Рішення

від 05.06.2013 по справі 404/382/13- ц

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/382/13- ц

Номер провадження 2/404/744/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2013 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді - Бершадської О.В.

при секретарі - Вітохіній Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом ОСОБА_1 до Садівничого товариства "ім.Тимірязєва" про стягнення заборгованості по заробітній платі, відшкодування моральної шкоди ,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2013 року позивач звернулась в суд із позовом, яким просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі за січень-березень, липень-листопад 2010 року в розмірі -5200 грн. , та на відшкодування моральної шкоди - 3000 грн.

Вимоги обґрунтовує тим, що з 24.07.2006 року по 17.11.2010 року вона працювала в Садівничому товаристві » ім.Тимірязєва « бухгалтером по сумісництву, останній рік її заробітна плата становила 650 грн., щомісячно без урахування податків. Згідно наказу №5 від 17.11.2010 року по підприємству , була звільнена з посади , але заробітну плату не виплачено. Неодноразово вона зверталась до відповідача з проханням належним чином розрахуватись , але безрезультатно. Вважає такі дії відповідача, порушенням її прав , які завдали їй моральних страждань та втрати нормальних життєвих зв»язків, що потребувало додаткових зусиль в організації її життя. Вона втратила душевний спокій, постійно перебуває в дратівливому стані, так як неспроможна забезпечити відповідний рівень своєї сім»ї, неповнолітньої доньки, яка проживає з нею та повністю знаходиться на її утриманні .

В судовому засіданні позивач вимоги підтримала повністю, просила задовольнити.

Відповідач, голова товариства в суді позов не визнала, просила відмовити, враховуючи вимоги ст. 233 КЗпП України, так як вважає, що позивач пропустила строки для пред»явлення позову про стягнення заробітної плати та моральної шкоди. Позивач працюючи в товаристві бухгалтером не передала , їй, як керівнику , необхідні документи для ведення діяльності садівничого товариства , тому у них відсутні будь-які відомості щодо нарахування чи не нарахування заробітної плати ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що з 04.01.2011 року вона працює бухгалтером у товаристві , передачі бухгалтерських документів їй від ОСОБА_1 не було, з розрахунком заборгованості , який позивач надала до матеріалів вона не згодна, так як сума за листопад 2010 року визначена не вірно.

Заслухавши пояснення позивача, відповідача, свідка, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 24.07.2006 року позивач ОСОБА_1 працювала у відповідача на посаді бухгалтера , по-сумісництву. 17.11.2010 року позивач була звільнена із займаної посади , за прогул без поважних причин, на підставі п.3 п.4 ст. 40 КЗпП України. Вказане підтверджено наказом по товариству №5 від 17.11.2010 року , підстава рішення загальних зборів та правління від 14.11.2010 року, акт від 17.11.2010 року (а.с. 3, 41-44).

Позивач порушила перед судом питання про стягнення з відповідача заробітної плати за січень-березень, липень-листопад 2010 року в розмірі -5200 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

За положеннями ст.ст.10,11,60 ЦПК України, які встановлюють принципи змагальності та диспозитивності цивільного процесу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень шляхом надання належних і допустимих доказів; доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Обговорюючи суму заборгованості по заробітній платі за період січень-березень, липень- листопад 2010 року , суд враховує дані персоніфікованого обліку відносно ОСОБА_1, які були надані підприємством у Пенсійний фонд, де зазначено, про розмір нарахованої у вказані місяці заборгованості заробітної плати ( а.с. 4-5); лист начальника пенсійного фонду №758/06-30 від 07.02.2013 року, згідно якого також підтверджується , що позивач перебувала протягом 2010 року в трудових правовідносинах із відповідачем, та відповідно за неї сплачувались страхові внески ( а.с. 47) ; дані податкового розрахунку сум доходу , нарахованого(сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) відповідача по ОСОБА_1.( а.с. 58-59) та виписки по рахунку № НОМЕР_1 з 01.01.2010 року по 30.11.2010 року, сформованої філією «УкрексімБанку» м. Кіровограда , клієнта банку- Садівничого товариства « ім. Тимірязєва» , згідно якої вбачається, що 26.05.10 року було знято кошти , заробітна плата працівникам товариства за квітень 2010 року в сумі - 2141,48 грн., 18.06.10 року знято кошти на суму 2408, 16 грн. як заробітна плата за листопад 2009 року, 25.06.10 року знято кошти за травень 2010 року в розмірі- 2141, 48 грн., 02.08.10 року знято кошти за червень 2010 року на суму 2141, 48 грн., та 28.10.10 року знято кошти на видачу з/плати за грудень 2009 року на суму 2409, 16 грн.(а. с. 75-81 ).

