Постанова

від 30.05.2013 по справі 914/311/13-г

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2013 р. Справа № 914/311/13-г

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кордюк Г.Т.

суддів Гриців В.М.

Давид Л.Л.

При секретарі судового засідання: Ляпінському В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Українсько-Англійського спільного підприємства "НТОН" Лтд. (у формі ТзОВ), № 24 від 12.04.2013 року

на рішення господарського суду Львівської області від 02.04.2013 року

у справі № 914/311/13-г

за позовом: Приватної організації "Українаська ліга авторських і суміжних прав", м. Київ

до відповідача: Українсько-Англійського спільного підприємства "НТОН" Лтд. (у формі ТзОВ), м. Львів

про стягнення 36 626, 54 грн.

за участю представників:

від позивача: Михайлів М.М. - представник

від відповідача: Гладик І.В. - представник

Права та обов'язки сторін, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходило, тому протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81-1 ГПК України без здійснення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 28.05.2013 року змінено склад колегії, а саме замість судді Данко Л.С., в склад колегії введено суддю Давид Л.Л.

Рішенням господарського суду Львівської області від 02.04.2013 року у справі № 914/311/13-г (суддя Мороз Н.) позов Приватної організації «Українаська ліга авторських і суміжних прав» до Українсько-Англійського спільного підприємства "НТОН" Лтд. (у формі ТзОВ) про стягнення заборгованості - задоволено повністю.

Місцевий господарський суд мотивував рішення тим, що відповідачем порушено умови Договору № КБР-60/06/11 від 01.06.2011 року в частині належного виконання перерахунку винагороди (роялті) за здійснення комерційного використання музичних творів, фонограм та зафіксованих у них виконань, тому вимоги позивача про стягнення суми боргу - 36 626, 54 грн. та 1720, 50 грн. судового збору є повністю обґрунтованими, підтвердженими належними і допустимими доказами та відповідають нормам ст. ст. 525, 625, 629, 638, 651 ЦК України, ст.ст. 179, 180, 188, 193, 216, 218 ГК України.

Крім цього, місцевий господарський суд у рішенні зазначив, що позивач мав всі необхідні повноваження на укладення договорів з користувачами, оскільки укладаючи договір № КБР-60/06/11 позивач був організацією колективного управління і діяв на підставі свідоцтва про облік організації колективного управління №19/201 від 24.01.2011р., виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України. Сфера діяльності організації колективного управління, як зазначено у згаданому Свідоцтві: управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав. А тому, організації колективного управління, що мають Свідоцтва про облік організації колективного управління (але не мають Свідоцтва про визначення уповноваженою організацією колективного управління) мають право надати суб'єктам комерційного використання права (невиключні ліцензії) на використання об'єктів як авторських, так і суміжних прав.

ПО "Українська ліга авторських та суміжних прав" є організацією колективного управління, що підтверджується свідоцтвом № 19/2011 від 24.01.2011р., виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти та науки України, а отже мала і має право відповідно до законодавства надати дозвіл особам, що використовують в своїй діяльності об'єкти авторських та /або суміжних прав дозвіл на таке використання, а також отримання від суб'єктів використання плату (роялті) за таке використання.

Українсько-Англійське спільне підприємство "НТОН" Лтд. (у формі ТзОВ) не погодившись з висновками, викладеними у рішенні місцевого господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати частково та прийняти нове, яким стягнути з Українсько-Англійського спільного підприємства "НТОН" Лтд. (у формі ТзОВ) - 14050,00 грн. заборгованості та 660 грн. судового збору, а в задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю оскільки судом першої інстанції неправильно та не в повній мірі досліджено докази. Зокрема, апелянт зазначає, що у Додатку № 2 до договору, позивач презюмував, що користувач (відповідач) у своїй комерційній діяльності використовуватиме фонограми музичних творів, що є популярними на сьогоднішній день, і які постійно сповіщуються в ефірі всеукраїнських, мережевих радіостанцій. Також позивач припустив, що має підстави розподіляти отриману від користувача винагороду (роялті) у відповідності до звітів мережевих українських радіостанцій про публічне сповіщення ними фонограм музичних творів за звітний період (календарний квартал), і цим самим буде вважатися, що відповідач свій обов'язок щодо здачі звітності виконав. Однак, СП "НТОН" публічне виконання оприлюднених музичних творів, фонограм, а також зафіксованих у фонограмах виконань, публічну демонстрацію відеограм, а також зафіксованих у відеограмах виконань не здійснювало і не здійснює, послугами радіостанцій не користується, оскільки це суперечить концепції підприємства, так як основний і єдиний вид діяльності підприємства - це готельна справа.

