Постанова

від 04.12.2006 по справі 13/137-1806

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/137-1806

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

04.12.06                                                                                           Справа  № 13/137-1806

Львівський апеляційний господарський суд у в складі колегії:

головуючого-суддіБобеляка О.М.

суддівОрищин Г.В.

Якімець Г.Г.

розглянувшиматеріали апеляційних скарг Відділення Державного казначейства у Гусятинському районі за № 13-08-09/2745 від 04.10.2006 року та Державної виконавчої служби у Гусятинському районі за № 7284 від 02.10.2006 року

на рішенняГосподарського суду Тернопільської області від 22.09.2006 року

у справі№ 13/137-1806

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Енергоінвест»(надалі ТзОВ «Енергоінвест», м.Тернопіль

до Державної виконавчої служби у Гусятинському районі, смт.Гусятин, Тернопільська область

доВідділення Державного казначейства у Гусятинському районі, смт.Гусятин, Тернопільська область

доДепартаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м.Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державне казначейство Тернопільської області, м.Тернопіль

провідшкодування 432 741,27 грн. завданої майнової шкоди,

з участю представників сторін:

від позивача: Кметик В.С. - представник (довіреність у матеріалах справи);

від відповідача 1: Бандура І.С. (посвідчення № 396 від 14.03.2006 року)

від відповідача 2: Сергач К.О. - представник (довіреність у матеріалах справи)

від відповідача 3: не з`явився

від третьої особи: Сергач К.О - представник (довіреність у матеріалах справи)

Постанову виготовлено в повному обсязі 11 грудня 2006 року.

Представник від ДВС у Гусятинському районі в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду апеляційних скарг відповідно до ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 20.10.2006 року, доказом чого є повідомлення про вручення.

Представникам позивача, ВДК у Гусятинському районі, Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та ДК Тернопільської області роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст.22, 28 ГПК України.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 22.09.2006 року у справі №13/137-1806 (суддя Стопник С.Г., секретар судового засідання Пудіш О.О) відшкодовано з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Енергоінвест», м. Тернопіль 432 741,27 грн. завданої майнової шкоди. Стягнуто з Державної виконавчої служби у Гусятинському районі Тернопільської області на користь ТзОВ «Енергоінвест»судові витрати.

Приймаючи рішення місцевий господарський суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджено факт зволікання збоку Державної виконавчої служби виконання наказу у справі № 5/405/6/519-2526; порушення приписів ст. 24 (в редакції, що діяла у 2001 році) ст.ст. 27, 34, 36, 64 Закону України «Про виконавче провадження»чим нанесло позивачу шкоду. А тому суд прийшов до висновку, що згідно ст. 11 Закону України «Про державну виконавчу службу», ст. 86 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 1166, 1173, 1174 Цивільного кодексу України завдана шкода позивачу підлягає відшкодуванню.

На рішення суду Відділенням Державного казначейства та Державною виконавчою службою у Гусятинському районі Тернопільської області подано апеляційні скарги, в яких скаржники просить рішення суду скасувати і в позові відмовити.

Зокрема, посилається відділення державного казначейства, що дане рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, так як жодним правовим актом не покладено обов'язку на органи Державного казначейства України нести відповідальність за діяння інших органів державної влади, а також виступати в особі Держави в правовідносинах, що виникають при заподіяні матеріальної шкоди юридичним особам.

Державна виконавча служба в апеляційній скарзі вказує, що Державна виконавча служба не є правонаступником відділу ДВС Гусятинського районного управління юстиції, ліквідованого у листопаді 2005 року, а тому не може нести відповідальність за дії свого попередника.

А також не погоджується Державна виконавча служба з тим, що несвоєчасне повідомлення Державною виконавчою службою ТзОВ «Енергоінвест»про порушення справи про банкрутство від 23.06.2004 року стосовно ВАТ «Хоростівський комбінат хлібопродуктів»позбавило права останнього на звернення з заявою про включення товариства в списки кредиторів.

Наводить скаржник і інші підстави для скасування рішення місцевого господарського суду.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи і апеляційну скаргу, апеляційний господарський суд встановив, що 20.10.2000 року арбітражним судом Тернопільської області прийнято рішення у справі № 5/405/6/519-2526, яким стягнуто з ВАТ «Хоростівський комбінат хлібопродуктів»на користь ТзОВ «Енергоінвест»325 682,88 грн. заборгованості, 105 358,41 грн. пені та 1 700,00 грн. –витрат по оплаті державного мита.

В зв'язку з відсутністю грошових коштів на рахунку боржника 31.05.2001 року арбітражним судом Тернопільської області винесена ухвала у даній справі, якою змінено спосіб виконання вказаного рішення суду та звернуто стягнення 325 682,88 грн. –боргу, 105 358,41 грн. –пені та 1 700,00 грн. держмита на майно, належне ВАТ «Хоростівський комбінат хлібопродуктів».

Як вбачається з матеріалів справи 26.06.2001 року відділом ДВС Гусятинського районного управління юстиції винесена постанова про відкриття виконавчого провадження і цього ж числа за вихідним № 2483 надіслана боржнику ТзОВ «Енергоінвест»та арбітражному суду (копія постанови та журналу реєстрації вихідної документації знаходяться в матеріалах справи).

26.11.2002 року начальником відділу Державної виконавчої служби винесена постанова про арешт рахунку належного боржнику і надіслана для виконання за вих. № 5365 в Промінвестбанк (копія постанови із супровідним листом в матеріалах справи).

