованості або її частини після подання продавцем позову (заяви)), зобов'язаний збільшити:

дохід відповідного податкового періоду на суму заборгованості (її частини), попередньо віднесеної ним до зменшення доходу згідно з підпунктом 159.1.1 цього пункту;

витрати відповідного податкового періоду на собівартість (її частину, визначену пропорційно сумі заборгованості, включеної до доходу відповідно до цього підпункту) товарів, робіт, послуг, за якими виникла така заборгованість, попередньо віднесену ним до зменшення витрат згідно з підпунктом 159.1.1 цього пункту.

На суму додаткового податкового зобов'язання, розрахованого внаслідок такого збільшення доходів та витрат, нараховується пеня, визначена з розрахунку 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України, що діяла на день виникнення додаткового податкового зобов'язання. Зазначена пеня розраховується за строк із першого дня податкового періоду, що настає за періодом, протягом якого відбулося зменшення доходу та витрат згідно з підпунктом 159.1.1 цього пункту, до останнього дня податкового періоду, на який припадає збільшення доходу та витрат, та сплачується незалежно від значення податкового зобов'язання платника податку за відповідний звітний період. Пеня не нараховується на заборгованість (її частину), списану або розстрочену внаслідок укладення мирової угоди відповідно до законодавства з питань банкрутства, починаючи з дати укладення такої мир звої угоди.

Отже відповідно де Податкового кодексу України безнадійна заборгованість впливає на коригування доходу, якщо протягом звітного періоду відбувається будь-яка з таких подій:

а) платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна;

б) за поданням продавця нотаріус вчиняє виконавчий напис про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна (крім податкового боргу).

Кредиторська заборгованість, яка є об'єктом оспорювання, була включена до складу доходу у жовтні 2011 року (4 кварталі 2011 року), на підставі рішення Господарського суду АР Крим від 31.10 2011г по справі №5002-2/2577-2011 у якій у задоволенні вимог Красноперекопської ОДПІ відмовлено, тобто кредиторська заборгованість визнана безнадійною.

Як вбачається судом із матеріалів справи розбіжність з актом перевірки склала 9076,00 грн. за рахунок невизнання ДПІ витрат у тому числі:

- 51386,00 грн. завищення показника у рядку 04.1 декларації,

- 51340,00 грн. заниження витрат пов'язаних із нарахуванням оплати праці та відрахувань,

- 14570,00 грн. завищення показника від'ємне значення минулого податкового періоду.

Отже судом встановлено, що завищення показника у рядку 04.1 декларації виникли за рахунок порушення п. 1.32 ст. 1 п. 5.1, п.п. 5.2.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 ЗУ №334, а саме :

- 6444,32 грн. по взаємовідносинам із ПП "Селета" на підставі відсутності обов'язкових реквізитів у первинній документації,

- 4440,00 грн. по взаємовідносинам із ФОП ОСОБА_2 на підставі відсутності обов'язкових реквізитів у первинній документації,

- 36860,00 грн. по взаємовідносинам із ТОВ "Явар" на підставі відсутності товарно-транспортних накладних,

- 1100,00 грн. по взаємовідносинам із ФОП ОСОБА_5 на підставі відсутності обов'язкових реквізитів у первинній документації,

- 2041,67 грн. по взаємовідносинам із ВАТ "Кримелектромашторг" на підставі відсутності товарно-транспортних накладних,

- 500,00 грн. по взаємовідносинам із ФОП ОСОБА_3 на підставі відсутності товарно-транспортних накладних.

Відповідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за №168/704. первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її примірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Статтею 9 Закону України "Пре бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996-ХІ\/ (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з цією нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу Ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, первинними бухгалтерськими документами позивача (актами здачі-прийняття надання послуг, актами приймання виконаних підрядних робіт) у повному обсязі підтверджується отримання товарів та послуг (з метою використання) у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ВАТ «Красноперекопський завод залізобетонних виробів» , придбаних у наступних контрагентів:

- 6444,32 грн. по взаємовідносинам із ПП "Селета" на підставі відсутності обов'язкових реквізитів у первинній документації,

- 36860,00 грн. по взаємовідносинам із ТОВ "Явар" на підставі відсутності товарно-транспортних накладних,

-2041,67 грн. по взаємовідносинам із ВАТ "Кримелектромашторг" на підставі відсутності товарно-транспортних накладних,

- 500,00 грн. по взаємовідносинам із ФОП ОСОБА_3 на підставі

відсутності товарно-транспортних накладних.

