Постанова

від 05.06.2013 по справі 26/106/2011

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

05.06.2013р. справа №26/106/2011

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Зубченко І.В., Марченко О.А., Татенка В.М. за участю: прокурораЛисенко С.І. за посвідченням №000965 від 20.08.2012р. від позивача 1:представник не з'явився від позивача 2: представник не з'явився від позивача 3:представник не з'явився від відповідача:представник не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Східно - Українська компанія «Промснабсервіс», м. Сєвєродонецьк, Луганська область на рішення господарського суду Луганської області від 21.07.2011р. (повний текст підписано 25.07.2011р.) у справі№26/106/2011 (суддя Єжова С.С.) за позовомПрокурора м. Алушти Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі органів державної влади, уповноважених державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах, а саме: 1.Ради Міністрів АР Крим, м. Сімферополь; 2.Алуштинської міської ради, м. Алушта; 3.Малоріченської сільської ради, с. Малоріченське, м. Алушта доТовариства з обмеженою відповідальністю Східно - Українська компанія «Промснабсервіс», м. Сєвєродонецьк, Луганська область простягнення 274919,23грн. В С Т А Н О В И В:

Прокурор м. Алушти Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в інтересах держави в особі Ради Міністрів АР Крим, м. Сімферополь, Алуштинської міської ради, м. Алушта, Малоріченської сільської ради, с. Малоріченське, м. Алушта до Товариства з обмеженою відповідальністю Східно - Українська компанія «Промснабсервіс», м. Сєвєродонецьк, Луганська область про стягнення 274919,23грн., відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, пов'язаних з вилученням земель, посилаючись на порушення відповідачем інтересів держави у сфері земельних відносин, що полягають у надходженні коштів на цілі, визначені в Земельному кодексі України, оскільки відповідач, всупереч приписам статті 207 Земельного кодексу України, не перерахував вказані кошти на рахунки, визначені статтею 209 Земельного кодексу України.

Господарський суд Луганської області рішенням від 21.07.2011р. (повний текст підписано 25.07.2011р.) у справі №26/106/2011 задовольнив позов прокурора м. Алушти та стягнув з ТОВ «Східно-Української компанії «Промснабсервіс» на користь Ради Міністрів АР Крим 68729,81грн., на користь Алуштинської міської ради 41237,88грн., на користь Малоріченської сільської ради 164951,54грн. Стягнув з ТОВ «Східно-Української компанії «Промснабсервіс» в дохід державного бюджету України державне мито в сумі 2749,19грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідачем не відшкодовано позивачам у встановлений термін в повному обсязі втрати лісогосподарського виробництва, обумовлені вилученням земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 2,3 га за рішенням Малоріченської сільської ради від 16.03.2006р. №35/12 та наданням її ТОВ «Східно-Української компанії «Промснабсервіс» в оренду на 10 років для розміщення курортного комплексу в с. Рибаче м. Алушта.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, ТОВ «Східно-Української компанії «Промснабсервіс» звернулось до Донецького апеляційного господарського суду зі скаргою, якою просило скасувати рішення господарського суду Луганської області від 21.07.2011р. у справі №26/106/2011 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи; невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник посилається на те, що рішення Малоріченської сільської ради від 16.03.2006р. №35/12 «Про затвердження проекту землевпорядкування, техдокументації та наданні земельної ділянки в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Східно-Українська компанія «Промснабсервіс» не є належним доказом в підтвердження обов'язку відповідача сплатити на користь позивачів відшкодування втрат лісогосподарського виробництва в розмірі 274919,23грн., оскільки Вищим адміністративним судом України порушено касаційне провадження у справі №2-20/10637-2006А за позовом про визнання нечинним пункту 5 вказаного рішення щодо зобов'язання ТОВ «Східно-Українська компанія «Промснабсервіс» протягом 2 місяців з моменту прийняття цього рішення відшкодувати втрати лісогосподарського виробництва.