Також, апелянт зазначає, що згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної у постанові від 25 грудня 2012 року у справі № 5011-20/6926-2012, є те, що згідно закону обов'язковою істотною умовою будь-якого договору про комерційне використання об'єктів авторського і суміжного права є умова щодо предмету окремого договору, яким повинен виступати чіткий конкретний перелік об'єктів авторського права і суміжних прав. Жодні відсилання до каталогу радіостанцій, проведення аналогії не допускаються та договір не може містити жодних бланкетних позицій.

Крім цього, апелянт вказує на те, що даною постановою касаційної інстанції було встановлено факт розірвання з позивачем договору доручення від 20.01.2011 року № ЛУ-01/20/11, укладеного з єдиною в Україні уповноваженою організацією колективного управління зі збору та розподілу винагороди за використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм і зафіксованих у них виконань - ОП «Українська ліга музичних прав» - з 11.03.2012 року. А тому, позивач мав право по збору роялті виключно з моменту укладення договору, тобто з 01.06.2011 року, по 11.03.2012 року, коли було позбавлено цього права на підставі розірвання договору доручення.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу № 1104-13 від 11.04.2013 року, в якому просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, позивач покликається на те, що свідоцтво про облік організації колективного управління є достатнім доказом наявності майнових прав в управлінні організації колективного управління, та в силу ст.ст. 43, 48 Закону України «Про авторське право», позивач має право надавати суб'єктам комерційного використання права (невиключні ліцензії) на використання об'єктів як авторських так і суміжних прав.

Крім того, позивач вважає, що істотною умовою Договору №КБР-60/06/11, як і будь-якого іншого договору, є його предмет. Предметом зазначеного договору є надання позивачем відповідачу невиключної ліцензії на публічне виконання творів, фонограм та зафіксованих у них виконань. Не зважаючи на те, що у договорі №КБР-60/06/11 прямо не згадуються конкретні твори, фонограми та зафіксовані у них виконання, законодавством чітко передбачений порядок визначення таких творів, фонограм та зафіксованих у них виконань.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 47 Закону України «Про авторське право і суміжні права», особи, які використовують твори, виконання, програми мовлення, примірники фонограм (відеограм), зобов'язані надавати організаціям колективного управління точний перелік використаних творів, виконань, примірників фонограм, програм мовлення разом з документально підтвердженими даними про одержані прибутки від їх використання та повинні виплачувати організаціям колективного управління винагороду в передбачений термін і в обумовленому розмірі.

Таким чином, предмет у Договорі № КБР-60/06/11 є визначеним і всі істотні умови при укладанні договору дотримані, оскільки дані про використані твори мають бути надані відповідачем позивачу самостійно і під власну відповідальність.

Також, не погоджується позивач з твердження відповідача щодо невикористання ним публічного виконання оприлюднених музичних творів, фонограм, а також зафіксованих у фонограмах виконань, публічне демонстрацію відеограм, а також зафіксованих у відеограмах виконань, не користування послугами радіостанцій, оскільки це суперечить концепції підприємства, оскільки підписаний між позивачем і відповідачем договір є належним свідченням того, що відповідач отримав від позивача право (невиключну ліцензію), яким він може використовувати на власний розсуд. Відповідно до п. 5.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №12 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності», якщо ліцензійним договором передбачено оплатне використання об'єкта права інтелектуальної власності, ліцензіарові не може бути відмовлено у вимозі про стягнення плати з мотиву невикористання ліцензіатом відповідного об'єкта (якщо договір є чинним).