Не підтверджуються витрати на придбання послуг на загальну суму 5540,00 грн., що віднесено до складу витрат на підставі актів виконаних робіт, оскільки у актах відсутні реквізити фізичної особи-підприємця, що є обов'язковими для первинних документів, у т.ч.:

- 4440,00 грн. по взаємовідносинам із ФОП ОСОБА_2,

- 1100,00 грн. по взаємовідносинам із ФОП ОСОБА_5.

Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (п.5.1 ст.5 Закону №334).

До складу валових витрат платника податків включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці (п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону №334 ).

Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (п.п.11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону №334):

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) -дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334).

Правила ведення податкового обліку регулюються нормами ст.11 Закону №334. Однак у вказаній статі не встановлений перелік документів, необхідних для включення витрат підприємства до складу валових.

Згідно п.1 ст.9 Закону №1251 платники податків зобов'язані вести бухгалтерський облік.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкові, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (п.2 ст. 3 Закону №996).

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (п.1 ст.9 Закону №996).

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення абз.11 ст.1 Закону №996).

Первинні документи повинні містити обов'язкові реквізити, встановлені п.2 ст.9 Закону №996.

Первинні документи повинні буті/, складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення (п.1 ст.9 Закону №996).

Таким чином, первинні бухгалтерські документи є документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

На підставі п.1 ст.9 Закону України бід 16.07.1999 року №996-ХІ\/ «Про бухгалтерський облік та фінансові звітність в Україні» «підставою для бухгалтерського обліку господарський операцій є первинні документи, фіксуючі факти здійснення господарської операції». Всі бухгалтерські первинні документи оформлені, згідно з чинним законодавством і дають право на валові витрати.

Отже висновки Красноперекопської ОДПІ щодо завищення показника у рядку 04.1 декларації підтверджено у розмірі 5540,00 грн., завищення показника у частині завищення витрат у розмірі 45846,00 грн. не підтверджено.

При проведені дослідження встановлено, що завищення показника у рядку 06.1 декларації виникли за рахунок порушення п.п. 133.1.11 п. 138.11 ст. 138 ПКУ, а саме 51340,00 грн. заниження витрат пов'язаних із нарахуванням оплати праці та відрахувань.

Відповідно до абз. а) п.п. 138.10.1. п. 138.10 ст. 138 загальновиробничі витрати включають витрати на управління виробництвом (оплата праці працівників апарату управління цехами, дільницями відповідно до законодавства тощо; внески на соціальні заходи, визначені статтею 143 цього розділу, та медичне страхування працівників апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо).

Але ПКУ не передбачено, що платник податку не мав право відображати у декларації витрат менше ніж є фактично.

Отже відповідно до акту перевірки ВАТ «Красноперекопський завод залізобетонних виробів» занижено витирати пов'язаних із нарахуванням оплати праці та відрахувань у розмірі 51340 00 грн. Але оскільки вказані порушення не пре звили до втрат бюджету, зазначено зменшення показника є непринциповим.

Отже судом встановлено, що завищення показника у рядку 06.6 декларації виникли за рахунок порушення п. 150.1 ст. 150 п. З підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПКУ а саме 14570,00 грн. завищення показника від'ємне значення минулого податкового періоду.

Пунктом 150,1. ст. 150 ПКУ передбачено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування, отриманий від ведення діяльності, яка підлягає патентуванню, не враховується для цілей абзацу першого цього пункту та відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності.

Пунктом 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПКУ передбачено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Оскільки, як зазначено вище у 1 кварталі 2011 року не виявлено завищення витрат, то зменшення від'ємного значення є необґрунтованим.