Крім того, заявник апеляційної скарги посилається на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, що виявилось у неналежному повідомленні відповідача про час і місце судового розгляду, внаслідок чого справа №26/106/2011 була розглянута судом першої інстанції за відсутності представника відповідача, що відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України є безумовною підставою для скасування рішення місцевого господарського суду судом апеляційної інстанції.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 19.08.2011р. відновлено пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги ТОВ «Східно-Української компанії «Промснабсервіс», порушено апеляційне провадження у справі №26/106/2011.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 28.09.2011р. на підставі відповідного клопотання ТОВ «Східно-Українська компанія «Промснабсервіс» було зупинено апеляційне провадження у справі №26/106/2011 до вирішення Вищим адміністративним судом України касаційної скарги ТОВ «Східно-Української компанії «Промснабсервіс» на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2010р. у справі №2-20/10637-2006А за позовом ТОВ «Східно-Української компанії «Промснабсервіс» до Малоріченської сільської ради, за участю Прокуратури Автономної Республіки Крим, про визнання нечинним пункту 5 рішення Малоріченської сільської Ради м. Алушта від 16.03.2006р. №35/12 «Про затвердження проекту землевпорядкування, техдокументації та наданні земельної ділянки в оренду ТОВ «Східно-Українська компанія «Промснабсервіс» щодо зобов'язання ТОВ «Східно-Українська компанія «Промснабсервіс» протягом 2 місяців з моменту прийняття цього рішення відшкодувати втрати лісогосподарського виробництва.

16 квітня 2013 року до канцелярії суду від Прокурора м. Алушти Автономної Республіки Крим надійшла копія ухвали Вищого адміністративного суду України від 08.11.2012р. №К-40043/10, якою постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2010р. у справі №2-20/10637-2006А залишено без змін.

Розпорядженням Голови Донецького апеляційного господарського суду від 14.05.2013р. змінено склад колегії суддів та сформовано її у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Марченко О.А., Татенко В.М.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 14.05.2013р. поновлено апеляційне провадження у справі №26/106/2011, призначено розгляд скарги на 05.06.2013р., явку сторін не визнано обов'язковою. Вказана ухвала отримана прокурором та сторонами завчасно, про що свідчать повідомлення про вручення 17.05.2013р., 18.05.2013р., 20.05.2013р. та 21.05.2013р. поштових відправлень з цією ухвалою.

Прокурор у судовому засіданні 05.06.2013р. пояснив, що вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив рішення господарського суду залишити без змін, також просив не здійснювати запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації.

Представники сторін у судове засідання 05.06.2013р. не з'явились; від позивачів 1, 2 надійшли клопотання та заява про розгляд справи без участі їх представників.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Приймаючи до уваги роз'яснення надані пленумом Вищого господарського суду України у п.п.3.9.1., 3.9.2. постанови «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. №18, судова колегія встановила, що в матеріалах справи відсутні докази неможливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні представників згідно з ч.ч.1-5 ст.28 ГПК України, а також неможливості розгляду справи без участі представників сторін. Також, сторони не посилалися на необхідність надати апеляційному суду додаткові докази як на підстави для відкладення судового розгляду на іншу дату.

З врахуванням вищенаведеного, судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши прокурора, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 149 Земельного кодексу України (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 09.02.2006р. №3415-IV) земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються ними з урахуванням вимог ст.150 цього Кодексу.

Відповідні повноваження сільських ради по вилученню земельних ділянок із земель комунальної власності передбачено ст.12 Земельного кодексу України.

Рішенням Малоріченської сільської ради від 16.03.2006р. №35/12 затверджено проект землевпорядкування щодо відведення земельної ділянки та технічну документацію щодо землеустрою стосовно встановлення меж земельної ділянки в натурі Товариству з обмеженою відповідальністю «Східно-Українська компанія «Промснабсервіс» для розміщення курортного комплексу в с. Рибаче (пункт 1); передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Східно-Українська компанія «Промснабсервіс» в оренду строком на 10 років земельну ділянку (кадастровий №011039210:03:001:0155) площею 2,3000 га, в тому числі за угіддями: лісові землі, вкриті лісовою рослинністю - 2,3000 га, за рахунок земель сільської ради, що розташована в межах с. Рибаче, для розміщення рекреаційного комплексу (пункт 2); накладено обмеження №1.3 на земельну ділянку площею 0,7072 га - дотримання режиму використання земель для охоронних та санітарно-захисних зон (пункт 3); накладено сервітут №2 на земельну ділянку площею 0,9711 га - використання земельної ділянки для прокладення та ремонту лінійних інженерних споруд (пункт 4); зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Східно-Українська компанія «Промснабсервіс» протягом 2 місяців з моменту прийняття цього рішення відшкодувати втрати лісогосподарського виробництва; виконати всі умови висновків органів, що надавали погодження; протягом 3 місяців з моменту прийняття цього рішення укласти із сільською радою договір оренди земельної ділянки (пункт 5).

