Ухвала

від 23.05.2013 по справі 2а/2370/4022/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а/2370/4022/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк В.О. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів Хрімлі О.Г., Коротких А.Ю., Літвіної Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «ЄвроНовоБуд» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство «ЄвроНовоБуд» звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: № 0003432301 від 18 липня 2012 року, № 0003442301 від 18 липня 2012 року.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Зважаючи на те, що у справі відсутні клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, колегія суддів вирішила справу розглянути у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу № 485 від 03 липня 2012 року, виданого ДПІ у м. Черкасах, та повідомлення про перевірку № 26/22-21 від 03 липня 2012 року та відповідно до запиту № 35986/23-419/С від 23 серпня 2011 року ДПІ у м. Черкасах, згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 та пп. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України проведено документальну невиїзну перевірку Приватного підприємства «ЄвроНовоБуд» з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Інженерно-будівельне об'єднання», ТОВ «Леміш Груп», ТОВ «Укртехномас-сервіс» за період з 01 січня 2010 року по 31 березня 2011 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт № 116/22-21/22809386 від 11 липня 2012 року, в якому встановлені наступні порушення: пп. 7.2.1, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 57 820, 00 грн., в тому числі за лютий 2010 року в сумі 5 292, 00 грн., за квітень 2010 року в сумі 2 117, 00 грн., за серпень 2010 року в сумі 8 961, 00 грн., за грудень 2010 року в сумі 5 520, 00 грн., та п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за 2010 рік на загальну суму 72 274, 00 грн.

На підставі встановлених порушень Державною податковою інспекцією у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби прийняті податкові повідомлення-рішення від 18 липня 2012 року:

- № 0003432301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 90 342, 00 грн., в тому числі за основним платежем - 72 274, 00 грн., за штрафними (фінансових) санкціями - 18 068, 00 грн.;

- № 0003442301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 72 274, 00 грн., в тому числі за основним платежем - 57 820, 00 грн., за штрафними (фінансових) санкціями - 14 454, 00 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається. що між позивачем та ТОВ «Інженерно-будівельне об'єднання» укладено договір № 2 від 01 лютого 2010 року та договір № 3 від 30 червня 2010 року на виконання робіт по утепленню та облаштуванню фасаду кліматопавільону санаторію «Ай-Даніль» смт Данилівка м. Ялта.

Після укладання господарських договорів позивачем у безготівковій формі здійснено авансування робіт контрагента, а після виконання обумовлених робіт в повному обсязі складені акти здачі-прийняття робіт, проведено повний розрахунок та видані відповідні податкові накладні.

15 липня 2010 року між позивачем та ТОВ «Леміш Груп» укладено договір № 4/17 на виконання робіт по облаштуванню фасаду спального корпусу № 1 пансіонату «Феодосія» в м. Феодосія.

Після укладання господарського договору позивачем у безготівковій формі здійснено авансування робіт контрагента, а після виконання обумовлених робіт в повному обсязі складений акт здачі-прийняття робіт, проведено повний розрахунок та видані відповідні податкові накладні.

30 листопада 2010 року між позивачем та ТОВ «Укртехномас-сервіс» укладено договір б/н на виконання робіт по організації послуг автовишки у м. Марганець.

Після укладення господарського договору позивачем у безготівковій формі здійснено авансування робіт контрагента, а після виконання обумовлених робіт в повному обсязі складений акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), проведено повний розрахунок та видані відповідні податкові накладні.

Як встановлено судом першої інстанції, на час укладення господарських договорів ТОВ «Інженерно-будівельне об'єднання», ТОВ «Леміш Груп», ТОВ «Укртехномас-сервіс» були обліковані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та значились в реєстрі платників податку на додану вартість, мали ліцензії на виконання відповідних робіт.

З матеріалів справи вбачається, що первинні документи на виконання укладених з ПП «ЄвроНовоБуд» договорів від імені ТОВ «Інженерно-будівельне об'єднання», ТОВ «Леміш Груп», ТОВ «Укртехномас-сервіс» підписані Крюковим В.Б., Ващенко О.О., Небеським М.В. відповідно.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з п. 5.1, пп. 5.2.1, пп. 5.2.6, пп. 5.2.7 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат підприємства, зокрема, включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті; суми витрат, не віднесені до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку з втратою, знищенням або зіпсуттям документів, установлених правилами податкового обліку, та підтверджених такими документами у звітному податковому періоді; суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначеного цим Законом.

Пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Пп. 7.5.1 п. 7.5 цього Закону визнає датою виникнення права платника податку на податковий кредит дату списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт і послуг) або дату отримання податкової накладної.

Згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону, до податкового кредиту не дозволяється включення будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі, коли на момент перевірки платника податку податковим органом, суми податку попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними вище документами, тоді платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством України, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену документами.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп. 2.15 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11 витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Колегія суддів не враховує посилання відповідача в апеляційній скарзі на вирок Печерського районного суду м. Києва від 21 квітня 2011 року, вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2012 року, оскільки вони не є належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог податкового законодавства, та жодним чином не спростовують реальність правочинів між позивачем та його контрагентами.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позивачем дотримано вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту, а, отже, і правомірності відображення їх у податковій звітності, оскільки первинні документи, які надані позивачем на підтвердження реальності укладених договорів з його контрагентами, колегія суддів вважає належними доказами у справі.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства «ЄвроНовоБуд» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, є обґрунтованими та засновані на нормах права.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не надано достатньо доказів правомірності дій щодо проведення документальної невиїзної перевірки приватного підприємства «ЄвроНовоБуд», оформлення її результатів у формі акту та прийняття на його основі податкових повідомлень-рішень, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді А.Ю. Коротких

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Коротких А. Ю.

Літвіна Н. М.