Постанова

від 10.06.2013 по справі 825/2102/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 825/2102/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суду складі:

головуючого судді Лобана Д.В.,

при секретарі Романенко Л.Л. ,

за участю представника відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом приватного підприємства "Юнікс-Прінт" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Юнікс-Прінт" звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби від 07.05.2013 № 0002392200, № 0002402200.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем були порушені вимоги Податкового кодексу України, у зв'язку з чим податковий орган під час перевірки дійшов необґрунтованих висновків, які покладені в основу податкових повідомлень-рішень. Зокрема, висновки про порушення позивачем цивільного та податкового законодавства не обґрунтовані посиланням на конкретні обставини фінансово - господарської діяльності, на первинні документи, зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку. Так, відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка приватного підприємства "Юнікс-Прінт" (далі ПП «Юнікс-Прінт») з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства. За результатами перевірки складено акт від 24.04.2013 № 1017/22/32016184 про встановлення порушень, на підставі якого винесені оскаржувані податкові повідомлення - рішення. Позивач, вважає, що у відповідача не було жодних підстав для визнання нікчемними угод між ним та контрагентами, оскільки відповідач посилається лише на акти перевірок інших (ніж ДПІ у м. Чернігові) податкових органів. Податковий кредит ПП «Юнікс-Прінт» сформовано на підставі документів, які відповідають по формі і змісту Податковому кодексу України.

Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити його позовні вимоги, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.05.2013 № 0002392200, № 0002402200.

Представник позивача в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, в його задоволенні просив відмовити в повному обсязі, посилаючись на письмові заперечення (а. с. 128-130), в яких зазначив, що ДПІ у м. Чернігові Державної податкової служби проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Юнікс-прінт» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.07.2012, за результатами якої складено акт перевірки від 24.04.2013 № 1017/22/32016184.

В ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки за перевіряємий період встановлено, що ПП „Юнікс-прінт" включено до валових витрат суми по взаємовідносинам з ТОВ «Хозстройсервіс», по взаємовідносинам з ТОВ „Рокко", ТОВ "ОВК-Технологія", ТОВ НВП "Дніпромашбуд".

Взаємовідносини з ТОВ «Хозстройсервіс», з ТОВ „Рокко", ТОВ "ОВК-Технологія", ТОВ НВП "Дніпромашбуд" згідно податкових накладних, актів виконаних робіт, видаткових накладних відображено в податковій звітності ПП „Юнікс-прінт" наступним чином: квітень 2012 року - ТОВ "Рокко" надано маркетингові послуги на загальну суму 65425,08 грн, в т.ч. ПДВ - 10904,19 грн; травень 2012 року - ТОВ "Рокко" надано маркетингові послуги на загальну суму 51487,98 грн, в т.ч. ПДВ 8581,33 грн. ТОВ "Хозстройсервіс" надані транспоортно-експедиційні послуги, послуги з завантажувально-розвантажувальні на загальну суму 74882,52 грн в т.ч. ПДВ 12480,42 грн; липень 2012 року - ТОВ НВП "Дніпромашбуд" надані маркетингові послуги на загальну суму 386522,82 грн, в т.ч ПДВ 64420,47 грн; ТОВ "ОВК- Технологія" надані завантажувально-розвантажувальні послуг на загальну суму 339889,98 грн, в т.ч. ПДВ 56648,33 грн.

