Постанова

від 30.05.2013 по справі 812/3224/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 травня 2013 року Справа № 812/3224/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді: Чиркіна С.М.

при секретарі: Камінській М.В.

за участю

представника позивача: Гаврилової В.О.

представника відповідача: Назаренко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луга -Брік» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання незаконними дій, визнання незаконним та скасування наказу № 264 від 04.03.2013, скасування податкового повідомлення - рішення від 29.03.2013 № 0000102270, -

ВСТАНОВИВ:

04 квітня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Луга -Брік» ( далі - позивач) до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську Луганської області Державної податкової служби ( далі - відповідач) про визнання незаконними дій, визнання незаконним та скасування наказу № 264 від 04.03.2013, скасування податкового повідомлення - рішення від 29.03.2013 № 0000102270. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем у встановлений законом термін подано до Ленінській МДПІ у м.Луганську Луганської області ДПС декларацію з податку на додану вартість за квітень 2012 року. У складі показників податкової декларації з ПДВ за квітень задекларовано право на певний податковий кредит.

У період з 11.03.2013р. по 19.03.2013 року відповідачем було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку TOB «Луга-Брік» з питань правомірності зарахування та повноти обчислення податку на додану вартість по взаємовідносинам з TOB «НВФ «Іріда», код за ЄДРПОУ 37057419, за квітень 2012 року, за результатами якої складено акт №187/22-700/10/13396376 від 19.03.2013 року (далі - акт перевірки).

На підставі акту перевірки Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.03.2013р. №0000102270, яким донараховано позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 15833,70 грн.( у т.ч. за основним платежем -12667,0 0 грн., штрафна санкція -3166,70 грн.).

Звертає увагу, що Позивачем у передбачений п.п. 78.1.1, п.78.1. ст.78 ПК України строк надані пояснення щодо підтвердження відомостей, правових відносин з TOB «НВФ «Іріда» та відповідні документи, які вимагались у запиті, рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, яке оформлене спірним наказом, прийнято відповідачем фактично за відсутності підстав для проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, передбачених п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України.

Зазначає, що посилання Відповідача в акті перевірки та податковому повідомленні-рішенні на порушення позивачем п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України є цілком необґрунтованим, оскільки саме придбання товарів у TOB «НВФ «Іріда», відповідно до п. 198.1 ст.198 ПКУ, надало Позивачеві право на податковий кредит з ПДВ.

По-друге, Позивачем до перевірки надані усі підтверджуючі документи фінансово-господарської діяльності щодо отримання товарів та сплати їх вартості. В третіх, в акті перевірки податковий орган не навів жодного доводу в підтвердження факту неправомірності застосування цін при укладенні договору між TOB «Луга-Брік» та TOB «НВФ «Іріда» та його реалізації.

Стверджує, жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку щодо формування показників податкового кредиту у квітні 2012 року відповідач не довів. Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Відповідач позов не визнав, просив відмовити в задоволені позовних вимог, в наданому письмовому запереченні серед іншого зазначив, що з отриманої відповіді від 24.01.13 не вбачається документів, які б свідчили про підтвердження здійснення господарської операції.

Окрім того, з наданих документів вбачаються розбіжності між умовами договору та наданими поясненнями.

Звертає увагу, що при проведенні перевірки встановлено, що між TOB «Луга-Брік» та TOB «НВФ «Іріда» було укладено договір купівлі-продажу від 26.03.12 №25/03Ц ефірної олії троянди. Факт передачі послуг підтверджується Позивачем видатковими та податковими накладними.

Зазначає, що надані первинні документи не можуть вважатися належними виходячи з наступного.

Відповідно до податкових, видаткових накладних та специфікації до договору TOB «Луга-Брік» купувало у TOB «НВФ «Іріда» ефірну олію троянди у кількості 3,6 кг. Разом з тим, незрозуміло як ефірна олія реалізується у кілограмах, а не в літрах, так як це рідина.

Також, незрозуміло завищена ціна такого продукту, яка складає за 1 кг. 17 592 грн.

Звертає увагу, що належним чином укладений правочин заздалегідь не може свідчити про здійснення суб'єктом господарювання законної діяльності, оскільки укладання такого правочину ще не підтверджує його виконання.

В додаткових поясненнях на заперечення позивач зазначив, що вартість 5 мл. вказаної олії складає 87,96 грн. При цьому ціна придбання є загальновідомою та не є завищеною. Крім того, в акті перевірки податковий орган не навів жодного доводу в підтвердження факту неправомірності застосування цін при укладенні договору та його реалізації.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Луга-Брік», і.к. 13396376, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради( а.с.11,12-20).

Перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ у м.Луганську , що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 26.05.2011 № 710 (а.с.9), згідно свідоцтва №100345518 НБ № 340745 зареєстрований платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 133963712361 ( а.с.18).

Порядок проведення перевірок органами державної податкової служби визначений ПК України. Так, відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні: (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до ст. 75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органів державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених п. 78.1 ст. 78 ПК України, зокрема, п.п.78.1.1 "за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту ".

Постановою Кабінету Міністрів України № 1245 від 27.12.2010 року затверджений порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом ( далі ПКМ № 1245).

Згідно із п.13. ПКМ № 1245 запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі, а в разі направлення в електронному вигляді з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку з накладенням електронного цифрового підпису органу державної податкової служби - у разі надходження сформованого програмним забезпеченням повідомлення про доставку.

17.01.2013 уповноваженим представником позивача ( гол.бух. ( а.с.24)) отримано запит відповідача про надання пояснень та документів вих.№ 1343/22-700/17 від 16.01.2013 щодо надання документів фінансово-господарської діяльності та пояснення для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарських відносинах з ТОВ «НВФ «Іріда».

24.01.2013 позивачем на адресу відповідача надіслано відповідь з додатками (а.с.25).

Відповідач не оскаржує отримання зазначеної відповіді та перелічених первинних документів, проте зазначає, що з отриманої відповіді не вбачається документів, які б свідчили про підтвердження здійснення господарської операції, вбачаються розбіжності між умовами договору та наданими поясненнями.

Надані позивачем документи були використані відповідачем під час проведення перевірки (а.с.29 зворотній бік).

04.03.2013 відповідачем із посиланням на вимоги п.п.78.1.1, ст. 78 ст. 79 ПК України, був виданий наказ на проведення документальної позапланової перевірки позивача № 264 (а.с. 26, далі - наказ № 264).

На підставі наказу №264 (а.с.26) та повідомлення від 04.03.2013, отримання яких не оскаржується позивачем, відповідачем проведено позапланову невиїзду документальну перевірку ТОВ «Луга-Брік», код за ЄДРПОУ 13396376 з питань правомірності нарахування та повноти обчислення податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «НВФ «Іріда»- код за ЄДРПОУ 37057419 за квітень 2012 року, результати якої оформлені актом від 19.03.2013 року № 187/22-700/10/13396376 ( далі - акт № 187(а.с.28-36).

Примірник акту отримано позивачем 19 березня 2013 року.( а.с.36).

У висновках акту перевірки зазначено про порушення Позивачем

-п.198.1,п.198.2 п.198.3, п.198.6 ст.198 ПКУ, в результаті чого завищено податковий кредит за квітень 2012 року на суму 12667 грн.

- п.200.1, п.200.2 ст.200 ПКУ, в результаті чого занижено податок на додану вартість за квітень 2012 року на суму 12667 грн.

Згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 123.1 статті 123 ПК України закріплено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

На підставі вищевказаного акту №187 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000102270 від 29.03.2013, яким позивачу за порушення п. 198.1, п.198.2 ,п.198.3,п.198.6 ст.198 , п.200.1 ст.200 ПК України нарахована сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 15833,70 грн. (основний платіж - 12667,00., штрафні санкції - 3166,70) (а.с. 37).

Відповідно до п.п.56.1 та 56.2 ст.56 ПКУ рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

В акті перевірки №187 відповідач посилається на акт перевірки від 20.07.12 № 329/22-706/37057419 « Про результати невиїзної перевірки документальної перевірки ТОВ «НВКФ «Іріда», код за ЄДРПОУ 37057419 з питань правомірності нарахування та повноти обчислення податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «УКРТЕХНОСПЛАВ», код за ЄДРПОУ 37972501 за період з 01.04.12 по 30.04.12, в якому зроблені висновки про відсутність у підприємства ТОВ «НФКФ «Іріда» трудових ресурсів необхідних для здійснення господарської діяльності, а саме в частині відвантаження та перевезення товарів, відсутність трудових та матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень (а.с.65-88), у зв'язку з чим зазначає, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.04.2012 по 30.04.2012 року встановлено його завищення по контрагенту ТОВ «НВФ «Іріда».

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року у справі № 2а/1270/6582/2012( а.с.52-53) Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2012 року -скасовано, в задоволені позову ТОВ «НВФ Іріда» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними відмолено.

Предметом спору по даній справі було -визнання протиправними дій щодо внесення даних про завищення ТОВ «НВФ «Іріда» податкових зобов'язань та податкового кредиту у квітня 2012 року до АС «Аудит», зобов'язати поновити задекларовані суми податкового кредиту та податкових зобов'язань за квітень 2012 року у АС «Аудит».

