Ухвала

від 06.06.2013 по справі 825/894/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/894/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

06 червня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0000881720 від 29.01.2012 року.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно застосував норми матеріального права, що призвело неправильного вирішення справи.

В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами відповідача була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_2 з питань достовірності, повноти нарахування ПДВ по податкових деклараціях з ПДВ за січень, березень травень 2012 року при проведенні господарських взаємовідносин з ТОВ «Рокко» (код ЄДРПОУ 32218976), за липень, серпень 2012 року при проведенні господарських взаємовідносин з ТОВ «ОВК-Технологія» (код ЄДРПОУ 34364633).

За результатами перевірки складено акт від 17.12.2012 № 2756/17/2756/17/НОМЕР_1, в якому контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог пп. «а» 198.1 п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, пп. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755, в результаті чого ФОП ОСОБА_2 занижено суму ПДВ всього у сумі 80 020,20 грн., у т.ч. за січень 2012 року - 8 166,67 грн., за березень 2012 року - 32 333,33 грн., за травень 2012 року - 14 200,00 грн., за липень 2012 року - 9 400,00 грн., за серпень 2012 року - 15 920,00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки ДПІ у м. Чернігові прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.01.2013 року № 0000881720, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 120 030,00 грн. (у т.ч. за основним платежем - 80 020,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 40 010,00 грн.).

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції позивача з ТОВ «Рокко» та ТОВ «ОВК-Технологія», є реальними та підтверджуються необхідними документами, а товари, що придбавалися позивачем у вказаного підприємства, отримувались з метою використання та були використані позивачем у власній господарській діяльності, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій та безпідставність тверджень відповідача про неправомірне формування податкового кредиту за наслідками таких операцій.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, розглядаючи справи щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, заявлені позивачем суми бюджетного відшкодування за період, що перевірявся, за висновками контролюючого органу не підлягають відшкодуванню оскільки договори, укладені позивачем з його контрагентами ТОВ «Рокко» та ТОВ «ОВК-Технологія» є такими, що укладені без мети настання реальних наслідків, оскільки встановлено відсутність придбання товарно-матеріальних цінностей, порушують публічний порядок, а тому є нікчемними.

Крім цього, відповідач в обґрунтування правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення посилався на неможливість проведення зустрічної перевірки суб'єктів господарювання - контрагентів позивача.

Колегія суддів звертає увагу, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

З матеріалів справи вбачається, що в періоді, що перевірявся, ФОП ОСОБА_2 мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Рокко».

Судом першої інстанції встановлено, що одним із основних видів діяльності ФОП ОСОБА_2 є надання в оренду обладнання для розміщення реклами: за КВЕД - 62.02 Консультування з питань інформатизації, 73.11 Рекламні агентства, 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації, 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.

Між ТОВ «Рокко» (Виконавець) та ФОП ОСОБА_2 (Замовник) укладено договір на комплексне обслуговування від 01.11.2011 № 26/11, відповідно до умов якого Замовник доручає Виконавцю забезпечення комплексного рекламного забезпечення діяльності Замовника, у тому числі, розміщення зовнішньої реклами, поставку обладнання і матеріалів (п. 1.1 Договору, а. с. 46-48).

Також, між ФОП ОСОБА_2 (Покупець), та ТОВ «ОВК-Технологія» (Продавець) укладено договір від 04.07.2012 № 0407-1, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується продати та передати у власність Покупця металоконструкції та надати послуги з їх монтажу, а Покупець зобов'язується прийняти Продукцію від Продавця та оплатити її загальну вартість на умовах цього Договору (п. 1.1 Договору, а. с. 92-93).