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, заслухавши доводи та заперечення представника позивача та відповідача, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду належить залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступного:

01.06.2011 року між ПП "Українська ліга авторських і суміжних прав" та Українсько-англійським спільним підприємством "НТОН" Лтд. (у формі ТзОВ) укладено Договір № КБР-60/06/11.

Розділом 1 вищезазначеного Договору, зазначено, що Українська ліга авторських і суміжних прав є організацією, що має повноваження надавати дозвіл на використання об'єктів авторського права та здійснювати збір винагороди (роялті) за використання об'єктів суміжних прав способом публічного виконання на підставі свідоцтва про реєстрацію в якості організації колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України за № 19/2011 від 24.01.2011 року та договору доручення № ЛУ-01/20/11 від 20.01.2011 року з єдиною в Україні уповноваженою організацією колективного управління по збору і розподілу винагороди за використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, та зафіксованих в них виконань - ОП "Українська ліга музичних прав".

У Преамбулі Договору зазначено, що сторони погоджуються, що укладають даний договір з метою забезпечення здійснення єдиних виплат за використання об'єктів авторського права та суміжних прав, а також отримання дозволу (невиключної ліцензії) на використання об'єктів авторського права, що сприятиме поліпшенню захисту об'єктів авторського та суміжного права на території України, а також полегшенню організації виплат роялті суб'єктам авторського та суміжного права.

Згідно п. 2.1. Договору, користувач здійснює публічне виконання оприлюднених музичних творів, фонограм, а також зафіксованих у фонограмах виконань, публічну демонстрацію відеограм, а також зафіксованих у відеограмах виконань, а УЛАСП надає користувачу, на умовах, визначених цим договором, право (невиключну ліцензію) на таке виконання. Користувач зобов'язується виплачувати винагороду (роялті) позивачу відповідно до даного договору та Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Відповідно до п. 2.3. вищезазначеного договору, користувач зобов'язується перерахувати на поточний рахунок УЛАСП винагороду (роялті) узгоджену сторонами у відповідних додатках до договору не пізніше ніж за 5 днів до початку місяця за який здійснюється платіж. Згідно умов додатку № 2 (а.с. 14) до договору № КБР-60/06/11 від 01.06.2011 року, загальна сума щомісячної винагороди з дня набуття чинності договором, а саме з 01.06.2011 року, складає - 1 500, 00 грн. (п. 1 додатку № 2 до договору).

У разі прострочення користувачем виконання грошового зобов'язання по договору, УЛАСП має право нарахувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період, за кожен день такого прострочення (п. 2.6 договору).

Відповідно до п. 2.9 договору у разі невиконання умов договору Користувачем, УЛАСП залишає за собою право звернутися до суду з позовом про примусове стягнення роялті, пені, надання звітів, іншої документації зазначеної в даному договорі та сплати штрафу.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 01.06.2012 року, а в частині невиконаних фінансових зобов'язань, фінансових санкцій, та будь-яких інших зобов'язань до їх повного виконання (п. 4.1. Договору)

Пунктом 4.2. договору передбачено, що у випадку, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії договору протягом місяця до настання зазначеної в п. 4.1. дати припинення дії договору, він вважається пролонгованим ще на один календарний рік і так кожного разу.

Згідно п. 4.4. договору він є підставою для здійснення розрахунків. Розрахунки здійснюються з формулюванням: "Виплата винагороди (роялті) за (календарний місяць) згідно договору № (номер договору) від (дата підписання договору). Без ПДВ".

Додатком № 1 від 01.06.2011 року до договору сторони погодили перелік закладів, в яких користувач здійснює публічне виконання творів: Готель «Волтер», Ресторан «Волтер», Готель «НТОН», Ресторан «НТОН».

