Рішення

від 05.06.2013 по справі 752/1016/13- ц

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/1016/13- ц

Провадження № 2/752/1509/13

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

05 червня 2013 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Новака А.В. при секретарі Чабанюк Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розірвання договорів,-

встановив:

позивач звернувся з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розірвання договорів.

Мотивувала свої вимоги тим, що між нею та ОСОБА_2, ОСОБА_3 було 01 липня 2008 року укладено Договір про співробітництво та організацію взаємовідносин(далі Договір № 1).

Крім того між нею та ОСОБА_2, ОСОБА_3 було 21 листопада 2008 року укладено Договір про співробітництво та організацію взаємовідносин укладений, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 3578(далі Договір № 2).

За умовами укладених договорів, а саме п. 4.2.4 Договорів № 1, № 2 відповідачі взяли на себе обов'язок матеріально та фінансово забезпечувати визначеному ними ж розмірі популяризацію творів ОСОБА_1, як автора, а також здійснювати розповсюдження її творів на території всіх країни без обмежень.

Позивач вказую, що відповідачами начеб - то було надано послуги згідно умов Договорів № 1, № 2 за 2009 рік у розмірі 1583690 гривень 87 копійок, а за 2010 рік у розмірі 569870 гривень 34 копійки.

Позивач стверджує, що відповідачами було визначено саме такі розмірі матеріального та фінансового забезпечення популяризації творів позивача, однак такі витрати нічим підтверджені не були.

Позивач вважає, що зазначені суми є завищеними, нічим не підтверджуються і в дійсності відповідачі не вчиняли будь-яких дій на популяризацію творів позивача, а тому ОСОБА_1, як стороні договору було завдано шкоди і вона значною мірою позбавилась того на що розраховувала при укладенні договорів № 1, № 2, що є істотним порушенням зазначених договорів та відповідно підставою для їх розірвання за рішенням суду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позовної заяви та просив суд ухвалити рішення, яким розірвати Договір про співробітництво та організацію взаємовідносин укладений 01 липня 2008 року між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та Договір про співробітництво та організацію взаємовідносин укладений 21 листопада 2008 року між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 3578.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на його безпідставність. Зокрема пояснила, що її довірителями виконувалися всі умови договорів № 1, № 2, а позовні вимоги ОСОБА_1 нічим не доведені.

Заслухавши представників сторін, дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов наступних висновків.

Відповідно до умов укладеного 01 липня 2008 року Договору про співробітництво та організацію взаємовідносин, укладеного між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та Договору про співробітництво та організацію взаємовідносин укладений 21 листопада 2008 року між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 3578, Стороною 1 договору є ОСОБА_2, ОСОБА_3, а Стороною 2 - ОСОБА_1

З матеріалів Договору про співробітництво та організацію взаємовідносин, укладений 01 липня 2008 року між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та Договору про співробітництво та організацію взаємовідносин укладений 21 листопада 2008 року між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 3578 вбачається, що Сторона 1 взяла на себе певні обов'язки, а саме і зокрема:

- створити сайт, присвячений співробітництву та організації взаємовідносин сторін;

- фотографувати та зберігати у формі електронних носіїв та (або) слайдів Твори;

- сформувати каталог Творів Сторони 2, періодично його поновлювати та видавати;

- матеріально та фінансово забезпечувати в розмірі, визначеному Стороною 1 популяризацію Творів та Сторони 2 як їх автора, а також розповсюдження Творів га території всіх країн світу без обмежень.

Будь-яких доказів на підтвердження того, що відповідачами було створено сайт, присвячений співробітництву та організації взаємовідносин сторін, сфотографовано та збережено у формі електронних носіїв та (або) слайдів Твори і сформовано каталог Творів Сторони 2, з періодичним його поновленням та видавництвом, суду надано не було.

Представник відповідачів зазначаючи у своїх поясненнях на ту обставину, що її довірителями було здійснено комплекс дій по фінансовому і матеріальному забезпеченню популяризації Творів і ОСОБА_1, як їх автора, а також комплекс дій по розповсюдженню Творів позивача не надала суду жодного доказу на підтвердження таких обставин.

Також зазначаючи у своїх поясненнях, що популяризація Творів та її автора це фактично є заходи по рекламі та організації виставок - не надала суду будь-яких договорів на розміщення такої рекламної продукції по популяризації Творів ОСОБА_1 та будь-яких доказів, що могли б свідчити про організацію ОСОБА_2, ОСОБА_3 будь-яких виставок творів ОСОБА_1

З матеріалів листа Комунального підприємства Київської міської ради «Телекомпанія «Київ» за № 93 від 05.03.2013 року вбачається, за періоди з лютого 2009 року по грудень 2009 року, січень 2010 року по червень 2010 року фізичні особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 не надавали для розміщення на Телеканалі «Київ» інформаційних та/або рекламно-інформаційних матеріалів про ОСОБА_1 і відповідні договори з зазначеними особами не укладалися.

З матеріалів листа ТОВ «Видавничий дім «Вавилон» за № 81 від 22 листопада 2012 року, вбачається, що інформаційний матеріал щодо опису творчих робіт ОСОБА_1 в журналі «PINK» за листопад 2009 року було підготовлено та розміщено редакцією видання і даний матеріал має статус редакційного та не відноситься до рекламного продукту.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Жодного документального підтвердження на обґрунтування своїх заперечень з приводу наявності між ОСОБА_3, ОСОБА_2 та третіми особами договірних відносин з метою популяризації Творів ОСОБА_1, представником відповідача, суду надано не було, а тому суд вважає, що такі обґрунтування заперечень позову не знайшли свого відображення у доказах, досліджених судом і суд покладаючи в основу мотивування рішення надані представником позивача обґрунтування позовних вимог з проаналізованими судом доказами, бере такі до уваги, визнаючи заперечення відповідача необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

З пояснень представника відповідача вбачається, що на підтвердження здійснення ОСОБА_2, ОСОБА_3 умов договору по популяризації творів ОСОБА_1 у її довірителів існують оригінали договорів та інші письмові докази.

