Постанова

від 05.06.2013 по справі 24/5005/7975/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2013 року Справа № 24/5005/7975/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Паруснікова Ю.Б. - доповідач;

суддів: Тищик І.В.;

Виноградник О.М.

при секретарі судового засідання - Гаврилову О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Врона С.В., довіреність б/н від 21.12.12р.;

від відповідача: Матвєєва Т.В., довіреність № 52-16/3 від 27.02.13р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ребіт» на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2013 р. по справі № 24/5005/7975/2011 (суддя Калиниченко Л.М.)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ребіт» м. Кривий Ріг

до Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», м. Кривий Ріг

про стягнення 31 756,12 грн., -

ВСТАНОВИВ:

28.12.2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ребіт» звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.13р. ТОВ «Ребіт» відмовлено у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання.

Непогоджуючись з прийнятим рішенням ТОВ «Ребіт» звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить поновити строк на подання апеляційної скарги. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2013 р. по справі 24/5005/7975/2011 скасувати та поновити строк для пред'явлення наказу до виконання.

Апеляційна скарга мотивована не прийняттям судом першої інстанції до уваги того факту, що позивач вів з відповідачем довгострокові переговори про добровільне погашення боргу, а відповідач перебуваючи у скрутному фінансовому становищі та в процесі вирішення питання щодо початку процедури банкрутства, запевняв позивача в негайному погашенні заборгованості в добровільному порядку за наявності коштів.

На думку скаржника, суд першої інстанції в порушення ст. 32 ГПК України, вирішуючи питання щодо можливості поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання не прийняв до уваги пояснення сторін (як один із видів доказу), а саме не врахував, що відповідач у судовому засіданні визнавав факт наявності між сторонами тривалих переговорів, а також ведення електронного листування.

Окрім зазначеного, скаржник посилається на наявність укладеної між сторонами мирової угоди, якою на його думку вирішено питання щодо врегулювання спору, але судом першої інстанції наявність вказаної мирової угоди не прийнято до уваги.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2013 р. у складі колегії суддів: Паруснікова Ю.Б. (доповідач), суддів: Тищик І.В., Виноградник О.М., поновлено строк для апеляційного оскарження ухвали, апеляційну скаргу прийнято до провадження і призначено до розгляду у судовому засіданні на 05.06.2013 р. о 10:15 год.

05.06.2013 р. представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечував, посилаючись на той факт, що строк пред'явлення наказу господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.11р. для його примусового виконання скінчився 18.10.12р.

05.06.2013 р. у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Судова колегія в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, розглянувши справу та перевіривши повноту, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дійшла до висновку про залишення ухвали господарського суду Дніпропетровської області без змін, а апеляційної скарги без задоволення з огляду на наступне.

17.06.2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ребіт», м. Кривий Ріг (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», м. Кривий Ріг (далі - відповідач) заборгованості, яка виникла по договору № 1535а від 10.07.2007 р. на загальну суму 31 756,12 грн., з яких: сума основного боргу 23 134,80 грн.; інфляційні втрати у розмірі 6 516,54 грн.; 3 % річних у сумі 2 104,78 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.11р. залишеним без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, позовні вимоги задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму основного боргу у розмірі 23 134,80 грн., інфляційні втрати у сумі 6 909,83 грн., 3 % річних у сумі 1 642,02 грн., державне мито у сумі 316,90 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 235,48 грн. та витрати на оплату послуг адвоката у сумі 1 587,80 грн.

17.10.2011 р. на виконання рішення по справі № 24/5005/7975/2011, господарським судом Дніпропетровської області видано наказ, який направлено на адресу позивача 18.10.2011 р. Наказ дійсний для пред'явлення до 18.10.12р.

28.12.2012 р. позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області у задоволенні заяви ТОВ «Ребіт» щодо поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання - відмовлено.

Мотивуючи свою відмову у задоволенні заяви ТОВ «Ребіт» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання, місцевий господарський суд виходив з наступного:

- позивач до державної виконавчої служби з наказом про примусове виконання рішення про стягнення з ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» заборгованості не звертався, так як мав надію на добровільне погашення заборгованості відповідачем;

- позивачем не надано суду доказів в підтвердження поважності причин пропуску строку пред'явлення наказу до виконання.

Вищезазначене і є причиною виникнення спору та звернення позивачем з апеляційною скаргою.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2013 р. по справі № 24/5005/7975/2011 про відмову в задоволенні заяви ТОВ «Ребіт» щодо поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу від 17.10.2011 р. до виконання - слід залишити без змін з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" інші виконавчі документи (у даному випадку наказ господарського суду) можуть бути пред'явлені до виконання - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до п. 1 ст. 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

У відповідності до ст. 255 ЦК України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

Згідно положень ч. 1 ст. 119 ГПК України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Отже, пропущений строк для пред'явлення наказу до виконання може бути відновлений судом лише у зв'язку з наявністю обставин, які об'єктивно заважали позивачу (стягувачу) пред'явити наказ до виконання в межах встановленого строку (у даному випадку - протягом 1 року).

В силу ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги ТОВ «Ребіт» щодо не прийняття до уваги судом першої інстанції того факту, що позивач вів з відповідачем довгострокові переговори про добровільне погашення боргу, а відповідач перебуваючи у скрутному фінансовому становищі та в процесі вирішення питання щодо початку процедури банкрутства, запевняв позивача в негайному погашенні заборгованості в добровільному порядку за наявності коштів, оскільки наявність вказаних обставин не спростовує ігнорування позивачем процедури щодо своєчасного (у визначені законодавством строки) пред'явлення до виконання наказу.

Відхиляються колегією суддів також вимоги скаржника щодо не врахування судом першої інстанції обставин визнання відповідачем факту наявності між сторонами тривалих переговорів, а також ведення електронного листування, оскільки це не позбавляло можливості позивача пред'явити до виконання наказ.

Також, колегія суддів відхиляє доводи скаржника стосовно наявності укладеної між сторонами мирової угоди, якою на думку апелянта вирішено питання щодо врегулювання спору, з огляду на наступне.

У відповідність ч. 4 ст. 121 ГПК України мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу.

Оскільки угода, яку скаржник вважає мировою, укладалася між сторонами поза процесом виконання судового рішення, не містить в собі дати і підпису відповідача по справі, а також не подавалася на затвердження господарського суду, її слід вважати не укладеною та вона не може вважатись поважною причиною щодо пропуску позивачем строку пред'явлення наказу до виконання.

З урахуванням вищезазначеного доводи апелянта, викладені в апеляційних скарзі, не спростовують встановлених господарським судом Дніпропетровської області обставин, а тому не заслуговують на увагу і задоволенню не підлягають.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2013 р. по справі № 24/5005/7975/2011 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ребіт» залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2013 р. по справі № 24/5005/7975/2011 без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 07.06.2013 р.

Головуючий Ю.Б. Парусніков

Судді І.В. Тищик

О.М. Виноградник