Ухвала

від 06.06.2013 по справі 2а-7685/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2013 року Справа № 135464/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Яворського І.О., Хобор Р.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.10.2011 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова до товариства з обмеженою відповідальністю «Західно-українська енергетична компанія» про арешт коштів на рахунку платника податків,-

В С Т А Н О В И В :

08.07.2011 року Державна податкова інспекція у Залізничному районі м.Львова звернулася в суд з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Західно-українська енергетична компанія» про арешт коштів на рахунку підприємства.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач відмовився допустити працівників ДПІ у Залізничному районі м.Львова до проведення планової виїзної перевірки у зв'язку з чим було складено акт відмови платника податку від допуску до проведення перевірки, в якому зафіксовано факт відмови відповідача - ТОВ «Західно-українська енергетична компанія» допустити до перевірки працівників податкової інспекції. 06.07.2011 року ДПІ у Залізничному районі м.Львова прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.10.2011 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погодившись з прийнятою постановою суду першої інстанції, ДПІ у Залізничному районі м. Львова оскаржила дану постанову в апеляційному порядку та вважає, що така прийнята із невірним застосуванням норм матеріального права. Обґрунтовує апеляційну скаргу аналогічно мотивам, викладених в поданій позовній заяві. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позов.

Відповідно до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таке можливе на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних мотивів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Стаття 6 Конституції України передбачає, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Частиною другою ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Посадові особи органів державної податкової служби відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Згідно ст.21 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Шкода, завдана неправомірними діями посадових осіб контролюючих органів, підлягає відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету, передбачених таким контролюючим органам.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Західно-українська енергетична компанія» зареєстровано виконавчим комітетом Львівської міської ради та 30.03.2009 року взято на податковий облік.

Відповідно до витягу 3, ТОВ «Західно-українська енергетична компанія» включено до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання юридичних осіб державної податкової інспекції у залізничному районі м. Львова на ІІ квартал 2011 року.

Згідно цього плану-графіку, ДПІ у Залізничному районі м. Львова 25.06.2011 року видано наказ №701 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Західно-українська енергетична компанія», який разом із повідомленням від 15.06.2011 року №65/23-121 скеровано відповідачу поштою з повідомленням про вручення (вручено відповідачу 20.06.2011 року).

Для проведення перевірки згідно вищезазначеного наказу, позивачем 29.06.2011 року виписано направлення на перевірку №717, №718, №719 та №720 тривалістю 20 робочих днів.

При цьому, позивачем 29.06.2011 року та 30.06.2011 року вручено ТОВ «Західно-українська енергетична компанія» вимоги про представлення документів за №22021/23-2 та за №22115/10-22-011, а 30.06.2011 року працівниками позивача складено акт №188/23-2/36461945 про ненадання відповідачем документів до проведення перевірки.

У подальшому, 01.07.2011 року, 04.07.2011 року ДПІ у Залізничному районі м. Львова повторно вручено відповідачу вимоги №22272/23-2 і №22522/23-2 про представлення документів та складено акти про їх ненадання №194/23-2/36461945 від 01.07.2011, №196/23-2/36461945 від 04.07.2011 р., №199/23-2/36461945 від 05.07.2011р., а також складено акт №201/23-2/36461945 від 05.07.2011 року про неможливість проведення позапланової перевірки ТОВ «Західно-українська енергетична компанія».

За результатами розгляду актів про ненадання до перевірки документів та звернення начальника управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Залізничному районі м. Львова про застосування умовного адміністративного арешту майна відповідача керівником ДПІ у Залізничному районі м. Львова прийнято рішення №22796 від 06.07.2011 року про застосування адміністративного арешту майна ТОВ «Західно-українська енергетична компанія».

Аналізуючи приписи ст.ст. 81, 85, 94, 121 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI необхідно погодитись з висновком суду першої інстанції, що передумовою для звернення органу державної податкової служби до суду про арешт коштів на рахунках платника податків є прийняття податковим органом рішення про застосування арешту майна платника податків, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

При цьому, акти перевіряючих за №188/23-2/36461945 від 30.06.2011 року та №201/23-2/36461945 від 05.07.2011 року складені не через не допуск посадових осіб до перевірки, а у звязку з ненаданням необхідних для проведення перевірки документів, за що п. 121.1 ст. 121 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, передбачено накладення штрафу в розмірі 510 гривень. Проте у матеріалах справи відсутні докази застосування позивачем до відповідача даного розміру штрафу. Окрім цього, відповідачем представлено до суду протоколи виїмки та обшуку від 28.07.2011 року, 17.12.2010 року та 26.05.2011 року, за якими в товариства вилучено ряд первинних документів.

Одночасно суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що у матеріалах справи відсутні докази прийняття судом рішення про підтвердження обґрунтованості застосованого до відповідача згідно рішення №22796 від 06.07.2011 року умовного адміністративного арешту майна платника податків, а отже згідно з п. п. 94.19.1 п. 94.19 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, такий арешт припинився і відповідно, відсутні підстави для арешту коштів на рахунку платника податків.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Зважаючи на наведені обставини справи та норми чинного законодавства, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що ДПІ у Залізничному районі м. Львова не довела умислу в діях підприємства щодо не допуску працівників податкового органу до проведення виїзної планової перевірки товариства.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В зв'язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та об'єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи та прийшов до вірного висновку.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що Львівський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду ? без змін.

Керуючись ст. 160, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.10.2011 року у справі № 2а-7685/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п»ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: І.О. Яворський

Р.Б.Хобор