Рішення

від 03.06.2013 по справі 905/2674/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2013 Справа № 905/2674/13

Суддя господарського суду Донецької області Огороднік Д.М. при секретарі судового засідання Зіборовій Т.Є., розглянувши матеріали

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський автоцентр МАЗ" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Альтей" про представники сторін: від позивача: від відповідача:стягнення 12855,00 грн. Сімон Р.П. -представник за довіреністю; не з'явився; ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський автоцентр МАЗ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтей" про стягнення заборгованості на загальну суму 12855,00 грн., у тому числі основного боргу у розмірі 12830,00 грн., суми 3% річних у розмірі 25,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не оплатив у повному обсязі вартість товару отриманого по накладним №ДА-0002941 від 14.12.2012 та №ДА-0002865 від 30.11.2011, у зв'язку з чим звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованість та 3% річних.

На підтвердження вказаних обставин, позивач надав належним чином завірені копії: накладних №ДА-0002941 від 14.12.2012 та №ДА-0002865 від 30.11.2011; рахунків - фактур №ДА-0003393 від 13.12.2012, №ДА-0003298 від 30.11.2012, довіреності на отримання товаро-матеріальних цінностей №112; вимоги №15/02 від 15.02.2013, поштового повідомлення про вручення кореспонденції та податкових накладних.

Позивач у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява були надіслані відповідачу на адресу, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. В матеріалах справи наявне повідомлення про вручення відповідачу ухвали суду.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З урахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно досягнутих між позивачем та відповідачем домовленостей з приводу поставки товару, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський автоцентр МАЗ" здійснило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтей" поставку товару за видатковими накладними № ДА-0002865 від 30.11.2012 на загальну суму 1440,00 грн. та №ДА-0002941 від 14.12.2012 на загальну суму 13890,00 грн. Відповідачем вказаний товар прийнято на підставі довіреностей №112 від 06.11.2012, №122 від 12.12.2012 на отримання матеріальних цінностей, копії яких містяться в матеріалах справи.

Позивачем для оплати були виставлені рахунки-фактури № ДА-0003298 від 30.11.2012 на суму 1440,00 грн. (рахунок дійсний до сплати до 03.12.2012), № ДА-0003393 від 13.12.2012 на суму 13890,00 грн. (рахунок дійсний до сплати до 16.12.2012). Також позивачем до матеріалів справи надано копії податкових накладних №3355/2 від 14.12.2012, №3258/2 від 30.11.2012.

Як зазначає позивач та не спростовує відповідач, останнійм була здійснена часткова оплата вартості поставленого товару на суму 2500,00 грн..

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 статті 180 Господарського кодексу визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Вчинення відповідного правочину підтверджується видатковими накладними, копії яких є в матеріалах справи разом із довіреностями що підтверджують отримання відповідачем товарів зазначених у накладних, а також представником відповідача.

Оплата, за отриманий в товар, відповідачем проведена не у повному обсязі, заборгованість підприємства станом на час розгляду справи складає 12830,00 грн., доказів повної оплати суду не надано.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поставка товарів відповідачу, прийняття товару останнім та часткова оплата свідчить про виникнення між сторонами відносин які регулюються положеннями закону що виникають з договору поставки, а згідно положень ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі - продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

В силу положень ч. 4 ст. 538 Цивільного кодексу України якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини першої статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Оскільки, позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача зобов'язання оплатити отриманий ним товар на суму 12830,00 грн., судом було витребувано від позивача відомості щодо звернення до відповідача з вимогою про сплату заборгованості що утворилась за поставлений товар на суму 12830,00 грн., в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України; вимогу, з доказами направлення на адресу відповідача зобов'язано надати в копії до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з вимогою оплатити вартість товару на загальну суму 12830,00 грн. отриманого на підставі вказаних накладних, яка була надіслана відповідачу 15.02.2013 та отримана останнім 22.02.2013.

Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується розмір заборгованості, який позивачем заявлений у позові, оскільки позивачем до матеріалів справи надано копії видаткових накладних, копію вимоги про сплату заборгованості, яка залишена останнім без відповіді та виконання.

Отже, заборгованість відповідача, яка виникла внаслідок не здійснення розрахунків з позивачем за поставлений товар, становить 12830,00 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення 12830,00 грн. підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи несвоєчасну оплату відповідачем отриманого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 01.03.2013 (представник позивача пояснив в судовому засіданні, що 3% річних розраховано по 25.03.2013 за 25 днів) у розмірі 25,50 грн.

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед позивачем.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних позивача суд визнає його невірним у зв'язку з арифметичними помилками.

За розрахунком суду, розмір 3% річних за період з 01.03.2013 по 25.03.2013становить 26,36 грн.

Однак, суд не виходить за рамки позовних вимог, тому з відповідача підлягає стягненню 3% річних у розмірі 25,50 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Беручи до уваги викладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтей" (вул. Шота, буд. 93, м. Красноармійськ, Донецька область, 85300, ЄДРПОУ 36144882 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський автоцентр МАЗ" (вул. Висоцького, буд. 4, м.Дніпропетровськ, 49080, ЄДРПОУ 33109363) основний борг у розмірі 12830 (дванадцять тисяч вісімсот тридцять) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 25 (двадцять п'ять) грн. 50 коп., судовий збір у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Д.М. Огороднік

Дата складення повного рішення 06.06.2013.