Постанова

від 03.06.2013 по справі 5002-10/4249-2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2013 року Справа № 5002-10/4249-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Рибіної С.А.,

суддів Дмитрієва В.Є.,

Плута В.М.,

за участю представників сторін:

позивача - Бізюков О.В., представник, довіреність № 17/12 від 17.12.2012;

відповідача - Михайлов І.І., директор, рішення № 1 від 23.06.2006,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МК-Монтаж" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Тітков С.Я.) від 07 травня 2013 року у справі №5002-10/4249-2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МК-Монтаж" (вул. Домобудівна, буд. 19-А, Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50005)

до Малого приватного підприємства "ДІВА" (вул. Володарського, 37-А, Феодосія, 98100)

про стягнення заборгованості у розмірі 443164,34 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МК-Монтаж" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з апеляційною скаргою до Малого приватного підприємства "ДІВА" про стягнення заборгованості у розмірі 443164,34 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за умовами договору поставки №СМ/72.17.12.10 від 10.01.2011 в частині оплати за поставлений товар. За несвоєчасне виконання грошового зобов'язання позивач також нарахував штрафні санкції.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 січня 2013 року у справі № 5002-10/4249-2012 позов задоволено частково: стягнуто з Малого приватного підприємства "ДІВА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МК-Монтаж" 414897,80 грн. заборгованості; в іншій частині позовних вимог провадження по справі припинено.

При винесенні рішення в частині задоволення позовних вимог суд керувався тим, що відповідачем не виконувались умови договору поставки №СМ/72.17.12.10 від 10 січня 2011 року в частині оплати за поставлений товар. Щодо вимог, по яких провадження було припинено, суд керувався частиною першою пункту четвертого статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із відмовою позивача від цих вимог.

19 квітня 2013 року Мале приватне підприємство "ДІВА" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із заявою про відстрочку виконання рішення по даній справі строком до 31 березня 2016 року.

Заява мотивована скрутним фінансовим станом відповідача, спричиненим відсутністю бюджетного фінансування його боржників, що ускладнює виконання рішення суду.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Тітков С.Я.) від 07 травня 2013 року у справі №5002-10/4249-2012 заява Малого приватного підприємства "ДІВА" про надання відстрочки виконання рішення суду задоволена частково: надано відстрочку виконання рішення суду строком до 07.11.2014.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що фінансовий стан Малого приватного підприємства "ДІВА", є скрутним у зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування його боржників та керуючись необхідністю врахування фінансового стану та інтересу обох сторін, суд визнав за можливе відстрочити виконання рішення строком до 07.11.2014, зменшивши заявлений відповідачем строк вдвічі.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "МК-Монтаж" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви позивача про відстрочку виконання рішення суду відмовити.

Підставою для скасування зазначеного судового акту заявник апеляційної скарги вважає неповне з`ясування судом першої інстанції усіх обставин справи, що призвело до помилкових висновків та невірного застосування норм матеріального та процесуального права.

Свої доводи заявник апеляційної скарги обґрунтовує тим, що господарським судом першої інстанції врахований лише інтерес відповідача, а не обох сторін, оскільки тривале невиконання рішення суду відповідачем значно погіршує матеріальне становище позивача. Заявник апеляційної скарги звертає увагу на те, що органом державної виконавчої служби накладений арешт на майно відповідача, вартість якого достатня для сплати заборгованості. Інші доводи та обгрунтування викладені в апеляційній скарзі.

Ухвалами Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 травня 2013 року відновлено строк на подання апеляційної скарги, апеляційна скарга прийнята до провадження колегією у складі: головуючого судді Рибіної С.А., суддів Гоголя Ю.М., Дмитрієва В.Є., та призначена до розгляду.

Розпорядженням від 03 червня 2013 року суддю Гоголя Ю.М. замінено на суддю Плута В.М., розгляд справи почато спочатку.

У судовому засіданні позивач наполягав на задоволенні апеляційної скарги.

Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував. Вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обгрунтованою.