При опрацюванні інформації, що міститься в системі співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань на рівні ДПА України встановлено наступне: за квітень 2012 року по ТОВ "Рокко" ДПІ у Бабушінському р-ні м. Дніпропетровськ складено акт № 1289/224/32218976 від 13.11.2012 про результати перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства; за травень 2012 року по ТОВ "Рокко" ДПІ у Бабушінському р-ні м. Дніпропетровськ складено акт № 151/224/32218976 від 12.10.2012 про результати перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства; по ТОВ «Хозстройсервіс» ДПІ у Бабушінському р-ні м. Дніпропетровськ складено акт № 150/224/31154791 від 12.10.2012 про результати перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства; за липень 2012 року по ТОВ НВП "Дніпромашбуд" ДПІ у Ленінському р-ні м. Дніпропетровськ складено акт № 936/22-5/30714555 від 10.10.2012 про результати перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства; по ТОВ "ОВК- Технологія" ДПІ у Красногвардійському р-ні м. Дніпропетровськ складено акт № 1155/226/34364633 від 11.10.2012 про результати перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства.

Згідно даних актів ПП „Юнікс-прінт" безпідставно сформовано валові витрати у вказаному податковому періоді (такі накладні не можуть розглядатись в якості належного підтвердження валових витрат, оскільки не мають статусу юридично значимих) по взаємовідносинам з ТОВ «Хозстройсервіс», з ТОВ „Рокко", ТОВ "ОВК-Технологія", ТОВ НВП "Дніпромашбуд ".

Враховуючи вищевикладене та в порушення п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, на думку відповідача, підприємством завищено показники, відображені в рядку 05.1 Декларації з податку на прибуток „собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" на загальну суму 765165 грн, в тому числі за 2 кв. 2012 року на суму 159825 грн за 3 кв. 2012 року на 605340 грн.

Крім того, перевіркою достовірності відображених показників у поданих деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.01.2010 по 31.07.2012 встановлено: перевіркою відображених у рядку 10.1 „Підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою" показників за період з 01.01.2011 по 31.07.2012 у сумі 5367018 грн встановлено, що суб'єкт господарювання здійснював операції з придбання товарів, необхідних для здійснення господарської діяльності; перевіркою встановлено включення ПП "Юнікс-прінт " до рядка 10.1 Декларації „ Підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою" суми 153033 грн по взаємовідносинам з ТОВ «Хозстройсервіс», з ТОВ „Рокко", ТОВ "ОВК-Технологія", ТОВ НВП " Дніпромашбуд ".

Згідно порушень, описаних в п. 3.1.2 даного акту перевірки встановлено невідповідність змісту операцій, що зафіксовані в документах, реальним обставинам.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, в порушення п. 198.1 п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України відповідачем встановлено неправомірне віднесення до складу податкового кредиту ПП „Юнікс-прінт" сум ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Хозстройсервіс», з ТОВ „Рокко", ТОВ "ОВК-Технологія", ТОВ НВП "Дніпромашбуд", які не є сумами податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням робіт звітного періоду, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку та не є підставою для включення до складу податкового кредиту з ПДВ в загальній сумі 153033 грн.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви та заперечень на неї, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

ПП „Юнікс-прінт" (код ЄДРПОУ 32016184) зареєстроване виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 05.05.2002 та взяте на податковий облік до ДПІ у м. Чернігові 03.06.2002, що підтверджується копією довідки АА № 865471 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) від 11.03.2013 (а. с. 45), копією свідоцтва № 100236774 про реєстрацію платника податку на додану вартість (а. с. 47).

Судом встановлено, що на підставі ст.ст. 20, 78, 79 Податкового кодексу України, відповідно до направлень ДПІ у м. Чернігові № 1191, № 1192, № 1193 від 09.04.2013 співробітниками ДПІ у м. Чернігові проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП „Юнікс-прінт" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.07.2012, за результатами якої складено акт перевірки від 24.04.2013 № 1017/22/32016184 (а. с. 13-42), в якому зафіксовано порушення позивачем:

1. п. 198.2. п. 198.6 ст. 198, п.200.1. п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті в бюджет в загальній сумі 153033 грн, в тому числі за квітень 2012 року на суму 10904 грн, за травень 2012 року на суму 21061 грн, за липень 2012 року на суму 121068 грн;

2. п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134, п. 138.1. п. 138.2. п. 138.4 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток підприємства, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 160684,00 грн, в тому числі за 2 квартал 2012 року на суму 33563,00 грн, за 3 квартал 2012 року на суму 127121,00 грн.