Відповідно до п. 1 додатку № 2 від 01.06.2011 року до договору сторонами погоджено наступний розмір щомісячної винагороди (роялті) за публічне виконання творів: Розмір щомісячної винагороди складає 1500,00 грн.

Пунктом 2 Додатку № 2 до Договору сторонами погоджено, що виплата винагород проводиться з урахуванням офіційного річного рівня інфляції (тобто загальна сума платежу на кожен наступний рік збільшується шляхом множення на офіційний індекс інфляції попереднього року і т.д.)

Згідно з п. 3 Додатку № 2 до Договору Користувач використовує у своїй комерційній діяльності фонограми музичних творів, що є популярними на сьогоднішній день і які постійно сповіщуються в ефірі всеукраїнських мережевих радіостанцій; Користувач не має економічної можливості залучати своїх співробітників до складання відповідного звіту згіно з цим Договором; сторонами погоджено, що УЛАСП буде розподіляти отриману від Користувача винагороду (роялті) у відповідності до звітів мережевих українських радіостанцій про публічне сповіщення ними фонограм музичних творів за звітний період (календарний квартал). При цьому буде вважатися, що Користувач виконав свої зобов'язання згідно з п. 2.4 даного Договору і не зобов'язаний надавати УЛАСП відповідний звіт.

У зв'язку з зазначеним господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач зобов'язаний був сплачувати винагороду, яка узгоджена сторонами у Додатку № 2 до договору, за весь період і у повному обсязі, як це і встановлено сторонами за п. 3.3 Договору, яким передбачено, що Користувач зобов'язується протягом п'яти днів повідомити УЛАСП про припинення публічного виконання творів в закладах користувача, зазначених у відповідних додатках до цього договору. В разі несвоєчасного повідомлення про настання таких обставин користувач зобов'язується сплатити винагороду, узгоджену сторонами у відповідних додатках, у повному обсязі і за весь період.

В порушення умов договору відповідач не здійснив у повному обсязі виплату винагороди

З врахуванням заяви про збільшення позовних вимог (а.с. 119) сума заборгованості становить 33 000, 00 грн.

Матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем своїх зобов'язань щодо надання відповідачу права (невиключної ліцензії) на публічне виконання музичних творів, фонограм, а також зафіксованих у фонограмах виконань.

Виникнення заборгованості представник УЛАСП обґрунтовує тим, що відповідач не повідомляв позивача про припинення в тому чи іншому обсязі публічного виконання відповідно до п. 3.4. договору, а тому публічне виконання відбувалось протягом всього часу заборгованості у повному обсязі.

Відповідач - Українсько-англійського СП "НТОН" Лтд. (у формі ТзОВ) проти позову заперечив. Зокрема, зазначив, що підстав для оплати послуг позивача не вбачає, оскільки основний і єдиний вид діяльності підприємства відповідача це готельна справа. Публічне виконання оприлюднених музичних творів, фонограм, а також зафіксованих у фонограмах виконань, публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у відеограмах виконань на даний час не здійснюється, оскільки це суперечить концепції підприємства.

В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача також посилається на відсутність чіткого конкретного переліку об'єктів авторського права і суміжних прав, як істотної умови договору.

Крім того, відповідач зазначає про те, що постановою Вищого господарського суду України від 25.12.2012 року по справі № 5011-20/6926-2012 встановлено факт розірвання з приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав" договору доручення від 20.01.2011 року № ЛУ-01/20/11, укладеного з єдиною в Україні уповноваженою організацією колективного управління зі збору та розподілу винагороди за використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, та зафіксованих в них виконань - ОП "Українська ліга музичних прав", а відтак відповідач вважає, що позивач втратив повноваження щодо колективного управління авторськими та суміжними правами та щодо збору винагороди (роялті).