На виконання договору від 01.11.2011 № 26/11 ТОВ «Рокко» в січні, березні, травні 2012 року передало позивачу металеві конструкції та надало послуги з їх монтажу на підставі видаткових накладних (а. с. 50,52,54,57-63,72,73,77,):

від 31.01.2012 № 154 на суму 10 000,00 грн., крім того ПДВ-20% - 2 000,00 грн., всього з ПДВ - 12 000,00 грн.;

від 31.01.2012 № 155 на суму 12 500,00 грн., крім того ПДВ-20% - 2 500,00 грн., всього з ПДВ - 15 000,00 грн.;

від 31.01.2012 № 161 на суму 18 333,33 грн., крім того ПДВ-20% - 3 666,67 грн., всього з ПДВ - 22 000,00 грн.;

від 30.03.2012 № 53 на суму 15 000,00 грн., крім того ПДВ-20% - 3 000,00 грн., всього з ПДВ - 18 000,00 грн.;

від 30.03.2012 № 65 на суму 14 166,67 грн., крім того ПДВ-20% - 2 833,33 грн., всього з ПДВ - 17 000,00 грн.;

від 30.03.2012 № 70 на суму 22 500,00 грн., крім того ПДВ-20% - 4 500,00 грн., всього з ПДВ - 27 000,00 грн.;

від 30.03.2012 № 71 на суму 25 000,00 грн., крім того ПДВ-20% - 5 000,00 грн., всього з ПДВ - 30 000,00 грн.;

від 30.03.2012 № 72 на суму 25 000,00 грн., крім того ПДВ-20% - 5 000,00 грн., всього з ПДВ - 30 000,00 грн.;

від 30.03.2012 № 73 на суму 30 833,33 грн., крім того ПДВ-20% - 6 166,67 грн., всього з ПДВ - 37 000,00 грн.;

від 30.03.2012 № 74 на суму 29 166,67 грн., крім того ПДВ-20% - 5 833,33 грн., всього з ПДВ - 35 000,00 грн.;

від 31.05.2012 № 92 на суму 21 000,00 грн., крім того ПДВ-20% - 4 200,00 грн., всього з ПДВ - 25 200,00 грн.;

від 31.05.2012 № 93 на суму 20 000,00 грн., крім того ПДВ-20% - 4 000,00 грн., всього з ПДВ - 24 000,00 грн.;

від 31.05.2012 № 94 на суму 30 000,00 грн., крім того ПДВ-20% - 6 000,00 грн., всього з ПДВ - 36 000,00 грн.

Позивач отримав обладнання для розміщення реклами та послуги з його монтажу загальною вартістю 273 500,00 грн., крім того ПДВ- 20% - 54 700,00 грн., всього з ПДВ - 328 200,00 грн. (перелік накладних відображений на 9 арк. Акту перевірки).

Усе обладнання та послуги з його монтажу на загальну суму 328 200,00 грн. ФОП ОСОБА_2 оплатив в безготівковій формі на поточний рахунок ТОВ «Рокко» згідно платіжних доручень (а. с. 79-91):

від 27.01.2012 № 396 на суму 15 000,00 грн.;

від 27.01.2012. № 397 на суму 12 000,00 грн.;

від 01.02.2012 № 399 на суму 22 000,00 грн.;

від 19.03.2012 № 411 на суму 18 000,00 грн.;

від 28.03.2012 № 414 на суму 17 000,00 грн.;

від 30.03.2012 № 415 на суму 30 000,00 грн.;

від 30.03.2012 № 416 на суму 30 000,00 грн.;

від 30.03.2012 № 417 на суму 27 000,00 грн.;

від 30.03.2012 № 418 на суму 35 000,00 грн.;

від 30.03.2012 № 419 на суму 37 000,00 грн.;

від 30.05.2012 № 434 на суму 25 200,00 грн.;

від 31.05.2012 № 435 на суму 24 000,00 грн.;

від 31.05.2012 № 436 на суму 36 000,00 грн.

На суми ПДВ, нараховані (сплачені) у зв'язку з придбанням обладнання для розміщення реклами та послуг з його монтажу, позивач отримав від ТОВ «Рокко» виписані останнім податкові накладні, які містять всі реквізити передбачені п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме (перелік накладних відображений на 9 арк. Акту перевірки, а. с. 51,53,55,64-70,74,75,78):

від 27.01.2012 № 154 на суму 10 000,00 грн., крім того ПДВ-20% - 2 000,00 грн., всього з ПДВ - 12 000,00 грн.;

від 27.01.2012 № 155 на суму 12 500,00 грн., крім того ПДВ-20% - 2 500,00 грн., всього з ПДВ - 15 000,00 грн.;