На підставі зазначеного акту та викладених у ньому порушень, ДПІ у м. Чернігові винесені податкові повідомлення - рішення від 07.05.2013 № 0002392200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 200855,00 грн, в тому числі за основним платежем в сумі 160684,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 40171,00 грн, № 0002402200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 229550,00 грн, в тому числі за основним платежем - 153033,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 76517,00 грн (а. с. 43-44).

Згідно із ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Основними видами діяльності ПП „Юнікс-прінт" згідно КВЕД-2010 є 46.49, 46.38, 46.36, 46.45, 46.90, що підтверджується копією довідкою Головного управління статистики у Чернігівській області № 865471 від 11.03.2013 (а. с. 45).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємому періоді ПП „Юнікс-прінт" здійснював господарську діяльність із контрагентами ТОВ «Хозстройсервіс», з ТОВ „Рокко", ТОВ "ОВК-Технологія", ТОВ НВП "Дніпромашбуд".

Так, 01.07.2012 між ПП „Юнікс-прінт" (Замовник) та ТОВ НВП "Дніпромашбуд" (Виконавець) було укладено договір про надання послуг № 25, у відповідності до вимог якого виконавець надає замовнику рекламні, інформаційні та маркетингові послуги, а також послуги зі стимулювання збуту товарів замовника в порядку та відповідно до умов цього договору (а.с. 52-54). Згідно акту приймання наданих послуг від 02.07.2012 вартість загальних рекламних та інших послуг, відповідно до договору, становить 59212,30 грн, згідно акту приймання наданих послуг від 04.07.2012 вартість загальних рекламних та інших послуг, відповідно до договору, становить 53060,60 грн, згідно акту приймання наданих послуг від 05.07.2012 вартість загальних рекламних та інших послуг, відповідно до договору, становить 42588,40 грн, згідно акту приймання наданих послуг від 06.07.2012 вартість загальних рекламних та інших послуг, відповідно до договору, становить 478560,60 грн, згідно акту приймання наданих послуг від 12.07.2012 вартість загальних рекламних та інших послуг, відповідно до договору, становить 36184,44 грн, згідно акту приймання наданих послуг від 31.07.2012 вартість загальних рекламних та інших послуг, відповідно до договору, становить 27616,50 грн (а. с. 55, 57, 59, 61, 63, 65).

Крім того, реальність виконання вказаного договору підтверджують податкові накладні № 20 від 02.07.2012 на суму з ПДВ 59212,30 грн, № 24 від 04.07.2012 на суму з ПДВ 53060,60 грн, № 25 від 05.07.2012 на суму з ПДВ 42588,40 грн, № 27 від 06.07.2012 на суму з ПДВ 478560,60 грн, № 35 від 12.07.2012 на суму з ПДВ 36184,44 грн, № 78 від 31.07.2012 на суму з ПДВ 27616,50 грн (а. с. 56, 58, 60, 62, 64, 66).

Договір підписано директорами підприємств та скріплено печатками.

Договір укладено на термін з дати їх підписання до 31.07.2013.

05.07.2012 між ПП „Юнікс-прінт" (Покупець) та ТОВ НВП "Дніпромашбуд" (Постачальник) було укладено договір поставки № 28, у відповідності до вимог якого постачальник зобов'язувався поставити товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно його оплатити на умовах договору (а. с. 67-68).

Розрахунки здійснюються згідно накладних, отриманих від постачальника.

Доставка товару здійснюється за рахунок покупця.

Договір підписано директорами підприємств та скріплено печатками.

Договір укладено на термін з дати їх підписання до 31.07.2013.