Із матеріалів справи судом також вбачається, що розбіжність з актом перевірки склала 78992,00 грн. за рахунок встановлення Красноперекопською ОДПІ наступних порушень:

- заниження доходів у сумі 327489,00 грн. у результаті продажу товарів нижче собівартості;

- завищення витрат у сумі 14616,00 грн. у результаті завищення витрат у розмірі 51386,00 грн. за період з 01.07.2008 по 31.03 2011 та заниження витрат за 2 квартал 2011 року у розмірі 36 770,00 грн.

Законом України № 334 п. 13.1. ст. 16 передбачено Платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті.

Згідно п. 16.2. ст. 16 ЗУ № 334 податок на прибуток нараховується за ставкою, визначеною статтею 10 цього Закону (25 %), від прибутку, що підлягає оподаткуванню, розрахованому згідно з пунктом 3.1 цього Закону, з урахуванням положень пунктів 7.12, 7.13, 7.14, 14.1, 16.9 та статей 6 та 13 цього Закону.

Відповідно до п. 149.1, ст. 149 ПКУ податковою базою для цілей цього розділу визнається грошове виражання прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень статей 135 -137 та 138 -143 цього Кодексу.

Пунктом 152.1. статі 152 ПКУ передбачено, що податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу.

Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена відповідно до цього розділу, і зменшена на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності.

Таким чином, висновки Красноперекопської об'єднаної державної податкової Інспекції в АРК, викладені в акті перевірки №1518/23-0/01269974 від 08.11.2011 р. у частині заниження податку на прибуток у сумі 78992,00 грн., у т.ч. за 4 квартал 2008 року у сумі 23679,25 грн., за 4 квартал 2009 року у сумі 31829,00грн., за 3 квартал 2010 року у сумі 510,00 грн., за 4 квартал 2010 року у сумі 5644,50 грн., за 2 квартал 2011 року у розмірі 17329,38 грн. матеріалами справи не підтверджені.

Щодо висновків Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК, викладені в акті перевірки №1518/23-0/01269974 від 08.11.2011 р. у частині заниження податку на прибуток у сумі 1385,00 грн., у т.ч. за 4 квартал 2009 року у сумі 1385,00 грн. суд зазначає, що вони матеріалами справи підтверджені.

У зв'язку з цим, також необґрунтованим є застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток в частині суми 78992,00 грн., а саме штрафних санкцій в розмірі 19748,00 грн.

Стосовно заниження позивачем податку на додану вартість у розмірі 48771,89,00 грн., суд вказує наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та акту, заниження податку на додану вартість у сумі 48771,89 грн., визначено на думку ДПІ, внаслідок порушення позивачем п. 1.6 ст. 1, п.п. 3.1.1 п. 3.1, п. 4.1, п. 4.2 ст. 4, п.п. 7.3.1 п .7.3, п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 ЗУ №168 у зв'язку з заниженням податкового зобов'язання у розмірі 43074,79 грн. та завищенням податкового кредиту по у розмірі 14999,86 грн.

Судом встановлено, що розбіжність з актом перевірки склала 43075,00 грн. за рахунок нарахування податкового зобов'язання на різницю між собівартістю та вартістю реалізації залізобетонних виробів, а саме за листопад 2008 р. - 52784,20 грн., ПДВ - 10556,84 грн., за грудень 2008 р. - 38588,80 грн., ПДВ - 7717,76 грн., за січень 2008 р. - 8071,25 грн., ПДВ - 1614,25 грн., за лютий 2009 р. -50655,60 грн., ПДВ - 10131,12 грн., за березень 2009 р. - 28627,90 грн., ПДВ - 5725,58 грн., за грудень 2010 р. - 22075,90 грн., ПДВ - 4415,18 грн., за січень 2011 р. - 14570,30 грн., ПДВ - 2914,06 грн., отже загалом на суму 215373,95 грн., ПДВ - 43074,79 грн.

Підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 ЗУ №168 (п. 185.1 ст. 185 ПКУ) передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з: передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця.

У п. 4.1. ст. 4 ЗУ №168 зазначено - база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Оскільки, як зазначено у першому питанні дійсної експертизи, вартість реалізованих товарів визначена у договорі що відповідає вимогам ЗУ 168 та ПКУ, а отже заниження податкового зобов'язання є необґрунтованим.