Однак, доводи відповідача на відсутність у договорі конкретного переліку об'єктів авторського права не заслуговують на увагу як такі, що суперечать законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України "Про авторське право та суміжні права", договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (строку дії договору, способу використання твору, території, на яку поширюється передаване право, розміру і порядку виплати авторської винагороди, а також: інших умов, щодо яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнуто згоди).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При цьому, досягнення згоди щодо всіх істотних умов може випливати не тільки із самого договору, а також з прямих норм законодавства, які існують і діють, в тому числі, поза волею сторін договору. Предметом договору № КБР-60/06/11 є надання позивачем відповідачу невиключної ліцензії на публічне виконання творів, фонограм та зафіксованих у них виконань.

Незважаючи на те, що у вказаному договорі прямо не згадуються конкретні твори, фонограми та зафіксовані у них виконання, законодавством чітко передбачений порядок визначення таких творів, фонограм та зафіксованих у них виконань.

Відповідно до ч. 4 ст. 47 Закону України "Про авторське право і суміжні права" особи, які використовують твори, виконання, програний мовлення, примірники фонограм (відеограм), зобов'язані надавати організаціям колективного управління точний перелік використаних творів, виконань, примірників фонограм, програм мовлення разом з документально підтвердженими даними про одержані прибутки від їх використання та повинні виплачувати організаціям колективного управління винагороду в передбачений термін і в обумовленому розмірі.

Таким чином, предмет договору № КБР-60/06/11 є визначеним і всі істотні умови при укладанні договору дотримані.

Посилання відповідача, що відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 25.12.2012 року, позивач втратив повноваження, необхідні для укладання із новими користувачами договорів на комерційне використання музичних творів, а також право на отримання від відповідача винагороди (роялті) в інтересах ОП "Українська ліга музичних прав", оскільки постановою встановлено факт розірвання з позивачем договору доручення від 20.01.2011 року № ЛУ/01/20/11, судом апеляційної інстанції до уваги не беруться, в силу ч. 2 ст. 35 ГПК України, оскільки у справі № 5011-20/6926-2012 (а.с. 28) брали участь інші сторони.

Укладаючи договір № КБР-60/06/11 позивач був організацією колективного управління і діяв на підставі свідоцтва про облік організації колективного управління № 19/201 від 24.01.2011 року, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України. Сфера діяльності організації колективного управління, як зазначено у згаданому Свідоцтві: управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Таким чином, організації колективного управління, що мають Свідоцтва про облік організації колективного управління (але не мають Свідоцтва про визначення уповноваженою організацією колективного управління) мають право надати суб'єктам комерційного використання права (невиключні ліцензії) на використання об'єктів як авторських, так і суміжних прав. ПО "Українська ліга авторських та суміжних прав" є організацією колективного управління, що підтверджується Свідоцтвом № 19/2011 від 24.01.2011 року (а.с. 10), виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти та науки України, а отже мала і має право відповідно до законодавства надати дозвіл особам, що використовують в своїй діяльності об'єкти авторських та /або суміжних прав дозвіл на таке використання, а також отримання від суб'єктів використання плату (роялті) за таке використання.

Відтак, позивач мав всі необхідні повноваження на укладення договорів з користувачами. Крім того, в договорі № КБР-60/06/11 не зазначено, що він укладався від імені та за рахунок ОП "Українська ліга музичних прав", позивач укладав цей договір від власного імені.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За несвоєчасну сплату винагороди (роялті) в терміни, передбачені п. 2.3. договору, позивачем нараховано відповідачу 3 % річних в сумі 1817,26 грн. (а.с. 120), та пеню в сумі 2139,28 грн., які підставно задоволенні місцевим господарським судом, виходячи з положень п. 2.6. договору № КБР-60/06/11, ст. ст. 217, 230, ч. 6 ст. 232 ГК України, ст. ст. 549, 612, 625 ЦК України.

З врахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення господарського суду Львівської області від 02.04.2013 року у даній справі залишити без змін, апеляційну скаргу Українсько-Англійського спільного підприємства "НТОН" Лтд. (у формі ТзОВ) - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки, встановлені ст. ст. 109, 110 ГПК України.

Головуючий - суддя Кордюк Г.Т.

суддя Гриців В.М.

суддя Давид Л.Л.