Реальність виконання вказаного договору підтверджують наступні первинні документи:

- податкові накладні № 26 від 05.07.2012 на суму з ПДВ 54000,00 грн, № 54 від 19.07.2012 на суму з ПДВ 33600,00 грн, № 67 від 24.07.2012 на суму з ПДВ 32400,00 грн (а. с. 70, 72, 74);

- видаткові накладні № 26 від 05.07.2012 на суму з ПДВ 54000,00 грн, № 54 від 19.07.2012 на суму з ПДВ 33600,00 грн, № 67 від 24.07.2012 на суму з ПДВ 32400,00 грн (а. с. 69, 71, 73).

Також, 01.01.2012 між ПП „Юнікс-прінт" (Замовник) та ТОВ «Хозстройсервіс» (Виконавець) було укладено договір про надання послуг № 15 (а. с. 75-77), у відповідності до умов якого виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом установленого в договорі строку надавати за плату послуги із експедиції (розроблення маршруту перевезення, пошук перевізника, інші операції, пов'язані з перевезенням та експедицією), завантаження та розвантаження, а замовник зобов'язується оплачувати такі послуги.

Договір підписано директорами підприємств та скріплено печатками.

Договори укладені на термін з дати їх підписання до 31.12.2012.

Реальність виконання вказаного договору підтверджують наступні первинні документи:

- актами здачі-приймання робіт (надання послуг): № 79 від 31.05.2012 на суму з ПДВ 25490,00 грн, № 80 від 31.05.2012 на суму з ПДВ 44550,00 грн (а. с. 78, 80);

- податкові накладні: № 79 від 31.05.2012 на суму з ПДВ 25490,00 грн, № 80 від 31.05.2012 на суму з ПДВ 44550,00 грн (а. с. 79, 81).

16.01.2012 між ПП „Юнікс-прінт" (Покупець) та ТОВ «Хозстройсервіс» (Постачальник) було укладено договір поставки № б/н, у відповідності до вимог якого постачальник зобов'язувався поставити товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно його оплатити на умовах договору (а. с. 82-83).

Договір підписано директорами підприємств та скріплено печатками.

Договори укладені на термін з дати їх підписання до 31.12.2012.

Реальність виконання вказаного договору підтверджують наступні первинні документи: видаткова накладна № 52 від 14.05.2012 на суму з ПДВ 4542,50 грн та податкова накладна № 52 від 14.05.2012 на суму з ПДВ 4542,50 грн (а. с. 84-85).

Також, 01.07.2012 між ПП „Юнікс-прінт" (Замовник) та ТОВ «ОВК-Технологія» (Виконавець) було укладено договір про надання послуг № 48/07 (а. с. 86-88), у відповідності до умов якого виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом установленого в договорі строку надавати за плату послуги із експедиції (розроблення маршруту перевезення, пошук перевізника, інші операції, пов'язані з перевезенням та експедицією), завантаження та розвантаження, а замовник зобов'язується оплачувати такі послуги.

Договір підписано директорами підприємств та скріплено печатками.

Договори укладені на термін з дати їх підписання до 31.12.2012.

Реальність виконання вказаного договору підтверджують наступні первинні документи:

- актами здачі-приймання робіт (надання послуг): № 2 від 03.07.2012 на суму з ПДВ 54900,00 грн, № 3 від 04.07.2012 на суму з ПДВ 53710,00 грн, № 26 від 06.07.2012 на суму з ПДВ 47000,00 грн, № 35 від 10.07.2012 на суму з ПДВ 54380,00 грн, № 48 від 11.07.2012 на суму з ПДВ 40000,00 грн, № 60 від 16.07.2012 на суму з ПДВ 30190,00 грн, № 158 від 31.07.2012 на суму з ПДВ 28810,00 грн, № 159 від 31.07.2012 на суму з ПДВ 30900,00 грн (а. с. 89, 91, 93, 95, 97, 99, 101, 103);

- податкові накладні: № 2 від 03.07.2012 на суму з ПДВ 54900,00 грн, № 3 від 04.07.2012 на суму з ПДВ 53710,00 грн, № 26 від 06.07.2012 на суму з ПДВ 47000,00 грн, № 35 від 10.07.2012 на суму з ПДВ 54380,00 грн, № 48 від 11.07.2012 на суму з ПДВ 40000,00 грн, № 60 від 16.07.2012 на суму з ПДВ 30190,00 грн, № 158 від 31.07.2012 на суму з ПДВ 28810,00 грн, № 159 від 31.07.2012 на суму з ПДВ 30900,00 грн (а. с. 90, 92, 94, 96, 98, 100, 102, 104).