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2010р. у справі №2-20/10637-2006А скасовано постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.07.2006р. у справі №2-20/10637-2006А, прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ТОВ «Східно-Українська компанія «Промснабсервіс» до Малоріченської сільської ради про визнання нечинним пункту 5 рішення Малоріченської сільської ради від 16.03.2006р. №35/12 відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного України від 08.11.2012р. №К-40043/10 залишено без змін постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2010р. у справі №2-20/10637-2006А.

На виконання рішення Малоріченської сільської ради від 16.03.2006р. №35/12 між Малоріченською сільською радою та ТОВ «Східно-Українська компанія «Промснабсервіс» було укладено договір оренди землі від 16.05.2006р. та вказана земельна ділянки передана відповідачу в оренду за актом прийому-передачі земельної ділянки від 27.12.2006р.

Відповідно до статті 207 Земельного кодексу України втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель.

Відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом.

В той же час, за змістом статті 207 Земельного кодексу України в якості необхідної та достатньої умови для виникнення в особи обов'язку з відшкодування завданих втрат (окрім виключень, передбачених статтею 208 Земельного кодексу України) є факт вилучення лісових земель як основного засобу виробництва для потреб, не пов'язаних із лісогосподарським виробництвом. При цьому, виходячи з положень абзацу третього статті 1 Лісового кодексу України таке вилучення може відбуватися і без зміни категорії земельної ділянки в залежності від її цільового призначення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачеві передано в оренду землі, у тому числі вкриті лісовою рослинністю, з метою розміщення рекреаційного комплексу строком на 10 років.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо виникнення у відповідача обов'язку з відшкодування втрат лісових земель як основного засобу виробництва у зв'язку з передачею йому в оренду вказаних земель для потреб, не пов'язаних з веденням лісового господарства.

Частиною 5 статті 207 Земельного кодексу України передбачено, що втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва визначаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 4 Порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997р. №1279, передбачено, що відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва провадиться в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок, а у випадках поетапного освоєння відведених угідь для добування корисних копалин відкритим способом - у міру їх фактичного надання.

За статтею 209 Земельного кодексу України (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 09.02.2006р. №3415-IV) визначено, що втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, зумовлені вилученням сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, підлягають відшкодуванню і зараховуються на спеціальні рахунки відповідних місцевих рад у таких розмірах: Автономній Республіці Крим, обласним радам - 25 відсотків; районним радам - 15 відсотків, міським, сільським, селищним радам - 60 відсотків, міським радам Києва та Севастополя - 100 відсотків.

Згідно розрахунку розміру втрат лісогосподарського виробництва, пов'язаних з вилученням лісових угідь із земель Малоріченської сільської ради для розміщення ТОВ «Східно-Українська компанія «Промснабсервіс» курортного комплексу в с. Рибаче від 05.05.2005р., складеного Алуштинським міським управлянням земельних ресурсів на замовлення ТОВ «Східно-Українська компанія «Промснабсервіс» та проведеного на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.1997р. №1279 «Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню», розмір відповідних втрат склав 274919,23грн.

Правомірність визначення розміру втрат лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню внаслідок вилучення земель, у тому числі підтверджена висновком Севастопольського апеляційного адміністративного суду у справі №2-20/10637-2006А, з яким погодився Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 08.11.2012р. №К-40043/10.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у відповідача виник обов'язок щодо відшкодування розміру втрат лісогосподарського виробництва в розмірі 274919,23грн. Зважаючи на те, що на момент пред'явлення прокурором позову кошти відповідачем не сплачені, господарським судом Луганської області правомірно задоволено позовні вимоги та стягнуто з відповідача кошти у сумі 68729,81грн. на користь на користь Ради Міністрів АР Крим, кошти у сумі 41237,88грн. на користь Алуштинської міської ради та кошти у сумі 164951,54грн. на користь Малоріченської сільської ради вірний.

