Постанова

від 31.05.2013 по справі 804/5838/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2013 р. Справа № 804/5838/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юркова Е.О.

при секретарі - Сап'яні С.А.

за участю: представників позивача - Сіденко М.О., Кучеренко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільногірський завод залізобетонних виробів» до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільногірський завод залізобетонних виробів» до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області з вимогами:

- визнати бездіяльність відповідача - Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області, яка полягає в порушенні строків розгляду заяви про продовження строку дії Дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, ненаданні відповідачем обгрунтованого рішення про задоволення заяви позивача або про відмову у її задоволенні та зобов'язати відповідача як орган державної влади та суб'єкта владних повноважень вчинити певну дію, а саме прийняти рішення про продовження терміну дії Дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 1210200000-4 виданий держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області «28» грудня 2007 року позивачу - товариству з обмеженою відповідальністю «Вільногірський завод залізобетонних виробів», яке знаходиться за адресою: 51700, Україна, Дніпропетровська область, м.Вільногірськ, вул. Степова, 2 на строк до 31.12.2017 року;

- судові витрати в повному обсязі покласти на відповідача.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 14 листопада 2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Вільногірський завод залізобетонних виробів» було направлено до установи відповідача заяву вих. № 261 про подовження терміну дії Дозволу № 1210200000-4 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 28.12.2007 року, для ТОВ «Вільногірський завод залізобетонних виробів», що прямо передбачено п.11 Постанови КМУ від 13.03.2002 року № 302. Проте, відповідач відповіді на звернення не надав та термін дії Дозволу № 1210200000-4 не продовжив. Таким чином позивач вважає таку бездіяльність установи відповідача протиправною.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги із викладених вище підстав підтримали у повному обсязі та просили позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення якого був належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи.

Вислухавши пояснення представників позивача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає часткового задоволення.

Законом України «Про охорону атмосферного повітря» N 2707-XII від 16.10.1992 року встановлено, що для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Згідно з ч.7 ст.11 вказаного Закону, дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря видаються за умови не перевищення протягом терміну їх дії встановлених нормативів екологічної безпеки; не перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел; дотримання вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин.

Згідно зі ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» N 1264-XII від 25.06.1991 року, суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення.

Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Положеннями ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.1992 року передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Як вбачається з матеріалів справи Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області листом від 28.12.2007 року за вих. № 4-3819-10-1 «Щодо дозволу на викид забруднюючих речовин» на підставі розглянутих матеріалів від стаціонарних джерел ВАТ «Вілоногірський завод залізобетонних виробів» надано «Дозвіл на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря»(1210200000-4) з терміном дії 5 років, узгоджений заступником головного державного санітарного лікаря Дніпропетровської області (висновок від 21.12.2007р. №2/1-19-11-3-2604), та Вільногірською міською радою Дніпропетровської області (лист від 23.11.2007р. №02/12-1830-1974/07).

В 2010 році ВАТ «Вілоногірський завод залізобетонних виробів» яке отримало вказаний Дозвіл, реорганізовано шляхом перетворення у ТОВ «Вілоногірський завод залізобетонних виробів», яке набуло усі майнові і немайнові права та обов'язки ВАТ «Вілоногірський завод залізобетонних виробів» з моменту його державної реєстрації (копія статуту мається в матеріалах справи).

Постановою Кабінету Міністрів України № 302 від 13.03.2002 року затверджено Порядок проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, яким встановлено єдиний механізм проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Згідно з п. 5 Порядку суб'єкт господарювання для отримання дозволу подає до територіального органу Мінприроди та установи державної санітарно-епідеміологічної служби у письмовій та в електронній формі документи, підготовлені відповідно до затвердженої Мінприроди Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, а також вміщує в місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про намір отримати дозвіл із зазначенням адреси місцевої держадміністрації, до якої можуть надсилатися зауваження громадських організацій та окремих громадян.

Так, судом встановлено, що 14 листопада 2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Вільногірський завод залізобетонних виробів» було направлено до установи відповідача заяву вих. № 261 про подовження терміну дії Дозволу № 1210200000-4 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 28.12.2007 року для ТОВ «Вільногірський завод залізобетонних виробів», що прямо передбачено п.11 Постанови КМУ від 13.03.2002 року № 302 «Про затвердження Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи».

Заява вих. № 261 від 14.11.2012 про продовження терміну дії Дозволу № 1210200000-4 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 28.12.2007 року для ТОВ «Вільногірський завод залізобетонних виробів» була направлена своєчасно в передбачений чинним законодавством термін, а саме не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення дозволу, згідно того ж п. 11 Постанови КМУ від 13.03.2002 року № 302.

До зазначеної заяви вих. № 261 від 14.11.2012 року до Державного управління охорони навколишнього середовища в Дніпропетровській області згідно п.4 Порядку затвердженого постановою КМУ від 13.03.2002 року № 302, був доданий пакет документів та документи підтверджуючи реорганізацію ВАТ «Вільногірський завод залізобетонних виробів» на ТОВ «Вільногірський завод залізобетонних виробів».