Як вбачається судом із матеріалів справи, розбіжність з актом перевірки склала 15000,00 грн. за рахунок невизнання ДПІ податкового кредиту, сформованого при взаємовідносинах із постачальниками які не відобразили у податковому зобов'язанні сума ПДВ по взаємовідносинам із позивачем та податкову накладну, яку на думку ДПІ не відповідає вимогам діючого законодавства (а саме не зазначена номенклатура).

Судом під час розгляду справи було досліджено податкові накладні, отримані позивач, що були виключені ДПІ зі складу податкового кредиту за період з 01.07.2008 р. по 30.06.2011р.:

- від ТОВ "НВО "Никос" (ЄДРПОУ 30740752) податкові накладні №540 від 27.03.2009 р. на суму 1502,00 грн. у т.ч. ПДВ - 250,33 грн., №749 від 08.09.2009 р. на суму 1502,00 грн. у т.ч. ПДВ - 250,33 грн., №880 від 28.12.2009 р. на суму 1487,00 грн. у т.ч. ПДВ - 247,83 грн., №60 від 05.03.2010 р. на суму 1640,00 грн. у т.ч. ПДВ - 273,33 грн., №158 від 20.05.2010 р. на суму 1640,00 грн. у т.ч. ПДВ - 273,33 грн., №158 від 20.05.2010р. на суму 1746,00 грн. у т.ч. ПДВ - 291,00 грн., отже загалом на суму 9517,00 грн. у т.ч. ПДВ - 1586,17 грн.;

- від ПП "Селета" (ЄДРПОУ 32749811) податкову накладну №33 від 03.11.2008 р. на суму 4013,18 грн. у т.ч. ПДВ - 668,86 грн.;

- від ПП "Селета" (ЄДРПОУ 32749811) податкові накладні №26 від 10.12.2009 р. на суму 1720,00 грн. у т.ч. ПДВ - 286,67 грн., №23 від 01.12.2009 р. на суму 2000,00 грн. у т.ч. ПДВ - 333,33 грн., отже загалом на суму 3720,00 грн. у т.ч. ПДВ - 620,00 грн.;

- від ПП "Алькор" (ЄДРПОУ 31390786) податкову накладну №40101 від 01.04.2009 р. на суму 16446.00 грн. у т.ч. ПДВ - 2741,00 грн.;

- від ТОВ "Явар" (ЄДРПОУ 32234034) податкові накладні №11 від 05.08.2009 р. на суму 4408,00 грн. у т.ч. ПДВ - 734,67 грн., №14 від 31.08.2009 р. на суму 22824,00 грн. у т.ч. ПДВ - 3804,00 грн., №10 від 03.08.2009 р. на суму 17000,00 грн. у т.ч. ПДВ - 2833,33 грн., №17 від 30.10.2009 р. на суму 2400,00 грн. у т.ч. ПДВ - 400,00 грн., отже загалом на суму 46632,00 грн. у т.ч. ПДВ - 7772,00 грн.;

- від ТОВ "Арванд" податкові накладні №10300401 від 30.04.2010 р. на суму 2448,43 грн. у т.ч. ПДВ - 408,07 грн.;

- від ТОВ "ТД "Укрсоюзметал" податкову накладну №25 від 13.04.2010 р. на суму 385,60 грн. у т.ч. ПДВ - 642,60 грн.;

- від ФОП ОСОБА_4 (РНОК НОМЕР_3) податкову накладну №9 від 09.04.2010р. на суму 770,00 грн. у т.ч. ПДВ - 154,00 грн.;

- від ВАТ "Кримелектромашторг" (ЄДРПОУ 05512035) податкову накладну №10458 від 30.08.2010 р. на суму 2450,00 грн. у т.ч. ПДВ - 408,33 грн.,

отже загалом сума ПДВ, віднесена до складу податкового кредиту відповідного періоду складає 14999,86 грн.