Розглянувши справу в порядку статей 101, 106 Господарського процесуального кодексу України, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, дотримання ним норм процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції у зв`язку з наступним.

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання, про що виносить ухвалу.

Згідно п.7.1.1. та п. 7.1.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (далі - Постанова), відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Пунктом 7.2. вказаної Постанови встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, а не лише боржника, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Мале приватне підприємство "ДІВА" на підтвердження своїх доводів щодо надання відстрочки виконання рішення надані наступні докази:

- копія листа № 01-7-52 від 06.03.2013 Управління капітального будівництва Феодосійської міської ради про неможливість погасити борг у зв'язку з відсутністю бюджетних коштів;

- копія листа № 01-9/395 від 06.03.2013 Управління житлово-комунального господарства про те, що станом на 05.03.2013 кредиторська заборгованість буде проводитися лише після виділення бюджетних асигнувань;

- копія листа № 25/ДАО від 06.03.2013 р. військової частини А 2272 про те, що виділення асигнувань на погашення кредиторської заборгованості встановлено на 2013 рік;

- копія листа б/н і б/з військової частини А2327 про те, що у зв'язку з нестабільністю фінансування поточних потреб Збройних Сил України за рахунок загального фонду Державного бюджету України, фактичне погашення кредиторської заборгованості може бути віднесено до видатків спеціального фонду Державного бюджету України з перенесенням термінів виплат на друге півріччя 2013 року.

З наданих доказів вбачається, що заборгованість контрагентів фактично дорівнюється сумі заборгованості відповідача перед позивачем. З даних фінансової звітності вбачається, що підприємство за результатами господарської діяльності є збитковим.

Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судова колегія дослідивши надані Малим приватним підприємством "ДІВА" докази дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено, що вони підтверджують складне фінансове становище підприємства, а тому сплата всієї суми заборгованості, яка встановлена під час розгляду даної справи, може призвести до припинення діяльності відповідача.

Також, з наданих доказів вбачається, що відповідач не ухиляється від виконання прийнятих на себе зобов'язань та виконує їх в міру своїх можливостей.

Судова колегія надала оцінку всім доказам, які надані Малим приватним підприємством "ДІВА" та враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідачів у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, визнала правомірними висновки суду першої інстанції про надання відстрочки виконання рішення суду до 07.11.2014, оскільки чинним законодавством України граничний строк поновлення платоспроможності боржника складає 1,5 роки.

Щодо доводу позивача про те, що органом державної виконавчої служби накладений арешт на майно відповідача, вартість якого достатня для сплати заборгованості, не приймається судовою колегією, оскільки відкриття виконавчого провадження не позбавляє відповідача права на відстрочку виконання рішення.

Докази наявності майна, яке не задіяне у господарський діяльності та реалізація якого не впливає на господарську діяльність відповідача, суду не надані.

Зауваження щодо відсутності фінансової звітності не приймається судом, оскільки така звітність долучена до матеріалів справи.

Стан позивача врахований судом першої інстанції, в зв`язку з чим строк відстрочки зменшений вдвічі.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі та поясненнях позивача, відхиляються судовою колегією, оскільки не підтверджені матеріалами справи та належними доказами в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, зводяться до довільного тлумачення скаржником норм законодавства та не спростовують законних і обґрунтованих висновків господарського суду першої інстанції.

На підставі вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку, що місцевим господарським судом правильно встановлені та досліджені всі обставини справи, права та обов'язки сторін, ухвалу винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права України. Таким чином, оскаржувана ухвала господарського суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 частини першої статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МК-Монтаж" залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 травня 2013 року у справі №5002-10/4249-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя С.А. Рибіна

Судді В.Є. Дмитрієв

В.М. Плут

Розсилка:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "МК-Монтаж" (вул. Домобудівна, буд. 19-А, Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50005).

2. Мале приватне підприємство "ДІВА" (вул. Володарського, 37-А, Феодосія, 98100).