Судом, перед початком розгляду справи по суті було роз'яснено сторонам обов'язок подання доказів до початку розгляду справи по суті, що прямо передбачено чинним Цивільним процесуальним кодексом України.

В ході розгляду справи, а зокрема на стадії дослідження матеріалів справи, представником позивача, також не було надано суду для огляду оригінали письмових доказів на які посилався представник відповідача у своїх поясненнях в обґрунтування факту наявності дій, що свідчилиб про виконання відповідачами свої зобов'язань за Договорами № 1, № 2.

Пояснюючи суду причину відсутності таких оригіналів доказів, представник відповідача зауважив, що станом на день проведення судового засідання такі докази знаходяться у її довірителів, однак суд вважає таку причину невиконання вимог Цивільного процесуального кодексу України про безпосереднє представлення доказу в судове засідання, неповажною і бере до уваги принцип розумності строків розгляду справи ухваливши розглянути справу за дослідженими безпосередньо у судовому засіданні доказами.

Крім того, суд змушений констатувати факт ігнорування відповідачами та їх представником вимог Цивільного процесуального кодексу України, зауважуючи, що надання/ненадання доказів є правом, а не обов'язком сторони, яка обґрунтовує конкретні позовні вимоги.

Суд оцінюючи причини не надання відповідачами доказів на які посилалась представник відповідачів і вважаючи їх неповажними в той же час констатує, що представник відповідача, яка діяла на підставі довіреності є повноважним, довіреність не містить жодних застережень щодо вчинення окремих процесуальних дій, щодо подання/неподання доказів.

Відповідно до ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Принцип безпосередності судового розгляду закріплено у ст. 159 ЦПК України відповідно до якої суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.60 ЦПК України обов'язок доказування покладаються на сторін, які посилаються на обставини, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, суд вважає, що відповідачі та їх представник не виконуючи вимог Цивільного процесуального кодексу України про представлення доказів, реалізували своє диспозитивне право щодо подання доказів і участь у дослідженні таких доказів у той спосіб, який останні обрали самостійно.

Виходячи із принципу змагальності сторін закріпленому у ст.10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, а тому суд вважає, що відповідачами не доведено обставин, на яких ґрунтуються їх заперечення проти позову, оскільки копії письмових доказів на які посилалась представник відповідачів не є належними і допустимими доказами в розумінні статей 58, 59 ЦПК України, а тому не можуть бути взяті до уваги судом.

В той же час, суд оцінюючи акти приймання-передачі виконаних робіт від 31 січня 2009 року, 28 лютого 2009 року, 31 березня 2009 року, 30 квітна 2009 року 31 травня 2009 року 30 червня 2009 року, 31 липня 2009 року, 31 серпня 2009 року, 30 вересня 2009 року, 31 жовтня 2009 року, 30 листопада 2009 року, 31 грудня 2009 року, 31 січня 2010 року, 28 лютого 2010 року, 31 березня 2010 року, 30 квітня 2010 року, 31 травня 2010 року, 30 червня 2010 року, 30 липня 2010 року, 30 серпня 2010 року, 30 жовтня 210 року - вважає такі неналежними, оскільки вказані акти не містять підпису однієї із сторін договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З матеріалів Договору про співробітництво та організацію взаємовідносин, укладений 01 липня 2008 року між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та Договору про співробітництво та організацію взаємовідносин укладений 21 листопада 2008 року між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 3578 вбачається, що Сторони жаними Договорами підтвердили, що інтересам кожної з них відповідає спільна і погоджена діяльність зі створення творів образотворчого мистецтва, популяризації творів та ОСОБА_1 як їх автора, а також реалізації Сторонами проектів у сфері творчої діяльності.

Суд вважає, що за наявності встановленого факту невиконання відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3 своїх договірних зобов'язань за Договором № 1, Договором № 2, позивач ОСОБА_1 значною мірою позбавилася можливості реалізувати досягнення мети спільної і погодженої діяльності зі створення творів образотворчого мистецтва, популяризації її творів та особисто їх автора, а також реалізації Сторонами проектів у сфері творчої діяльності.

Аналізуючи докази надані суду для дослідження у їх сукупності та виходячи з системного аналізу правових норм, що наведені вище в мотивувальній частині рішення, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та робить категоричний висновок про їх доведеність.

Саме по собі посилання представника відповідача на гіпотетичну наявність письмових доказів та усні пояснення, переконливість в ході розгляду справи, яких перед судом не доведена, без надання будь-яких інших доказів на підтвердження таких обставин, судом не береться до уваги і відповідно не може бути правовою підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Цивільного-процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.

На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов категоричного висновку про необхідність задовольнити позов ОСОБА_1 повністю.

Розподіл судових витрат між сторонами вирішити в за правилами ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 212-215, 223, 294-296 ЦПК України,суд,-

вирішив:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розірвання договорів - задовольнити повністю.

Договір про співробітництво та організацію взаємовідносин укладений 01 липня 2008 року між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 - розірвати.

Договір про співробітництво та організацію взаємовідносин укладений 21 листопада 2008 року між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 3578 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 107(сто сім) гривень 30 копійок судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 107(сто сім) гривень 30 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення, а рішення яке було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя А.Новак