Також, 01.11.2011 між ПП „Юнікс-прінт" (Замовник) та ТОВ «Рокко» (Виконавець) було укладено договір про надання послуг № 01/11 (а. с. 105-107), у відповідності до умов якого виконавець надає замовнику рекламні, інформаційні та маркетингові послуги, а також послуги зі стимулювання збуту товарів замовника в порядку та відповідно до умов цього договору. Згідно акту приймання наданих послуг від 16.04.2012 вартість загальних рекламних та інших послуг, відповідно до договору, становить 50000,00 грн, згідно акту приймання наданих послуг від 28.04.2012 вартість загальних рекламних та інших послуг, відповідно до договору, становить 15425,12 грн, згідно акту приймання наданих послуг від 31.05.2012 вартість загальних рекламних та інших послуг, відповідно до договору, становить 51488,00 грн (а. с. 108, 110, 112).

Крім цього, реальність виконання вказаного договору підтверджують податкові накладні: №78 від 16.04.2012 на суму з ПДВ 50000,00 грн, № 86 від 28.04.2012 на суму з ПДВ 15425,12 грн, № 106 від 31.05.2012 на суму з ПДВ 51488,00 грн (а. с. 109, 111, 113).

Також, позивачем надано: виписки по рахунку № 26009007803, як доказ сплати податку на додану вартість (а. с. 118-126), розшифровки до акту виконаних робіт з експедиційних послуг та завантажувально-розвантажувальних послуг (а. с. 114-116).

Договір підписано директорами підприємств та скріплено печатками.

Договори укладені на термін з дати їх підписання до 30.11.2012.

Отже, правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

Тобто, позивачем дотримано принцип превалювання сутності над формою, який закріплений в ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми).

Суд вважає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З наданих позивачем доказів вбачається, що договори мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, оскільки товар (роботи/послуги) був переданий, оплата проведена, договори виконано сторонами в повному обсязі.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд звертає увагу на те, що на момент вчинення правочинів підприємства - контрагенти позивача ТОВ «Хозстройсервіс», ТОВ „Рокко", ТОВ "ОВК-Технологія", ТОВ НВП "Дніпромашбуд" були зареєстровані в якості юридичних осіб та платниками податків, що не заперечується сторонами та у відповідності до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства дані обставини не потребують додаткового доказування.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що на момент укладення договору з контрагентаим позивач проявив належну обачність, перевіривши необхідні документи контрагента та чи здійснює він господарську діяльність.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно із п. 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є постачання товарів (послуг), місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до п. 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суд звертає увагу на те, що податкові накладні, видані ПП „Юнікс-прінт" містять всі реквізити передбачені п. 201.1 ст. 201 ПК України, а тому згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України вони є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, з урахуванням норм статей 44 та 61 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх поставок товарів, робіт, послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та його контрагентами.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Як на підставу нікчемності правочинів позивача з контрагентами ТОВ «Хозстройсервіс», ТОВ „Рокко", ТОВ "ОВК-Технологія", ТОВ НВП "Дніпромашбуд" відповідач посилається на акти: № 1289/224/32218976 від 13.11.2012 ДПІ у Бабушінському р-ні м. Дніпропетровська, № 151/224/32218976 від 12.10.2012 ДПІ у Бабушінському р-ні м. Дніпропетровська, № 150/224/31154791 від 12.10.2012 ДПІ у Бабушінському р-ні м. Дніпропетровська, № 936/22-5/30714555 від 10.10.2012 ДПІ у Ленінському р-ні м. Дніпропетровська, № 1155/226/34364633 від 11.10.2012 ДПІ у Красногвардійському р-ні м. Дніпропетровська, згідно яких діяльність таких підприємств спрямована на отримання податкової вигоди третіх осіб та не направлена на досягнення реальних економічних результатів. Правочини укладені такими підприємствами відповідно до вимог цивільного законодавства мають ознаки нікчемності, оскільки порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб. Виходячи з цього, відповідач дійшов висновків про те, що фінансово-господарські взаємовідносини ПП „Юнікс-прінт" із фіктивними підприємствами ТОВ «Хозстройсервіс», ТОВ „Рокко", ТОВ "ОВК-Технологія", ТОВ НВП "Дніпромашбуд" не направлені на здійснення реальних господарських операцій, що суперечить вимогам чинного законодавства України.