Як вбачається судом із матеріалів справи, розбіжність з актом перевірки склала 14999,86 грн. за рахунок невизнання податкового кредиту по взаємовідносинам із:

- 1 585,00 грн. ПДВ по взаємовідносинам із ТОВ "НВО "Никос";

- 1288,86 грн. ПДВ по взаємовідносинам із ПП "Селета";

- 2741,00 грн. ПДВ по взаємовідносинам із ПП "Алькор";

- 7772,00 грн. ПДВ по взаємовідносинам із ТОВ "Явар";

- 408,00 грн. ПДВ по взаємовідносинам із ТОВ "Арванд";

- 643,00 грн. ПДВ по взаємовідносинам із ТОВ "ТД "Укрсоюзметал";

- 154,00 грн. ПДВ по взаємовідносинам із ФОП ОСОБА_4;

- 408,00 грн. ПДВ по взаємовідносинам із ВАТ "Кримелектромашторг ".

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідне з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України), (пункт 201.1. статті 201 ПКУ).

Податкова накладна виписуєтеся у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4. статті 201 ПКУ). Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця, (пункт 201.6. статті 201 ПКУ).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, (пункт 198.6. статті 198 ПКУ).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідне до цього Кодексу (абзац 2 пункт 198.6. статті 198 ПКУ).

Податкові накладні, з яких сформовано невизнаний актом податковий кредит, відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних відповідних податкових періодах та внесені до декларації з ПДВ.

При проведені дослідження встановлено що податковий кредит повністю сформований з вимогами діючого законодавства "а підтверджений належним чином оформленими податковими накладними.

Податкові накладні, суми сплаченого (нарахованого) податку, за якими підприємство включило до складу податкового кредиту, оформлені згідно з вимогами чинного законодавства надійшли до підприємства у відповідних періодах, що підтверджується записами у реєстрі отриманих податкових накладних .

Податкові накладні - є звітними податковими документами та одночасно розрахунковими, що підтверджують правомірність включення платником податку сум ПДВ до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом до п. 198.2 ст. 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату

товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено

податковою накладною.

Пунктом 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.97, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, встановлює, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

ПКУ не передбачено, що платник податку не має права віднести до податкового кредиту суми ПДВ, за податковими накладними, виписаними контрагентом, який не відобразив своє податкове зобов'язання.

Отже податковий кредит сформований позивачем у загальній сумі 14999,86 грн. підтверджено податковими накладними, що відповідають чинному законодавству.

Як вбачається судом із матеріалів справи, різниця з актом перевірки у сумі 50357,30 грн. нарахованого податку на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет виникла за рахунок заниженням податкового зобов'язання у розмірі 43074,79 грн. та завищенням податкового кредиту по у розмірі 14999,86 грн.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. (пункт 200.1. статті 200 ПКУ, п.п 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 ЗУ №168).

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає оплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, (пункт 200 2. статті 200 ПКУ, п.п 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 ЗУ №168)

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, (пункт 200.3. статті 200 ПКУ, п.п 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 ЗУ №168)

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті (п.п. 7.7.1), має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду, (пункт 200.4. статті 200 ПКУ п.п 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 ЗУ №168).

Оскільки заниження податкового зобов'язання та завищення податкового кредиту не підтверджено, висновки акту перевірки №1518/22-0/01269974 від 08.11.2011 р., щодо заниження податку на додану вартість у сумі 50357,00 грн. матеріалами справи не підтверджується, а тому є необґрунтованими.

Таким чином, висновки Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК, викладені в акті перевірки № 1518/23-0/01269974 від 08.11.2011 щодо заниження податку на додану вартість у сумі 48771,89 грн. у т.ч. за 11 міс. 2008 року у сумі 11225,70 грн., за 01. міс. 2009 року у сумі 1614, 25 грн., за 02 міс. 2009 року у сумі 10131,12 грн., за 03 міс. 2009 року у сумі 5725,28 грн., за 04 міс. 2009 року у сумі 2741,00 грн., за 08 міс. 2009 року у сумі 7372,00 грн., за 12 міс. 2009 року у сумі 400,00 грн., за 12 міс. 2009 року у сумі 620,00 грн., за 04 міс 2010 року у сумі 205,00 року у сумі, за 08 міс. 2010 року у сумі 408 грн., за 12 міс. 2010 року у сумі 4415,18 грн., за 01 міс. 2011 року у сумі 2914,06 грн. матеріалами справи не підтверджено.