Положеннями п. 6 та п. 11 вказаного Порядку встановлено, що установа державної санітарно-епідеміологічної служби розглядає заяву та документи на отримання дозволу протягом 30 календарних днів з дати надходження документів та у разі відсутності зауважень готує висновок щодо видачі дозволу, який надається суб'єкту господарювання.

У разі наявності зауважень документи повертаються суб'єкту господарювання з викладом їх змісту та зазначенням терміну повторного подання.

Для продовження терміну дії дозволу суб'єкт господарювання завчасно, не пізніше ніж за 30 календарних днів до його закінчення, подає заяву до територіального органу Мінприроди, який видав дозвіл, та установи державної санітарно-епідеміологічної служби.

19 листопада 2012 року відповідачем було отримано зазначену вище заяву, що підтверджується відміткою канцелярії Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області про отримання заяви вих. № 261 від 14.11.2012 року про подовження терміну дії Дозволу № 1210200000-4 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 28.12.2007 року для ТОВ «Вільногірський завод залізобетонних виробів».

Згідно п. 8 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 13.03.2002 року № 302, територіальний орган Мінприроди протягом 30 календарних днів розглядає заяву та документи на отримання дозволу і у разі відсутності зауважень видає дозвіл.

У разі наявності зауважень документи повертаються суб'єкту господарювання з викладом їх змісту та зазначенням терміну повторного подання.

Рішення про видачу дозволу надсилається територіальним органом Мінприроди суб'єкту господарювання та установі державної санітарно-епідеміологічної служби.

Однак, в порушення 30-денного терміну, встановленого Постановою КМУ від 13.03.2002 року № 302, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вільногірський завод залізобетонних виробів» не отримало ніякої відповіді від Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області, ні про продовження дії Дозволу ні про відмову.

Таким чином, суд вважає таку бездіяльність установи відповідача протиправною, оскільки Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області порушено право ТОВ «Вільногірський завод залізобетонних виробів» на отримання Дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Проте, вимога позивача щодо зобов'язання відповідача як орган державної влади та суб'єкта владних повноважень вчинити певну дію, а саме прийняти рішення про продовження терміну дії Дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 1210200000-4 виданий держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області «28» грудня 2007 року позивачу - товариству з обмеженою відповідальністю «Вільногірський завод залізобетонних виробів» не може бути задоволена, тому що зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень саме прийняти рішення про продовження терміну дії Дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 1210200000-4 виданий держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області «28» грудня 2007 року, стане фактично підміною функцій суб'єкта владних повноважень, що не припустимо відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст. 11 КАС України - суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З урахуванням вищезазначеного суд доходить висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільногірський завод залізобетонних виробів» підлягає частковому задоволенню, а саме в частині визнання протиправної бездіяльності Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області, яка полягає в порушенні строків розгляду заяви від 14.11.2012р. за № 261 «Про продовження строку дії Дозволу № 1210200000-4 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 28.12.2007р.», ненаданні на неї обґрунтованого рішення про задоволення заяви або про відмову у її задоволенні та зобов'язання Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області надати обґрунтовану відповідь Товариству з обмеженою відповідальністю «Вільногірський завод залізобетонних виробів» на заяву від 14.11.2012р. за № 261 «Про продовження строку дії Дозволу № 1210200000-4 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 28.12.2007р.», а саме про задоволення заяви або про відмову у її задоволенні.

Стаття 19 Конституції України, зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Так, судом встановлено, що позивачем за звернення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду сплачено судовий збір в загальному розмірі 34 грн. 41 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 3698 від 22 квітня 2013р., але в зв'язку з тим, що адміністративний позов задоволено частково, то суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільногірський завод залізобетонних виробів» (код ЄДРПОУ 01350073) суму судового збору щодо частини задоволених позовних вимог в розмірі 17 грн. 20 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 94, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільногірський завод залізобетонних виробів» до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області, яка полягає в порушенні строків розгляду заяви від 14.11.2012р. за № 261 «Про продовження строку дії Дозволу № 1210200000-4 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 28.12.2007р.», ненаданні на неї обґрунтованого рішення про задоволення заяви або про відмову у її задоволенні.

Зобов'язати Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області надати обґрунтовану відповідь Товариству з обмеженою відповідальністю «Вільногірський завод залізобетонних виробів» на заяву від 14.11.2012р. за № 261 «Про продовження строку дії Дозволу № 1210200000-4 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 28.12.2007р.», а саме про задоволення заяви або про відмову у її задоволенні.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільногірський завод залізобетонних виробів» (код ЄДРПОУ 01350073) суму судового збору щодо частини задоволених позовних вимог в розмірі 17 грн. 20 коп. сплачену згідно платіжного доручення № 3698 від 22 квітня 2013р.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови викладений 05.06.2013р.

Суддя Е.О. Юрков