від 31.01.2012 № 161 на суму 18 333,33 грн., крім того ПДВ-20% - 3 666,67 грн., всього з ПДВ - 22 000,00 грн.;

від 19.03.2012 № 53 на суму 15 000,00 грн., крім того ПДВ-20% - 3 000,00 грн., всього з ПДВ - 18 000,00 грн.;

від 28.03.2012 № 65 на суму 14 166,67 грн., крім того ПДВ-20% - 2 833,33 грн., всього з ПДВ - 17 000,00 грн.;

від 30.03.2012 № 70 на суму 22 500,00 грн., крім того ПДВ-20% - 4 500,00 грн., всього з ПДВ - 27 000,00 грн.;

від 30.03.2012 № 71 на суму 25 000,00 грн., крім того ПДВ-20% - 5 000,00 грн., всього з ПДВ - 30 000,00 грн.;

від 30.03.2012 № 72 на суму 25 000,00 грн., крім того ПДВ-20% - 5 000,00 грн., всього з ПДВ - 30 000,00 грн.;

від 30.03.2012 № 73 на суму 30 833,33 грн., крім того ПДВ-20% - 6 166,67 грн., всього з ПДВ - 37 000.00 грн.;

від 30.03.2012 № 74 на суму 29 166,67 грн., крім того ПДВ-20% - 5 833,33 грн., всього з ПДВ - 35 000,00 грн.;

від 30.05.2012 № 92 на суму 21 000,00 грн., крім того ПДВ-20% - 4200,00 грн., всього з ПДВ - 25 200,00 грн.;

від 31.05.2012 № 93 на суму 20 000,00 грн., крім того ПДВ-20% - 4 000,00 грн., всього з ПДВ - 24 000,00 грн.;

від 31.05.2012 № 94 на суму 30 000,00 грн., крім того ПДВ-20% - 6 000,00 грн., всього з ПДВ - 36 000,00 грн.

Загальна сума ПДВ, вказаного в податкових накладних, складає 54 700,00 грн., який під час оплати обладнання на користь ТОВ "Рокко" сплачений позивачем у повному обсязі.

На виконання договору від 04.07.2012 № 0407-1 ТОВ "ОВК-Технологія" передало позивачу металеві конструкції та надало послуги з їх монтажу на підставі накладних, а саме (а. с. 95,97,100,103):

від 31.07.2012 № 55 на суму 17 000,00 грн., крім того ПДВ-20% - 3400,00 грн., всього з ПДВ - 20 400,00 грн.;

від 31.07.2012 № 163 на суму 30 000,00 грн., крім того ПДВ-20% - 6 000,00 грн., всього з ПДВ - 36 000,00 грн.;

від 17.08.2012 № 104 на суму 46 000,00 грн., крім того ПДВ-20% - 9 200,00 грн., всього з ПДВ - 55 200,00 грн.;

від 17.08.2012 № 107 на суму 33 600,00 грн., крім того ПДВ-20% - 6 720,00 грн., всього з ПДВ - 40 320,00 грн.

Разом за переліченими накладними позивач отримав обладнання для розміщення реклами та послуги з його монтажу загальною вартістю 126 600,00 грн., крім того ПДВ- 20% - 25 320,00 грн., всього з ПДВ - 151 920,00 грн. Накладні перелічені на 14 арк. Акту перевірки.

Усе обладнання та послуги з його монтажу на загальну суму 151 920,00 грн. ФОП ОСОБА_2 оплатив в безготівковій формі на поточний рахунок ТОВ «ОВК-Технологія» згідно платіжних доручень (а. с. 105-109):

від 04.07.2012 № 6 на суму 20 400,00 грн.;

від 01.08.2012 № 11 на суму 6 000,00 грн.;

від 01.08.2012 № 10 на суму 30 000,00 грн.;

від 17.08.2012 № 16 на суму 55 200,00 грн.;

від 17.08.2012 № 17 на суму 40 320,00 грн.

