Ухвала

від 14.12.2006 по справі 5/233-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/233-А

       ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

14.12.06                                                                                           Справа  № 5/233-А

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді                              Юрченка Я.О.

суддів                                                  Процик Т.С.

                                                            Галушко Н.А.

розглянув апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області, м.Виноградів

на постанову Господарського суду Закарпатської області від 29.09.2006р.

у справі № 5/233-А

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Агропромислова група „Закарпатський сад”, смт.Королево Виноградівський район

до Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області, м.Виноградів

про визнання протиправними рішення про адміністративний арешт активів від 25.07.2006р. та наказу № 163 від 13.07.2006р.

За участю представників сторін:

від позивача: не з”явився.

від відповідача: Скоблей В.І. –завідувач юридичного сектору.

Особам, які беруть участь у справі, права та обов'язки, передбачені ст.ст. 49,51 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено. Заява про відвід суддів не поступало.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Закарпатської області від 29.09.2006р. у справі № 5/233-А задоволено позов Відкритого акціонерного товариства „Агропромислова група „Закарпатський сад”, смт.Королево Виноградівський район до Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області, м.Виноградів та визнано протиправними рішення про адміністративний арешт активів від 25.07.2006р. та наказ № 163 від 13.07.2006р.

При прийняття постанови місцевий господарський суд виходив з того, що у відповідача відсутні правові підстави для прийняття наказу № 163 від 13.07.2006р. про проведення позапланової виїзної перевірки та рішення про адміністративний арешт активів від 25.07.2006р.

Скаржник, відповідач у справі, з постановою місцевого господарського суду не погоджується, подав апеляційну скаргу, просить постанову суду скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити, з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав.

Позивач письмового заперечення на апеляційну скаргу не подав, уповноваженого представника у судове засідання не скерував, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Виходячи з приписів ч.4 ст.196 КАС України, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача.

Розглянувши доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що постанову місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення, з наступних підстав.

Наказом ДПІ у Виноградівському районі Закарпатської області № 163 від 13.07.2006р., визнання якого протиправним є предметом даного спору, вирішено провести з 18.07.2006р. по 24.07.2006р. позапланову виїзну документальну перевірку ВАТ „Агропромислова група „Закарпатський сад” з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з ПП „Салют ТМК”, м.Київ у зв”язку з непідтвердженням взаєморозрахунків ВАТ „АГ „Закарпатський сад” з ПП Салют ТМК” відповідно до п.1 ст.11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”.

Згідно з ст.11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки;

5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства;

7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків;

8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу;

9) платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду. Орган державної податкової служби, який ініціює проведення позапланової виїзної перевірки, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої перевірки та дати її початку і закінчення, склад осіб, які будуть проводити таку перевірку, документи, які відповідно до частини шостої цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої перевірки, інформацію про вид та кількість перевірок, проведених органами державної податкової служби щодо суб'єкта господарської діяльності та наслідки таких перевірок за попередні три роки, а також на вимогу суду - інші відомості. У розгляді питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки мають право брати участь представники суб'єкта господарської діяльності. Повідомлення про місце, дату та час розгляду питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки направляється не пізніше ніж за три робочі дні до дати такого розгляду.

Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

У спірному наказі відповідач зазначає підставу –п.1 ст.11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”.

Із змісту наведеного пункту випливає, що право відповідача на проведення позапланової виїзної перевірки поставлено у пряму залежність від звернення до платника податків із запитом та наданням відповіді на такий запит протягом 10 робочих днів з дня його одержання.

У матеріалах справи відсутні та відповідачем не подані докази звернення ДПІ у Виноградівському районі до позивача із запитом, не надано також доказів виникнення інших обставин, зазначених в ст.11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, з якими Закон пов”язує право податкового органу на проведення позапланової виїзної перевірки.

Крім того, позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду. Доказів звернення з позовом до суду про проведення позапланової виїзної перевірки ВАТ „Агропромислова група „Закарпатський сад” та його задоволення Державною податковою інспекцією у Виноградівському районі Закарпатської області також не надано.

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає правомірним та погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у відповідача правових підстав для прийняття наказу № 163 від 13.07.2006р.

Рішенням ДПІ у Виноградівському районі Закарпатської області від 25.07.2006р. про застосування адміністративного арешту активів платника податку у порядку, встановленому в пп.9.3.2 п.9.3 ст.9 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, визнання якого протиправним також є предметом даного спору, вирішено застосувати умовний адміністративний арешт активів ВАТ „Агропромислова група „Закарпатський сад”.

Як зазначено у тексті вказаного рішення, підставою його прийняття є з”ясовані протоколом від 24.07.2001р. б/н про тимчасове затримання активів, складеним о/у Ужгородського МВПМ ДПІ у м.Ужгороді лейтенантом податкової міліції Русин Є.М., обставини, передбачені пп.9.1.2 п.9.1 ст.9 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме недопущення до проведення позапланової документальної перевірки ВАТ „Агропромислова група „Закарпатський сад”.

Згідно з пп.9.1.1 п.9.1 ст.9 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу. Відповідно до пп.9.2.3 п.9.2 ст.9 вказаного Закону умовним арештом активів визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на такі активи, яке полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного податкового органу на здійснення будь-якої операції платника податків з такими активами. Зазначений дозвіл може бути наданий керівником податкового органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення окремої операції платником податків не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Виходячи із змісту наведених норм, в підтвердження необхідності застосування адміністративного арешту активів відповідачем не надано доказів існування у позивача податкового боргу, ймовірності зникнення чи зменшення його (позивача) активів.

Згідно з пп.9.1.2(г) п.9.1 ст.9 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” арешт активів може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.

Підпунктом 9.3.1 п.9.3 ст.9 наведеного Закону встановлено, що рішення про застосування арешту активів платника податків, приймається керівником податкового органу (його заступником) за поданням відповідного підрозділу податкової міліції.

У матеріалах справи відсутнє та відповідачем не подано суду таке подання відповідного підрозділу податкової міліції, зокрема протокол про тимчасове затримання активів, покликання на який міститься в спірному рішенні про застосування адміністративного арешту. Не надано також суду доказів складання акту про недопуск до проведення перевірки.

Згідно з пп.9.3.8 п.9.3 ст.9 Закону України Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” адміністративний арешт не може бути накладено, якщо платник податків відмовляється допустити працівника контролюючого органу до документальної або матеріальної перевірки у зв'язку з відсутністю у такого працівника контролюючого органу підстав для її проведення, визначених законодавством, а також до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів, або пов'язаних з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.

Виходячи з наведеного в сукупності, зокрема із змісту вказаної правової норми та того, що судом встановлено відсутність у відповідача правових підстав для прийняття наказу № 163 від 13.07.2006р. про проведення позапланової виїзної перевірки позивача, адміністративний арешт на активи позивача у даному випадку не може бути накладено, а, отже, рішення про застосування адміністративного арешту активів від 25.07.2006р. підлягає визнанню нечинним, як прийняте без достатніх правових підстав.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позову та визнання протиправними рішення про адміністративний арешт активів від 25.07.2006р. та наказу № 163 від 13.07.2006р.

Доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовано, безпідставності позовних вимог та правомірності спірних рішення та наказу не доведено.

З огляду на викладене, підстави для скасування постанови місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Львівський апеляційний господарський суд УХВАЛИВ:

Постанову Господарського суду Закарпатської області від 29.09.2006р. у справі № 5/233-А залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Ухвала апеляційного господарського суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.212 КАС України.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий суддя                                                                                Юрченко Я.О.

Суддя                                                                                                    Процик Т.С.

Суддя                                                                                                    Галушко Н.А.