Тобто, із зазначеної виписки банку за період з 01.01.10 року по 30.11.10 року відсутнє зняття сум відповідачем на видачу заробітної плати працівникам за період січень-березень, липень -листопад 2010 року, як і вказує у своєму позові позивач, а відтак суд вважає, що дійсно перед позивачем існує наявна заборгованість по заробітній платі , проте в сумі - 4875 грн. , так як за листопад 2010 року поставлено суму боргу за повний відпрацьований місяць, а не за 17 днів ( січень-650+лютий-650+березень-650+липень-650+серпень-650+вересень-650+жовтень-650+листопад-325), без урахування податків та інших обов'язкових платежів, яка і має бути стягнута з відповідача на користь позивача.

Суд критично відноситься до заперечення відповідача, про те, що у товариства не має заборгованості перед позивачкою, оскільки сама ж голова товариства згідно листа ОСОБА_1 №7 від 15.12.10 року пропонувала надати трудову книжку для внесення запису про звільнення, та отримання повного розрахунку , у зв»язку із звільненням ( а.с. 45).

Суд відхиляє посилання відповідача на те, що позивач до звільнення обіймала посаду , була відповідальною за нарахування та виплату собі заробітної плати, та не передала всі фінансово-господарські документи, оскільки це не звільняє відповідача від виконання обов'язку провести розрахунок із звільненим працівником відповідно до вимог ст. ст. 47, 116 КЗпП України у визначені цими нормами строки.

Також , суд не приймає заяву відповідача щодо відмови позивачу в задоволенні позову, з підстав пропуску нею строку позовної давності, який визначений ст. 233 КЗпП України( а.с. 37), оскільки дана норма застосовується тільки до вимог працівника коли він звертається до суду із заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь

час затримки по день фактичного розрахунку та про відшкодування при цьому моральної шкоди.

Крім того, позивач просить стягнути на її користь моральної шкоди 3000 грн. У відповідності до ст.237-1 КЗпП України , відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що відповідно до ст.237-1 КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, тощо), яке привело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноваженого ним органу, незалежно від форм власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Недотримання відповідачем положень ст.ст. 47, 116 КЗпП України, порушення законних прав позивача затримкою виплати належних при звільненні сум, призвели до моральних страждань ОСОБА_1, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагали від неї додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи наведене, із урахуванням пояснень позивача про завдані їй моральні страждання, суд, вважає, що розмір моральної шкоди у сумі 3000 грн., яку вона визначила підлягає зменшенню, у зв'язку з чим, застосовуючи принцип справедливості, достатності та розумності, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача розмір моральної шкоди у сумі саме 300 грн.

В порядку ст. 88 ЦПК України стягнути із Садівничого товариства "ім.Тимірязєва" на користь держави судовий збір в розмірі - 229, 40 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», ст.ст. 47, 116, 233, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 3,10, 11,60, 88, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Садівничого товариства "ім.Тимірязєва" про стягнення заборгованості по заробітній платі, відшкодування моральної шкоди -задовольнити частково.

Стягнути із Садівничого товариства "ім.Тимірязєва" ( ЄДРПОУ-23227456) на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер-2649114807, заборгованість по заробітній платі за січень-березень, липень-листопад 2010 року в розмірі - 4 875 грн. ,без урахування податків та інших обов'язкових платежів та на відшкодування моральної шкоди - 300 грн., всього - 5 175 грн.

Стягнути із Садівничого товариства "ім.Тимірязєва" ( ЄДРПОУ-23227456) на користь держави судовий збір в розмірі - 229, 40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області, через суд першої інстанції.

Суддя Кіровського О. В. Бершадська

районного суду

м.Кіровограда