Колегія суддів прийшла до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій податкової не підлягають задоволенню за відсутності порушеного права, а обраний позивачем спосіб захисту не відповідає об'єкту порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, суд критично оцінює посилання відповідача в акті № 187 на зазначену постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року, оскільки спір виник між іншими сторонами, предмети спору не співпадають, та в зазначену рішенні відсутнє встановлення обставин з питань нереальності здійснення господарських операцій ТОВ «НВКФ «Іріда» по придбанню товарів( робіт,послуг) у ПП «Укртехносплав» та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг) на адресу контрагента, як зазначає відповідач.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно із п. 198.3 ст.198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із п.198.6 ст.196 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність " встановлено , що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити - назву документу, дату і місце його складання, назву підприємства від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.8 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 25.11.2011 №1492, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 20.12.11 за № 1490/20228 (далі - порядок № 1492) платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту

26 березня 2012 року між ТОВ «НВФ «Іріда» ( продавець) та ТОВ «Луга-Брік»(покупець) укладено договір купівлі - продажу №25/03 Ц ( а.с.39-40) , предмет якого « продавець продає, а продавець покупає товар», «загальна сума поставки, кількість, ціна , номенклатура товару зазначена в специфікації».

Специфікація №2-додаток до договору ( а.с.41) зазначено найменування ефірна олія троянди , одиниці -«кг», кількість -3,6, ціна -17592,59 , ПДВ -12666,68 грн.

На підтвердження реальності господарських операцій позивачем надані наступні документи:

На виконання умов договору виписані наступні податкові накладні:

-податкова накладна від 17.04.2012 № 143( а.с.42)

-видаткова накладна від 17 .04.2012 року ( а.с.43)

-податкова накладна від 18.04.2012 № 145 ( а.с.44)

-видаткова накладна від 18.04.2012 року ( а.с.45).

Оплата за поставлений товар проводилась у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «НВФ «Іріда», що підтверджується банківською випискою №74 від 24.07.2012( а.с.120).

Олія троянди не відноситься до лікарських засобів, виробляється на підставі Технічних умов, які розробляє конкретний виробник.

Суд не приймає до уваги посиланням відповідача на відсутність сертифікатів якості товарів, зазначених у видаткових накладних, оскільки в даному випадку їх наявність не є обов'язковою, та не є предметом спору.

Враховуючи незначний обсяг товару, не заслуговують на увагу твердження відповідача про відсутність товарно-транспортних накладних на перевезення ефірної олії троянди в кількості 3,6 кг.

В розумінні вимоги ч.3 ст. 2 КАС України, суд приходить до висновку, що відповідач прийняв оскаржене податкове повідомлення - рішення необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

При вирішені питання про визнання незаконними дій, визнання незаконним та скасування наказу № 264 від 04.03.2013 суд виходить з наступного.

В даному випадку, юридичне значення для позивача мають рішення, прийняті відповідачем за результатами перевірки яким є оскаржене податкове повідомлення - рішення, а не сама перевірка та дії відповідача при її проведені .

Відтак належним способом захисту є оскарження до суду повідомлення - рішення.

Наказ керівника податкового органу про призначення позапланової перевірки видається ним на реалізацію своїх повноважень, передбачених частиною сьомою статті 11 з позначкою 1 Закону. При цьому такий наказ відповідно до пункту 2 частини першої статті 11 з позначкою 2 Закону «Про державну податкову службу в Україні» є одним із документів, за умови надання яких під розписку платнику податків податковий орган має право приступити до проведення перевірки.

Таким чином, видання керівником податкового органу наказу про проведення позапланової перевірки безпосередньо призводить до виникнення певних обов'язків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки. Тому зазначений наказ є таким, що має правове значення, а отже, є актом у розумінні пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

У той же час, вчинені податковим органом дії стосовно прийняття акту перевірки не породжують для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права та обов'язки.

Враховуючи предмет спору, відповідно до ч.2 ст.11 КАС України, суд приходить до висновку, що належним способом прав позивача в повному обсязі буде скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Таким чином, в задоволені позовних вимог про визнання незаконними дій, визнання незаконним та скасування наказу № 264 від 04.03.2013 необхідно відмовити.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до вимог ст. 160 КАС України у судовому засіданні 30 травня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови в повному обсязі відкладено на 04 червня 2013 року, про що сторони повідомлено в судовому засіданні з урахуванням норм ст. 167 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Луга -Брік» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання незаконними дій, визнання незаконним та скасування наказу № 264 від 04.03.2013, скасування податкового повідомлення - рішення від 29.3.2013 № 0000102270 задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби від 29.03.2013 № 0000102270.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луга -Брік» судові витрати у розмірі 193 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 04 червня 2013 року.

Суддя С.М. Чиркін