У зв'язку з цим, також необґрунтованим є застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість.

Також, судово-економічною експертизою відповідно до висновку №117/12 від 01.04.2013 р. ТОВ "Кримське експертне бюро" було зроблено такий висновок:

1. Висновки Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК, викладені в акті перевірки № 1518/23-0/01269974 від 08.11.2011 р. у частині заниження податку на прибуток у сумі 78992,00 грн., у т.ч. за 4 квартал 2008 року у сумі 23 679,25 грн., за 4 квартал 2009 року у сумі 31829,00грн., за 3 квартал 2010 року у сумі 510,00 грн., за 4 квартал 2010 року у сумі 5644,50 грн., за 2 квартал 2011 року у розмірі 17329,38 грн. документами первинного бухгалтерського та податкового обліку ВАТ «Красноперекопський завод залізобетонних виробів» не підтверджено.

Висновки Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК, викладені в акті перевірки № 1518/23-0/01269974 від 08.11.2011 р. у частині заниження податку на прибуток у сумі 1385,00 грн., у т.ч. за 4 квартал 2009 року у сумі 1385,00 грн. документами первинного бухгалтерського та податкового обліку ВАТ «Красноперекопський завод залізобетонних виробів» підтверджено в порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334 (первинні документи не відповідають вимогам оформлення, а саме не мають обов'язкові реквізити).

Не підтверджуються витрати на придбання послуг на загальну суму 5540,00 грн., що віднесено до складу витрат на підставі актів виконаних робіт, оскільки у актах відсутні реквізити фізичної особи-підприємця, що є обов'язковими для первинних документів, у т.ч.:

- 4440,00 грн. по взаємовідносинам із ФОП ОСОБА_2,

- 1100,00 грн. по взаємовідносинам із ФОП ОСОБА_5.

2. Висновки Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК, викладені в акті перевірки № 1518/23-0/01269974 від 08.11.2011 щодо заниження податку на додану вартість у сумі 48 771,89 грн., у т.ч. за 11 міс. 2008 року у сумі 11 225,70 грн., за 01. Міс. 2009 року у сумі 1 614,25 грн., за 02 міс. 2009 року у сумі 10131,12 грн., за 03 міс. 2009 року у сумі 5 725,28 грн., 04 міс. 2009 року у сумі 2 741,00 грн., за 08 міс. 2009 року у сумі 7 372,00 грн., за 10 міс. 2009 року у сумі 400,00 грн., за 12 міс. 2009 року у сумі 620,00 грн., 04 міс. 2010 року у сумі 1205,00 року у сумі, 08 міс. 2010 року у сумі 408 грн., 12 міс. 2010 року у сумі 4415,18 грн., 01 міс. 2011 року у сумі 2914,06 грн. документами первинного бухгалтерського та податкового обліку ВАТ «Красноперекопський завод залізобетонних виробів» не підтверджено.

Отже, викладені обставини судом також підтверджуються висновком судової економічної експертизи, яку суд вважає повною та обґрунтованою і приймає у якості доказу по справі.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги зазначене вище, суд вважає податкові повідомлення-рішення відповідача від 22.11.2011 р. №0000402310 та №0000432310 в частині донарахування податку на прибуток у сумі 78992,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у сумі 19748,00 грн., не можуть бути визнані такими, що прийняті на підставі та відповідно до діючого законодавства, добросовісно та безсторонньо, тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно з п. 3 ст. 87 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011 року № 2135/11/13-11у резолютивній частині судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень -відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК від 22.11.2011р. №0000402310 та №0000432310 в частині донарахування податку на прибуток у сумі 78992,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у сумі 19748,00 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Красноперекопський завод залізобетонних виробів" (ЄДРПОУ 01269974) судові витрати, шляхом їх безспірного списання із рахунку Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК, в рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору у розмірі 28,23 грн. та з проведення судової експертизи у розмірі 9501,00 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Панов О.І.