11.01.2002 року виконавче провадження приєднано до зведеного виконавчого провадження, по якому сума боргу становила 2 071 433,00 грн. (копія постанови в матеріалах справи). В той час, коли статутний фонд ВАТ «Хоростівський комбінат хлібопродуктів»складає 5 349 824,00 грн. в тому числі державна частка становить 2 942 404,00 грн., що складає 55% товариства.

По бухгалтерських документах за боржником рахується:

1.          Цілісний майновий комплекс ВАТ «Хоростівський комбінат хлібопродуктів».

      2.          Цілісний майновий комплекс Гусятинський пункт.

      3.          Цілісний майновий комплекс Копичинський відділок.

02.06.2000 року по зведеному виконавчому провадженню виконавчою службою винесено постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження. І на сьогоднішній день арешт не знімався.

31.10.2001 року відділом ДВС та торговельною організацією СДП «Укрспецюст»укладений договір № ГСТ-031Т на реалізацію Гусятинського пункту, належного боржникові, для забезпечення виконання зведеного виконавчого провадження.

Згідно листа СДП «Укрспецюст»торги з приводу реалізації Гусятинського пункту призначені на 04.12.2001 року не відбулися, у зв'язку з відсутністю покупців, що доказує той факт, що відділом ДВС приймалися заходи до погашення заборгованості і інших кредиторів, що не привело до позитивних результатів.

29.11.2001 року прийнято Закон України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна»щодо заборони на відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують введення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій, часток, паїв, що належать державі в майні інших господарських товарників, якщо таке відчуження здійснюється шляхом звернення стягнення на майно боржника за рішеннями ДВС де частка держави становить не менше 25% .

Тому, реалізація майна боржника була зупинена і 15.02.2002 року, відділом ДВС вдруге було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Згідно листа ДПІ Гусятинського району від 20.04.2006 року все майно ВАТ «Хоростівський комбінат хлібопродуктів»знаходиться в податковій заставі.

Згідно повідомлень банків, де знаходяться рахунки боржника, кошти на рахунках відсутні.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 23.06.2004 року порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ «Хоростівський комбінат хлібопродуктів».

31.12.2004 року відділом ДВС винесено постанову про зупинення виконавчого провадження.

Відповідно до ч.2 ст.86 Закону України «Про виконавче провадження»збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійснені виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченим законом.

Підстави притягнення до відповідальності за заподіяння шкоди в наслідок цивільного правопорушення визначенні ст.1166 ЦК України, якою передбачено, що шкода, заподіяна організації, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі, за винятком випадків, передбачених законом.

Як вбачається з положень вказаної норми, підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає в себе певні елементи: шкода; протиправність поведінки особи, яка заподіла шкоду; причинний зв'язок між ними; вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності, передбаченої ст.1166 ЦК України.

Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе що шкода настала не з її вини.

Однак, з тексту рішення місцевого господарського суду не вбачається вини державної виконавчої служби у невиконанні рішення арбітражного суду, так як в її діях відсутні згадані умови відповідальності, тобто елементи складу правопорушення передбачені ст. 1166 ЦК України. Оскільки відділом державної виконавчої служби приймалися необхідні виконавчі дії з метою виконання наказу арбітражного (господарського) суду на користь ТзОВ «Енергоінвест» та й інших виконавчих документів по зведеному виконавчому провадженню.

Разом з тим відповідно до ст.2 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна»від 29.11.2001 року мораторій поширюється, також на звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню державною виконавчою службою.

Стягуючи з Державного бюджету на користь ТзОВ «Енергоінвест»432 741,27 грн. майнової шкоди місцевий господарський суд не навів критеріїв визначення її розмірів. Сума майнової шкоди не може дорівнювати сумі позову у даній справі, так як позивач ТзОВ «Енергоінвест»не втратив права на отримання вказаної суми через не виконання рішення арбітражного (господарського ) суду від 20.10.2000 року.

Щодо посилання місцевого господарського суду на те, що постанова про зупинення виконавчого провадження прийнята через три місяці після спливу місячного терміну з дня оголошення в газеті «Голос України»від 20.08.2004 року про банкрутство ВАТ «Хоростівський комбінат хлібопродуктів», що позбавило права ТзОВ «Енергоінвест»на звернення до суду про визнання його кредитором не заслуговує на увагу так, як підставою для звернення до суду про визнання кредитором з майновими вимогами є не постанова Державної виконавчої служби, а факт оголошення в газеті про порушення справи про банкрутство .

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»заява про визнання особи кредитором подаються після оголошення в газеті про порушення справи про банкрутство, а не після одержання постанови Державної виконавчої служби про зупинення провадження у зв'язку з порушенням такої справи.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд не вірно встановив обставини справи та прийняв рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, тому це рішення належить скасувати, а апеляційну скаргу задоволити.

Враховуючи наведене та керуючись, ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

суд  ПОСТАНОВИВ :  

1.          Апеляційні скарги задоволити.

2.          Рішення господарського суду Тернопільської області від 22.09.2006 року у справі № 13/137-1806 скасувати і в позові відмовити.

3.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

    4.   Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку згідно з

           Розділом ХІІ-1 ГПК України.

5.          Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя                                                                        О.М. Бобеляк

Судді                                                                                                Г.В. Орищин

                                                                                                         Г.Г. Якімець