Ухвала

від 20.08.2013 по справі 825/2102/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/2102/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Маслія В.І.

Чаку Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Юнікс-Прінт» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 червня 2013 року адміністративний позов ПП «Юнікс-Прінт» до ДПІ у м. Чернігові ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, співробітниками ДПІ у м. Чернігові ДПС була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Юнікс-прінт» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 по 31 липня 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 24 квітня 2013 року № 1017/22/32016184.

Вказаним актом перевірки зафіксовано порушення позивачем положень Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті в бюджет в загальній сумі 153 033, 00 грн., в тому числі за квітень 2012 року на суму 10 904, 00 грн., за травень 2012 року на суму 21 061, 00 грн., за липень 2012 року на суму 121 068, 00 грн., та заниження податку на прибуток підприємства, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 160 684, 00 грн., в тому числі за 2 квартал 2012 року на суму 33 563, 00 грн., за 3 квартал 2012 року на суму 127 121, 00 грн.

На підставі зазначеного акту та викладених у ньому порушень, ДПІ у м. Чернігові винесені податкові повідомлення - рішення від 07 травня 2013 року № 0002392200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 200 855, 00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 160 684, 00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 40 171, 00 грн., № 0002402200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 229 550, 00 грн., в тому числі за основним платежем - 153 033, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 76 517, 00 грн.

Не погоджуючись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що основними видами діяльності ПП «Юнікс-прінт» згідно КВЕД-2010 є оптова торгівля товарами господарського призначення, продуктами харчування, цукром, шоколадом і кондитерськими виробами, парфумними та косметичними товарами, неспеціалізована оптова торгівля.

У перевіряємому періоді позивач здійснював господарську діяльність із контрагентами ТОВ «Хозстройсервіс», з ТОВ «Рокко», ТОВ «ОВК-Технологія», ТОВ НВП «Дніпромашбуд».

Так, 01 липня 2012 року між ПП «Юнікс-прінт» (Замовник) та ТОВ НВП «Дніпромашбуд» (Виконавець) було укладено договір про надання послуг № 25, у відповідності до вимог якого виконавець надає замовнику рекламні, інформаційні та маркетингові послуги, а також послуги зі стимулювання збуту товарів замовника в порядку та відповідно до умов цього договору.

05 липня 2012 року між ПП «Юнікс-прінт» (Покупець) та ТОВ НВП «Дніпромашбуд» (Постачальник) було укладено договір поставки № 28, у відповідності до вимог якого постачальник зобов'язувався поставити товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно його оплатити на умовах договору.

Розрахунки здійснюються згідно накладних, отриманих від постачальника.

Доставка товару здійснюється за рахунок покупця.

Також, 01 січня 2012 року між ПП «Юнікс-прінт» (Замовник) та ТОВ «Хозстройсервіс» (Виконавець) було укладено договір про надання послуг № 15, у відповідності до умов якого виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом установленого в договорі строку надавати за плату послуги із експедиції (розроблення маршруту перевезення, пошук перевізника, інші операції, пов'язані з перевезенням та експедицією), завантаження та розвантаження, а замовник зобов'язується оплачувати такі послуги.

16 січня 2012 року між ПП «Юнікс-прінт» (Покупець) та ТОВ «Хозстройсервіс» (Постачальник) було укладено договір поставки № б/н, у відповідності до вимог якого постачальник зобов'язувався поставити товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно його оплатити на умовах договору.

Також, 01 липня 2012 між ПП «Юнікс-прінт» (Замовник) та ТОВ «ОВК-Технологія» (Виконавець) було укладено договір про надання послуг № 48/07, у відповідності до умов якого виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом установленого в договорі строку надавати за плату послуги із експедиції (розроблення маршруту перевезення, пошук перевізника, інші операції, пов'язані з перевезенням та експедицією), завантаження та розвантаження, а замовник зобов'язується оплачувати такі послуги.

Крім того, 01 листопада 2011 року між ПП «Юнікс-прінт» (Замовник) та ТОВ «Рокко» (Виконавець) було укладено договір про надання послуг № 01/11, у відповідності до умов якого виконавець надає замовнику рекламні, інформаційні та маркетингові послуги, а також послуги зі стимулювання збуту товарів замовника в порядку та відповідно до умов цього договору.

Суми ПДВ, сплачені позивачем за вказаними договорами, були включені ним до податкового кредиту за відповідний період.

Відповідно до п. 134.1.1 статті 134 Податкового кодексу України - об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.2 статті 138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 138.8 статті 138 ПК України - собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно положень п.п. 139.1.9 п 139.1 статті 139 ПК України - не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.3 статті 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.4 статті 201 ПК України - податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п. 201.10 статті 201 ПК України - податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до статей 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі реквізити: назву документу (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів звертає увагу на те, що з метою підтвердження реальності господарських операцій, що мали місце з його контрагентами, позивачем було надано суду копії відповідних первинних документів, а саме: договорів, актів прийому наданих послуг, розшифровок до актів виконаних робіт з експедиційних послуг та завантажувально-розвантажувальних робіт, квитанцій на оплату наданих послуг, податкових та видаткових накладних та інше.

Надані позивачем копії первинних документів підписані відповідальними посадовими особами та скріплені печатками юридичних осіб, крім того, містять інші відомості та реквізити, наявність яких визнана обов'язковою для первинного документу в розумінні ч. 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Крім того, колегія суддів зазначає, що чинне законодавство не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Так само як і на платника податків не покладається обов'язок перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту та заявляти відповідні суми до бюджетного відшкодування.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» - якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану

Крім того, суд критично сприймає доводи апелянта, сформовані на підставі актів перевірок контрагентів, оскільки, інформація, викладена в зазначених документах була фактично переписана відповідачем в акт перевірки позивача без належного дослідження та надання оцінки первинним документам, як того вимагають норми діючого податкового законодавства України.

Враховуючи зазначене, необґрунтованими є висновки викладені відповідачем в акті перевірки про порушення позивачем податкового законодавства, а тому, відповідно, протиправними є оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті на основі такого акту перевірки.

Таким чином правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Маслій В.І.

Чаку Є.В.