Щодо посилань скаржника на порушення судом норм процесуального права в частині неналежного повідомлення сторони про час та місце судового засідання, колегія суддів зазначає наступне.

Пленумом Вищого господарського суду України у п.3.9.1. постанови «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. №18 роз'яснено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З матеріалів справи вбачається (адреса відповідача, зазначена прокурором у позові, арк. спр. 2), що місцем знаходження ТОВ «Східно-Українська компанія «Промснабсервіс» є: 93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, провул. Ломоносова, 9А.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 07.06.2011р. було порушено провадження у справі №26/106/2011, призначено її розгляд на 05.07.2011р. (арк. спр. 1).

Вказана ухвала направлена судом 09.06.2011р., тобто своєчасно, що підтверджується вихідним штампом, заповненим відповідно до п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. №75 (арк. спр. 1).

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців №10371404 станом на 01.07.2011р. ТОВ «Східно-Українська компанія «Промснабсервіс» є юридичною особою (ідентифікаційний код 31845454) та місцезнаходженням якої є: 93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, провул. Ломоносова, 9А (арк. спр. 30-33).

Станом на 05.07.2011р. до господарського суду Луганської області не повертались повідомлення про вручення представнику відповідача поштового відправлення з ухвалою від 07.06.2011р. або повернення з адреси відповідача поштового відправлення з вказаною ухвалою.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 05.07.2011р. розгляд справи було відкладено на 21.07.2011р. та згідно вихідного штампу від 06.07.2011р. ухвала була надіслана судом першої інстанції відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням (арк. спр.43).

13 липня 2011 року на адресу господарського суду Луганської області повернулось поштове відправлення з ухвалою від 07.06.2011р. з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення (арк. спр. 51-53).

Станом на 21.07.2011р. до господарського суду Луганської області не повертались повідомлення про вручення представнику відповідача поштового відправлення з ухвалою від 05.07.2011р. або повернення з адреси відповідача поштового відправлення з вказаною ухвалою.

Відповідно до статті 12 Цивільного кодексу України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, проте, її поведінка повинна бути добросовісною та розумною. Добросовісне здійснення особою свого цивільного права передбачає реалізацію правомочностей відповідного права з урахуванням інтересів інших учасників відносин, публічних інтересів держави тощо.

Згідно з частиною 3 статті 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Процесуальним законодавством встановлено принцип оперативності господарського процесу.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, встановлено право кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

З огляду на викладене, враховуючи положення Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень і поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №1149 від 12.12.2007р., зважаючи на те, що розгляд справи призначався судом першої інстанції з урахуванням розумного строку пересилання поштових відправлень, а ухвали суду направлялись з дотриманням строків, встановлених в ст.ст.64, 87 ГПК України на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також на відсутність в матеріалах справи доказів в підтвердження неналежного повідомлення працівниками відділення поштового зв'язку відповідача про надходження на його адресу листів від господарського суду Луганської області або невручення цих листів на вимогу уповноваженого представника відповідача, судова колегія вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, що спростовує доводи апелянта з цього приводу.

Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оскільки господарський суд Луганської області надав належну юридичну оцінку встановленим обставинам справи та правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, підстави для скасування рішення господарського суду Луганської області від 21.07.2011р. (повний текст підписано 25.07.2011р.) у справі №26/106/2011 відсутні.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита при зверненні з апеляційною скаргою підлягають віднесенню на заявника скарги.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Східно - Українська компанія «Промснабсервіс», м. Сєвєродонецьк, Луганська область на рішення господарського суду Луганської області від 21.07.2011р. (повний текст підписано 25.07.2011р.) у справі №26/106/2011 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 21.07.2011р. (повний текст підписано 25.07.2011р.) у справі №26/106/2011 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді: О.А. Марченко

В.М. Татенко

Надруковано 9 примірників: 2 - прокурору; 3- позивачу; 1 - відповідачу; 1- в справу; 1 - ДАГС, 1 - ГС