Однак, такі посилання судом не приймаються до уваги, зважаючи на наступне.

Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 № 435 (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) - у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Пунктом 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити, зокрема, моральним засадам суспільства, пунктом 5 статті 203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину. Зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановлений законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом ч. 1 ст. 228 ЦК України, правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з ч. 2 згаданої статті, є нікчемним.

Частино 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому, носіями протиправного умислу юридичних осіб - сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

Суд вважає за необхідне зазначити, що сам по собі факт допущення, на думку податкового органу, суб'єктом господарювання порушень певних встановлених законом правил господарської діяльності, здійснюваної на підставі певних договорів, не є безумовною підставою для висновку про укладення таких договорів з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства. Юридична відповідальність має здійснюватися на принципі законності, який полягає у тому, що така відповідальність настає за діяння, передбачені законом, та застосовується у спосіб, визначений законом.

Стосовно відповідальності позивача за можливі протиправні дії його контрагентів суд зазначає, що для висновків про наявність порушень податкового законодавства у діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників ПДВ, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо).

Поряд з цим, будь-яких доказів щодо обізнаності позивача про фіктивне підприємництво юридичних осіб, що є його контрагентами та здійснення ними незаконної фінансово - господарської діяльності представником відповідача суду не надано.

Таким чином, за переконанням суду, відповідач неправомірно поклав на позивача відповідальність за можливі протиправні дії його контрагентів.

Отже, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентами позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

В свою чергу, судом встановлено, що вищезазначені договори були виконані сторонами в повному обсязі, товар (роботи/послуги) отриманий, сторони претензій одни до одних не мають.

Таким чином, надання податковому органу належним чином оформлених всіх первинних документів, передбачених законодавством, є підставою для формування валових витрат та податкового кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано будь-яких інших доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних правочинів з отримання позивачем товарів, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування податкового кредиту.

Всі суми податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, сплаченого і віднесеного позивачем до податкового кредиту, підтверджуються податковими накладними, які відповідають вимогам Податкового кодексу України та відображають зміст господарських операцій, в результаті яких вони складені.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Частиною 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Верховний суд України у справах з аналогічним предметом спору дотримується позиції, що судом обов'язково має бути досліджено факт вчинення господарських операцій, за наслідками яких виникло право позивача на формування податкового кредиту та факт сплати позивачем сум податку своїм контрагентам.

Вказаний факт не був спростований в судовому засіданні представником відповідача.

Враховуючи вищевикладене, висновок податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість та податку на прибуток є безпідставним, а тому і нарахування штрафних (фінансових) санкцій, з огляду на ст. 123 Податкового кодексу України, також є протиправним.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність своїх дій та рішення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного підприємства "Юнікс-Прінт", - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби від 07.05.2013 № 0002392200, № 0002402200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Юнікс-Прінт" судові витрати в сумі 2083 (дві тисячі вісімдесят три) грн 25 коп.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Лобан