На суми ПДВ, нараховані (сплачені) у зв'язку з придбанням обладнання для розміщення реклами та послуг з його монтажу, позивач отримав від ТОВ «ОВК-Технологія» виписані останнім податкові накладні, які містять всі реквізити передбачені п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (перелік відображений на 14 арк. Акту перевірки, а. с. 96,98,101,104):

від 04.07.2012 № 55 на суму 17 000,00 грн., крім того ПДВ-20% - 3 400,00 грн., всього з ПДВ - 20 400,00 грн.;

від 31.07.2012 № 163 на суму 30 000,00 грн., крім того ПДВ-20% - 6 000,00 грн., всього з ПДВ - 36 000,00 грн.;

від 17.08.2012 № 104 на суму 46 000,00 грн., крім того ПДВ-20% - 9 200,00 грн., всього з ПДВ - 55 200,00 грн.;

від 17.08.2012 № 107 на суму 33 600,00 грн., крім того ПДВ-20% - 6 720,00 грн., всього з ПДВ - 40 320,00 грн.

Загальна сума ПДВ, вказана в податкових накладних, складає 25 320,00 грн., яка під час оплати обладнання на користь ТОВ «ОВК-Технологія» сплачена позивачем у повному обсязі.

Крім того, дійсність господарських операцій за вищевказаними договорами підтверджується також наданими на перевірку та до матеріалів справи рахунками-фактурами (а. с. 49,56,71,76,94,99,102).

Обладнання для розміщення реклами, придбане у ТОВ «Рокко» та ТОВ «ОВК-Технологія», позивач передав в оренду ТОВ «Рекламна агенція «Голд Ф'юче» (договір оренди від 03.01.2006 № 3 а. с. 110-111). Від здачі обладнання в оренду позивачем отримано дохід у вигляді орендної плати. Також додатковим доказом дійсності господарських операцій придбання обладнання для розміщення реклами та послуг з його монтажу суд визнає рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 17.12.2012 № 348 «Про тимчасове розміщення зовнішньої реклами», яким в пп. 2.2 надано дозвіл ТОВ «Рекламна агенція «Голд Ф'юче» на наземні конструкції з рекламними носіями типу «біг-борд», «призматрон» та «бек-лайт», що відповідає переліку отриманого обладнання від контрагентів позивача (а. с. 189-192).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що господарські операції позивача з ТОВ «Рокко» та ТОВ «ОВК-Технологія» мали реальний характер, а податковий кредит по вказаних операціях сформовано позивачем правомірно, що підтверджується наступним.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1. Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Водночас відповідно до п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6. Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені де складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у наданих позивачем видаткових і податкових накладних зазначено перелік товарів, що відповідає умовам договору поставки та видам господарської діяльності позивача.

Виконання договору підтверджується також подальшим використанням придбаних у товарів в межах господарської діяльності позивача, як того вимагає п.198.3 ст. 198 ПК.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що право позивача на отримання податкового кредиту підтверджене належними доказами, а тому висновок відповідача про порушення позивачем вимог п. 185.1 ст.185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України внаслідок завищення від'ємного значення з податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Рокко» та ТОВ «ОВК-Технологія», не відповідає дійсним обставинам справи.

Колегія суддів критично оцінює посилання відповідача на акти про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період, що перевірявся, оскільки визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість є фактична оплата ним сум такого податку контрагенту у попередніх податкових періодах, яка позивачем здійснена, що не заперечується відповідачем.

Суд апеляційної інстанції також погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відхилення доводів податкового органу про нікчемність укладених договорів між позивачем та ТОВ «Рокко» та ТОВ «ОВК-Технологія» з підстав того, що в силу положень ч. 3 ст. 228 ЦК України недійсність господарських зобов'язань органи державної податкової служби зобов'язані доводити в судовому порядку, що відповідачем не вчинено.

Окрім того, згідно з ч. 1 ст. 18 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідачем не надано доказів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, щодо наявності запису про виключення з реєстру контрагента позивача на момент укладення чи виконання договору або відсутності у нього статусу платника ПДВ.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що доводи органу державної податкової служби не свідчать про наявність обставин, які унеможливлюють підтвердження права на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість позивачу, у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте податковим органом без достатніх підстав.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про задоволення вимог адміністративного позову.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).

Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді І.О. Грибан О.А. Губська

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.